|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
|
|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Розрахунок складу шихти для виробництва мінеральної вати
059- 1 69
Методиичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни "Технологія опоряджувальних, теплоізоляційних і гідроізоляційних матеріалів для студентів напряму підготовки 6.062100 "Будівництво" професійного спрямування "Технологія будівельних конструкцій виробів і матеріалів" заочної форми навчання.
Рекомендовано методичною комісією за напрямом підготовки 6.060101 "Будівництво" Протокол № 1 від 22 вересня 2010 р.
Рівне-2010 Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни "Технологія опоряджувальних, теплоізоляційних і гідроізоляційних матеріалів для студентів напряму підготовки 6.062100 "Будівництво" професійного спрямування "Технологія будівельних конструкцій виробів і матеріалів" заочної форми навчання./ В.В.Житковський, Мироненко А.В. – Рівне: НУВГП, 2010, 18 с.
Упорядники: В.В.Житковський, канд. техн. наук, доцент, А.В.Мироненко, канд. техн. наук, доцент
Відповідальний за випуск: Л.Й.Дворкін, д-р техн. наук, професор, завідувач кафедри технології будівельних виробів і матеріалознавства
© Житковський В.В., Мироненко А.В., 2010 © НУВГП, 2010 1. СКЛАД І ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ Під час самостійного вивчення дисципліни "Технологія опоряджувальних, теплоізоляційних і гідроізоляційних матеріалів" студенти заочної форми навчання виконують контрольні роботи, що включають 10 варіантів вправ. Контрольна робота містить: 3 теоретичних питання, 2 технологічні схеми з описом виробництва певного матеріалу і 3 задачі (див. п. 2, 3, 4 ). Номери теоретичних питань, технологічних схем і задач приведені в табл.1, номер варіанту теоретичних питань вибирається за останньою цифрою суми трьох останніх цифр залікової книжки. Номер варіанту технологічних схем - за останньою цифрою суми двох останніх цифр залікової книжки, а номер варіанту задач за останньою цифрою залікової книжки. Наприклад шифр залікової книжки 989675, тоді сума трьох останніх цифр складає 6+7+5=18, сума двох останніх цифр 7+5=12, а остання цифра - 5. в цьому випадку необхідно висвітлити теоретичні питання за варіантом № 8 (№ 25, 5, 12), скласти технологічні схеми за варіантом № 2 (№ 3, 12), розв'язати задачі за варіантом № 5 (№ 16, 14, 3). Таблиця 1 Варіанти контрольних завдань.
Відповіді на питання повинні бути чіткими і обгрунтованими, мати посилання на літературні джерела. Задачі повинні бути розв'язаними із необхідними поясненнями, формулами, схемами, одиниці вимірювань наведені в системі СІ. Технологічні схеми бажано виконувати на міліметровому папері з переліком типів обладнання, описом технологічного процесу, наведенням параметрів (хімічний склад, вологість, тиск пресування, температура, тощо). Контрольна робота повинна бути виконана на стандартних аркушах А-4 відповідно до вимог ЄСКД. На титульній сторінці необхідно вказати назву вищого навчального закладу, кафедру, дисципліну, прізвище, ім'я та по батькові студента, шифр залікової книжки і адресу, посаду, прізвище та ініціали викладача, що перевіряє і приймає роботу.
2. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ 1. Загальні принципи технології виробництва опоряджувальних, теплоізоляційних та гідроізоляційних матеріалів. 2. Загальні відомості класифікація опоряджувальних, теплоізоляційних та гідроізоляційних матеріалів. Основні принципи вибору сировини та використання її у виробництві. 3. Теплоізоляційні матеріали і вироби. Загальні відомості, види, властивості, особливості технології. 4. Мінеральна вата. Загальні відомості, сировина, основні види теплового обладнання для отримання розплавів, його технічні характеристики. 5. Сировинні матеріали та шихта для отримання розплавів у виробництві мінеральної вати. Основні способи виробництва мінеральних розплавів їх показники, характеристики та параметри роботи теплового обладнання. 6. Характеристика основних способів виробництва мінеральної вати. Основні показники, характеристики та параметри роботи обладнання. 7. Скловата. Особливості сировини, технології і властивостей. 8. Характеристики зв'язуючи речовин та основні способи введення їх у волокно при виробництві мінераловатних виробів. 9. Основні способи виробництва мінеральних розплавів, їх основні показники. 10. Характеристика основних способів формування мінераловатних виробів 11. Основні технологічні схеми, характеристики та параметри роботи обладнання при одержанні мінераловатних виробів: м'яких, напівжорстких, жорстких, твердих та підвищеної жорсткості плит, рулонних та шнуркових виробів, рихлих матеріалів. 12. Область застосування, перспективи розвитку та ефективність використання мінеральної вати та виробів на її основі. 13. Ніздрюваті теплоізоляційні бетони. Загальні відомості, класифікація, сировинні матеріали. 14. Характеристика основних способів формування теплоізоляційних виробів із ніздрюватих бетонів. 15. Характеристика основних технологічних операцій та основного обладнання при виготовленні теплоізоляційних ніздрюватих бетонів. 16. Перспективні напрямки вдосконалення технології та підвищення якості теплоізоляційних ніздрюватих бетонів. 17. Технологія спученого перліту та виробів на його основі. Сировина, обладнання, параметри, схеми виробництва, класифікація і властивості виробів. 18. Технологія спученого вермикуліту та виробів на його основі. Сировина, обладнання, параметри і схеми виробництва, класифікація і властивості виробів. 19. Характеристика та особливості технології опоряджувальних та теплоізоляційних виробів на основі деревини. 20. Арболіт. Особливості технології, сировина, основні способи формування, твердіння. Властивості і область застосування. 21. Фіброліт. Особливості технології, сировина, основні способи формування, твердіння. Властивості і область застосування. 22. Опоряджувальні матеріали, загальні відомості, класифікація, властивості. 23. Особливості виробництва виробів із декоративних бетонів та розчинів. 24. Азбестоцементні декоративні вироби. Основні технологічні схеми, обладнання, параметри виробництва, властивості, застосування. 25. Лакофарбові та обклеювальні матеріали. Сировина, основи технології, обладнання, параметри виробництва, властивості, застосування. 26. Особливості технології виробництва опоряджувальних матеріалів та виробів на основі гіпсових в'яжучих. 27. Гідроізоляційні матеріали та вироби. Загальні відомості, види, властивості, особливості технології. 28. Особливості технології рідких гідроізоляційних матеріалів. 29. Особливості технології пластично-в'язких гідроізоляційних матеріалів. 30. Особливості технології твердих та пружно-в'язких гідроізоляційних матеріалів.
3. ТЕХНОЛОГІЧНІ СХЕМИ ВИРОБНИЦТВА
1. Фасадних глазурованих плиток. 2. Азбестоцементних лицювальних виробів. 3. Опоряджувальних деревоволокнистих плит. 4. Опоряджувальних полімерних плівкових матеріалів. 5. Гіпсокартонних листів. 6. Лицевої керамічної цегли. 7. Теплоізоляційних виробів з автоклавного газобетону. 8. Теплоізоляційних виробів з автоклавного пінобетону. 9. Теплоізоляційних виробів з безавтоклавного ніздрюватого бетону. 10. Мінераловатних плит підвищеної жорсткості з вертикально спрямованим волокном. 11. Мінераловатних плит підвищеної жорсткості з гідромас. 12. Жорстких мінераловатних плитна бітумному в'яжучому. 13. Теплоізоляційних виробів з пінопласту пресовим способом. 14. Теплоізоляційних виробів з мі пори 15. Перлітоцементних виробів. 16. Лігноперлітових плит. 17. Перлітокерамічних теплоізоляційних виробів. 18. Руберойду. 19. Емульсійних паст. 20. Асфальтобетону.
4. ЗАДАЧІ 1. Розшифрувати позначення і дати характеристику таким лакофарбовим виробам: - Фарба МА-015 - лак БГ-04 - емаль ЭП-255 зелена - грунтовка ПФ-069 біла Вказати область застосування цих матеріалів.
2. Підібрати кольори для змішування з метою отримання пігментів: - бузкового; - темно-зеленого; - оранжевого; - коричневого; - фіолетового.
3. Підібрати кольори для змішування з метою отримання пігментів: - бордо; - темно сірувато-коричневого; - ясно-жовтого; - блакитно-зеленого; - ясно-зеленого.
4. Підібрати гірську породу для виготовлення облицювальних плит для зовнішнього опорядження цивільної будівлі. Проектні вимоги до плит: - міцність – ≥60 МПа; - морозостійкість ≥F50; - особливі вимоги – стійкість до розведених кислот; - колір – червоний; - текстура – масивна; - твердість (за Моосом) – ≥6.
5. Навести порівняльні характеристики керамічних і скляних плиток для внутрішнього облицювання стін за такими показниками: - розміри; - кольорова гама; - довговічність; - економічність. 6. Яку площу можна зафарбувати 5кг фарби малярної консистенції на основі титанових та цинкових білил, якщо покривність перших - 45 г/м2, а других - 110 г/м2, вміст оліфи у фарбах відповідно 55 і 45%.
7. Скільки потрібно залізного суріка та оліфи для фарбування поверхні площею 550 м2, якщо покривність суріку 15 г/м2 , вміст оліфи у фарбі малярної консистенції 40% ?
8. Для отримання покрівельної мастики необхідне бітумне в'яжуче з температурою розм'якшення 65°С. В якому співвідношенні необхідно змішати бітуми БН 50/50 і БН 90/10, які є в наявності з температурами розм'якшення відповідно 55 і 93°С, щоб забезпечити необхідну теплостійкість мастики?
9. Визначити кількість бітуму для приготування асфальтобетону з остаточною пористістю 4%. Мінеральна частина має істинну густину 2,67 г/см3 і середню густину в ущільненому стані 1770 кг/м3. Істинна густина бітуму при 20°С – 1,03 г/см3.
10. Визначити орієнтовно товщину бітумної плівки в асфальтобетонних сумішах із вмістом бітуму 6.5% і 7,5%, питома поверхня зерен мінеральних матеріалів складає відповідно 15,5 і 11,5 м2/кг. Істинну густину бітуму прийняти 1 г/см3.
11. Визначити співвідношення полімер : наповнювач : пісок для полімер розчину. Насипна густина піску 1480 кг/м3 істинна густина 2,65 г/см3. Істинна густина наповнювача - 2,55 г/см3. Співвідношення полімер : наповнювач - 0,45. Коефіцієнт легковкладності розчину - 0,4.
12. При визначенні спінюючої здатності в два сталевих циліндра діаметром 150 мм налили по 280 г полімерів з добавками спінюючих елементів. Середня густина першої композиції 1,14 г/см3, другої - 1,2 г/см3. Після спінювання висота пінопласту в першому стакані виявилась 21 см, а в другому - 27 см. Визначити кратність спінювання полімерних композицій.
13. За даними вправи 12 знайти витрати обох полімерних композицій для отримання 10 шт. теплоізоляційних панелей розміром 100x50x5 см. 14. Маса однієї потовщеної облицювальної силікатної цегли в сухому стані 4,2 кг. Скільки необхідно вапна, піску і фарбника (сурік) для виготовлення 1000 шт. при активності сировинної суміші 7,5%, активності вапна 85%? Витрату суріку прийняти в 3,5% від маси вапна. 15. Підібрати склад газосилікату міцністю 3,5 МПа при середній густині 500 кг/м3. Газоутворювач - алюмінієва пудра ПАК-3. Активність вапна 80%. Співвідношення вапна та меленого піску 1:1. 16. Знайти орієнтовну витрату алюмінієвої пудри для отримання 1м3 газосилікату з границею міцності при стиску 7,5 МПа і середньою густиною 700 кг/м3, активність вапна 85%, співвідношення вапна та молотого піску 1:1. Витрату алюмінієвої пудри розрахувати за формулою
де V - об'єм газобетонної суміші, ВП, П і В - відповідно витрати вапна, піску і води кг; 17. Розрахувати витрату матеріалів на виготовлення гіпсобетонної панелі розміром 3×6×0,1 м. Для отримання гіпсобетону використовують гіпс з насипною густиною 900 кг/м3 та шлакову пемзу з насипною густиною 600 кг/м3 і об'ємом між зернових порожнин 60%. Водогіпсове відношення 0,7. Співвідношення гіпсу і шлакової пемзи за об'ємом 1:2. 18. Визначити витрату в'яжучого, тирси і води на 1 м3 тирсобетону, до складу якого входять гіпсо-кремнисто-пуцоланове в'яжуче (ГЦПВ) з істинною густиною 2,8 г/см3 і насипною густиною 1100 кг/м3 , та соснова тирса з середньою густиною 0,5 г/см3 і насипною густиною 300 кг/м3, співвідношення в'яжучого і тирси 1:1 (за об'ємом). Водовяжуче відношення 0,7. 19. До спучування перлітовий пісок мав насипну густину 950 кг/м3 , а після спочування при температурі 1000°С - 200 кг/м3. На виготовлення їм легкого бетону витрачається 150 кг спученого перлітового піску. Яка необхідна ємність складів невипаленого і випаленого перлітового пісків для забезпечення двохтижневої безперебійної роботи заводу з продуктивністю 300 м3 бетонної суміші за добу? 20. При випалі спучених гірських порід коефіцієнт спучування, тобто відношення насипної густини до термообробки до значення цього показника після термообробки, залежить від крупності зерен. Для літоідної пемзи фракцій 10 - 20, 5 - 10 і 0,5 - 3 мм з насипною густиною відповідно 900, 920 і 985 кг/м3 коефіцієнт спучування виявивсь 2,1; 2,4 і 9,2. Знайти приріст між зернової порожнистості кожної з фракцій.
21. Щебінь з не спученого перліту при істинній густині 2,2 г/см3 має середню густину в кусках 1615 кг/м3. У скільки разів збільшиться при спучуванні об'єм і порожнистість одного куска перліта? Яким є значення об'єму і порожнистості куска в не спученому та спученому станах, якщо маса куска дорівнює 45 г, а насипна густина спученого перліту 150 кг/м3 .
22. Спучений вермикуліт, перлітові і вермикулітові вироби при 0°С мають однакову теплопровідність - 0,07 Вт/(м •°С). Яку теплопровідність будуть мати ці матеріали при 500°С, якщо значення коефіцієнта ß для них в залежності λt = λ0 + ß·tср будуть відповідно 0,00027; 0,00019 і 0,00015?
23. Блок з тепло ізоляційної пласмаси-міпори має розміри 1000x500x300 і масу З кг. Під час зберігання його на відкритому повітрі протягом 28 діб гігроскопічна вологість за масою досягла 85%. Визначити теплопровідність вологої міпори, якщо теплопровідність її в сухому стані 0,029 Вт/(м ·°С).
24. Необхідно замінити теплоізоляцію трубопроводу (Dзов=57 мм) з двох шарів вулканітових напівциліндрів товщиною 50 мм кожен при теплопровідності λвир =0,081 Вт/(м •°С) на аналогічні діатомітові вироби з λвир =0,15 Вт/(м •°С). Який буде потрібен додатковий шар мастики з совеліту (λвир =0,12 Вт/(м •°С)), щоб не змінювався загальний термічний опір теплоізоляційного шару? 25. Визначити вміст сировинних матеріалів - доменного шлаку і битої цегли у шихті для виготовлення мінеральної вати методом рішення алгебраїчних рівнянь при наступних характеристиках матеріалів: Хімічний склад сировини в % за масою, відповідно: SiO2- 41,2 і 71,7; Al2O3 - 3,79 і 16,2; СаО - 48,14 і 16,2; MgO - 2,62 і 1,90. Вологість сировини, в % за масою, відповідно - 6 і 2. Задана величина модуля кислотності - 1,5.
26. Визначити вміст сировинних матеріалів - мартенівського шлаку і битої силікатної цегли у шихті для виготовлення мінеральної вати методом послідовних наближень при наступних характеристиках матеріалів: Хімічний склад сировини в % за масою, відповідно: SiO2 – 23,3 і 84,9; Al2O3 – 3,92 і 1,35; СаО - 44,0 і 5,5 ; MgO - 12,2 і 0,54. Вологість сировини, в % за масою, відповідно 8 і 4. Задана величина модуля кислотності - 1,3.
27. Визначити вміст сировинних матеріалів - граніту та вапняку у шихті для виготовлення мінеральної вати методом рішення алгебраїчних рівнянь при наступних характеристиках матеріалів: Хімічний склад сировини в % за масою, відповідно: SiO2 - 70,29 і 1.92; Al2O3 - 13,04 і 0.11; СаО - 2,19 і 54,1; MgO – 0,98 і 0,39. Вологість сировини, в % за масою, відповідно 2 і 4. Задана величина модуля кислотності – 1,3.
28. Визначити вміст сировинних матеріалів - базальту і доломіту у шихті для виготовлення мінеральної вати методом послідовних наближень при наступних характеристиках матеріалів: Хімічний склад сировини в % за масою, відповідно: SiO2 – 51,15 і 0,44; Al2O3 - 13,7 і 0,2; СаО - 9,4 і 31,84; MgO - 6,06 і 20,72. Вологість сировини, в % за масою, відповідно - 2 і 3. Задана величина модуля кислотності - 1,5.
29. Визначити склад азбестоцементної суміші (процентний вміст азбесту, цементу та води) для виготовлення листів типу ВО, якщо на складі підприємства є азбест марок П-5-65 і М-5-50, еквівалентні кількості яких складають відповідно 12,3% і 15,4%. Вміст азбестів у шихті прийняти відповідно 35 і 65%.
30. Визначити склад азбестоцементної суміші (процентний вміст азбесту, цементу та води) для виготовлення плоских дрібноштучних листів, якщо на складі підприємства є азбест марок П-5-45 і М-6-40, еквівалентні кількості яких складають відповідно 14,1% і 17,2%. Вміст азбестів у шихті прийняти відповідно 40 і 60%.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Дворкін Л.Й., Житковський В.В. Технологія опоряджувальних, теплоізоляційних та гідроізоляційних матеріалів. Навчальний посібник. Рівне, НУВГП, 2010.– 223 с. 2. Дворкін Л. Й. Опоряджувальні матеріали та вироби. Довідник, К.: Вища школа, 1993. 3. Рунова Р.Ф. Рунова, Л.О. Шейніч, О.Г. Гелевера, В.І. Гоц. Основи виробництва стінових та оздоблювальних матеріалів. Підручник.– К.КНУБА, 2001.– 354 с. 4. Горлов Ю. П. Технология теплоизоляционных и акустических материалов и изделий, - М.: Высшая школа, 1989.-384с. 5. Горлов Ю. П. Лабораторный практикум по технологии теплоизоляционных материалов, - М.: Высшая школа, 1969.-250с. 6. Майзель Н. Л., Сендлер В. Г. Технология теплоизоляционных материалов, - М.: Высшая школа, 1988.-239с. 7. Комар А. Г., Баженов Ю. М, Сулименко Л. М. Технология производства строительных материалов, - М.: Высшая школа, І990.-448с. 8. Рыбьев Н. А. Технология гидроизоляционных материалов. - М.: Высшая школа, 1991.-287с. 9. Строительные материалы: Справочник/ под редакцией А. С. Болдырева, П. П. Золотова. - М.: Стройиздат, 1989.-567с.
Додаток МЕТОДИКИ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ ТА РОЗРАХУНКОВІ ФОРМУЛИ
059- 1 69
Методиичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни "Технологія опоряджувальних, теплоізоляційних і гідроізоляційних матеріалів для студентів напряму підготовки 6.062100 "Будівництво" професійного спрямування "Технологія будівельних конструкцій виробів і матеріалів" заочної форми навчання.
Рекомендовано методичною комісією за напрямом підготовки 6.060101 "Будівництво" Протокол № 1 від 22 вересня 2010 р.
Рівне-2010 Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни "Технологія опоряджувальних, теплоізоляційних і гідроізоляційних матеріалів для студентів напряму підготовки 6.062100 "Будівництво" професійного спрямування "Технологія будівельних конструкцій виробів і матеріалів" заочної форми навчання./ В.В.Житковський, Мироненко А.В. – Рівне: НУВГП, 2010, 18 с.
Упорядники: В.В.Житковський, канд. техн. наук, доцент, А.В.Мироненко, канд. техн. наук, доцент
Відповідальний за випуск: Л.Й.Дворкін, д-р техн. наук, професор, завідувач кафедри технології будівельних виробів і матеріалознавства
© Житковський В.В., Мироненко А.В., 2010 © НУВГП, 2010 1. СКЛАД І ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ Під час самостійного вивчення дисципліни "Технологія опоряджувальних, теплоізоляційних і гідроізоляційних матеріалів" студенти заочної форми навчання виконують контрольні роботи, що включають 10 варіантів вправ. Контрольна робота містить: 3 теоретичних питання, 2 технологічні схеми з описом виробництва певного матеріалу і 3 задачі (див. п. 2, 3, 4 ). Номери теоретичних питань, технологічних схем і задач приведені в табл.1, номер варіанту теоретичних питань вибирається за останньою цифрою суми трьох останніх цифр залікової книжки. Номер варіанту технологічних схем - за останньою цифрою суми двох останніх цифр залікової книжки, а номер варіанту задач за останньою цифрою залікової книжки. Наприклад шифр залікової книжки 989675, тоді сума трьох останніх цифр складає 6+7+5=18, сума двох останніх цифр 7+5=12, а остання цифра - 5. в цьому випадку необхідно висвітлити теоретичні питання за варіантом № 8 (№ 25, 5, 12), скласти технологічні схеми за варіантом № 2 (№ 3, 12), розв'язати задачі за варіантом № 5 (№ 16, 14, 3). Таблиця 1 Варіанти контрольних завдань.
Відповіді на питання повинні бути чіткими і обгрунтованими, мати посилання на літературні джерела. Задачі повинні бути розв'язаними із необхідними поясненнями, формулами, схемами, одиниці вимірювань наведені в системі СІ. Технологічні схеми бажано виконувати на міліметровому папері з переліком типів обладнання, описом технологічного процесу, наведенням параметрів (хімічний склад, вологість, тиск пресування, температура, тощо). Контрольна робота повинна бути виконана на стандартних аркушах А-4 відповідно до вимог ЄСКД. На титульній сторінці необхідно вказати назву вищого навчального закладу, кафедру, дисципліну, прізвище, ім'я та по батькові студента, шифр залікової книжки і адресу, посаду, прізвище та ініціали викладача, що перевіряє і приймає роботу.
2. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ 1. Загальні принципи технології виробництва опоряджувальних, теплоізоляційних та гідроізоляційних матеріалів. 2. Загальні відомості класифікація опоряджувальних, теплоізоляційних та гідроізоляційних матеріалів. Основні принципи вибору сировини та використання її у виробництві. 3. Теплоізоляційні матеріали і вироби. Загальні відомості, види, властивості, особливості технології. 4. Мінеральна вата. Загальні відомості, сировина, основні види теплового обладнання для отримання розплавів, його технічні характеристики. 5. Сировинні матеріали та шихта для отримання розплавів у виробництві мінеральної вати. Основні способи виробництва мінеральних розплавів їх показники, характеристики та параметри роботи теплового обладнання. 6. Характеристика основних способів виробництва мінеральної вати. Основні показники, характеристики та параметри роботи обладнання. 7. Скловата. Особливості сировини, технології і властивостей. 8. Характеристики зв'язуючи речовин та основні способи введення їх у волокно при виробництві мінераловатних виробів. 9. Основні способи виробництва мінеральних розплавів, їх основні показники. 10. Характеристика основних способів формування мінераловатних виробів 11. Основні технологічні схеми, характеристики та параметри роботи обладнання при одержанні мінераловатних виробів: м'яких, напівжорстких, жорстких, твердих та підвищеної жорсткості плит, рулонних та шнуркових виробів, рихлих матеріалів. 12. Область застосування, перспективи розвитку та ефективність використання мінеральної вати та виробів на її основі. 13. Ніздрюваті теплоізоляційні бетони. Загальні відомості, класифікація, сировинні матеріали. 14. Характеристика основних способів формування теплоізоляційних виробів із ніздрюватих бетонів. 15. Характеристика основних технологічних операцій та основного обладнання при виготовленні теплоізоляційних ніздрюватих бетонів. 16. Перспективні напрямки вдосконалення технології та підвищення якості теплоізоляційних ніздрюватих бетонів. 17. Технологія спученого перліту та виробів на його основі. Сировина, обладнання, параметри, схеми виробництва, класифікація і властивості виробів. 18. Технологія спученого вермикуліту та виробів на його основі. Сировина, обладнання, параметри і схеми виробництва, класифікація і властивості виробів. 19. Характеристика та особливості технології опоряджувальних та теплоізоляційних виробів на основі деревини. 20. Арболіт. Особливості технології, сировина, основні способи формування, твердіння. Властивості і область застосування. 21. Фіброліт. Особливості технології, сировина, основні способи формування, твердіння. Властивості і область застосування. 22. Опоряджувальні матеріали, загальні відомості, класифікація, властивості. 23. Особливості виробництва виробів із декоративних бетонів та розчинів. 24. Азбестоцементні декоративні вироби. Основні технологічні схеми, обладнання, параметри виробництва, властивості, застосування. 25. Лакофарбові та обклеювальні матеріали. Сировина, основи технології, обладнання, параметри виробництва, властивості, застосування. 26. Особливості технології виробництва опоряджувальних матеріалів та виробів на основі гіпсових в'яжучих. 27. Гідроізоляційні матеріали та вироби. Загальні відомості, види, властивості, особливості технології. 28. Особливості технології рідких гідроізоляційних матеріалів. 29. Особливості технології пластично-в'язких гідроізоляційних матеріалів. 30. Особливості технології твердих та пружно-в'язких гідроізоляційних матеріалів.
3. ТЕХНОЛОГІЧНІ СХЕМИ ВИРОБНИЦТВА
1. Фасадних глазурованих плиток. 2. Азбестоцементних лицювальних виробів. 3. Опоряджувальних деревоволокнистих плит. 4. Опоряджувальних полімерних плівкових матеріалів. 5. Гіпсокартонних листів. 6. Лицевої керамічної цегли. 7. Теплоізоляційних виробів з автоклавного газобетону. 8. Теплоізоляційних виробів з автоклавного пінобетону. 9. Теплоізоляційних виробів з безавтоклавного ніздрюватого бетону. 10. Мінераловатних плит підвищеної жорсткості з вертикально спрямованим волокном. 11. Мінераловатних плит підвищеної жорсткості з гідромас. 12. Жорстких мінераловатних плитна бітумному в'яжучому. 13. Теплоізоляційних виробів з пінопласту пресовим способом. 14. Теплоізоляційних виробів з мі пори 15. Перлітоцементних виробів. 16. Лігноперлітових плит. 17. Перлітокерамічних теплоізоляційних виробів. 18. Руберойду. 19. Емульсійних паст. 20. Асфальтобетону.
4. ЗАДАЧІ 1. Розшифрувати позначення і дати характеристику таким лакофарбовим виробам: - Фарба МА-015 - лак БГ-04 - емаль ЭП-255 зелена - грунтовка ПФ-069 біла Вказати область застосування цих матеріалів.
2. Підібрати кольори для змішування з метою отримання пігментів: - бузкового; - темно-зеленого; - оранжевого; - коричневого; - фіолетового.
3. Підібрати кольори для змішування з метою отримання пігментів: - бордо; - темно сірувато-коричневого; - ясно-жовтого; - блакитно-зеленого; - ясно-зеленого.
4. Підібрати гірську породу для виготовлення облицювальних плит для зовнішнього опорядження цивільної будівлі. Проектні вимоги до плит: - міцність – ≥60 МПа; - морозостійкість ≥F50; - особливі вимоги – стійкість до розведених кислот; - колір – червоний; - текстура – масивна; - твердість (за Моосом) – ≥6.
5. Навести порівняльні характеристики керамічних і скляних плиток для внутрішнього облицювання стін за такими показниками: - розміри; - кольорова гама; - довговічність; - економічність. 6. Яку площу можна зафарбувати 5кг фарби малярної консистенції на основі титанових та цинкових білил, якщо покривність перших - 45 г/м2, а других - 110 г/м2, вміст оліфи у фарбах відповідно 55 і 45%.
7. Скільки потрібно залізного суріка та оліфи для фарбування поверхні площею 550 м2, якщо покривність суріку 15 г/м2 , вміст оліфи у фарбі малярної консистенції 40% ?
8. Для отримання покрівельної мастики необхідне бітумне в'яжуче з температурою розм'якшення 65°С. В якому співвідношенні необхідно змішати бітуми БН 50/50 і БН 90/10, які є в наявності з температурами розм'якшення відповідно 55 і 93°С, щоб забезпечити необхідну теплостійкість мастики?
9. Визначити кількість бітуму для приготування асфальтобетону з остаточною пористістю 4%. Мінеральна частина має істинну густину 2,67 г/см3 і середню густину в ущільненому стані 1770 кг/м3. Істинна густина бітуму при 20°С – 1,03 г/см3.
10. Визначити орієнтовно товщину бітумної плівки в асфальтобетонних сумішах із вмістом бітуму 6.5% і 7,5%, питома поверхня зерен мінеральних матеріалів складає відповідно 15,5 і 11,5 м2/кг. Істинну густину бітуму прийняти 1 г/см3.
11. Визначити співвідношення полімер : наповнювач : пісок для полімер розчину. Насипна густина піску 1480 кг/м3 істинна густина 2,65 г/см3. Істинна густина наповнювача - 2,55 г/см3. Співвідношення полімер : наповнювач - 0,45. Коефіцієнт легковкладності розчину - 0,4.
12. При визначенні спінюючої здатності в два сталевих циліндра діаметром 150 мм налили по 280 г полімерів з добавками спінюючих елементів. Середня густина першої композиції 1,14 г/см3, другої - 1,2 г/см3. Після спінювання висота пінопласту в першому стакані виявилась 21 см, а в другому - 27 см. Визначити кратність спінювання полімерних композицій.
13. За даними вправи 12 знайти витрати обох полімерних композицій для отримання 10 шт. теплоізоляційних панелей розміром 100x50x5 см. 14. Маса однієї потовщеної облицювальної силікатної цегли в сухому стані 4,2 кг. Скільки необхідно вапна, піску і фарбника (сурік) для виготовлення 1000 шт. при активності сировинної суміші 7,5%, активності вапна 85%? Витрату суріку прийняти в 3,5% від маси вапна. 15. Підібрати склад газосилікату міцністю 3,5 МПа при середній густині 500 кг/м3. Газоутворювач - алюмінієва пудра ПАК-3. Активність вапна 80%. Співвідношення вапна та меленого піску 1:1. 16. Знайти орієнтовну витрату алюмінієвої пудри для отримання 1м3 газосилікату з границею міцності при стиску 7,5 МПа і середньою густиною 700 кг/м3, активність вапна 85%, співвідношення вапна та молотого піску 1:1. Витрату алюмінієвої пудри розрахувати за формулою
де V - об'єм газобетонної суміші, ВП, П і В - відповідно витрати вапна, піску і води кг; 17. Розрахувати витрату матеріалів на виготовлення гіпсобетонної панелі розміром 3×6×0,1 м. Для отримання гіпсобетону використовують гіпс з насипною густиною 900 кг/м3 та шлакову пемзу з насипною густиною 600 кг/м3 і об'ємом між зернових порожнин 60%. Водогіпсове відношення 0,7. Співвідношення гіпсу і шлакової пемзи за об'ємом 1:2. 18. Визначити витрату в'яжучого, тирси і води на 1 м3 тирсобетону, до складу якого входять гіпсо-кремнисто-пуцоланове в'яжуче (ГЦПВ) з істинною густиною 2,8 г/см3 і насипною густиною 1100 кг/м3 , та соснова тирса з середньою густиною 0,5 г/см3 і насипною густиною 300 кг/м3, співвідношення в'яжучого і тирси 1:1 (за об'ємом). Водовяжуче відношення 0,7. 19. До спучування перлітовий пісок мав насипну густину 950 кг/м3 , а після спочування при температурі 1000°С - 200 кг/м3. На виготовлення їм легкого бетону витрачається 150 кг спученого перлітового піску. Яка необхідна ємність складів невипаленого і випаленого перлітового пісків для забезпечення двохтижневої безперебійної роботи заводу з продуктивністю 300 м3 бетонної суміші за добу? 20. При випалі спучених гірських порід коефіцієнт спучування, тобто відношення насипної густини до термообробки до значення цього показника після термообробки, залежить від крупності зерен. Для літоідної пемзи фракцій 10 - 20, 5 - 10 і 0,5 - 3 мм з насипною густиною відповідно 900, 920 і 985 кг/м3 коефіцієнт спучування виявивсь 2,1; 2,4 і 9,2. Знайти приріст між зернової порожнистості кожної з фракцій.
21. Щебінь з не спученого перліту при істинній густині 2,2 г/см3 має середню густину в кусках 1615 кг/м3. У скільки разів збільшиться при спучуванні об'єм і порожнистість одного куска перліта? Яким є значення об'єму і порожнистості куска в не спученому та спученому станах, якщо маса куска дорівнює 45 г, а насипна густина спученого перліту 150 кг/м3 .
22. Спучений вермикуліт, перлітові і вермикулітові вироби при 0°С мають однакову теплопровідність - 0,07 Вт/(м •°С). Яку теплопровідність будуть мати ці матеріали при 500°С, якщо значення коефіцієнта ß для них в залежності λt = λ0 + ß·tср будуть відповідно 0,00027; 0,00019 і 0,00015?
23. Блок з тепло ізоляційної пласмаси-міпори має розміри 1000x500x300 і масу З кг. Під час зберігання його на відкритому повітрі протягом 28 діб гігроскопічна вологість за масою досягла 85%. Визначити теплопровідність вологої міпори, якщо теплопровідність її в сухому стані 0,029 Вт/(м ·°С).
24. Необхідно замінити теплоізоляцію трубопроводу (Dзов=57 мм) з двох шарів вулканітових напівциліндрів товщиною 50 мм кожен при теплопровідності λвир =0,081 Вт/(м •°С) на аналогічні діатомітові вироби з λвир =0,15 Вт/(м •°С). Який буде потрібен додатковий шар мастики з совеліту (λвир =0,12 Вт/(м •°С)), щоб не змінювався загальний термічний опір теплоізоляційного шару? 25. Визначити вміст сировинних матеріалів - доменного шлаку і битої цегли у шихті для виготовлення мінеральної вати методом рішення алгебраїчних рівнянь при наступних характеристиках матеріалів: Хімічний склад сировини в % за масою, відповідно: SiO2- 41,2 і 71,7; Al2O3 - 3,79 і 16,2; СаО - 48,14 і 16,2; MgO - 2,62 і 1,90. Вологість сировини, в % за масою, відповідно - 6 і 2. Задана величина модуля кислотності - 1,5.
26. Визначити вміст сировинних матеріалів - мартенівського шлаку і битої силікатної цегли у шихті для виготовлення мінеральної вати методом послідовних наближень при наступних характеристиках матеріалів: Хімічний склад сировини в % за масою, відповідно: SiO2 – 23,3 і 84,9; Al2O3 – 3,92 і 1,35; СаО - 44,0 і 5,5 ; MgO - 12,2 і 0,54. Вологість сировини, в % за масою, відповідно 8 і 4. Задана величина модуля кислотності - 1,3.
27. Визначити вміст сировинних матеріалів - граніту та вапняку у шихті для виготовлення мінеральної вати методом рішення алгебраїчних рівнянь при наступних характеристиках матеріалів: Хімічний склад сировини в % за масою, відповідно: SiO2 - 70,29 і 1.92; Al2O3 - 13,04 і 0.11; СаО - 2,19 і 54,1; MgO – 0,98 і 0,39. Вологість сировини, в % за масою, відповідно 2 і 4. Задана величина модуля кислотності – 1,3.
28. Визначити вміст сировинних матеріалів - базальту і доломіту у шихті для виготовлення мінеральної вати методом послідовних наближень при наступних характеристиках матеріалів: Хімічний склад сировини в % за масою, відповідно: SiO2 – 51,15 і 0,44; Al2O3 - 13,7 і 0,2; СаО - 9,4 і 31,84; MgO - 6,06 і 20,72. Вологість сировини, в % за масою, відповідно - 2 і 3. Задана величина модуля кислотності - 1,5.
29. Визначити склад азбестоцементної суміші (процентний вміст азбесту, цементу та води) для виготовлення листів типу ВО, якщо на складі підприємства є азбест марок П-5-65 і М-5-50, еквівалентні кількості яких складають відповідно 12,3% і 15,4%. Вміст азбестів у шихті прийняти відповідно 35 і 65%.
30. Визначити склад азбестоцементної суміші (процентний вміст азбесту, цементу та води) для виготовлення плоских дрібноштучних листів, якщо на складі підприємства є азбест марок П-5-45 і М-6-40, еквівалентні кількості яких складають відповідно 14,1% і 17,2%. Вміст азбестів у шихті прийняти відповідно 40 і 60%.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Дворкін Л.Й., Житковський В.В. Технологія опоряджувальних, теплоізоляційних та гідроізоляційних матеріалів. Навчальний посібник. Рівне, НУВГП, 2010.– 223 с. 2. Дворкін Л. Й. Опоряджувальні матеріали та вироби. Довідник, К.: Вища школа, 1993. 3. Рунова Р.Ф. Рунова, Л.О. Шейніч, О.Г. Гелевера, В.І. Гоц. Основи виробництва стінових та оздоблювальних матеріалів. Підручник.– К.КНУБА, 2001.– 354 с. 4. Горлов Ю. П. Технология теплоизоляционных и акустических материалов и изделий, - М.: Высшая школа, 1989.-384с. 5. Горлов Ю. П. Лабораторный практикум по технологии теплоизоляционных материалов, - М.: Высшая школа, 1969.-250с. 6. Майзель Н. Л., Сендлер В. Г. Технология теплоизоляционных материалов, - М.: Высшая школа, 1988.-239с. 7. Комар А. Г., Баженов Ю. М, Сулименко Л. М. Технология производства строительных материалов, - М.: Высшая школа, І990.-448с. 8. Рыбьев Н. А. Технология гидроизоляционных материалов. - М.: Высшая школа, 1991.-287с. 9. Строительные материалы: Справочник/ под редакцией А. С. Болдырева, П. П. Золотова. - М.: Стройиздат, 1989.-567с.
Додаток МЕТОДИКИ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ ТА РОЗРАХУНКОВІ ФОРМУЛИ
Розрахунок складу шихти для виробництва мінеральної вати Шихту для виготовлення мінеральної вати підбирають таким чином, щоб забезпечити необхідне значення модуля кислотності (Мк):
де SiO2, Al2O3, СаО, MgO – вміст оксидів у сировинних компонентах, % Для визначення вмісту компонентів найчастіше використовуються один із методів: метод складання і розв’язання алгебраїчних рівнянь чи метод послідовного наближення - Метод складання і розв’язання алгебраїчних рівнянь Звичайно шихта для виробництва мінеральної вати складається з двох видів сировини, тому при розрахунку шихти складають та розв'язують систему двох рівнянь з двома невідомими х і у, які виражають кількість складових частин шихти. Одне із рівнянь має вигляд
інше – являє собою вираз модуля кислотності Система рівнянь:
Дану систему розв'язують способом підстановки. - Метод послідовного наближення Цей метод полягає в тому, що прийнявши вміст якогось одного хімічного оксиду у складі мінеральної вати і знаючи вміст цього оксиду в складі сировинних матеріалів, послідовно знаходять кількість окремих частин шихти. Після визначення вмісту усіх оксидів розраховують величину Мк. Якщо отримане значення Мк відрізняється від заданого не більше ніж на 5 % – приймають встановлений вміст компонентів, в противному випадку перераховують Мк задаючись іншим вмістом оксидів, послідовно наближаючись до заданого значення. Зазвичай оксидом, який визначає величину модуля кислотності (базовим оксидом), найчастіше всього приймають оксид кремнію (SіО2). Послідовність розрахунку: 1. Однин із сировинних матеріалів приймають додатковим (х), а інший основним – (1-х) 2. Задаються оптимальним вмістом базового оксиду (SiO2) – (а) 3. Складають рівняння а=б+х(в-б), де б і в - вміст SiO2 у основному і додатковому компоненті, відповідно 4. х=(а-б)/(в-б) 5. Визначають процентний вміст оксидів у складі шихти %SiO2=n(1-x)+mx , де n та m – вміст відповідного оксиду у компонентах шихти.
|
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 152; Нарушение авторского права страницы
ВП і 
П - істинні густини вапна і піску ( 
ВП =2,5г/см3; 
,
,
