Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


ДИСЦИПЛІНА : АДМІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО. ДИСЦИПЛІНА: АДМІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО



ДИСЦИПЛІНА: АДМІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО

Лекційне заняття № 11

 (  теоретичне заняття - 4 година, самостійне вивчення - 4 години)

Тема № 11. Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

 

Мета: дати студентам чітке поняття  особливостей провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень. Студенти повинні знати о собливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій. Студенти повинні орієнтуватися в особливостях провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

План заняття:

1. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.

2. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

3. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

4. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій. Особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, які порушують законодавство про вибори та референдум. Особливості провадження у справах щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу. Особливості провадження у справах, пов'язаних із виборами Президента України. Особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та їх оскарження. Особливості здійснення представництва у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. Особливості обчислення строків у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та наслідки їх порушення.

Питання для самостійного вивчення:

1. Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності.

2. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

3. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.

4. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

5. Скорочене провадження.

6. Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів.

7. Особливості провадження у справах за зверненням Служби безпеки України щодо накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

8. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу видворення іноземців та осіб без громадянства.

9. Особливості провадження у справах щодо підтвердження обгрунтованності вжиття суб’єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Рекомендована література до теми:

1. КонституціяУкраїни від 28.06.1996р.
2. Кодекс України про адміністративні порушення від 07.12.1984р.зі змінами і доповненнями
3. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07 2005р. зі змінами і доповненнями
4. Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993р. зі змінами і доповненнями
5. Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001р. зі змінами і доповненнями
6. Закон України „Про звернення громадян” від 02.10.1996р. зі змінами і доповненнями
7. Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. зі змінами і доповненнями
8. Закон України „Про міліцію” від 2012.1990р. зі змінами і доповненнями
9. Закон України „Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999р. зі змінами і доповненнями
10. Закон України „ Про адвокатуру та адвокатську діяльність" 5 липня 2012 року № 5076-VI
11. Закон України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” від 01.12.1994р. зі змінами і доповненнями
12. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. зі змінами і доповненнями
13. Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19.11.1992р. зі змінами і доповненнями
14. Закон України „Про пенсійне забезпечення” від 06.12.1992р. зі змінами і доповненнями
15. Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994р. зі змінами і доповненнями
16. Закон України „Основи законодавства України про культуру” від 14.02.1992р. зі змінами і доповненнями
17. Закон України „Про освіту” від 23.05.1991р. зі змінами і доповненнями
18. Закон України „Про вищу освіту” від 17.01.2002р. зі змінами і доповненнями
19. Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.1992р. зі змінами і доповненнями
20. Закон України „Про дорожній рух” від 30.06.1993р. зі змінами і доповненнями
21. Закон України „Про Вищу раду юстиції” від 15.01.1998р. зі змінами і доповненнями
22. Закон України „Про оборону України” від 06.12.1991р. зі змінами і доповненнями
23. Закон України „Про Збройні сили України” від 06.12.1991р. зі змінами і доповненнями
24. Закон України „Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 25.03.1992р. зі змінами і доповненнями
25. Закон України „Про основи національної безпеки України” від 19.06.2003р. зі змінами і доповненнями
26. Закон України „Про Службу безпеки України” від 25.03.1992р. зі змінами і доповненнями
27. Закон України „Про державний кордон України” від 04.11.1991р. зі змінами і доповненнями
28. Закон України „Про державну прикордонну службу України” від 03.04.2003р. зі змінами і доповненнями
29. Закон України „Про транспорт” від 10.11.1994р. зі змінами і доповненнями
30. Закон України „Про телекомунікації” від 18.11.2003р. зі змінами і доповненнями
31. Закон України „ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. зі змінами і доповненнями.
32. Закон України „ Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” від 21.01.1994р. зі змінами і доповненнями
33. Закон України „ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 04.02.1991р. зі змінами і доповненнями
34. Закон України „ Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993р. зі змінами і доповненнями
35. Закон України „ Про державну податкову службу в Україні” від 24.12.1993р. зі змінами і доповненнями
36. Закон України „ Про доступ до судових рішень" №3262-1V від 22.12.2005
37. Указ Президента України „ Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади” від 15.12.1999р. зі змінами і доповненнями
38. Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади, затверджене Указом Президента України від 12.03.1996 р.
39. Положення про МВС, затверджене Указом Президента України від 17.10.2000 р.
40. Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001р.
41. Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена Міністерством внутрішніх справ України від 22.02.2001р.
42. Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред.С.В.Ківалова. – Одеса: Юридична література, 2003.
43. Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 544 с.
44. Административное право: Учебник / Под ред. Л.Л.Попова. – М.: Юристъ, 2002.
45. Авер’янов В. Актуальні завдання реформування адміністративного права. // Право України – 1999. - №8.
46. Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: підручник для вищих навчальних закладів. – К.: Літера ЛТД, 2001. – 336с.
47. Гладун З.С. Адміністративне право України: Навч. Посібник. – Тернопіль: Картбланш, 2004. – 520 с.
48. Комзюк А.Т. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч.посібник. – Харків: Ун-т внутрішніх справ, 1998.
49. Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навч. Посіб. – К.: Прецедент, 2007. – 531 с.
50. Кузьменко О.В., Гуржій Т.О. Адміністративно-процесуальне право України: Підручник/ За ред.. О.В. Кузьменко. – К.: Атака, 2007. – 416с.
51. Пасенюк О. Становлення адміністративної юстиції в Україні та адміністративне право// Право України. – 2005. - № 7. – С. 8-11.
52. Рябченко О.П., Бутенко В.І., Ясинок М.М., Лічман Л.Г., Погрібний С.О. Основи адміністративного судочинства в Україні: Навчальний посібник. – Суми: Видавництво «МакДен», 2008. – 200с.
53. Стефанюк В.С. Судовий адміністративний процес: Монографія. – Харків: Фірма «Консум», 2003. – 464с.

ЛЕКЦІЯ

1. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.

Стаття 171. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень

1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

 

Законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.

У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на один місяць.

Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта виявлено незаконність або невідповідність правовому акту вищої юридичної сили інших правових актів чи їх окремих положень, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі, які впливають на прийняття постанови у справі, суд визнає такі акти чи їх окремі положення незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили.

 

Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

12. Правила цієї статті застосовуються також у випадках, коли питання про законність нормативно-правового акта чи відповідність його правовому акту вищої юридичної сили постало під час розгляду іншої адміністративної справи.

 

2. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Стаття 171(1). Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;

2) актів Вищої ради юстиції;

3) дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції;

4) рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

2. Акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Для цього у Вищому адміністративному суді України створюється окрема палата.

3. У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта Верховної Ради України, Президента України Вищий адміністративний суд України зобов'язує відповідача опублікувати про це оголошення. Оголошення публікується з дотриманням вимог, встановлених частинами третьою - п'ятою статті 171 цього Кодексу. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи.

4. Адміністративна справа щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вирішується колегією суддів у складі не менше п'яти суддів протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на один місяць.

5. Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може:

1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконним повністю або в окремій його частині;

2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії.

У разі визнання незаконним і нечинним нормативно-правового акта резолютивна частина постанови суду невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

6. Рішення Вищого адміністративного суду України щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є остаточним і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

3. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дію чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.

Рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду.

Рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (в тому числі міст Києва та Севастополя), районних у містах виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів; територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, за винятком рішень, дій чи бездіяльності, що визначені частинами третьою - четвертою цієї статті, оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду у строк, встановлений частиною шостою цієї статті, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

9. Суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, вирішуються судом у дводенний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування вирішуються судом до закінчення голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, вирішуються судом у дводенний строк після надходження позовної заяви.

Правова основа статті

4. Стаття 38 Конституції України гарантує громадянам право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 69 Конституції України визначає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Згідно зі статтею 71 Конституції України, вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування; виборцям гарантується вільне волевиявлення.

Крім Конституції України, процеси виборів та референдуму регулюються Законами України " Про вибори Президента України" від 18 березня 2004 року, " Про вибори народних депутатів України" в редакції від 7 липня 2005 року, " Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 6 квітня 2004 року, " Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3 липня 1991 року. Цими законами визначено суб'єктів відповідного процесу та його етапи (початок, проходження та закінчення виборчого процесу чи процесу референдуму). Крім того, відповідні відносини врегульовано також Законом України " Про Центральну виборчу комісію" від 30 червня 2004 року.

5. Водночас потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 5 КАСУ адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Тож адміністративні суди під час вчинення будь-яких процесуальних дій у процесі розгляду та вирішення спорів, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, повинні керуватися правилами лише перелічених у статті 5 КАСУ актів незалежно від можливої наявності інших нормативно-правових актів, зокрема, законів, які визначають засади, порядок та організацію проведення виборів та в яких можуть бути окремі положення щодо вчинення процесуальних дій судами (див. абзаци 1 і 2 пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України " Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" ).

Позивач

6. Згідно з частиною першою коментованої статті, позивачем у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, членів цих комісій може бути виборець, інший суб'єкт відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а в справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності комісій з референдуму, членів цих комісій - виборець, а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

7. Виходячи зі статті 12 Закону України " Про вибори Президента України" позивачем у справах, визначених коментованою статтею, можуть бути такі суб'єкти виборчого процесу під час виборів Президента України:

1) виборці;

2) кандидати на пост Президента України;

3) партії (блоки), які висунули кандидатів на пост Президента України;

4) уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі від партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу та від кандидатів на пост Президента України.

8. Виходячи зі статті 12 Закону України " Про вибори народних депутатів України" позивачем у справах, визначених коментованою статтею, можуть бути такі суб'єкти виборчого процесу під час виборів народних депутатів:

1) виборці;

2) виборча комісія;

3) партії (блоки), що висунули кандидатів у депутати;

4) кандидати у народні депутати;

5) офіційні спостерігачі від партії (блоку) - суб'єкта виборчого процесу.

Відповідно до пункту 4 розділу XIV " Прикінцеві положення" Закону України " Про вибори народних депутатів України" (у редакції Закону України від 7 липня 2005 року N 2777-IV) з дня набрання чинності КАСУ розгляд у судах спорів, що виникають з правовідносин, урегульованих Законом України " Про вибори народних депутатів України", здійснюється в порядку, встановленому КАСУ, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. У таких спорах належить керуватися правилами КАСУ і враховувати лише ті особливості, які випливають із матеріальних і процедурних норм Закону України " Про вибори народних депутатів України", зокрема, ті особливості, з яких випливає право особи на звернення до суду у виборчому процесі (див. абзац 3 пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України " Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" ). Тому право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, її члена під час виборів народних депутатів України мають також:

1) громадська організація, іноземна держава, міжнародна організація - рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії щодо реєстрації офіційних спостерігачів від них (статті 76 і 77 Закону);

2) офіційний спостерігач від громадської організації, іноземної держави чи міжнародної організації - рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, прийняті (вчинені) щодо нього особисто (статті 76 і 77 Закону).

9. Виходячи зі статті 12 Закону України " Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" позивачем у справах, визначених коментованою статтею, можуть бути такі суб'єкти виборчого процесу під час місцевих виборів:

1) виборці;

2) кандидати у депутати та кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови;

3) місцеві організації партій (блоки), які висунули кандидатів у депутати або кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;

4) офіційні спостерігачі від місцевих організацій партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу, від кандидатів у депутати, від кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів;

5) виборчі комісії.

10. Із системного аналізу Конституції України, Закону України " Про всеукраїнський та місцеві референдуми", Конституції Автономної Республіки Крим, затвердженої Законом України від 23 грудня 1998 року, випливає, що позивачем у справах, визначених коментованою статтею, можуть бути такі суб'єкти:

1) виборці;

2) ініціативна група відповідного референдуму (члени ініціативної групи всеукраїнського референдуму - стосовно відмови у реєстрації такої ініціативної групи);

3) інші суб'єкти ініціювання референдуму - Верховна Рада України, Президент України - щодо всеукраїнського референдуму; Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцева рада - щодо місцевого референдуму.

11. Згідно з роз'ясненням Пленуму Вищого адміністративного суду України, суб'єкти виборчих процесів чи процесів референдумів мають право на звернення до суду лише в тому виборчому процесі або процесі референдуму, в якому вони набули свого статусу суб'єкта виборчого процесу чи процесу референдуму. Крім того, слід ураховувати, що в зазначеному порядку звернутися до суду мають право особи, які мають намір реалізувати своє право на участь у виборчому процесі чи процесі референдуму або набути статусу суб'єкта виборчого процесу чи процесу референдуму, у разі відмови в цьому виборчими комісіями чи комісіями з референдуму або органами державної влади чи органами місцевого самоврядування. Якщо така відмова неоскаржена або визнана законною, то ці особи не мають права оскаржувати подальші рішення, дії та бездіяльність виборчих комісій чи комісій з референдуму у виборчому процесі чи процесі референдуму як суб'єкти відповідного процесу та не мають права в подальшому на подання позову в зазначеному порядку (див. абзаци 4 - 5 пункту 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України " Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" ).

12. За частиною другою коментованої статті виборець, тобто кожна особа, яка має право голосу у відповідних виборах або референдумі, може оскаржити рішення, дію чи бездіяльність відповідного суб'єкта, якщо таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто. Це означає, зокрема, що виборець не може обґрунтувати свій позов тим, що внаслідок порушення прав кандидата, за якого він готовий віддати свій голос, обмежено право виборця вільно обирати тощо. Виборець повинен довести, що порушено саме його права та інтереси безпосередньо.

Згідно з роз'ясненням Пленуму Вищого адміністративного суду України, виборець, оскаржуючи рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісій з референдуму, членів цих комісій, у позовній заяві повинен зазначати, яким чином таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто. Якщо у позовній заяві цього немає, тоді суд залишає її без руху і пропонує позивачеві виправити цей недолік. У разі неусунення зазначеного недоліку у встановлений судом строк така позовна заява за правилами пункту 1 частини третьої статті 108 КАСУ повертається позивачеві.

Якщо на стадії судового розгляду буде встановлено, що оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій не порушені виборчі права та інтереси виборця особисто, тоді суд повинен відмовити у задоволенні позову. Тобто, розглядаючи такі справи, суди повинні перевірити, чи має право позивач звертатися до суду з відповідними вимогами, і лише в разі встановлення такого права перевіряти правомірність оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій (див. пункт 7 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України " Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" ).

Відповідач

13. Згідно з положеннями коментованої статті, відповідачем у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, членів цих комісій можуть бути відповідна комісія або її член (члени).

14. Виходячи зі статті 21 Закону України " Про вибори Президента України" відповідачем у справах, визначених коментованою статтею, під час виборів Президента України можуть бути такі комісії та їхні члени:

1) Центральна виборча комісія;

2) територіальні виборчі комісії;

3) дільничні виборчі комісії.

15. Виходячи зі статті 24 Закону України " Про вибори народних депутатів України" відповідачем у справах, визначених коментованою статтею, під час виборів народних депутатів можуть бути такі комісії та їхні члени:

1) Центральна виборча комісія;

2) окружні виборчі комісії;

3) дільничні виборчі комісії.

16. Виходячи зі статті 19 Закону України " Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" відповідачем у справах, визначених коментованою статтею, під час місцевих виборів можуть бути такі комісії та їхні члени:

1) Центральна виборча комісія;

2) територіальні виборчі комісії:

- виборча комісія Автономної Республіки Крим;

- обласні виборчі комісії;

- Київська, Севастопольська міські виборчі комісії;

- районні виборчі комісії;

- міські виборчі комісії (крім міст Києва та Севастополя);

- районні у містах виборчі комісії (де обираються районні у місті ради);

- селищні, сільські виборчі комісії;

3) дільничні виборчі комісії.

17. Виходячи зі статті 19 Закону України " Про всеукраїнський та місцеві референдуми" (з урахуванням Закону України " Про Центральну виборчу комісію" ) відповідачем у справах, визначених коментованою статтею, можуть бути такі комісії та їхні члени:

під час всеукраїнського референдуму:

1) Центральна виборча комісія;

2) комісія Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму;

3) обласні, районні, міські, районні у містах, селищні, сільські комісії з референдуму;

4) дільничні комісії з референдуму.

під час місцевого референдуму:

1) обласні, районні, міські, районні у містах, селищні, сільські комісії з референдуму;

2) дільничні комісії з референдуму.

Комісії з референдуму можуть бути утворені на основі існуючих виборчих комісій. У разі якщо референдум проводиться одночасно з виборами Президента України, народних депутатів чи місцевими виборами, може бути утворено спільні комісії з референдуму та виборів.

Підсудність справ у першій інстанції

18. Підсудність адміністративних справ, визначених коментованою статтею, має свої особливості, оскільки вона повинна забезпечити максимальну незалежність суду від політичного впливу, тому предметна підсудність таких справ залежить від рівня виборчих комісій чи комісій з референдуму та значення результатів оскарження для країни (частини третя - п'ята коментованої статті). Тому загальні правила статей 18 - 19 КАСУ щодо підсудності, якщо вони не відповідають коментованій статті, не застосовуються.

19. Вищому адміністративному суду України підсудні справи про оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму.

20. Окружним адміністративним судам за місцезнаходженням відповідної комісії підсудні виборчі спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких комісій та їхніх членів:

1) виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласної виборчої комісії, Київської чи Севастопольської виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів;

2) територіальної (окружної) виборчої комісії щодо підготовки та проведення виборів Київського чи Севастопольського міського голови;

3) територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України;

4) обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму.

Спеціальну підсудність для окружного адміністративного суду, територіальну юрисдикцію якого поширено на місто Київ (Окружного адміністративного суду міста Києва), КАСУ визначив стосовно виборчих спорів щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії (крім рішень, дій або бездіяльності, що стосуються встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму).

21. Місцевим загальним судам (міським, районним, районним у містах, міськрайонним судам) за місцезнаходженням відповідної комісії, що діють як адміністративні суди, підсудні виборчі спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій (крім тих рішень, дій чи бездіяльності, що оскаржуються до Вищого адміністративного суду України або окружних адміністративних судів). В усякому разі всі рішення, дії чи бездіяльність дільничних комісій, членів цих комісій оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду.

22. Відповідно до пункту 5 розділу VII " Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ до початку діяльності окружних адміністративних судів справи, визначені коментованою статтею, у першій інстанції розглядають відповідні місцеві загальні суди (крім військових), зокрема, й у випадках, якщо сторонами у них є лише юридичні особи (див. абзац 2 пункт 5 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України " Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" ).

23. Якщо в позовній заяві є вимоги, що підсудні різним судам, то такі вимоги розглядатися в одному провадженні не можуть (частина перша статті 21 КАСУ).

Склад суду першої інстанції

24. Склад суду в адміністративних справах, визначених коментованою статтею, формують за загальними правилами, але з урахуванням особливостей, визначених частинами першою і п'ятою статті 24 КАСУ. Так, справу щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії чи комісії з референдуму, члена цієї комісії в окружному адміністративному суді розглядає і вирішує колегія у складі трьох професійних суддів. Такий же склад суду в окружному адміністративному суді утворюється за клопотанням однієї зі сторін про колегіальний розгляд справи або з ініціативи судді в разі особливої складності справи.

Вищий адміністративний суд України розглядає і вирішує справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів чи референдуму колегією у складі не менше п'яти професійних суддів.

У всіх інших випадках адміністративну справу розглядає професійний суддя одноособово.

25. Якщо справу, що підсудна окружному адміністративному суду, до початку діяльності цього суду розглядає відповідний місцевий загальний суд відповідно до пункту 5 розділу VII " Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ, тоді склад суду в місцевому загальному суді утворюється за правилами, що діють в окружному адміністративному суді.

Звернення до адміністративного суду

26. Виходячи з швидкоплинності виборчого процесу та процесу референдуму, встановлено скорочені строки для звернення з адміністративним позовом у спорах, визначених коментованою статтею, - залежно від часу прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, від дня проведення голосування та від виду комісії (частини шоста - восьма коментованої статті).

Звернення з позовною заявою щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій можливе протягом п'яти днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Днем допущення бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. В усякому випадку позовну заяву щодо рішень, дій чи бездіяльності, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування. Таке обмеження встановлено виходячи з того, що якщо заяву буде подано пізніше, то суд уже не встигне своєчасно поновити права особи.

Скорочений строк встановлено також для подання позовної заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці. Таку позовну заяву може бути подано до адміністративного суду протягом двох днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Скорочений строк тут обумовлено тим, що від встановлення результатів голосування на виборчій дільниці залежать результати голосування в межах територіального виборчого округу, тому для своєчасного їх встановлення важливо якнайшвидше одержати всі судові рішення стосовно голосування на дільницях у межах відповідного територіального виборчого округу.

27. Днем подання позовної заяви є день її надходження до відповідного адміністративного суду - до 24-ї години цього дня. У разі незабезпечення роботи суду до зазначеної години позовну заяву, подану у зв'язку з цим наступного дня, необхідно вважати поданою у встановлений строк (див. пункт 10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України " Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" ).

Якщо позовну заяву подано несвоєчасно, тобто з пропущенням строку звернення до суду або після закінчення встановленого строку для розгляду таких спорів, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина п'ята статті 179 КАСУ) - на будь-якій стадії проходження справи: відкриття провадження, підготовчого провадження, судового розгляду, ухвалення рішення у справі. Положення статті 100 КАСУ щодо наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду в цих справах не застосовуються.

28. Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого адміністративного суду України у разі невідповідності поданої позовної заяви у спорі, пов'язаному з виборчим процесом чи процесом референдуму, формі та змісту, які передбачені статтями 105 та 106 КАСУ, така позовна заява в порядку частини першої статті 108 КАСУ залишається без руху, якщо не порушено строк звернення до суду або вона подана в межах строку, після закінчення якого не може бути вирішений такий спір.

Оскільки за правилами частини першої статті коментованої статті право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму, то в позовній заяві обов'язково має бути зазначено юридичний статус позивача із зазначенням документа, який підтверджує цей статус. А якщо ні, то така позовна заява залишається без руху з встановленням строку для усунення цього недоліку (див. абзаци 2 - 3 пункту 7 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України " Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" ).

Сплата судового збору

29. При поданні позовної заяви щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії не обов'язково сплачувати судовий збір (частина дев'ята коментованої статті). Така особливість обумовлена тим, що сплата судового збору потребує часу, а у виборчих спорах чи спорах з референдуму, особливо напередодні голосування, для суб'єктів відповідного процесу цінною є кожна хвилина. Крім того, у вихідні дні банківські відділення можуть не працювати. Вимога ж про обов'язкову сплату судового збору при зверненні до суду перешкоджала б доступу до правосуддя у таких спорах.

Тому несплата судового збору у справах, визначених коментованою статтею, не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення.

30. Якщо судовий збір на момент вирішення справи не було сплачено, суд залежно від результатів розгляду справи одночасно судовим рішенням повинен вирішити питання про стягнення судового збору відповідно до загальних правил розподілу судових витрат, визначених статтями 94 - 96 КАСУ.

Повідомлення про справу

31. Про надходження позовної заяви та відкриття провадження у справі щодо рішення, дій чи бездіяльності виборчої комісії чи комісії з референдуму, члена цієї комісії суд повинен невідкладно повідомити відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму та комісію вищого рівня (частина десята коментованої статті). Таке повідомлення необхідне, по-перше, для того, щоб відповідна комісія змогла забезпечити свою участь у справі, а по-друге, щоб ця комісія або комісія вищого рівня зупинила розгляд скарги, аналогічної адміністративному позову, до вирішення справи судом, якщо така скарга надійшла.

Обмеження щодо застосування заходів забезпечення адміністративного позову

32. Пленум Вищого адміністративного суду України роз'яснив судам, що під час розгляду адміністративних справ, визначених коментованою статтею, суди в порядку забезпечення позову не можуть зупиняти дію рішень чи забороняти вчиняти дії виборчим комісіям чи комісіям з референдуму, в результаті чого буде зупинено виборчий процес чи процес референдуму, крім заборони оприлюднювати результати виборів у випадку їх оскарження (див. абзац 2 пункт 15 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України " Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" ).

Строк розгляду адміністративної справи

33. Строк розгляду і вирішення адміністративних справ, визначених коментованою статтею, порівняно із загальними положеннями суттєво скорочений. Такі справи належить розглянути і вирішити у п'ятиденний строк після надходження позовної заяви. Надходження позовної заяви - це доставлення позовної заяви в адміністративний суд, незалежно від того, коли вона була здана на пошту чи її передано до інших підприємств зв'язку (наприклад, кур'єрської служби).

Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, суд вирішує у п'ятиденний строк, але не пізніше, ніж за дві години до початку голосування (частина одинадцята коментованої статті).

34. Про розгляд справи у судовому засіданні суд повідомляє сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, - у строк, достатній для їх прибуття до суду (друге речення частини третьої статті 35 КАСУ). У цьому випадку допустимо здійснювати судовий виклик або судове повідомлення телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном або й через друкований засіб масової інформації (стаття 38 КАСУ). Однак неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду справи (частина дванадцята коментованої статті).

35. Разом з тим, порушення судом встановленого строку вирішення адміністративної справи не є підставою для закриття провадження у справі чи залишення позовної заяви без розгляду, суд повинен закінчити розгляд справи по суті та ухвалити відповідну постанову. У таких випадках позовна заява може бути залишена без розгляду лише в разі, якщо суд з незалежних від нього обставин не встиг розглянути справу за дві години до початку голосування (див. пункт 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України " Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" ).

Повідомлення про судове рішення

36. Після набрання судовим рішенням у справі законної сили суд повідомляє відповідні виборчу комісію або комісію з референдуму та комісію вищого рівня про ухвалене судом рішення (частина десята коментованої статті). Якщо ж у судовому засіданні були представники цих комісій, тоді суд невідкладно після проголошення судового рішення вручає його копію представникам та іншим особам, які беруть участь у справі, що присутні, а тим, що не були присутні, - надсилає поштою.

Інші особливості

37. Особливості судових рішень за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених коментованою статтею, порядку набрання ними законної сили, оскарження та перегляду встановлені статтею 177 КАСУ. Особливості представництва у таких справах передбачено статтею 178, а особливості обчислення строків - статтею 179 КАСУ.

Право звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має кожен, хто має право голосу на відповідних виборах або референдумі.

Суд вирішує адміністративні справи щодо уточнення списку виборців у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування, - невідкладно.

Підсудність

11. Частиною другою коментованої статті визначено предметну та територіальну підсудність адміністративних справ щодо уточнення списку виборців - такі справи підсудні місцевим загальним судам (міським, районним, районним у містах, міськрайонним судам), що діють як адміністративні суди, за місцезнаходженням відповідної дільничної комісії (відповідача).

  Судовий збір

12. Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору (частина третя коментованої статті). Тому несплата судового збору у справах, визначених коментованою статтею, не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення.

13. Оскільки коментована стаття не передбачає, що суд одночасно з вирішенням справи повинен вирішити питання про стягнення судового збору відповідно до загальних правил розподілу судових витрат, то це означає, що у зазначеній категорії справ судовий збір взагалі не сплачується і не стягується.

Строк звернення до адміністративного суду

14. Позовну заяву про уточнення списку виборців може бути подано в суд не пізніш як за два дні до дня голосування (частина третя коментованої статті), а якщо вона подана пізніше, то суд залишає її без розгляду. Тобто якщо, наприклад, днем голосування є неділя, то позовна заява повинна надійти до адміністративного суду не пізніше 24-ї години четверга того ж тижня.

Розгляд адміністративної справи

15. У разі звернення виборця з позовом про включення до списку або виключення зі списку не себе особисто, а інших осіб або внесення змін до відомостей про них адміністративний суд відповідно до частини другої статті 53 КАСУ повинен у разі можливості залучити їх (інших осіб) до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача або відповідача залежно від заявлених вимог (див. абзац 1 пункту 12 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України " Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" ).

16. Строк розгляду і вирішення адміністративних справ, визначених коментованою статтею, порівняно із загальними положеннями суттєво скорочений. Такі справи належить розглянути і вирішити у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування, - невідкладно (частина четверта коментованої статті). Надходження позовної заяви - це доставлення позовної заяви безпосередньо в адміністративний суд, незалежно від того, коли вона була здана на пошту чи її передано до інших підприємств зв'язку (наприклад, кур'єрської служби).

17. Про розгляд справи у судовому засіданні суд повідомляє сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, - у строк, достатній для їх прибуття до суду (друге речення частини третьої статті 35 КАСУ). У цьому випадку допустимо здійснювати судовий виклик або судове повідомлення телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном або й через друкований засіб масової інформації (стаття 38 КАСУ). Однак неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду (частина п'ята коментованої статті).

18. Разом з тим, порушення судом встановленого строку вирішення адміністративної справи не є підставою для закриття провадження у справі чи залишення позовної заяви без розгляду - суд повинен закінчити розгляд справи по суті та ухвалити відповідну постанову. У таких випадках позовна заява може бути залишена без розгляду лише в разі, якщо суд з незалежних від нього обставин не встиг розглянути справу до дня голосування (див. пункт 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України " Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" ).

Негайне виконання постанови

19. З метою оперативної реалізації виборцем свого права законодавець передбачив, що постанова адміністративного суду щодо уточнення списку виборців виконується негайно, тобто незалежно від набрання нею законної сили (частина шоста коментованої статті, пункт 5 частини першої статті 256 КАСУ).

Інші особливості

20. Особливості судових рішень за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених коментованою статтею, порядок набрання ними законної сили, оскарження та перегляду встановлені статтею 177 КАСУ. Особливості обчислення строків передбачено у статті 179 КАСУ.

Стаття 174. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, які порушують законодавство про вибори та референдум.

Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство про вибори та референдум, мають виборча комісія, кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, комісія з референдуму, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.

Позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб подається до окружного адміністративного суду за їх місцезнаходженням. Позовна заява щодо дій чи бездіяльності засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство про вибори та референдум, подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за їхнім місцезнаходженням.

Виборча комісія, кандидат на пост Президента України, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу, виборець, законні права або охоронювані законом інтереси яких порушено, мають право оскаржувати рішення чи дії об'єднання громадян, виборчого блоку, його посадової особи чи повноважного представника, які стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до його внутрішньої організаційної діяльності або його виключної компетенції.

Кандидат на пост Президента України, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу чи окружна виборча комісія мають право оскаржувати до суду дії чи бездіяльність засобів масової інформації, їх власників, посадових та службових осіб, які порушують встановлений законом порядок діяльності засобів масової інформації під час виборчого процесу, у тому числі стосовно передвиборної агітації, зокрема щодо вимоги спростування опублікованих ними неправдивих відомостей про кандидата чи партію (блок), що висунули кандидата.

Кандидат на пост Президента України, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу мають право оскаржувати дії іншого кандидата на пост Президента України, його довіреної особи, якщо ці дії спрямовані на порушення встановленого законом порядку висунення кандидата, проведення передвиборної агітації, інші порушення їх прав або виборчих прав громадян. Виборець має право оскаржувати дії кандидата на пост Президента України, його довіреної особи, якщо ці дії порушують його виборчі права.

Рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу. Акти чи дії виборчих блоків, об'єднань громадян, крім тих, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або їх виключної компетенції, - за місцезнаходженням органу об'єднання громадян, виборчого блоку, акти чи дії якого оскаржуються у порядку, передбаченому статтею 175 цього Кодексу.

Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, у тому числі рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів, можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 172 цього Кодексу.

Рішення, дії чи бездіяльність окружної виборчої комісії або члена такої комісії можуть бути оскаржені до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням окружної виборчої комісії в порядку, встановленому законодавством.

Рішення апеляційної інстанції з виборчих спорів є остаточним і оскарженню не підлягає. Рішення Вищого адміністративного суду України щодо скарги на результати виборів є остаточним і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше передбачене законом рішення. У разі виявлення порушень, що можуть бути підставою для притягнення до відповідальності не за правилами цього Кодексу, суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв'язку з цим заходів, встановлених законом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 172 - 175 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення Вищого адміністративного суду України набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

 

Виключено.

Судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 172 - 175 цього Кодексу, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошення, а судові рішення, ухвалені до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування.

Судами апеляційної інстанції є відповідні апеляційні адміністративні суди. Судом апеляційної інстанції у справах, розглянутих відповідно до частини третьої статті 172 цього Кодексу Київським апеляційним адміністративним судом, є Вищий адміністративний суд України.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга стосовно судового рішення, що було ухвалене до дня голосування, розглядається не пізніше ніж за дві години до початку голосування.

Суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше передбачене законом рішення. У разі виявлення порушень, що можуть бути підставою для притягнення до відповідальності не за правилами цього Кодексу, суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв'язку з цим заходів, встановлених законом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 172 - 175 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення Вищого адміністративного суду України набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 172 - 175 цього Кодексу, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошення, а судові рішення, ухвалені до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування.

Судами апеляційної інстанції є відповідні апеляційні адміністративні суди. Судом апеляційної інстанції у справах, розглянутих відповідно до частини третьої статті 172 цього Кодексу Київським апеляційним адміністративним судом, є Вищий адміністративний суд України.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга стосовно судового рішення, що було ухвалене до дня голосування, розглядається не пізніше ніж за дві години до початку голосування.

Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені статтями 172 - 177 цього Кодексу, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття встановлює винятки із загальних правил про строки в адміністративних справах для спорів, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, а також інші особливі положення, зокрема, й про наслідки.

2. Стаття покликана забезпечити своєчасне поновлення порушених прав та інтересів у відносинах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та досягнути у них юридичної визначеності, зважаючи на швидкоплинність виборчого процесу та процесу референдуму.

Винятки

3. Щодо строків у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (статті 172 - 177 КАСУ), не застосовуються частини друга - десята статті 103 цього Кодексу, тобто правила про:

1) обчислення строків роками та місяцями, а також строків, що закінчуються вказівкою на певний день чи подію;

2) перенесення закінчення строку на робочий день, якщо таке закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день;

3) необхідність вчинення певної процесуальної дії в суді до закінчення робочого часу;

4) своєчасність подання позовної заяви, скарги тощо у разі передання їх на пошту чи іншими відповідними засобами зв'язку у межах строку;

5) зупинення перебігу процесуальних строків у разі зупинення провадження у справі.

Обчислення процесуального строку

4. Строки у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (статті 172 - 177 КАСУ), обчислюють календарними днями і годинами.

5. Перебіг строку, що обчислюється днями, у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Наприклад, якщо суд першої інстанції ухвалив рішення 1 вересня 2007 року, то дводенний строк на апеляційне оскарження починається з 2 вересня і закінчується о 24-й годині 3 вересня 2007 року.

6. Той факт, що кінець строку може припадати на неробочий день, не має жодного значення, оскільки адміністративні суди під час виборчого процесу чи процесу референдуму повинні організовувати свою роботу, у тому числі й у неробочі дні, таким чином, щоб забезпечити своєчасне прийняття заяв, скарг і розгляд справ. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного адміністративного суду, незалежно від дати подання цих документів на пошту.

7. Останнім днем строку, що має закінчитися з настанням певної події (наприклад, голосування), є день, що передує дню зазначеної події.

Строк подання позовної заяви, апеляційної скарги, наслідки його пропущення

8. Днем бездіяльності, з якого може відраховуватися строк для подання позовної заяви, є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення, а тому строк на оскарження бездіяльності починається з наступного дня після останнього дня, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.

9. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного адміністративного суду (приміщення суду) незалежно від дня здачі цих документів на пошту або до іншого підприємства зв'язку. Якщо строк звернення до суду обчислюється днями, то строк подання позовної заяви, апеляційної скарги закінчується о 24-й годині останнього дня строку. У разі незабезпечення роботи суду до зазначеної години позовну заяву, апеляційну скаргу, подану у зв'язку з цим наступного дня, необхідно вважати поданою у встановлений строк (див. пункт 10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України " Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" від 2 квітня 2007 року N 2).

10. Якщо позовну заяву чи апеляційну скаргу подано несвоєчасно, тобто з пропущенням строку або після закінчення встановленого строку для розгляду таких справ, суд залишає цю позовну заяву чи апеляційну скаргу без розгляду (частина п'ята статті 179 КАСУ) - на будь-якій стадії проходження справи. Положення статті 100 КАСУ щодо наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду в цих справах не застосовуються (див. абзаци 1 - 3 пункту 8 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України " Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" ). Пропущений строк подання позовних заяв чи апеляційних скарг поновленню не підлягає.

 

ДИСЦИПЛІНА: АДМІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО

Лекційне заняття № 11

 (  теоретичне заняття - 4 година, самостійне вивчення - 4 години)

Тема № 11. Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

 

Мета: дати студентам чітке поняття  особливостей провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень. Студенти повинні знати о собливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій. Студенти повинні орієнтуватися в особливостях провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

План заняття:

1. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.

2. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

3. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

4. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій. Особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, які порушують законодавство про вибори та референдум. Особливості провадження у справах щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу. Особливості провадження у справах, пов'язаних із виборами Президента України. Особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та їх оскарження. Особливості здійснення представництва у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. Особливості обчислення строків у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та наслідки їх порушення.

Питання для самостійного вивчення:

1. Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності.

2. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

3. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.

4. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

5. Скорочене провадження.

6. Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів.

7. Особливості провадження у справах за зверненням Служби безпеки України щодо накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

8. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу видворення іноземців та осіб без громадянства.

9. Особливості провадження у справах щодо підтвердження обгрунтованності вжиття суб’єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Рекомендована література до теми:

1. КонституціяУкраїни від 28.06.1996р.
2. Кодекс України про адміністративні порушення від 07.12.1984р.зі змінами і доповненнями
3. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07 2005р. зі змінами і доповненнями
4. Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993р. зі змінами і доповненнями
5. Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001р. зі змінами і доповненнями
6. Закон України „Про звернення громадян” від 02.10.1996р. зі змінами і доповненнями
7. Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. зі змінами і доповненнями
8. Закон України „Про міліцію” від 2012.1990р. зі змінами і доповненнями
9. Закон України „Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999р. зі змінами і доповненнями
10. Закон України „ Про адвокатуру та адвокатську діяльність" 5 липня 2012 року № 5076-VI
11. Закон України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” від 01.12.1994р. зі змінами і доповненнями
12. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. зі змінами і доповненнями
13. Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19.11.1992р. зі змінами і доповненнями
14. Закон України „Про пенсійне забезпечення” від 06.12.1992р. зі змінами і доповненнями
15. Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994р. зі змінами і доповненнями
16. Закон України „Основи законодавства України про культуру” від 14.02.1992р. зі змінами і доповненнями
17. Закон України „Про освіту” від 23.05.1991р. зі змінами і доповненнями
18. Закон України „Про вищу освіту” від 17.01.2002р. зі змінами і доповненнями
19. Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.1992р. зі змінами і доповненнями
20. Закон України „Про дорожній рух” від 30.06.1993р. зі змінами і доповненнями
21. Закон України „Про Вищу раду юстиції” від 15.01.1998р. зі змінами і доповненнями
22. Закон України „Про оборону України” від 06.12.1991р. зі змінами і доповненнями
23. Закон України „Про Збройні сили України” від 06.12.1991р. зі змінами і доповненнями
24. Закон України „Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 25.03.1992р. зі змінами і доповненнями
25. Закон України „Про основи національної безпеки України” від 19.06.2003р. зі змінами і доповненнями
26. Закон України „Про Службу безпеки України” від 25.03.1992р. зі змінами і доповненнями
27. Закон України „Про державний кордон України” від 04.11.1991р. зі змінами і доповненнями
28. Закон України „Про державну прикордонну службу України” від 03.04.2003р. зі змінами і доповненнями
29. Закон України „Про транспорт” від 10.11.1994р. зі змінами і доповненнями
30. Закон України „Про телекомунікації” від 18.11.2003р. зі змінами і доповненнями
31. Закон України „ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. зі змінами і доповненнями.
32. Закон України „ Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” від 21.01.1994р. зі змінами і доповненнями
33. Закон України „ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 04.02.1991р. зі змінами і доповненнями
34. Закон України „ Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993р. зі змінами і доповненнями
35. Закон України „ Про державну податкову службу в Україні” від 24.12.1993р. зі змінами і доповненнями
36. Закон України „ Про доступ до судових рішень" №3262-1V від 22.12.2005
37. Указ Президента України „ Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади” від 15.12.1999р. зі змінами і доповненнями
38. Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади, затверджене Указом Президента України від 12.03.1996 р.
39. Положення про МВС, затверджене Указом Президента України від 17.10.2000 р.
40. Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001р.
41. Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена Міністерством внутрішніх справ України від 22.02.2001р.
42. Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред.С.В.Ківалова. – Одеса: Юридична література, 2003.
43. Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 544 с.
44. Административное право: Учебник / Под ред. Л.Л.Попова. – М.: Юристъ, 2002.
45. Авер’янов В. Актуальні завдання реформування адміністративного права. // Право України – 1999. - №8.
46. Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: підручник для вищих навчальних закладів. – К.: Літера ЛТД, 2001. – 336с.
47. Гладун З.С. Адміністративне право України: Навч. Посібник. – Тернопіль: Картбланш, 2004. – 520 с.
48. Комзюк А.Т. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч.посібник. – Харків: Ун-т внутрішніх справ, 1998.
49. Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навч. Посіб. – К.: Прецедент, 2007. – 531 с.
50. Кузьменко О.В., Гуржій Т.О. Адміністративно-процесуальне право України: Підручник/ За ред.. О.В. Кузьменко. – К.: Атака, 2007. – 416с.
51. Пасенюк О. Становлення адміністративної юстиції в Україні та адміністративне право// Право України. – 2005. - № 7. – С. 8-11.
52. Рябченко О.П., Бутенко В.І., Ясинок М.М., Лічман Л.Г., Погрібний С.О. Основи адміністративного судочинства в Україні: Навчальний посібник. – Суми: Видавництво «МакДен», 2008. – 200с.
53. Стефанюк В.С. Судовий адміністративний процес: Монографія. – Харків: Фірма «Консум», 2003. – 464с.

ЛЕКЦІЯ

1. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-19; Просмотров: 175; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.254 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь