Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Розробка конструктивної схеми каркасу
Компонування поперечної рами починають з визначення вертикальних розмірів будівлі, які залежать від технологічних умов виробництва, габаритів технологічного обладнання і підйомно-транспортних механізмів. Вони визначаються відстанню від рівня підлоги, відмітку якої приймають нульовою, до головки кранової рейки Н0 і відстанню від головки кранової рейки до низу несучих конструкцій покриття Н3 (рис.1.2). Розмір Н3 диктується габаритами мостового крана і умовами безпечної експлуатації крана та несучих конструкцій каркасу будівлі , де Hk – висота мостового крана; а – розмір, який враховує прогин конструкцій покриття та висоту виступаючих донизу елементів, а також мінімальний зазор між верхньою точкою візка крана і низом несучої конструкції покриття, виходячи з вимог техніки безпеки (розмір приймається відповідно до завдання). Корисна висота будівлі . Довжина верхньої та нижньої частин колони: ; , де hb – висота підкранової балки з рейкою (приймається відповідно до завдання); h3 – заглиблення колони нижче нульової відмітки (приймається відповідно до завдання). Загальна висота колони від низу бази до низу ригеля . Висота ферми на опорі для трапецієподібного контуру поясів h0=2,2 м, а висота ферми посередині прольоту , де L=24м – проліт ферми; і – ухил верхнього поясу ферми. Після визначення необхідних розмірів по вертикалі визначають основні габаритні розміри по горизонталі. Прив’язку зовнішньої грані колони крайнього ряду до поздовжньої координаційної осі будівлі приймають b0 =0; 250; 500 мм. Нульову прив’язку приймають в будівлях без мостових кранів, а також в невисоких будівлях за кроку колон до 6м і кранах вантажопідйомністю Q≤30т. Прив’язку b0 =500мм приймають для відносно високих будівель з кранами Q≥80т, а також у випадках, коли в тілі верхньої частини колони влаштовують прорізи для проходу вздовж кранового шляху. В решті випадків b0 =250 мм. Остаточно приймаємо прив’язку зовнішньої грані колони крайнього ряду до поздовжньої координаційної осі b0=250 мм. Ширину перерізу верхньої частини колони приймають з умови стійкості таким чином, щоб і призначають h2=500мм, якщо з розрахунку h2≤500мм; h2=750мм, якщо 500мм<h2≤750мм; h2=1000мм, якщо 750мм<h2≤1000мм. В проекті ширина перерізу верхньої частини колони , тому остаточно приймаємо h2=500 мм. Ширину перерізу нижньої частини колони приймають з умови забезпечення необхідної жорсткості будівлі в поперечному напрямку таким чином, щоб і призначають h 1=1000мм, якщо з розрахунку h 1=≤1000мм; h 1=1250мм, якщо 1000мм<h 1≤1250мм; h 1=1500мм, якщо 1250мм<h 1≤1500мм. В проекті ширина перерізу нижньої частини колони , приймаємо h1=1250 мм. Відстань від осі колони до осі підкранової балки . Для того, щоб кран під час руху не торкався колон, повинна виконуватись умова: де В1 – виступ моста крана за межі осі підкранової балки; 75мм – зазор, виходячи з техніки безпеки. Умова виконується. |
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 226; Нарушение авторского права страницы