Методика навчання української літератури як наука. Предмет, зміст і структура курсу

Методика навчання української літератури як наука. Предмет, зміст і структура курсу

Методика навчання української літератури — педагогічно-літературознавча прикладна наука, що містить психолого-педагогічні засади роботи вчителя, вимоги до літературного і літературознавчого змісту навчання, рекомендації щодо дидактичних шляхів його опанування, стратегії виховання учня засобами художнього слова.

Об’єктом методики навчання української літератури є навчальний процес, тобто взаємодія вчителя і учнів, що має на меті набуття учнями літературної компетентності та розвиток особистості засобами художнього слова. Предметом — система принципів, методів, технологій, прийомів, форм, видів, засобів навчальної і виховної роботи на уроках української літератури та в позакласній літературній діяльності вчителя й учнів.

Методика навчання української літератури зосереджена на таких проблемах:

— психологічні особливості сприймання художнього слова учнями і спосіб їх урахування в учительській роботі;

— педагогічні принципи викладання літератури;

— фахова підготовка вчителя;

— методи і прийоми викладання;

— інноваційні педагогічні технології у проекції на вивчення літератури;

— сучасні вимоги до уроку української літератури;

— типи уроків;

— специфіка викладання окремих розділів літературної освіти: біографії письменника, позакласного читання, літератури рідного краю, з’ясування теоретико-літературних понять тощо;

— організування сприймання учнями художнього тексту і його шкільний літературознавчий аналіз;

— особливості вивчення жанрової специфіки твору;

— розвиток усного і писемного мовлення дітей, їхніх творчих здібностей.

Структуру методики навчання літератури традиційно тлумачать як поєднання трьох основних частин: теорії методики, її історії та методичних розробок уроків і позакласних заходів.

Зміст шкільного літературного освіти і його виховний потенціал

Основна мета літературної освіти – виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості.

Вивчення літератури в 11-річній школі має забезпечити розв’язання таких завдань:

прилучення учнів до найкращих здобутків українського, російського, світового письменства та представників інших національностей, що проживають в Україні;

підвищення рівня загальної культури школярів;

формування у дітей стійкого інтересу до читання, естетичного смаку учнів, здатності розрізняти й оцінювати художні явища, протистояти низьковартісній масовій культурі;

розкриття учням різноманітних функцій літератури – пізнавальної, естетичної, виховної, гедоністичної;

оволодіння змістом художніх творів, усвідомлення їх місця в літературному процесі й розвитку національних культур;

засвоєння учнями ключових літературних фактів, основних тенденцій розвитку літератури в Україні та в інших країнах;

розуміння школярами літератури як мистецтва слова і як складової духовної культури людства;

формування в учнів творчих здібностей, уяви, самостійного мислення;

розвиток естетичних емоцій та почуттів, зв’язного мовлення, вміння аргументовано, розлого й образно висловлювати свої думки, судження, оцінки;

сприяння моральному самовизначенню молодої людини, виробленню в неї активної життєвої позиції на основі гуманістичних цінностей та ідеалів, прагнення до самостійного пошуку, духовного самовдосконалення.

Питання до твору на уроках літературного читання.

Одним з дійових прийомів є постановка запитань, попереджуючих читання. Такі запитання спонукають учнів уважніше прочитати текст, звернути увагу на ті місця, які викликають труднощі для їхнього сприйняття, але необхідні для усвідомлення твору. Саме питання стимулює пізнавальну діяльність учнів. "Виникнення запитань – перший показник початку праці думки і розуміння", - відзначав С.Л.Рубіншейн.

З поміж численних питань, що використовують при роботі з текстом, можна виділити:

 

Питання, які потребують простого відтворення прочитаного

Питання, відповіді на які вимагають елементів пошуку

Питання творчого характеру

Методика навчання української літератури як наука. Предмет, зміст і структура курсу

Методика навчання української літератури — педагогічно-літературознавча прикладна наука, що містить психолого-педагогічні засади роботи вчителя, вимоги до літературного і літературознавчого змісту навчання, рекомендації щодо дидактичних шляхів його опанування, стратегії виховання учня засобами художнього слова.

Об’єктом методики навчання української літератури є навчальний процес, тобто взаємодія вчителя і учнів, що має на меті набуття учнями літературної компетентності та розвиток особистості засобами художнього слова. Предметом — система принципів, методів, технологій, прийомів, форм, видів, засобів навчальної і виховної роботи на уроках української літератури та в позакласній літературній діяльності вчителя й учнів.

Методика навчання української літератури зосереджена на таких проблемах:

— психологічні особливості сприймання художнього слова учнями і спосіб їх урахування в учительській роботі;

— педагогічні принципи викладання літератури;

— фахова підготовка вчителя;

— методи і прийоми викладання;

— інноваційні педагогічні технології у проекції на вивчення літератури;

— сучасні вимоги до уроку української літератури;

— типи уроків;

— специфіка викладання окремих розділів літературної освіти: біографії письменника, позакласного читання, літератури рідного краю, з’ясування теоретико-літературних понять тощо;

— організування сприймання учнями художнього тексту і його шкільний літературознавчий аналіз;

— особливості вивчення жанрової специфіки твору;

— розвиток усного і писемного мовлення дітей, їхніх творчих здібностей.

Структуру методики навчання літератури традиційно тлумачать як поєднання трьох основних частин: теорії методики, її історії та методичних розробок уроків і позакласних заходів.

Поделиться: