Про обіг векселів в Україні

Про обіг векселів в Україні

Зміст документу

Про обіг векселів в Україні 1

Стаття 1. Законодавство України про обіг векселів складається. 1

Стаття 2. Застереження, обумовлені у статтях 3, 7, 9, 10 і 2

Стаття 3. Зобов’язуватися та набувати права за переказними і 2

Стаття 4. Видавати переказні і прості векселі можна лише для. 2

Стаття 5. Векселі (переказні і прості) складаються у. 3

Стаття 6. Платіж за векселем на території України. 4

Стаття 7. Установи банків та органи Державного казначейства. 4

Стаття 8. Вексель, опротестований нотаріусом у встановленому. 4

Стаття 9. Резиденти можуть видавати та індосувати векселі, як. 4

Стаття 10. Векселедавець зобов’язаний вести реєстр виданих. 4

Стаття 11. Платіж за втраченим векселем може бути здійснений. 4

Стаття 12. Забороняється використовувати векселі як внесок до. 4

Стаття 13. Зміни до тексту векселя можуть вноситися за. 4

Стаття 13-1. За видачу векселя без наявності грошового боргу. 5

Стаття 14. Прикінцеві положення. 5

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про обіг векселів в Україні

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 24, ст.128)

( Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 364-IV ( 364-15 ) від 25.12.2002, ВВР, 2003, N 7, ст. 63

N 2511-VI ( 2511-17 ) від 09.09.2010 )

 

Цей Закон визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов’язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.

Стаття 1. Законодавство України про обіг векселів складається

із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі — Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”, Закону України “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі”, Закону України “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі”, Закону України “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів”, цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Стаття 3. Зобов’язуватися та набувати права за переказними і

простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також установи та організації, які фінансуються за рахунок державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим чи місцевих бюджетів, можуть виступати векселедавцем, трасантом, індосантом або індосатом лише у випадках і в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

(Частина друга статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2511-VI від 09.09.2010)

Використання векселів Національним банком України здійснюється відповідно до законодавства України про обіг векселів.

Стаття 6. Платіж за векселем на території України

здійснюється тільки в безготівковій формі.

Стаття 8. Вексель, опротестований нотаріусом у встановленому

законом порядку, є виконавчим документом (крім векселя, опротестованого у недатуванні акцепту). (Стаття 8 в редакції Закону N 2511-VI від 09.09.2010)

Про обіг векселів в Україні

Зміст документу

Про обіг векселів в Україні 1

Стаття 1. Законодавство України про обіг векселів складається. 1

Стаття 2. Застереження, обумовлені у статтях 3, 7, 9, 10 і 2

Стаття 3. Зобов’язуватися та набувати права за переказними і 2

Стаття 4. Видавати переказні і прості векселі можна лише для. 2

Стаття 5. Векселі (переказні і прості) складаються у. 3

Стаття 6. Платіж за векселем на території України. 4

Стаття 7. Установи банків та органи Державного казначейства. 4

Стаття 8. Вексель, опротестований нотаріусом у встановленому. 4

Стаття 9. Резиденти можуть видавати та індосувати векселі, як. 4

Стаття 10. Векселедавець зобов’язаний вести реєстр виданих. 4

Стаття 11. Платіж за втраченим векселем може бути здійснений. 4

Стаття 12. Забороняється використовувати векселі як внесок до. 4

Стаття 13. Зміни до тексту векселя можуть вноситися за. 4

Стаття 13-1. За видачу векселя без наявності грошового боргу. 5

Стаття 14. Прикінцеві положення. 5

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про обіг векселів в Україні

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 24, ст.128)

( Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 364-IV ( 364-15 ) від 25.12.2002, ВВР, 2003, N 7, ст. 63

N 2511-VI ( 2511-17 ) від 09.09.2010 )

 

Цей Закон визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов’язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.

Поделиться: