Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів



Мета роботи :навчитися встановлювати розміри збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів

Основні поняття

Перевірка суб'єктів, що використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність, що впливає на стан водних ресурсів, закінчується складанням документів і насамперед акта перевірки стану дотримання вимог водного законодавства Складання акта перевірки як первинного документа є обов'язковим, за винятком виявлених очевидних протизаконних дій окремих осіб (миття транспорту чи висипання сміття у недозволених місцях, вилив чи розлив нафтопродуктів, пошкодження споруд та пристроїв), коли посадова особа, що здійснює перевірку, може обмежитись складанням протоколу про порушення водного законодавства. Якщо виявлені незначні порушення водного законодавства, які не призвели до забруднення водойм більше граничнодопустимих концентрацій і не завдали збитків, то протокол про адміністративні правопорушення не складається, а орган Держводгоспу, що здійснював перевірку, обмежується виданням обов'язкового до виконання припису з указівкою термінів виконання.

Якщо виявлені порушення призвели до забруднення водойм більше граничнодопустимих концентрацій або завдані збитки, то особа, що здійснює перевірку, зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення для притягнення винних до адміністративної відповідальності.

Якщо суб'єктом господарювання допущені неодноразові порушення вимог водного законодавства, що створюють загрозу для здоров'я людей чи значно зашкоджують водним ресурсам, - орган Держводгоспу в триденний строк з дня виявлення порушення направляє матеріали в органи прокуратури. У разі потреби здійснити додатково перевірку, зробити розрахунок розміру заподіяної шкоди тощо такі матеріали надсилаються до органів прокуратури в строк не більше десяти днів. Указані матеріали повинні містити вичерпні відомості, необхідні для розгляду справи .

Особа, що здійснювала перевірку, подає в 3-денний термін керівнику відповідного органу Держводгоспу звіт про результати перевірки з пропозиціями щодо подальших дій з усунення виявлених порушень водного законодавства.

Виконання приписів, виданих при перевірці, та санкцій, застосованих за порушення водного законодавства, орган Держводгоспу, що здійснював перевірку, бере під постійний контроль.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами, з перевищенням граничнодопустимого скиду державний екологічний інспектор проводить на місці перевірки, при цьому використовує затверджену методику.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн, здійснюється за формулою

 

З = Ккат х КР х kзi1 + Мi2 +... Мim) х gi , (1)


де Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта, який визначається згідно з табл..4.1;

КР - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з табл. 4.2;

kз = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

gi - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою

gi = g х Аi, (2)


де g - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн/т, який визначається за формулою

g = gП х I/100, (3)


де gП - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році, грн/т;

I - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний темп зростання за попередній рік, %;

Аi - безрозмірний показник відносної небезпечності i-ї забруднюючої речовини, який визначається із співвідношення за формулою

Аi = 1/ГДКi, (4)


де ГДКi - безрозмірна величина, чисельно рівна ГДКi забруднюючої речовини у воді водного об'єкта відповідної категорії.

Для речовин з ГДК рівною одиниці і більше в чисельнику вводиться поправний коефіцієнт 10 (Аi = 10/ГДК).

Для речовин, за якими відсутня величина граничнодопустимої концентрації, показник відносної небезпечності Аi приймається рівним 500, а при ГДК "відсутність" - 10000.

Базовий проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини дорівнює:

g = 500 грн/т.

З 2009 року щорічно здійснюється індексація питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів, віднесеного до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т.





Таблиця 4.1

Значення коефіцієнта Ккат, що враховує категорію водного об'єкта*

Категорія водного об'єкта Ккат
Поверхневі водні об'єкти:  
господарсько-побутового використання 1,0
питного водокористування 1,4
Поверхневі водні об'єкти рибогосподарського використання:  
II категорії 1,6
I категорії 2,0
Поверхневі водні об'єкти рибогосподарського використання:  
II категорії 1,6
I категорії 2,0
вищої категорії 2,5
Підземні води:  
питні та мінеральні 5,0
інші (промислові, технічні) 3,0

 

У разі скиду у водний об'єкт, який знаходиться у межах населеного пункту, коефіцієнт збільшується в 1,2 раза.

У разі скиду в озера, ставки та інші непроточні водні об'єкти коефіцієнт збільшується у 1,5 раза.

У разі якщо водний об'єкт або його ділянка у місці забруднення можуть бути віднесені до різних категорій, при розрахунку збитку використовується найбільший із можливих коефіцієнтів Ккат; при цьому усі вищезазначені умови збільшення коефіцієнта залишаються в силі.

Приклад визначення питомого економічного збитку (gi) від забруднення водних ресурсів, віднесеного до 1 тонни умовної забруднюючої речовини

gi = g х Аi ,

де gi - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, на момент виявлення порушення (травень 2009 рік);

 

Таблиця 4.2

Значення регіонального коефіцієнта дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод КР

 

Області КР
Закарпатська 1,00
Івано-Франківська 1,05
Чернівецька 1,06
Тернопільська 1,07
Волинська 1,10
Житомирська 1,10
Львівська 1,10
Сумська 1,10
Хмельницька 1,11
Рівненська 1,11
Чернігівська 1,11
Кіровоградська 1,13
Полтавська 1,15
Вінницька 1,17
Черкаська 1,17
Луганська 1,18
Харківська 1,19
Миколаївська 1,20
Київська 1,21
Автономна Республіка Крим 1,24
Одеська 1,26
Донецька 1,26
Дніпропетровська 1,28
Запорізька 1,28
Херсонська 1,30

 

g - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у 2009 році, грн/т, становить

g = gП х I/100 ,

де gП = 500 грн/т - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у 2008 році;

I = 125,2 % - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний темп зростання за 2008 рік;

g = 500,0 х 125,2/100 = 626,0 грн/т;

Аi - безрозмірний показник відносної небезпечності i-ї забруднюючої речовини;

gi = 626,0 х Аi.

 

У випадку коли інспектор неможе встановити наднормований скид, тоді він може скористатися наступними документами, щодо розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами з перевищенням граничнодопустимого скиду

Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС здійснюється за формулою

Мi = (С - С) х Q х t х 10-6 , (5)

де Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

С - середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3;

С - значення затвердженого нормативу ГДС i-тої забруднюючої речовини, г/м3;

Q - фактичні витрати зворотних вод, м3/год;

t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

У разі відсутності у суб'єкта господарювання первинної документації (журнали обліку за формами ПОД-11, ПОД-13) та протоколів виконання вимірювань складу та властивостей стічних вод розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин виконується на підставі даних державної статистичної звітності 2-ТП (водгосп), затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 30.09.97 N 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.10.97 за N 480/2284 (далі - державна звітність), та лімітів скиду забруднюючих речовин, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, за формулою

Мi = М - М, (6)

де Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

М - фактичний скид i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт за розрахунковий період (відповідно за квартал або за рік) за даними державної звітності, т;

М - ліміт скиду i-ї забруднюючої речовини, встановлений у дозволі на спеціальне водокористування (відповідно на квартал або на рік), т.

Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, внаслідок аварійного скиду зворотних вод за наявності у суб'єкта господарювання дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за формулою

 

Мi = (С - С) х Q х t х 10-6 , (7)

де Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

С - середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3;

С - граничнодопустима концентрація i-ї забруднюючої речовини у воді відповідної категорії водного об'єкта, г/м3;

Q - фактичні витрати зворотних вод, м3/год;

t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством, внаслідок аварійного скиду зворотних вод за наявності дозволу на спеціальне водокористування або внаслідок аварійного чи самовільного скиду зворотних вод без наявності дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за формулою

 

Мi = С х Q х t х 10-6 , (8)

де Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

С - середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3;

Q - фактичні витрати зворотних вод, м3/год;

t - тривалість скиду зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, внаслідок самовільного скиду зворотних вод без наявності дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за формулою (4).

. У разі відсутності у суб'єкта господарювання дозволу на спеціальне водокористування маса наднормативного скиду забруднюючих речовин може визначатися на підставі даних державної звітності.

Фактичні витрати зворотних вод визначаються на основі даних: первинної документації, державної та інших форм звітності, ліміту забору та використання води; індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Середня фактична концентрація забруднюючої речовини у зворотних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначається за формулою

 

С = (Сin1 + Сin2 + Сin3)/n , (9)

де Сi – концентрація i-ї забруднюючої речовини у n-й відібраній пробі;

n – кількість відібраних проб.

У разі скиду у водні об’єкти неочищених побутових стічних вод з накопичувальних ємностей за відсутності даних про об’єм та склад скинутих зворотних вод об’єм скинутих зворотних вод дорівнює об’єму накопичувальної ємності.

Забруднення зворотними водами характеризується такими показниками: біохімічне споживання кисню (БСК5) = 350 мгО2/дм3;  хімічне споживання кисню (ХСК) = 600 мгО2/дм3;  вміст завислих речовин – 350 мг/дм3.

Хід роботи

1. Виписати вихідні дані згідно варіанта.

2. Ознайомитися із особливостями формування штрафних санкцій за правопорушення.

3. Встановити основні вимоги до розрахунку збитків.

4. За вихідними даними розрахувати збитки  заподіяні державі внаслідок скиду забруднюючих речовин у водний об’єкт зі зворотними водами, з перевищенням граничнодопустимого скиду.

5. Зробити висновок.

 

Питання для самоперевірки

1. В якому випадку державний екологічний інспектор повинен здійснити розрахунки збитків завданих державі.

2. Яким чином здійснюють розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об’єкт зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС

3. Що враховують при розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об’єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн.

 

 

Література

1. Малишко М.І. основи екологічного права України. – К., 1999.

2. Величко О.М., Зеркалов Д.В. Контроль забруднення довкілля. Навчальний посібник. – К.: Основа, 2002. – 256 с.

3. Сівак В.К., Солодкий В.Д., Робулець С.В. Природоохоронне інспектування: Посібник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2004. – 264 с.

4. Экологическая экспертиза и экологическая инспекция / Под. ред. А.И. Кораблевой. – Днепропетровск, 2004.

5. Лазор О.Я. Державне управління у сфері реалізації екополітики в Україні: Посібник. – Львів: – 2003.

6. http://zakon.rada.gov.ua

 


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 283; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.034 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь