Сутність відмінностей між модернізмом та постмодернізмом у царині гуманітарної думки й в науці про літературу.

Стр 1 из 3Следующая ⇒

модернизм постмодернизм

закрытая замкнутая форма открытая разомкнутая антиформа

цель игра

замысел случай

иерархия анархия

мастерство/логос исчерпывание/молчание

предмет искусства/

законченное произведение процесс/перфоманс/хеппенинг

дистанция участие

творчество/тотальность/синтез деконструкция/антисинтез

присутствие отсутствие

центрирование рассеивание

жанр/границы текст/интертекст

семантика риторика

парадигма синтагма

метафора метонимия

селекция комбинация

корни/глубина ризома/поверхность

интерпретация/толкование противоинтерпретация/неверное толкование

означаемое означающее

чтение письмо

повествование/большая история антиповествование/малая история

основной код идиолект

симптом желание

тип мутант

фаллоцентризм полиморфность/андрогинизм

паранойя шизофрения

истоки/причины различие/следствие

Бог-Отец Святой дух

метафизика ирония

определенность неопределенность

трансцендентное имманентное

В аналізі культурних цінність постмодерністська стратегія передбачає використання ідеї про «інакшість», протиставлення «себе» і «чужого», «інакшого». Те, що є «культурними ланками-одиницями», - людина, слова, значення, ідеї, естетичні категорії(естетичне як таке), філософські системи, соціальні утворення, - утримуються у своїй видимій цілісності лише завдяки активному витісненню, опозиціюванню та ієрархізації.

На відміну від модернізму, соціокод постмодернізму постає проти дисциплінуючої ієрархії, заперечує різницю між правдою та вигадкою, між минулим і теперішнім, суттєвим і несуттєвим. В.Фоккема про постмодернізм: відносини, що виникають між текстом і автором менш напружені ніж у модерністських текстах. Якщо для модерніста текст завжди є незавершеним, то постмодерніст може поставити крапку у будь-який момент. Постмодернізм спрямований на знищення зв’язків, створює тексти, позбавлені безперервності.

Обом спрямування властива підвищена увага до кардинальних змін в історії, вони є своєрідною відповіддю на каркаломну зміну естетичного сприйняття. Модернізм характеризує пошук і наслідування традиції високого мистецтва, яке прогнозувало майбутнє. Саме цей пункт і породжує відчуття модерності. Модернізм озирається і жалкує за втраченою цілісністю, гармонією, ритмом. Постмодернізм цурається завершеності і рівноваги минулого. Традиція для нього-це рабське обмеження і через те на її місце висовуються вибухові методи її руйнування. Модернова доба утверджує за людиною необмежене і невід’ємне право на свободу й самовиявлення, пост модернова поширює його аж до права на рабство й побутування. Право на існування будь-якої системи цінностей – здобуток, на якому особливо акцентує свою увагу філософія постмодернізму.