МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ. ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА. З ДИСЦИПЛІНИ «Туристичні ресурси України»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

 

До друку дозволяю                                                                  Проректор з інформаційних та інноваційних технологій Пан Н.П.   «___»________________2010 р.

 

М. М. Поколодна, Н.Б. Петрова, І. Л. Полчанінова

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних занять та самостійної роботи

з дидактичним забезпеченням

 

З ДИСЦИПЛІНИ «Туристичні ресурси України»

(для студентів 3 курсу денної та 4 курсу заочної форм навчання напряму
6.020107 – “Туризм”)

 

Харків

ХНАМГ

2010

    Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дидактичним забезпеченням з дисципліни “Туристичні ресурси України” (для студентів 3 курсу денної та 4 курсу заочної форм навчання напряму підготовки 6.020107 – “Туризм”) / Харк. нац. акад. міськ. госп-ва; уклад.: М. М. Поколодна, Н.Б. Петрова, І.Л. Полчанінова. – Х.: ХНАМГ, 2010 - 66 с.

 

 

    Укладачі: М. М. Поколодна,

                       Н.Б. Петрова,

                       І.Л. Полчанінова

 

 

                           

 

 

    Рецензент: доц. кафедри регіональної та соціально-економічної географії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, к. геогр. н. Редін Володимир Іванович

 

    Рекомендовано кафедрою туризму і готельного господарства, протокол № 1 від 26.08.2010 р.

 

Зміст

 

	Стр.
1. Мета та завдання вивчення дисципліни………………………………..
2. Загальні методичні рекомендації……………………………………….
3. Розподіл часу за модулями і змістовими модулями та форми навчальної роботи студента…………………………………………….….
4. Методичні рекомендації до опрацювання лекційного матеріалу…….
5. Методичні рекомендації по підготовці до семінарських та практичних занять, включаючи самостійну роботу……………………..
6. Методичні рекомендації по написанню контрольної роботи…………
Список літератури………………………………………………………….
Дидактичні матеріали………………………………………………………

 

 

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

Методичні рекомендації до вивчення дисципліни “Туристичні ресурси України” призначені для студентів 3 курсу денної та 4 курсу заочної форм навчання напряму підготовки 6.020107 – “Туризм”.

Головною метою роботи студентів є систематизація теоретичних знань та опанування практичних навичок щодо аналізу розповсюдження різних видів туристичних ресурсів по території України.

Вивчення дисципліни “Туристичні ресурси України» складається з підготовки до лекцій, семінарських та практичних занять, самостійної роботи студентів, підготовки до поточного та семестрового контролю, підготовки матеріалів для написання рефератів та контрольної роботи з дисципліни.

Самостійна робота з дисципліни включає такі форми:

· опрацювання лекційного матеріалу;

· підготовка до практичних та семінарських занять;

· підготовка до поточного контролю;

· написання контрольної роботи.

Форми контролю. Для проведення поточного контролю знань використовуються такі форми контролю:

· письмове опитування;

· усне опитування;

· тестовий контроль (за змістовими модулями);

· підсумковий контроль – залік.

3. Розподіл часу за модулями і змістовими модулями та форми навчальної роботи студента

 

Таблиця 3.1

Розподіл часу за модулями і змістовими модулями та форми навчальної роботи студента для денної форми навчання

 

Модулі (семестри) та змістові модулі	Всього кредит/ /годин	Форми навчальної роботи
		Лекц.	Сем., Пр.	Лаб.	СРС
Модуль 1. Туристські ресурси України	3,0/ 108	24	24	-	60
ЗМ 1.1. Умови і фактори формування та використання туристських ресурсів України	0,5/18	4	2	-	12
ЗМ 1.2. Різновиди туристських ресурсів України	1,5/54	12	18	-	24
ЗМ 1.3. Туристські ресурси туристських районів України	1/36	8	4	-	24

 

 

Таблиця 3.2

Розподіл часу за модулями і змістовими модулями та форми навчальної роботи студента для заочної форми навчання

 

Модулі (семестри) та змістові модулі	Всього кредит/ /годин	Форми навчальної роботи
		Лекц.	Сем., Пр.	Лаб.	СРС
Модуль 1. Туристські ресурси України	3,0/ 108	6	6	-	96
ЗМ 1.1. Умови і фактори формування та використання туристських ресурсів України	0,5/18	1	1	-	16
ЗМ 1.2. Різновиди туристських ресурсів України	1,5/54	3	4	-	47
ЗМ 1.3. Туристські ресурси туристських районів України	1/36	2	1	-	33

 

ЗМ 1.2. Різновиди туристських ресурсів України

Практичне заняття на тему 4: Характеристика розвитку туристської інфраструктури: регіональний аспект.

Завдання:

1. На основі наданих дидактичних матеріалів (табл. Д.М. 15) та з використанням комп’ютерної програми Статистика провести кластерний аналіз  регіонів України за розвитком туристичної інфраструктури за такими складовими:

- Кількість готелів та іншіх місць для тимчасового проживання;

- Кількість санаторіїв та пансіонатів з лікуванням;

- Кількість санаторіїв-профілакторіїв;

- Кількість будинків і пансіонатів відпочинку;

- Кількість баз та інші закладів відпочинку;

- Кількість дитячих оздоровчих таборів;

2. Охарактеризуйте розподіл за кластерами, чим характеризуються виділені кластери, що в них спільного.

3. Перевірте коректність шуканої конфігурації об'єктів наступними методами:

1. Joining (tree clustering) (ієрархічні агломератівние методи або деревоподібна кластеризація)

2. K - means clustering (метод До середніх)

3. Two-way joining (двувходовое об'єднання).

Для методу К-середніх проаналізувати отримані результати.

 

Рекомендації до виконання завдання:

Розглянемо процедуру вирішення практичної задачі методом кластерного аналізу в системі STATISTICA.

Завданням кластерного аналізу є організація спостережуваних даних в наочні структури. Для вирішення даної задачі у кластерному аналізі використовуються наступні методи: Joining (tree clustering) (ієрархічні агломератівние методи або деревоподібна кластеризація), K - means clustering (метод К -середніх), Two-way joining (покрокове об'єднання).

Розберемо принцип проведення кластерного аналізу на основі даних представлених в таблиці 1. У файлі містяться дані за показником рівня життя населення та показники-аргументи, які беруть участь у класифікації.

Розглянемо процес формування вибірок в системі STATISTICA.

1. З перемикача модулів STATISTICA відкрийте модуль Cluster Analysis (Кластерний аналіз). Висвітити назва модуля і далі натисніть кнопку Switch to (Переключитися в) або просто двічі клацніть мишею за назвою модуля Cluster Analysis.

2. На екрані з'явиться стартова панель модуля (рис.1) Clustering Method (методи кластерного аналізу): Joining (tree clustering) (ієрархічні агломератівние методи або деревоподібна кластеризація), K - means clustering (метод К- середніх), Two-way joining (покрокове об'єднання ). Розберемо кожен з цих методів.

 

Рис.5.1. Стартова панель модуля Clustering Method (методи кластерного анализу)

 

Joining ( tree clustering ) (ієрархічні агломеративні методи).

1. Відкриємо файл (Open Data) date_1.sta. Після вибору Joining (tree clustering) і натискання кн. ОК з'являється вікно Cluster Analysis: Joing (Tree Clustering) (вікно введення режимів роботи для ієрархічних агломератівних методів) (рис. 5.2), в якому кн. Variables дозволяє вибрати змінні беруть участь у класифікації. Натиснемо на кн. Variables і виберемо всі змінні Select All. Після відповідного вибору і натиснемо кн. OK.

 

 

 

Рис.5.2. Cluster Analysis : Joing ( Tree Clustering )

(окно вводу режимів работи для ієрархічних агломеративних методів)

Також можна задати Input (тип вхідної інформації) і Cluster (режим класифікації (за ознаками або об'єктів)). Можна вказати Amalgamation (linkage) rule (правило об'єднання) і Distance measure (метрика відстаней). Codes for grouping variable (коди для груп змінної) будуть вказувати кількість аналізованих груп об'єктів. Missing data (пропущені змінні) дозволяє вибрати або прогресивне видалення змінних зі списку, або замінити їх на середні значення. Open Data-дозволяє відкрити файл з даними. Причому можна вказати умови вибору спостережень з бази даних-кн. Select Cases. Можна задавати ваги змінним, вибравши їх зі списку-кн. W.

Проставте значення, як показано на рисунку 5.2

 

2. Після завдання всіх необхідних параметрів і натискання кн. ОК будуть проведені обчислення, а на екрані з'явиться вікно, що містить результати кластерного аналізу "Joining Results" рис.5.3.

 

 

Рис. 5.3. Окно, результатів кластерного аналізу "Joining Results"

 

Висновок результатів та їх аналіз

 

Інформаційна частина діалогового вікна Joining Results Discriminant Function Analisis Results (результати аналізу кластерних функцій) повідомляє, що

• Number of variables-число змінних;

• Number of cases - число спостережень;

• Missing data were casewise deleted - здійснено класифікацію спостережень або змінних (залежить від рівня параметра в рядку Cluster в попередньому вікні настройки.)

• Amalgation (joing) rule - правило об'єднання кластерів (назва ієрархічного агломератівного методу, заданого в рядку Amalgation rules, а в попередньому вікні настрйки);

• Distanse.metric is - Метрика відстані (залежить від установки в рядку Distance measure в попередньому вікні налаштування.

Користувач може викликати на екран горизонтальну і вертикальну діаграму (Horizontal hierachical plot або Vertical icicle plot). Найбільш традиційне - вертикальне подання. (Рис. 5.4).

 

Рис.5.4. Vertical icicle plot

 

Тепер уявімо собі, що поступово (дуже малими кроками) ви "послаблює" ваш критерій про те, які об'єкти є унікальними, а які ні. Іншими словами, ви знижується поріг, що відноситься до рішення про об'єднання двох або більше об'єктів в один кластер. В результаті, ви пов'язуєте разом все більше і більше число об'єктів і агрегіруете (об'єднуєте) все більше і більше кластерів, що складаються з все сильніше розрізняються елементи. Остаточно, на останньому кроці всі об'єкти об'єднуються разом. Коли дані мають ясну "структуру" в термінах кластерів об'єктів, схожих між собою, тоді ця структура, швидше за все, повинна бути відображена в ієрархічному дереві різними гілками. В результаті успішного аналізу методом об'єднання з'являється можливість виявити кластери (гілки) і інтерпретувати їх.

Щоб повернутися у вікно, що містить інші результати кластерного аналізу, необхідно клацнути по Continue.

Клацанням миші можна розкрити рядок Amalgamation schedule, що містить протокол об'єднання кластерів. Рис. 5.5.

 

 

Рис. 5.5. Amalgamation schedule

 

У заголовку зазначено ієрархічний агломератівний метод і метрика відстані. Таблиця може займати кілька вікон.

Наступною у вікні результатів йде кнопка Graph of amalgamation schedule. Після клацання, розкривається вікно, що містить ступеневу, графічне зображення змін відстаней при об'єднанні кластерів рис. 5.6.

Рис. 5.6. Graph of amalgamation schedule

 

Повернувшись в основне вікно результатів та класифікації. Для перегляду ж матриці відстаней необхідно здійснити клацання на рядку Distance matrix (рис. 5.7).

 

Рис. 5.7 Матриця відстаней

 

В основному вікні результатів класифікації є рядок Save distance matrix as: (Зберегти матрицю відстаней як:), що дозволяє задати ім'я файлу, в якому буде збережена матриця відстаней, яка в подальшому буде піддана обробці.

Рядок Discriptive statistics містить такі найважливіші описові статистики, як середнє (means) і середньоквадратичне відхилення (standart deviations) для кожного спостереження. При проведенні класифікації n об'єктів по k ознаками, для користувача представляють великий інтерес значення цих показників для кожної ознаки. Для того щоб ці характеристики розраховувалися саме за ознаками необхідно повернуться в основний вікно налаштування параметрів і задати в рядку Cluster значення "variables (columns)".

K - means clustering (метод К-середніх).  

Суть цього методу полягає в наступному: дослідник заздалегідь визначає кількість класів (k) на які необхідно розбити наявні спостереження, і перші k - спостережень стають центрами цих класів. Для кожного наступного спостереження розраховуються відстані до центрів кластерів і дане спостереження ставиться до того кластеру, відстань до якого була мінімальною. Після чого для цього кластеру (у якому збільшилася кількість спостережень) розраховується новий центр ваги (як середнє по кожному показнику) по всіх включеним у кластер спостереженнями.

Припустимо, ви вже маєте гіпотези щодо числа кластерів (за спостереженнями або за змінним). Ви можете вказати системі утворити рівно три кластери так, щоб вони були настільки різні, наскільки це можливо. Це саме той тип завдань, які вирішує алгоритм методу K середніх. У загальному випадку метод K середніх будує рівно K різних кластерів, розташованих на якомога великих відстанях один від одного.

1. З стартової панелі модуля (рис. 5.1) Clustering Method (методи кластерного аналізу) виберемо K - means clustering (метод К- середніх). Відкриємо файл (Open Data) date_2.sta.

2. Після натискання кн. ОК з'являється вікно Cluster Analysis: K - means clustering (метод К- середніх) (рис. 5.8), в якому кн. Variables дозволяє вибрати змінні, які беруть участь у класифікації. Натиснемо на кн. Variables і виберемо всі змінні Select All.

У рядку Cluster вказується як ведеться класифікація: при запуску встановлено режим Variables (colums) - класифікуються змінні на підставі їхніх спостережень, однак у переважній більшості випадків використовується режим Cases (rows) - класифікуються спостереження. Для того щоб включити режим Cases (rows) треба натиснути на кнопку у кінці рядка, після чого в віконці, що відкрилося підвести курсор на напис Cases (rows) та натиснути ліву кнопку.

 

 

Рис.5.8. Cluster Analysis: K - means clustering (метод К с е редн і х)

 

У рядку Number of iterations вказується кількість ітерацій в розрахунках кластерів. Як правило, встановлених за замовчуванням 10 ітерацій цілком достатньо. У рядку Missing data встановлюється режим роботи з тими спостереженнями (або змінними, якщо встановлено режим Variables (columns) у рядку Cluster) в яких пропущені дані. Якщо встановити режим Subsituted by means (Замінювати на середню), то замість пропущеного числа буде використано середнє по цій змінній (або спостереження). Вхід у режим Subsitituted by means виконується аналогічно перемикання в рядку Cluster. Після відповідного вибору натиснемо кн. OK. Будуть зроблені обчислення і з'явиться нове вікно: "K - Means Clustering Results" (рис. 5.9).

 

Рис. 5.9 K - Means Clustering Results

 

Список літератури

 

1. Атлас «Знайомтесь Україна» / Н.О. Крижова, Л.М. Веклич. – К : ДНВП «Картографія», 2009. – 144 с.

1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія районування: Монографія / О.О. Бейдик – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2001. – 395 с.

2. Боряк О.О. Україна: етнокультурна мозаїка / О.О. Боряк. – К. : Либідь, 2006. – 328 с.

3. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис / О. Воропай. – К.: Акціонерне т-во «Оберіг», 1993. – 589 с.

4. Географiчна Енциклопедiя Украiни / Відповід. ред. О.М. Маринич.- Киiв: Украiнська Енциклопедія  -Т. 1, 1989. - 416 с. -Т. 2, 1990. - 439 с. -Т. 3, 1993. - 480 с.

5. Данилишин Б.М. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / Б.М. Данилишин, С.І. Дорогунцов, В.С. Міщенко, Я.В. Коваль, О.С. Новоторов, О.М. Паламарчук. – К.: РВПС України, 1999. – 716 с.

6. Дітчук І. Л. Географія України: навч. посібник / І.Л. Дітчук, О. В. Заставецька, Д.В. Ткач. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – 168 с.

2. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х книгах. – Львів: Світ, 1994. – 472 с.

7. Івченко А.С. Вся Україна. - К.: ДНВП «Картографія», 2006. – 656 с.

8. Ковальчук О.В. Українське народознавство / О.В. Ковальчук. - К.: Освіта, 1994. - 173 с.

3. Курортні ресурси України. – Київ: ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, “ТАМЕД”, 1999. – 344 с.

9. Макарчук С.А. Етнографія України / Макарчук С.А., Гошко Ю.Г., Кирчів Р.Ф., Бичко З.М., Моздир М.І., Рожик М.Є., Росінський О.М. За ред. С. А. Макарчука. - Львів: Світ, 2004. - 518 с.

4. Масляк П.О. Рекреаційна географія: навч. посіб. / П.О. Масляк. – К. : Знання, 2008. – 343 с.

10. Руденко В.П. Природно-ресурсний потенціал України / В.П. Руденко. – К.: Либідь, 1994. – 450с.

5. Рутинський М.Й. Географія туризму України. Навчально-методичний посібник / М.Й. Рутинський. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 160 с.

6. Стафійчук В.І. Рекреалогія : навч. посіб. – 2-е вид. / В.І. Стафійчук – К. : Альтерпрес, 2008.- 264 с.

11. Субтельний О. Історія України / О. Субтельний. - К.: Либідь, 1993. - 720 с.

12. Україна. Туристична карта. Масштаб 1:1250000. Державне науково-виробниче підприємство “Картографія”, 2002 р.

 

ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Дидактичні матеріали до практичного заняття по темі 3: Географія розповсюдження та характеристика туристсько-рекреаційного потенціалу кліматичних ресурсів, в тому числі кліматичні курорти держави.

 

 

Рис. Д.М. 1 Кліматичне районування України

 

 

 

Рис. Д.М. 2 Кліматичні курорти України

Таблиця Д.М. 1

Кліматичні курорти Південного берега Криму

Курорт, курортна місцевість	Середня t, oС			Кількість сонячного сяйва, год./ рік		Температура води влітку, °С		Вологість повітря, середня за рік, %		Медичні показання
	січня	липня
1	2	3		4		5		6		7
Алупка Шевченкове	+3-+4	+24,6		2150		+22-+28		69		органи дихання
Алушта Малоріченське Морське Рибаче Партеніт	+3   +2-+4	+23,7   +24		2260   2260		+17-+23   +17-+24		63-68		органи дихання, ЛОР- органи, функціональні захворювання нервової систем та опорно-рухового апарату
Гаспра	+3-+4	+25		2200		+22-+24		68		нервова система
Гурзуф Артек	+3-+4	+24,6		2200		+22-+24		68		органи дихання нетуберкульозного характеру, нервова і серцево-судинна системи
Коктебель	0	+24		2200		+18-+20		бл. 60		органи дихання
Кореїз, Місхор	+3-+4	+24,6	2300		+22-+24		72		бронхіальні патології нетуберкульозного характеру
Ласпі	+3	+24	2300		+23		...		органи дихання
Лівадія	+3	+25	2300		+22		50		реабілітація після перенесеного інфаркту міокарду
Масандра	+3	+23	2200		+24		61		органи дихання
Ореанда	+3	+25	2300		+22		61		серцево-судинна система
Сімеїз Понизівка Кацівелі Голуба Затока	+4,1	+24,4	2360		+17-+24		69		туберкульоз
Судак Привітне Новий Світ Курортне	+1,8	+23,2	2262		+20		70-75		органи дихання нетуберкульозного характеру, система кровообігу та нервова система

Продовження табл. Д.М. 1

1	2	3	4	5	6	7
Феодосія	+0,6	+24	2300	+17-+24	бл. 60	органи дихання нетуберкульозного характеру, система кровообігу, органи травлення, нервова система
Форос Кастрополь Мелас	+4,1	+23,6	2320	понад +17	69	органи травлення
Ялта Курпати	+4	+23,7	2200	+23,1	61	органи дихання нетуберкульозного характеру, нервова і серцево-судинна система

 

Таблиця Д.М. 2

Кліматичні курорти Карпат

Курорт	Середня t, oС		Кількість опадів, мм/рік	Тривалість періоду із стійким сніговим покривом	Медичні показання
	січня	липня
Ворохта	-6,4	+15	860	96	різні форми туберкульозу
Карпати (Свалявський р-н)	-3	+22	600	110	серцево-судинна і нервова системи, органи травлення
Косів	-5,5	+18	800	100	активні форми туберкульозу у дітей
Татарів	-7	+15	800	85	туберкульоз легенів
Чинадійово	-3	+20,5	834	75	органи кровообігу та функціональні захворювання нервової системи
Шешори	61	+18	800	100	оздоровлення
Яремча	-4,3	+17	881	100	туберкульоз легень, органи опорно-рухової та нервової системи
Ясіня	-5,9	+16,7	бл.1000	120	оздоровлення

 

Таблиця Д.М. 3

Основні кліматичні курорти степової зони України

Курорт, курортна місцевість	Середня t, °С		Кількість сонячного сяйва, год./рік	Температура води влітку, t°С	Вологість повітря, в липні, %	Медичні показання
	січня	липня
Бердянськ, Приморськ	-3,8	23,4	2383	+24	73	опорно-руховий апарат, нервова система, хвороби периферійних судин, гінекологія
Євпаторія	-0,1	23,2	2011	+20-+22	53	опорно-руховий апарат, нервова система, органи дихання, гінекологія
Затока, Кароліно-Бугаз, Шабо	-2	22,4	2230	+19.9-+22	55-60	опорно-рухова система, серцево-судинна система
Кирилівка	-3	23,5	2200	+24,4	50	опорно-рухова і нервова системи, гінекологія
Коблеве	-2,7	22,6	2280	+22	60	оздоровлення
Кремінна	-7,6	21,5		-	43-45	оздоровлення
Маріуполь	-5,2	22,7	2100-2300	+22-+24	71ч	серцево-судинна система, органи дихання, неврози, неврастенія, вегетативна дистонія
Мелекіне	-4	23	...	+22-+24	....	оздоровлення
Одеська група курортів	-3	22,5	2200	+24	75	опорно-руховий апарат, нервова система, органи дихання, патологія судин, гінекологія, урологія, захворювання шкіри
Очаків	-3	22,8	2286	+22-+24	50-60	бронхіти, астма
Приморське	-1,5	22,6	2200	+23-+24	55	туберкульоз
Саки	-0,6	22,5	2500	+20-+22	69-71	опорно-руховий апарат, органи травлення, нервова система, урологія та гінекологія, захворювання шкіри, ЛОР-хвороби
Сергіївка	-2	22,1	2200	+20-+22	55	опорно-руховий апарат, кістково-суглобовий туберкульоз, органи дихання нетуберкульозного характеру, нервова система
Скадовськ	-2,5	23,4	2500	+ 19-+24	60-70	хронічні катари дихальних шляхів, астма
Святогірськ	-6,5	21,5	2100	+23-+24 (річка)	40-45	органи кровообігу, нервова система, опорно-руховий апарат

Таблиця Д.М. 4

Кліматичні курорти лісостепової зони

Курорт, курортна місцевість	Середня t, oС		Кількість сонячного сяйва, год./рік	Опадів, мм/рік	Медичні показання
	січня	липня
Біла Церква	-6,0	19,3	1850	498	органи руху, нервова си­стема, туберкульоз легенів
Боярка	-6,4	19,6	1843	582	органи дихання
Бронниця (Могилів-Подільський р-н)	-4,1	21,0		490	органи дихання та зору, опорно-рухова система, органи травлення
Брюховичі	-3,0	18,3		660	кровообіг, органи дихання
Заліщики	-4,5	19	1900	564	ревматичні захворювання
Качанівка	-7	20	1890	550	туберкульоз легенів
Конча-Заспа	-6	20	1843	550	серцево-судинна, нервова система, опорно-руховий апарат
Ліщинівка	-5,7	20,3	1930	430	органи дихання нетуберкульозного характеру (для дітей), кістковий туберкульоз
Печера	-6	18,7	1851	544	туберкульоз легенів і кісток
Пирогове-Феофанія	-6	19,1	1843	600	оздоровлення
Прохорівка	-5,4	19,1	1930	490	оздоровлення
Сокілець (Немирівський район Вінниць­кої обл.)	-5,6	19,0		576	органи дихання, травлення, серцево-судинна, нервова система
Соснівка	-6	23	2000	494	туберкульоз кісток

Дидактичні матеріали до практичного заняття по темі 3: Географія розповсюдження та характеристика туристсько-рекреаційного потенціалу гідрологічних і геоморфологічних ресурсів

 

Таблиця Д.М. 5

Найбільші ріки України

Дніпро	Ворскла	Південний Буг
Прип'ять	Самара	Дунай
Десна	Дністер	Прут
Сула	Сіверський Донець	Черемош
Псел	Оскіл	Кальміус
Міус	Салгир	Західний Буг
Молочна	Інгулець	Сейм

 

Таблиця Д.М. 6

Найбільші озера і лимани України

Полісся	Басейн Дунаю	Узбережжя Чорного моря	Кримський півострів	Узбережжя Азовського моря
Світязь	Ялпуг	Сасик	Сасик	Молочний
Пулімецьке	Калуг	Тилігульський	Сасик-Сиваш
Турське	Кугурлай	Алібей	Донузлав
	Катлабух	Хаджибейський	Айгульське
	Китай	Шагани	Акташське
		Куяльницький	Узунларське
		Кундук	Кирлеуцьке
			Тобечицьке
			Кияцьке
			Старе
			Тузли

Таблиця Д.М. 7

Найбільші водосховища України

На Дніпрі