За фізичним розташуванням ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 4Следующая ⇒ Якщо сайт доступний користувачам з Інтернету, він вважається зовнішнім, натомість сайт, доступ до якого можуть здійснювати лише користувачі локальної мережі, є внутрішнім. Прикладами внутрішнього сайту можуть бути корпоративний сайт підприємства або сайт приватної особи в локальній мережі провайдера. За призначенням сайти поділяють на: • Бізнес-сайти – сайти, що містять інформацію про компанії та їхні послуги, здійснюють функцію електронної торгівлі; • Інформаційні сайти – призначені для інформування відвідувачів, поширення новин, тематичні сайти, енциклопедії, словники тощо; • Сайти соціальних мереж – інтерактивні багатокористувацькі веб-сайти, які наповнюються самими учасниками мережі. Сайт являє собою автоматизоване соціальне середовище, що дозволяє спілкуватися групі користувачів, об’єднаних спільним інтересом; • Веб-портали – універсальні сайти, через які можна вийти на інші ресурси Інтернету; • Сайти сервісів – сайти служб, які існують у мережі Інтернет, зокрема, сайти пошукових служб (Google, Bing ), поштові сайти, веб-форуми, он-лайнові сховища даних (Skydrive), сайти служб онлайнового документообігу (Google Docs), зберігання та обробки фотографій ( Picnik, ImageShack, Panoramio, Photobucket), зберігання відео (You Tube). Можна навести приклади веб-сторінок: Тини веб-сторінок
		Домашня(головна)
		Веб-каталог
		Форум
		Чат
		Сторінка розділу веб-сайту

Як створити веб-сайт?

Створення веб-сайту починається зі створення інформаційної моделі сайту. Будь-яку веб-сторінку можна оцінити за двома пара­метрами: зміст та зовнішній вигляд. Проте спочатку потрібно ви­рішити, яку інформацію потрібно на ній розмістити. Необхідно де­тально проаналізувати, скільки і якої інформації потрібно подати на веб-сторінці.

Створюючи проект сайту, потрібно добре продумати його за­гальну структуру, зміст інформації та посилання.

Структура веб-сайтів

Зовнішній вигляд кожного сайту є унікальним, проте в усіх сайтів можна знайти спільні за функціональністю частини. На будь-якому сайті першою відкривається головна сторінка. Її роз­робці приділяють особливу увагу, оскільки дослідження показали, що люди не здатні читати інформацію, що відображається на мо­ніторі, так уважно, як книжки або журнали. Вони зазвичай лише поверхово переглядають її, наприклад, як рекламу. Якщо головна сторінка містить те, що шукає відвідувач, він читає її далі, а якщо ні — переходить до інших сайтів, яких в Інтернеті дуже багато.

У верхній частині головної сторінки зазвичай розташована так звана шапка, яку дублюють на інших сторінках сайту. Це роблять спеціально, адже ця частина відображається у вікні браузера пер­шою і відвідувач насамперед звертає увагу на неї.

Щоб забезпечити швидкий перехід до основних тематичних роз­ділів сайту, створюють меню сайту — список гіперпосилань на його розділи. Горизонтальне меню зазвичай розташовують у шапці, іно­ді дублюючи його в нижній частині сторінки, а вертикальне — пере­важно в лівій частині сторінки, у місці, звідки відвідувач починає її переглядати. Меню є одним із найважливіших компонентів сайту, користувач постійно звертає на нього увагу, і тому вимоги до ньо­го високі. Меню має бути зручним, помітним і зрозумілим, інакше користувач не знатиме, як перейти до потрібного розділу, і покине сайт. Пункти меню мають бути чітко відділені один від одного.

Гіперпосилання, розміщені в тексті чи у вигляді графічних об'єктів, дозволяють переходити на різні сторінки сайту або навіть на інші сайти. На сайтах із дуже великим обсягом інформації є сто­рінки третього рівня, а якщо необхідно — то й четвертого, п'ятого тощо.

Загалом виділяють три типи структур веб-сайтів — лінійну, де­ревоподібну та довільну. Подорожуючи сайтом із лінійною структу­рою, з головної сторінки ви перейдете на другу сторінку, з неї — на третю тощо. На сайті з деревоподібною структурою з головної сто­рінки можна потрапити на одну зі сторінок другого рівня, звідти – на одну зі сторінок третього рівня тощо. Сайт із довільною структу­рою видається зовсім неорганізованим, але саме в цьому й полягає принцип його створення. Подорожуючи таким сайтом, ви можете переходити з однієї його сторінки на інші в різні способи, і ваш шлях назад не обов'язково має бути таким самим.

Вибір структури визначається особливостями завдань, що розв'язуються за допомогою веб-сайту.

Наведемо додатково чотири приклади структур сайту. Кожна із цих структур має свої недоліки та переваги у проектуванні веб-сайту.

Стандартна

Основна веб-сторінка містить посилання на інші документи веб-сайту, а документи містять посилання, відповідно, на основну веб-оторінку. Це найпростіший і найпоширеніший спосіб організації веб-сайту.

Каскад

У цьому випадку посилання в документах задані таким чином, що існує тільки один шлях обходу сторінок веб-сайту. За каскадно­го способу організації сторінок відвідувачі сайту можуть переміщуватися тільки в одному з напрямків — вперед або назад.

Хмарочос

У цій моделі відвідувачі можуть опинитися на деяких сторін­ках, тільки якщо вони йдуть правильним шляхом. Це нагадує підйом до потрібної кімнати у великому хмарочосі.

Павутина

У цьому випадку всі сторінки веб-сайту містять посилання на інші сторінки, і користувач може легко перейти з будь-якої сто­рінки практично на будь-яку іншу. Ця схема може перетворитися на лабіринт, якщо вийде з-під контролю, але вона популярна в тих випадках, коли посиланнями на документи користуються не надто часто.

Етапи створення сайту

Створення сайту умовно можна розділити на такі етапи:

1.    Попередній етап розробки сайту.

На цьому етапі розв'язуються питання загального характеру. Обговорюється загальна концепція сайту, формулюються та фіксу­ються цілі створення сайту.

2.    Етап проектування сайту.

Визначення структури сайту: меню, посилання, розміщення модулів, побудова списку компонентів, що підключаються, тощо.

3. Етап розробки й тестування сайту

4. Розміщення сайту

5. Розвиток ресурсу.

 

Можна виділити такі варіанти створення веб-сайтів:

                                                                          

                                                                          

                                             

                            

 

                            

 

 

І-ий спосіб (програма Блокнот)

Програмування сайту мовою HTML

Так як Веб-сторінки — це документи, розмічені з використанням мови НТМL, то файли веб-сторінок зазвичай мають імена з розширенням.html чи.htm.

Коди мови НТМL, за допомогою яких розмічають вихідний текст, називають тегами. Теги починаються із символу < і закінчуються символом >.

Теги бувають парними і непарними. Парні теги можуть мати атрибу­ти, за допомогою яких задаються їхні додаткові параметри.

НТМL- документ має чітко визначену структуру і складається з двох розділів — заголовків і тіла документа.

(Перегляд матеріалу про створення найпростішого Html –документа. )

Можна просто переглянути теги або програмку створення Html –документа.

Створення веб-сайту чи веб-сторінки  за допомогою спеціальних програм (FrontPage, PowerPoint, Word)

Демонстрація можливостей (нагадати можливості публікацій у веб)

⇐ Предыдущая1234Следующая ⇒

Поделиться: