Цивілізаційна специфіка і міжнародні стратегії економічного розвитку країн Заходу.

Цивілізаційна специфіка і міжнародні стратегії економічного розвитку країн Заходу.

У XX ст. західна цивілізація зберегла свою економічну й промислову могутність. Однак у першій його половині західному диктату кинула виклик православна цивілізація (на чолі з СРСР), а в другій — японська і мусульманська. Зокрема, частка останньої у світовому економічному продукті зросла у 3, 4 раза. Стрімко набирає темпів і китайська цивілізація. За прогнозами, до 2030 р. Китай стане першою державою світу за обсягом ВВП, обігнавши США. Японська цивілізація, здійснивши економічний стрибок у 50-60-і роки, зазнала стагнації у 90-і роки, але залишається другою за економічним і промисловим потенціалом. На межі катастрофи переб. З переходом від фордизму до тойотизму (90-і роки) у передових країнах, особливо в Японії, активно формуються віртуальні підприємства, або підприємницькі мережі, організовані на основі гнучкого автоматизованого виробництва, логістичних систем та інформаційних технологій управління. Великі підприємницькі мережі дедалі частіше організовуються у вигляді віртуальних корпорацій, які можуть поєднувати великі, середні й малі підприємства, а також передбачають гнучке стратегічне управління, децентралізацію власності («перехресне» володіння акціями), електронну комерцію тощо уває православна цивілізація.

 

Цивілізаційна специфіка стратегій ринкових трансформацій у країнах Центральної та Східної Європи.

У результаті десятилітньої практики ринкової трансформації національні економіки країн Центральної та Східної Європи суттєво змінили власний стан, створили мережу достатньо ефективних соціально-економічних інститутів, законодавства, що пасують до ринкових реалій. Такими країнами, більш або менш успішними в інтеграційному відношенні, виступили Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словенія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Болгарія. Відповідні зміни відбулися й на рівні міжнародних зв’язків означених держав, що означало також і зміну реального місця країн у світовому господарстві. Але в результаті ринкових реформ, при формуванні нового інституційного механізму, означилися й деякі недоліки системного та, інколи, суб’єктивного характеру. Передусім слід відзначити, що на початку ринкових реформ значно знизився середній рівень реальних доходів населення та збільшилась нерівність в їх розподіленні. Практика країн ЦСЄ свідчить про те, що інституційні чинники, зокрема інститути та правові регулятори, які створюються засобами зовнішньоекономічної політики, відіграють вирішальну роль при забезпеченні національної конкурентоспроможності економік транзитивного типу. Розвиток міжнародного правового поля багатобічного співробітництва та інтеграції постає необхідною функціональною складовою механізму інтеграції та поглиблення спеціалізації національної економіки

Цивілізаційна специфіка і міжнародні стратегії економічного розвитку країн Заходу.

У XX ст. західна цивілізація зберегла свою економічну й промислову могутність. Однак у першій його половині західному диктату кинула виклик православна цивілізація (на чолі з СРСР), а в другій — японська і мусульманська. Зокрема, частка останньої у світовому економічному продукті зросла у 3, 4 раза. Стрімко набирає темпів і китайська цивілізація. За прогнозами, до 2030 р. Китай стане першою державою світу за обсягом ВВП, обігнавши США. Японська цивілізація, здійснивши економічний стрибок у 50-60-і роки, зазнала стагнації у 90-і роки, але залишається другою за економічним і промисловим потенціалом. На межі катастрофи переб. З переходом від фордизму до тойотизму (90-і роки) у передових країнах, особливо в Японії, активно формуються віртуальні підприємства, або підприємницькі мережі, організовані на основі гнучкого автоматизованого виробництва, логістичних систем та інформаційних технологій управління. Великі підприємницькі мережі дедалі частіше організовуються у вигляді віртуальних корпорацій, які можуть поєднувати великі, середні й малі підприємства, а також передбачають гнучке стратегічне управління, децентралізацію власності («перехресне» володіння акціями), електронну комерцію тощо уває православна цивілізація.

 

12345Следующая ⇒

Поделиться: