Г. макроскопічне, хімічне та мікроскопічне дослідження калу  

Г. макроскопічне, хімічне та мікроскопічне дослідження калу  

2. Копрограма є показником функції:

а. стравоходу

Б. шлунка  

В. кишечника  

г. селезінки

3. Копрограма є показником функції:

а. печінки  

Б. шлунка  

В. кишечника  

Г. підшлункової залози  

4. Копрограма є показником функції:

а. печінки  

б. селезінки

в. сечового міхура

Г. підшлункової залози  

5. Кал на копрограму збирають в:

а. стерильний посуд

Б. чистий посуд  

в. коробку від сірників

г. пробірку з корком

6. Для копрологічного дослідження збирають:

а. весь кал за добу

б. вечірній кал

В. третину калу відразу після акту дефекації і тільки в теплому вигляді

г. невелику кількість ранкового калу  

7. Кал для копрологічного дослідження здають:

а. в клінічну лабораторію  

б. в біохімічну лабораторію

в. в бактеріологічну лабораторію

г. паразитологічну лабораторію

8. Кал для копрологічного дослідження необхідно доставити до лабораторії:

А. відразу ж після акту дефекації

б. відразу ж після акту дефекації і тільки в теплому вигляді

в. протягом перших 2-х годин після акту дефекації  

г. через 12 годин після акту дефекації

9. Для копрологічного дослідження необхідно взяти:

а. весь кал за добу

б. весь кал за один акт дефекації

в. середню порцію калу

г. невелику кількість калу з декількох місць  

10.  Кал для копрологічного дослідження береться:

а. стерильною петлею

б. чистим інструментом  

в. шпателем

г. береться відбиток липкою стрічкою

11. Макроскопічне дослідження калу включає оцінку:

А. форми калу  

Б. консистенції калу  

в. наявності яєць гельмінтів

Г. запаху калу  

12. Макроскопічне дослідження калу включає оцінку:

а. кількості сполучної тканини 

б. кількості лейкоцитів

В. наявності патологічних домішок (крові, слизу, гною)  

Г. кольору калу  

13. Хімічне дослідження калу, направленого для копрологічного дослідження, проводиться:

а. всім обов’язково

Б. лише за призначенням лікаря  

в. не проводиться взагалі

14. Хімічне дослідження калу включає визначення кількості:

а. сполучної тканини

Б. стеркобіліну  

в. м’язових волокон 

Г. аміаку  

15. Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

А. сполучної тканини  

б. стеркобіліну

В. м’язових волокон  

г. аміаку

16.  Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

А. нейтрального жиру  

Б. жирних кислот  

В. мил   

г. аміаку

17. Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

А. неперевареної клітковини  

б. стеркобіліну

В. перевареної клітковини  

Г. крохмалю  

18. Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

А. лейкоцитів  

Б. еритроцитів  

В. перевареної клітковини  

Г. крохмалю  

19. Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

А. епітелію  

Б. найпростіших  

В. перевареної клітковини  

Г. яєць гельмінтів  

Д. крохмалю  

20. Креаторея це:

а. збільшення кількості нейтрального жиру

Б. збільшення кількості сполучної тканини  

в. перетравленої клітковини

г. збільшення кількості м’язових волокон  

21. Стеаторея це:

А. збільшення кількості нейтрального жиру  

б. збільшення кількості сполучної тканини

в. збільшення кількості перетравленої клітковини

г. збільшення кількості м’язових волокон

22. Амілорея це:

а. збільшення кількості нейтрального жиру

б. збільшення кількості сполучної тканини

в. збільшення кількості м’язових волокон

Г. збільшення кількості крохмалю  

23. Наявність креатореї є ознакою:

а. швидкого пересування хімусу по кишечнику  

б. недостатньої кількості жовчі

в. ферментативної недостатності шлунка  

Г. ферментативної недостатності підшлункової залози  

24. Наявність стеатореї є ознакою:

А. ферментативної недостатності підшлункової залози  

б. недостатньої кількості жовчі  

в. швидкого пересування хімусу по кишечнику  

г. ферментативної недостатності шлунка

25. Наявність амілореї є ознакою:

Б. глистяної інвазії  

в. ферментативної недостатності підшлункової залози

г. запального процесу в шлунково-кишковому тракті

28. Патологічні домішки калу - це:

а. епітеліальні клітини

Б. кров  

В. гній  

Г. слиз  

Д. прожилки крові  

29. В копрограмі кількість лейкоцитів, еритроцитів та епітелію визначається в:

а. грамах

б. міліграмах

в. в плюсах (+)

г. у полі зору  

30. В копрограмі кількість сполучної тканини, м’язових волокон, нейтрального жиру, жирних кислот, мил, клітковини та крохмалю визначається в:

а. грамах

б. міліграмах

в. в плюсах (+)

г. у полі зору  

31. Яка кількість сполучної тканини, м’язових волокон, нейтрального жиру, жирних кислот, мил, клітковини та крохмалю є нормою в копрограмі?

а. +     

Б. -      

в. ++   

г. +++

д. ++++

32. Яка кількість лейкоцитів є нормою в копрограмі?

А. 2-4 в п/з  

б. -

в. ++

г. до 10 в п/з

33. Яка кількість еритроцитів є нормою в копрограмі?

а. 2-4 в п/з

б. +

в. -

г. до 10 в п/з

Д. 1-2 в п/з  

34. Яка кількість епітеліальних клітин є нормою в копрограмі?

А. 2-4 в п/з  

б. +

в. ++

г. до 10 в п/з

д. 1-2 в п/з

35. Яка кількість слизу є нормою в копрограмі?

а. 2-4 в п/з

Б. немає  

в. ++

г. до 10 в п/з

д. 1-2 в п/з

36. Яка кількість найпростіших та яєць гельмінтів є нормою в копрограмі?

а. 2-4 в п/з

Б. немає  

в. ++

г. до 10 в п/з

д. 1-2 в п/з

37. Аналіз калу на бактеріальну флору в кишечнику - це:

А. стерильною петлею  

б. береться відбиток липкою стрічкою

в. чистою петлею

г. шпателем

41. Кал для бактеріального посіву збирють в:

а. стерильний посуд

б. чистий посуд

в. коробку від сірників

г. стерильну пробірку з корком  

42. Для забору матеріалу для бактеріального посіву необхідно:

а. стерильну петлю ввести в пряму кишку на 1 см і відразу ж опустити її в стерильну пробірку, яка герметично закривається  

б. взяти весь кал за один акт дефекації

в. зробити відбиток перианальних складок липкою стрічкою

г. взяти невелику кількість калу з декількох місць

43. Результат бактеріального посіву калу отримують:

а. відразу ж

Б. на слідуючи добу

в. через 5-7 діб  

г. через 1 місяць

44. В результаті аналізу на бактеріальний посів вказують:

а. наявність аскарид

б. всю мікрофлору кишечника

в. наявність гостриків

Б. чистий посуд  

в. коробку від сірників

г. пробірку з корком

46. Для виявлення яєць гельмінтів здають:

а. весь кал за добу

б. вечірній кал

А. аскаридозу  

б. ентеробіозу

В. трихоцефальозу  

г. лямбліозу

52. Кал на яйця гельмінтів необхідно здати:

А. гостриків  

б. аскарид

в. лямблій

г. волосоглаву

57. В результаті зшкребка на ентеробіоз зазначається:

а. виявлено ентеробіоз

б. не виявлено ентеробіоз

Б. чистий посуд  

в. коробку від сірників

г. пробірку з корком

60. Матеріал для проведення аналізу на приховану кров необхідно взяти наступним чином:

а. стерильну петлю ввести в пряму кишку на 1 см і відразу ж опустити її в стерильну пробірку, яка герметично закривається

б. зробити відбиток з перианальних складок липкою стрічкою

в. паличкою з ватою на кінці зібрати матеріал з перианальних складок

Г. трихоцефальозу  

64. Позитивний аналіз калу на приховану кров може бути при:

А. носовій кровотечі  

А. стерильною петлею  

б. чистою петлею

в. шпателем

г. сірником

68. Для забору матеріалу на аналіз на дисбактеріоз необхідно:

а. стерильну петлю ввести в пряму кишку на 1 см і відразу ж опустити її в стерильну пробірку, яка герметично закривається

б. взяти весь кал за один акт дефекації

в. зробити відбиток з перианальних складок липкою стрічкою

Б. стерильний посуд  

в. чистий посуд

г. коробку від сірників

70. Результат аналізу калу на дисбактеріоз отримують:

а. відразу ж

Б. наступної доби

в. через 5-7 діб  

г. через 1 місяць

71. В результаті аналізу калу на дисбактеріоз вказується:

а. наявність аскарид

Б. мікрофлора кишечника  

в. наявність гостриків

Б. антибіотикотерапія  

Б. підшлункової залози  

в. нирок

г. кишечника

76. Аналізу сечі на амілазу проводять за методикою:

а. Васермана

Б. Вольгемута  

в. Грегерсена

г. Гротта

77. Нормативними даними амілази сечі за Вольгемутом є:

А. 4 од  

Б. 8 од  

В. 16 од  

Г. 32 од  

78. Нормативними даними амілази сечі є за Вольгемутом:

а. 1 од

б. 128 од

В. 16 од  

Г. 64 од  

79. Підвищення кількості амілази в сечі є ознакою:

а. жовчно-кам’яної хвороби

Б. гострого панкреатиту  

в. виразкової хвороби шлунка

г. пієлонефриту

80. До печінкових проб належить визначення:

А. загального білірубіну  

Б. прямого білірубіну  

В. непрямого білірубіну  

г. амілази

81. До печінкових проб належить визначення:

А. АЛТ  

Б. АСТ  

В. тимолової проби  

Г. сулемової проби  

82. Для проведення печінкових проб необхідно:

а. взяти 5 мл жовчі

б. взяти 5 мл венозної крові натще

в. взяти 5 мл венозної крові після їжі

г. провести УЗД печінки

83. Загальний білірубін в нормі становить:

а. 2,05-5,1 мкмоль/л

Б. 8,5-20,5 ммоль/л  

в. 6,5-15,5 мкмоль/л

г. 15,5-40,5 мкмоль/л

84. Співвідношення прямого і непрямого білірубіну в нормі становить:

а. 1:1

Б. 1:3  

в. 3:1

г. 2:3

85. АЛТ в нормі:

А. 0,1-0,75 мкмоль/г/л  

б. 0,1-0,45 мкмоль/г/л

в. 0,5-2,12 мкмоль/г/л

г. 1,8-2,2 мл

86. АСТ в нормі:

А. 0,1-0,45 мкмоль/г/л  

б. 0,1-0,75 мкмоль/г/л

в. 0,5-1,12 мкмоль/г/л

г. 1,8-2,2 мл

87. Тимолова проба в нормі:

а. 0,1-0,75 мкмоль/г/л

б. 1,8-2,2 мл

в. 1-4 од  

г. 8,5-20,5 од

88. Сулемова проба в нормі:

А. 1,8-2,2 мл  

б. 0,1-0,75 мкмоль/г/л

в. 1-6,5 од

г. 8,5-20,5 од

89. Печінкові проби є показником:

а. пристінкового травлення

Б. функцій печінки  

в. обміну заліза

г. гомеостазу

90. Тимолова проба є показником:

а. пігментного обміну

Г. стан гепатоцитів  

93. Підвищення рівня АЛТ і АСТ в сироватці крові може свідчити про:

а. порушення пігментного обміну

б. порушення дезінтоксикаційної функції печінки

Б. 1,7-1,3  

в. 1,7-2,5

г. 2,5-3,5

97. Підвищена кислотність шлункового соку (рН):

А. 1,3-1,0  

б. 1,7-1,3

в. 1,7-2,5

г. 2,5-3,5

98. Понижена кислотність шлункового соку (рН):

а. 1,3-1,0

б. 1,7-1,3

В. 1,7-2,5  

г. 2,5-3,5

99. Фіброгастродуоденоскопію можна провести дітям:

а. старше1-го року

б. з моменту народження  

в. старше 12 років

г. старше 3-х років

100. Які відділи ШКТ можна оглянути за допомогою фіброгастродуоденоскопії?

А. стравохід  

Б. шлунок  

В. 12-палу кишку  

г. поперечно-ободову кишку

101. Перед проведенням фіброгастродуоденоскопії необхідним є:

а. обов’язкове промивання шлунку

б. обов’язкове дотримання дієти за 3 доби до обстеження

в. не харчуватися 3 доби до обстеження

А. печінку

Б. жовчний міхур

в. шлунок

Г. підшлункову залозу

106.  Методом УЗД жовчного міхура можна дослідити:

А. його форму

Б. його розміри

В. осад

Г. стан стінки

107. Методом УЗД печінки можна дослідити:

А. структурні зміни

б. кількість білірубіну

В. її розміри

г. білковоутворюючу функцію

108. Методом УЗД підшлункової залози можна дослідити:

А. структурні зміни

б. інсуліноутворюючу функцію

в. кількість виділеної амілази

Г. її розміри

 

г. макроскопічне, хімічне та мікроскопічне дослідження калу  

2. Копрограма є показником функції:

а. стравоходу

Б. шлунка  

В. кишечника  

г. селезінки

3. Копрограма є показником функції:

а. печінки  

Б. шлунка  

В. кишечника  

Г. підшлункової залози  

4. Копрограма є показником функції:

а. печінки  

б. селезінки

в. сечового міхура

Г. підшлункової залози  

5. Кал на копрограму збирають в:

а. стерильний посуд

Б. чистий посуд  

в. коробку від сірників

г. пробірку з корком

6. Для копрологічного дослідження збирають:

а. весь кал за добу

б. вечірній кал

12345Следующая ⇒

Поделиться: