Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Контрольна робота з дисципліни «Цивільний захист» включає відповіді на теоретичні питання з основних розділів змістових модулів і тематики самостійної роботи та розв’язок практичних завдань. Вивчення дисципліни «ЦЗ» охоплює оглядові лекції з основних розділів дисципліни і практичні заняття. Студент самостійно опрацьовує тематику самостійної роботи, яка містить питання курсу, які не виносяться на лекційні заняття. Контрольна робота оформлюється на стандартному папері формату А4 (210×297) з одного боку, або в учнівському зошиті. Поля: верхнє, праве – 10мм, нижнє – 17мм, ліве – 20мм. Робота може бути рукописною або друкованою. Варіант контрольної роботи видається викладачем, або відповідає порядковому номеру в списку академічної групи. Вихідні дані для практичної частини визначаються за індивідуальним шифром, який відповідає двом передостаннім цифрам шифру залікової книжки.
Завдання ДЛЯ контрольнОЇ роботИ
Питання теоретичної частини 1. Закон України «Про цивільну оборону України». «Положення про цивільну оборону». 2. Роль, місце і завдання цивільного захисту України. 3. Правові та нормативні документи про надзвичайні ситуації техногенного походження. 4. Правові та нормативні документи про надзвичайні ситуації природного походження. 5. Загальні принципи організації та структури цивільного захисту України. 6. Сили і засоби цивільного захисту України. 7. НС, причини виникнення та складові системи їх моніторингу. 8. Мережа спостереження і лабораторного контролю. Урядова інформаційно-аналітична система з НС. 9. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки. 10. Визначення та аналіз небезпек, пов’язаних з порушенням умов безпечної експлуатації об’єкта господарювання (ОГ). 11. Основні етапи аналізу НС та прогнозування їхніх наслідків. 12. Структурно-функціональна модель протидії НС (попереджувальна, компенсаційна, комплексна тощо). 13. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру в Україні (ЄДС). 14. Фінансування та матеріальне забезпечення заходів ЄДС. 15. Функціональні і територіальні підсистеми ЄДС. Органи управління ЄДС. 16. Режими діяльності ЄДС. Основні заходи, що реалізуються при функціонуванні ЄДС у різних режимах. 17. Функціональні заходи у сфері державного регулювання та контролю ЄДС. Основні принципи забезпечення техногенної безпеки. 18. Загальні принципи превентивного та оперативного (аварійного) планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів НС. Вимоги до складу, змісту та форми плануючої документації. 19. Управління та контроль безпеки й цивільного захисту населення України. 20. Основні поняття, терміни та визначення цивільного захисту. 21. Причини виникнення та загальні ознаки надзвичайних ситуацій. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2001. 22. Класифікація надзвичайних ситуацій. Постанова КМУ «ПОРЯДОК класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями». 23. Надзвичайні ситуації техногенного походження. Джерела та причини виникнення, характеристика, наслідки, запобігання виникненню НС техногенного походження. 24. Надзвичайні ситуації природного походження. Джерела та причини виникнення, характеристика, наслідки, запобігання виникненню НС природного походження. 25. Надзвичайні ситуації соціально-політичного походження. Причини виникнення, характеристика, наслідки, запобігання виникненню НС соціально-політичного походження. 26. Надзвичайні ситуації воєнного походження. Причини виникнення, характеристика, наслідки, запобігання виникненню НС воєнного походження. 27. Планування заходів з цивільного захисту. 28. Типові моделі небезпечних ситуацій. Індентифікація НС та можливих джерел їх виникнення. 29. Заходи по забезпеченню підвищення техногенно-екологічної безпеки виробництва та територій. 30. Вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв (ПНВ) в областях (об’єкти атомної енергетики, об’єкти гідродинамічної небезпеки, об’єкти з сильно діючими отруйними та вибухо-пожежонебезпечними речовинами і матеріалами). 31. Вимоги до розвитку і розміщення ПНВ у містах (РНО, ГДНО, ВПНВ). 32. Трансграничні аварії і катастрофи техногенного походження. 33. Комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. 34. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, протидія уражаючим її чинникам. 35. Дія населення при загрозі виникнення та в умовах надзвичайної ситуації. 36. Основні принципи та способи захисту населення у надзвичайних ситуаціях. 37. Особливості планування дій персоналу щодо локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій на потенційно небезпечних об’єктах та пом’якшення їхніх наслідків. 38. Вимоги до складання та змісту аналітичної і оперативної частини плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій. 39. Інженерний захист робітників, службовців і членів їх сімей. 40. Захисні споруди цивільної оборони. Призначення, вимоги та їх характеристики. 41. Фонди захисних споруд. 42. Медичний та біологічний захист. Їх характеристика. Заходи та способи їх проведення. 43. Радіаційний захист. Його характеристика. Заходи та способи проведення. 44. Типові режими радіаційного захисту і функціонування ОГ в умовах радіоактивного забруднення місцевості. 45. Хімічний захист. Його характеристика. Заходи та способи проведення. 46. Методика планування заходів із фізичного, функціонального, та комбінованого захисту персоналу, а також ліквідації наслідків НС. 47. Ефективність заходів радіаційного захисту. 48. Евакуаційні заходи. Організація і планування евакуаційних заходів у випадку НС. 49. Особливості організації евакуації при аваріях на АЕС, ХНО, катастрофічних затопленнях. 50. Основи стійкого функціонування промислових об’єктів. 51. Методологічні основи оцінки стійкого функціонування об’єкта до уражаючих чинників НС. 52. Норми проектування інженерно-технічних заходів з цивільного захисту. 53. Основні напрями і необхідні заходи по підвищенню стійкого функціонування об’єктів. 54. Противибуховий та протипожежний захист ОГ, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж. 55. Планування дій персоналу підприємств та організацій при пожежах. 56. Методологічні основи розрахунку можливих економічних та матеріальних втрат, що можуть бути завданні НС. 57. Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ. 58. Характеристика зон затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховищ. 59. Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС, відшкодування збитків постраждалим. Страховий механізм відшкодування збитків від НС. 60. Етапи проведення дослідження оцінки стійкого функціонування об’єкта в умовах НС. 61. Чинники ризику надзвичайної ситуації. Джерела побічної та прямої загрози. 62. Зовнішні та внутрішні небезпеки. 63. Прогнозування та оцінка можливих наслідків надзвичайних ситуацій. Запобіжні заходи їх виникнення. 64. Структура та зміст плану цивільного захисту об’єкта на мирний час. Послідовність планування. 65. Мета, зміст та організація проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт. 66. Умови успішного проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт. 67. Фінансово-матеріальне забезпечення, необхідне для захисту об’єкта, персоналу, населення та довкілля. 68. Міжнародні документи з питань техногенної безпеки. 69. Техногенні небезпеки хімічного походження. 70. Класифікація об’єктів і адміністративно територіальних одиниць за хімічною небезпекою. 71. Прогнозування та оцінка НС хімічного походження. 72. Вибухопожежонебезпечні виробництва. Уражаючи чинникі аварій, катастроф на вибухо- і пожежонебезпечних об’єктах (ВПНО). 73. Гідродинамічно небезпечні об’єкти (ГДНО). Заходи і способи захисту населення і територій при катастрофічному затопленні. 74. Дія радіації на організм людини. Норми радіаційної безпеки (НРБУ). 75. Загально-територіальні вимоги по забезпеченню техногенно-екологічної безпеки. 76. Першочергові вимоги направлені на зниження ризику від ПНВ залежно від типу вимог. 77. Функції Міністерства надзвичайних ситуацій. 78. Закон України «Про надзвичайний стан». 79. Поняття державного резерву, його склад, призначення. Єдина система державного резерву України. 80. Утримання і розвиток системи державного резерву. Норми резервування та фінансування системи державного резерву на випадок НС. 81. Порядок створення страхових і резервних фондів, запасів матеріальних засобів, ресурсів продуктів харчування та непродовольчих товарів першочергового вжитку, необхідних для реагування на надзвичайні ситуації. 82. Економіка катастроф. Ранжування регіонів за ступенем потреби в інвестиційних ресурсах на запобігання та ліквідацію наслідків НС. 83. Аналіз соціально-економічного стану та потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства). 84. Економічний ефект від застосування заходів захисту населенні і територій від НС. Практична частина (порядок оцінки збитків від наслідків НС) Методика (Тимчасова методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. N 175) розроблена з метою визначення розмірів збитків від наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру (далі - НС), завданих здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу та об'єктам національної економіки. Відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні НС - державний, регіональний, місцевий та об'єктовий. Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як сума основних локальних збитків. Розрахунок збитків (З) при НС проводиться за формулою (1) Усі збитки поділяються на види залежно від завданої фактичної шкоди, зокрема від: — втрати життя та здоров'я населення (Нр); — руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції (Мр); — не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва (Мп); — вилучення або порушення сільськогосподарських угідь (Рс/г); — втрат тваринництва (Мтв); — втрати деревини та інших лісових ресурсів (Рл/г); — втрат рибного господарства (Рр/г); — знищення або погіршення якості рекреаційних зон (Ррек); — забруднення атмосферного повітря (Аф); — забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря (Вф); — забруднення земель несільськогосподарського призначення (Зф); — а також збитки, заподіяні природно-заповідному фонду (Рпзф). Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС встановлюється перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно від масштабів шкідливого впливу. Ці види збитків за типами та масштабами НС наведені у додатку Б, табл. Б.1. (прямим шрифтом виділено збитки, які необхідно обов'язково розраховувати і включати у формулу (1), курсивом - збитки, що мають місце у деяких окремих випадках (у формулі не враховуються)).
|
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 172; Нарушение авторского права страницы