Підрозділи міліції та їх роль в боротьбі із злочинністю.

 

Згідно з Типовою структурою органів внутрішніх справ і структурою центрального апарату МВС України до кримінальної міліції входять такі основні підрозділи:

- карного розшуку;

- служби по боротьбі з економічною злочинністю;

- підрозділи по боротьбі з незаконним обігом наркотиків;

- служба кримінальної міліції у справах неповнолітніх.

Міліція громадської безпеки.

Основні завдання міліції громадської безпеки:

- забезпечення особистої безпеки, прав і свобод громадян;

- охорона і забезпечення громадського порядку й громадської безпеки;

- виявлення та розкриття злочинів, у справах яких провадження попереднього слідства не обов`язково;

- забезпечення безпеки дорожнього руху;

- захист власності від злочинних посягань;

- надання допомоги фізичним і юридичним особам у межах відповідних повноважень міліції.

Державна автомобільна інспекція.

Діяльність цього органу спрямована на забезпечення безпеки дорожнього руху на території нашої держави.

На службу ДАІ покладено виконання таких функцій:

- організація боротьби з аварійністю на автомобільному транспорті, забезпечення безпеки дорожнього руху, державний нагляд за виконанням юридичними та фізичними особами законодавчих актів, правил, стандартів, які діють на автомобільному транспорті;

- контролює стан і систему експлуатації транспортного парку;

- реєструє та веде облік транспортних засобів, допускає чи не допускає громадян до керування транспортними засобами, організовує систему профілактики аварійності серед населення; узагальнює й впроваджує в практику діяльності органів внутрішніх справ досягнення науки й передового досвіду з питань забезпечення дорожнього руху.

Крім того, ДАІ відповідає за встановлення, експлуатацію та впровадження технічних засобів і автоматизованих систем регулювання дорожнього руху; розглядає та дає висновки щодо проектів будівництва, реконструкції і ремонту автомобільних шляхів.

Для проведення профілактичної роботи серед населення та взаємодії з засобами масової інормації органи ДАІ розробляють і здійснюють заходи щодо пропаганди безпеки дорожнього руху; сприяють міністерствам, відомствам, організаціям і об`єднанням в організації вивчення правил дорожнього руху в дошкільних, загальноосвітніх, навчально – виховних закладах, підприємствах, установах, організаціях, а також у проведенні пропагандистських заходів щодо запобіганню дорожньо – транспортному травматизмові.

Міліція охорони.

Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ є централізованою системою підрозділів, створених на договірних засадах для здійснення заходів охорони майна, вантажів, грошових знаків, цінних паперів та інших цінностей, які перевозяться; забезпечення особистої безпеки громадян у порядку встановленому законодавством.

Служба охорони – це єдиний орган у структурі міліції, який діє на засадах самофінансування за рахунок коштів, одержаних за виконання договорів про забезпечення особистої і майнової безпеки громадян та юридичних осіб.

Основні завдання Державної служби охорони:

- здійснення за договорами заходів охорони особливо важливих об`єктів, вантажів, грошових знаків і цінних паперів, що перевозять.

- розробка основних вимог до захисту об`єктів і громадян від злочинних посягань, типових договорів і вимог до інженерно – технічного укріплення та захисту об`єктів; оснащення їх технічними системами й засобами телевідеоспостереження, сигналізації, контролювання доступу;

- участь у проведенні єдиної технічної політики щодо впровадження технічних засобів охоронного призначення шляхом розроблення нормативних документів.

 

140. Завдання та повноваження Державної автомобільної інспекції.

Державна автомобільна інспекція.

Діяльність цього органу спрямована на забезпечення безпеки дорожнього руху на території нашої держави.

На службу ДАІ покладено виконання таких функцій:

- організація боротьби з аварійністю на автомобільному транспорті, забезпечення безпеки дорожнього руху, державний нагляд за виконанням юридичними та фізичними особами законодавчих актів, правил, стандартів, які діють на автомобільному транспорті;

- контролює стан і систему експлуатації транспортного парку;

- реєструє та веде облік транспортних засобів, допускає чи не допускає громадян до керування транспортними засобами, організовує систему профілактики аварійності серед населення; узагальнює й впроваджує в практику діяльності органів внутрішніх справ досягнення науки й передового досвіду з питань забезпечення дорожнього руху.

Крім того, ДАІ відповідає за встановлення, експлуатацію та впровадження технічних засобів і автоматизованих систем регулювання дорожнього руху; розглядає та дає висновки щодо проектів будівництва, реконструкції і ремонту автомобільних шляхів.

Для проведення профілактичної роботи серед населення та взаємодії з засобами масової інормації органи ДАІ розробляють і здійснюють заходи щодо пропаганди безпеки дорожнього руху; сприяють міністерствам, відомствам, організаціям і об`єднанням в організації вивчення правил дорожнього руху в дошкільних, загальноосвітніх, навчально – виховних закладах, підприємствах, установах, організаціях, а також у проведенні пропагандистських заходів щодо запобіганню дорожньо – транспортному травматизмові.

 

141. Кадрове забезпечення органів внутрішніх справ.

 

142. Основні обов’язки міліції.

 

Обов`язки органів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністерством внутрішніх справ України. Це, зокрема, Положення про Головне управління охорони громадського порядку, Положення про Головне управління Державної автомобільної інспекції МВС України від 15.07.93 р., Положення про кримінальну міліцію у справах неповнолітніх від 8.07.95р. Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю від 5.06.93 р. та ін.

Ст. 10 Закону “Про міліцію” встановлює різні по своєму характеру та змісту обов`язки.

Умовно їх можна поділити на три основні групи:

- обов`язки, пов`язані з охороною громадського порядку, охороною майна організацій та фізичних осіб, з захистом прав і свобод громадянина. Це, наприклад, обов`язки забезпечувати безпеку дорожнього руху, надавати дозвіл на придбання, перевозу зброї, боєприпасів, вибухових речовин та матеріалів, приймати учать у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій, забезпечувати громадський порядок під час проведення масових заходів;

- обов’язки, спрямовані на боротьбу зі злочинністю, а також процесуальні обов`язки міліції при провадженні по справам про адміністративні правопорушення та в кримінальному процесі. До них належать, наприклад, обов`язки по розкриттю злочинів та проведення з цією метою оперативних заходів, здійснення досудової підготовки матеріалів згідно протокольної форми, проведення дізнання в межах, передбачених законом;

- контрольно – наглядові обов`язки, а також обов`язки у сфері профілактики правопорушень. Це – участь у правовому вихованню населення, профілактична робота серед осіб, які мають нахил до скоєння правопорушень. Здійснення адміністративного нагляду за окремими особами, а також за засудженими до кримінальних покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, контроль за дотриманням громадянами та посадовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, правил перебування в Україні іноземних громадян і осіб без громадянства.

 

143. Права міліції.

Для виконання поставлених перед міліцією завдань та обов`язків вона наділена широкими правами.

Ст. 11 Закону “Про міліцію” детально регламентує порядок здійснення прав міліцією. Ці права можна розділити на три групи:

- Права міліції у сфері профілактики правопорушень, серед яких особливе місце займають права адміністративно – попереджувального характеру. Це – право на перевірку документів, на ведення профілактичного обліку правопорушень, право входити у житлові приміщення осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, з метою перевірки та ін.

- Права міліції у сфері реалізації засобів, передбачених адміністративним та кримінально – процесуальним законодавством. До них належать право вимагати зупинення противоправних дій, право виносити усне попередження особам, які скоїли незначне адміністративне правопорушення, заходити без перешкод у любий час на територію і в приміщення підприємств, установ та організацій з оглядами їх з метою переслідування осіб, які підозрюються у скоєнні злочину, застосовувати спеціальні засоби та зброю, організовувати при необхідності медичний огляд водіїв.

- Права процесуально – забезпечувального характеру і права, пов`язані з притягненням осіб до юридичної відповідальності. Це, наприклад, право викликати громадян та посадових осіб по кримінальним справам, складати протоколи про адміністративні правопорушення, здійснювати оперативні заходи та ін.

 

144. Діяльність міліції і права людини.

Стаття 5. Діяльність міліції та права громадян

Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

 

Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. При звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт.

 

Міліція не розголошує відомостей, що стосуються особистого життя людини, принижують її честь і гідність, якщо виконання обов'язків не вимагає іншого.

 

Міліція тимчасово, в межах чинного законодавства, обмежує права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати їм пояснення з цього приводу.

 

Міліція:

 

забезпечує затриманим та заарештованим особам з моменту затримання або арешту право захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, реалізацію інших прав затриманих і заарештованих осіб;

 

негайно, але не пізніш як через дві години після затримання або арешту осіб повідомляє про їх місцеперебування родичам та у разі заявлення усної або письмової вимоги - захиснику, а також адміністрації за місцем роботи чи навчання;

 

забезпечує харчування затриманих осіб три рази на добу за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України;

 

у разі необхідності вживає заходів щодо негайного надання медичної та іншої допомоги затриманим та заарештованим особам.

 

{ Частина п'ята статті 5 в редакції Закону N 2322-IV від 12.01.2005 }

 

У разі заявлення затриманими або заарештованими особами усної або письмової вимоги про залучення захисника працівники міліції не мають права вимагати від них надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника.

 

Про заявлення вимоги про залучення захисника або про відмову у залученні захисника у протоколі затримання або постанові про арешт робиться відповідний запис, який скріплюється підписом затриманої або заарештованої особи.

 

Особам при затриманні або арешті працівниками міліції:

 

повідомляються підстави та мотиви такого затримання або арешту , роз'яснюється право оскаржувати їх у суді;

 

надаються усно роз'яснення частини першої статті 63 Конституції України , права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника та одночасно в друкованому вигляді - роз'яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та прав осіб, затриманих або заарештованих , встановлених законами, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;

 

забезпечується можливість з моменту затримання або арешту захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

 

У разі невиконання працівниками міліції вимог, встановлених цією статтею, особа, права якої були порушені, та/або її представники можуть звернутися до суду із заявою про відшкодування шкоди у встановленому законом порядку. При цьому такі особи звільняються від сплати державного мита.

 

Відшкодуванню підлягають у повному обсязі:

 

1) заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила внаслідок незаконних дій або бездіяльності працівників міліції;

 

2) майно , вартість вилученого майна, якщо його повернення в натурі та в тому ж стані стало неможливим;

 

3) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;

 

4) моральна шкода.

 

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії або бездіяльність працівників міліції завдали моральної втрати громадянинові, моральних страждань, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

 

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

 

Працівники органів міліції несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями або бездіяльністю в межах, встановлених законом.

 

У приміщеннях і на виділених територіях, де знаходяться органи і підрозділи міліції, забороняється організація діяльності суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та виду господарської діяльності.

 

 

⇐ Предыдущая567891011121314Следующая ⇒

Поделиться: