Методи фактичного контролю.

Прийоми фактичного контролю спрямовані на перевірку наявності засобів підприємства і їхнього реального стану. Існують такі прийоми фактичного контролю:

1) інвентаризація;

2) контрольний запуск сировини й матеріалів у вироб­ництво;

3) лабораторні аналізи;

4) різного роду експертизи.

Інвентаризація — це перевірка відповідності фактичної наявності матеріальних цінностей і засобів у місцях їхнього зберігання даним бухгалтерського обліку. За допомогою цього прийому фактичного контролю перевіряючі можуть перекона­тися у вірогідності даних бухгалтерського обліку, проконтро­лювати дотримання умов по забезпеченню схоронності ма­теріальних цінностей і засобів, а також визначити розмір над­лишків або недостач, виявлених у цілому по підприємству або в розрізі матеріально відповідальних осіб..

Одним з факторів, що визначають ефективне проведення інвентаризації, є її раптовість. Проведення інвентаризації обов'язкове: і при передачі в оренду або приватизації майна державного підприємства; і перед складанням річної бухгалтерської звітності; при зміні матеріально відповідальних осіб; при встановленні фактів крадіжки або зловживань, псу­вання цінностей;

Особлива увага в перевіряючих повинна бути в разі на­явності пересортування Взаємний залік над­лишків і недостач однойменних цінностей може проводитися тільки в тому випадку, коли пересортування відбулося в однієї матеріально відповідальної особи в одному періоді й по однойменних цінностях.

Результати, отримані в ході інвентаризації, висвітлюються в інвентаризаційних описах, порівнювальних відомостях, ак­тах інвентаризації.

Інвентаризацію можна вважати завершеною, коли пе­ревірці піддалася вся планована сукупність, усі виявлені роз­біжності зафіксовані документально й по них отримані пись­мові пояснення від матеріально відповідальних осіб.

Контрольний запуск сировини й матеріалів у вироб­ництво використовується ревізорами при перевірці підприємств-виробників. Адміністрація підприємства зо­бов'язана сприяти організації проведення контрольних за­пусків сировини й матеріалів у виробничих цехах. Зміст розг­лянутого прийому полягає в тому, що працівники цеху в при­сутності одного із членів ревізійної групи проводять запуск у виробництво певної кількості (партії) сировини або ма­теріалів. По завершенні виробничого процесу перевіряючий з'ясовує, скільки отримано готової продукції, а також частку відходів виробництва.

Лабораторні аналізи — це прийом фактичного контролю, за допомогою якого ревізори одержують інформацію про якісні характеристики цінностей, що перевіряються. Такого роду перевірці можуть піддаватися як матеріали, що витрача­ються у виробництві, так і готова продукція підприємства, що перевіряється. Для проведення лабораторних аналізів по­винні бути створені відповідні умови. Якщо провести лабора­торні аналізи на підприємстві неможливо, то досліджувані цінності вилучаються перевіряючими у встановленому по­рядку й аналізуються в спеціальних лабораторіях. Як прави­ло, перевіряючі цінності аналізуються на предмет відповідності стандартам і вимогам, які наводяться в сер­тифікатах якості. Контроль якості, проведений у розрізі лабо­раторних аналізів, вважається більш ефективним, коли він проводиться фахівцями з боку, а не працівниками підприємств, які перевіряються.

Експертиза являє собою досить різноплановий прийом фактичного контролю. Вона використовується при вивченні якісних параметрів документальних даних, матеріальних цінностей та інших питань. Різноплановість експертизи поля­гає в тому, що в процесі ревізії або перевірки виникає ряд пи­тань, які ревізійна група не може перевірити самостійно. Тоб­то виникає необхідність одержати письмовий висновок екс­перта на підставі проведеної ним експертизи. Це можуть бути висновки про якість продукції, реальності даних у проектно- кошторисній документації, дійсності документів і т.д. За ре­зультатами експертизи, доданими до матеріалів ревізії, ревізо­ри роблять висновки й ухвалюють рішення щодо розглянутих питань.

Експертиза щодо лабораторних аналізів є більш різнобічним прийомом фактичного контролю. Це пояс­нюється тим, що лабораторні аналізи досліджують якісні ха­рактеристики цінностей, що перевіряються, з позицій їхньо­го структурного складу (частка компонентів). У свою чергу, експертиза спрямована на вивчення якості з погляду власти­востей, якими повинні володіти цінності, що перевіряють (гнучкість, міцність, стабільність) або документальні дані (дійсність).

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: