Розділ 1. Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології у фізичному вихованні

Розділ 1. Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології у фізичному вихованні

1.1 Види фізкультурно-оздоровчих технологій

 

Оздоровча фізична культура є частиною загальної фізичної культури її основна мета - зміцнення здоров'я, підтримка високої працездатності, відновлення порушених функцій (оздоровлення і часткове лікування). Значення оздоровчої фізичної культури величезне. Нині багатьма громадськими і державними організаціями проводиться робота у напрямі створення умов широким верствам населення для регулярних занять фізичною культурою з метою оздоровлення і повноцінного проведення дозвілля. Це такі види діяльності:

1) Спортивні ігри (волейбол футбол, баскетбол, теніс, бадмінтон);

2) Види спорту, що мають загальний початок і певні правила (масові види спорту);

3) Активний відпочинок на свіжому повітрі, який характеризується доланням перешкод і спортивними змаганнями (літні оздоровчі табори, туристичні походи);

4) Вправи естетичного характеру, які приносять користь не тільки учасникам, а й глядачам (показові виступи "Веселі старти") [9,c.42].

 

Умови фізкультурно-оздоровчих программ

 

 До сучасних фізкультурно-оздоровчих програм, які розробляються у ВНЗ, треба висувати такі умови:

1)Різноманітність форм занять, засобів, методик викладання, що відповідають потребам та інтересам студентської молоді. Внесення елемента новини у заняття (заняття з виїздом на природу, з музичним супроводом, нетрадиційні методики);

2) Поступова індивідуальна діяльність у межах можливостей людини (індивідуальний підхід до кожного, хто займається в оздоровчій групі, рахування віку, стану здоров'я студентів);

3) Освітня основа. Кожна людина має усвідомлювати користь цих занять, мати теоретичні знання (інформація про новітні тенденції, досягнення і методики оздоровчих тренувань);

4) Можливість перевіряти рівень підготовленості або проводити спостереження за станом здоров'я (своєрідні тести, контрольні нормативи, а також показові виступи);

5) Можливість оцінювати фізіологічний стан і реакцію на навантаження (вимірювання частоти серцево-судинних скорочень);

6) Відповідні заохочення і громадська підтримка (зацікавленість більшості студентів, масово-оздоровча робота гуртожитках, організація культурно масових заходів, змагань);

 7) Наявність кваліфікованих спеціалістів. Значення мають високі вимоги до підбору кадрів, наявність диплома про освіту. У наш час з'являється все більше різноманітних напрямів у оздоровчій фізичній культурі, нових технологій, головна мета яких - зміцнення здоров'я, забезпечення здорового дозвілля, відтворення трудового потенціалу України [19,c.152].

Набули поширення серед студентської молоді заняття з фітнесу, каланетики, стрейбінгу, аеробіки, акватренінгу у поєднанні з нетрадиційними методиками східних єдиноборств, йоги та ушу, а також бодібілдинг, бойовий гопак та ін.

Це допоможе сучасній людині адаптуватися до сучасних екологічних умов,що є досить актуальним у наш час, особливо в зонах з радіаційним забрудненням. Для того щоб засвоїти будь який комплекс, що входить до програми, необхідно чітко запам'ятовувати і відтворювати у памяті положення, вміти розрізняти ці положення, відчувати розтягнення м'язів, напруження і відповідне розслаблення м'язів і сухожилків, переходи із положення в положення [11,c.110].

Виконання не складних комплексів сприяє розвитку опорно-рухового апарату, особливо гнучкості, і в той же час допомагає оволодіти нескладними видами координації.

Основні групи методів

 В процесі вивчення рухових дій використовують три групи методів:

1 ) Практичні методи (методи вправляння). До них належать: метод розучування вправ у цілому, метод розучування вправ по частинах, методи суворої регламентації діяльності учнів (рівномірне, перемінне, повторне, лінійне вправляння), методи часткової регламентації діяльності учнів, методичні прийоми навчання: вправляння з безпосередньою фізичною допомогою, вправляння в "обидва боки", вправляння в уяві рухів;

2 ) Методи використання слова, які дають можливість вчителю в процесі фізичного виховання:

 а) встановити необхідні взаємостосунки з учнями;

 б) сформувати правильну уяву учнів про техніку вправи, яку належить вивчити; організувати діяльність учнів і керувати ними;

 в) передавати необхідні знання і ставити завдання;

 г) стимулювати розвиток інтелекту.

3) У процесі фізичного виховання використовують загально - педагогічні прийоми методу слова, зі своєрідним змістом і особливостями застосування: розповідь, опис; пояснення, супроводжуюче пояснення; інструкції і вказівки; бесіди; розбір; словесні оцінки; звіти і взаємопояснення; команди та підрахунки.

4) Методи демонстрації [14,c.110]. Отже, будувати процес фізичного виховання слід закономірно, систематично, дотримуючись принципів і методів, перерахованих нами вище.

 

Висновки

Таким чином підводячи підсумок слід ще раз зазначити, що фізичне виховання - педагогічний процес спрямований на фізичний розвиток, функціональне удосконалення організму, навчання основним життєво важливим руховим навичкам і яке реалізується через спеціальні фізкультурно - оздоровчі технології.

В Україні фізичне виховання шляхом проведення обов'язкових занять здійснюється в дошкільних виховних, середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних та вищих навчальних закладах відповідно до навчальних програм, затверджуваних у встановленому порядку. Завдяки фізкультурно-оздоровчим технологіям які постійно вдосконалюються приводяться в життя наступні завдання фізичного виховання:

1)Підвищення функціональних можливостей організму засобами фізичної культури;

2) Сприяння всебічному гармонійному розвитку, відмова від шкідливих звичок, покращення розумової і фізичної працездатності;

3 ) Формування думки про систематичні заняття фізичними вправами з урахуванням особливостей їх майбутньої професії, фізичне самовдосконалення та здоровий спосіб життя;

4 ) Отримання студентами та учнями необхідних знань, умінь та навиків у галузі фізичної культури з метою профілактики захворювань, відновлення здоров'я та підвищення професійної працездатності;

5 ) Використання засобів фізичної культури в лікувально-профілактичній діяльності;

6) Оволодіння методами визначення фізичного стану та самоконтролю;

7) Виховання організаторських навичок, особистої гігієни та загартовування організму;

8 ) Уміння складати та виконувати вправи з комплексів ранкової гігієнічної гімнастики;

9) Удосконалення спортивної майстерності студентів та учнів, що займаються обраними видами спорту.

 Основні принципи здійснення фізичного виховання у вищому навчальному закладі ґрунтується на:

1) Загальних соціальних принципах виховної стратегії суспільства, що передбачають всебічну підготовку особистості до трудової та інших суспільно важливих видів діяльності і всемірний розвиток життєвих сил і здібностей людини як вищої цінності суспільства;

2) Загально педагогічних принципах: особистого підходу, фундаментальності, гуманізації, демократизації педагогічного процесу; ) Загально методичних принципах: свідомості, активності, доступності, індивідуалізації, систематичності;

3 ) Специфічних принципах фізичного виховання: безперервного систематичного чергування навантажень і відпочинку, поступового нарощування педагогічних впливів, адаптивного збалансування динаміки навантажень, циклічної побудови системи занять, пікової і загальноосвітньої адекватності напрямків фізичного виховання.

 Згідно із навчальною програмою, розробленою ініціативною групою вчених на замовлення Міністерства освіти України, у процесі фізичного виховання у вищих закладах освіти використовуються традиційні і нетрадиційні засоби і методи фізкультурної освіти та фізичного удосконалення.

Добір засобів і методів здійснюється за розсудом викладачів з урахуванням фізкультурних і спортивних інтересів та індивідуальних особливостей тих, хто займається, рівня їхнього здоров'я, фізкультурної освіти, фізичної підготовленості, наявності умов для занять, екологічного добробуту.

Слід також зазначити, що фізичне виховання на сучасному етапі стикається із все більшою кількістю проблем. Найочевиднішими є питання матеріального забезпечення. Проте, сучасні спеціалісти педагоги вказують на такі основні методичні проблеми фізичного виховання у ВНЗ:

1 ) У педагогічних дослідженнях, які спрямовані на вивчення та вдосконалення фізичного виховання студентів у вищих навчальних закладах, як правило, аналізується якась одна сторона даної проблеми - "викладацька" чи "студентська"

2) В теорії та практиці фізичного виховання недостатньо вивчені педагогічні умови формування свідомого ставлення студента до фізичного виховання, що неможливо створити і реалізувати без найтіснішого особистісного співробітництва між викладачем і студентом.

 

Список використаних джерел

 1. Антонік В.І. Анатомія, фізіологія дітей з основами гігієни та фізичної культури: навчальний посібник / В.І. Антонік, І. П Антонік., В. Є. Андріанов. - К.: Видавничий дім "Професіонал", Центр учбової літератури, 2009. - 336 с.

. Вільчковський Є.С. Теорія і практика фізичного виховання дітей дошкільного віку / Є.С. Вільчковський. - Львів: ВНТЛ, 1998. - 336 с. . Волков Л.В. Теория и методика детского и юношеского спорта / Л.В.

Волков. - Киев, 2005. - 296 с. . Зайцева В.М. Теорія спортивного тренування з основами методик: підручник для студентів ВНЗ / В.М. Зайцева. - Київ, 2003. - 173 с. .

Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания / Т.Ю. Круцевич. - К., 1999. - 240 с. . Лікувальна фізкультура та спортивна медицина: Підручник / Клапчук В.В., Дзяк Г.В., Муравов І.В. та ін.; за ред.В. В. Клапчука, Г.В. Дзяка. - К.: Здоровя, 1995. - 312 с. .

Маліков, Микола Васильович. Методи оцінки функціонального стану і фізичної працездатності організму: (Методичний посібник для викладачів і студентів вищих закладів освіти). - Запоріжжя, 2001. - 85с. .

Москаленко Н.В. Фізичне виховання молодших школярів: монографія / Н. В Москаленко. - Дніпропетровськ: Інновація, 2007. - 252 с. .

 Мухін В.М. Фізична реабілітація: підручник / В.М. Мухін. - К.: Олімпійська література, 2000. - 424 с. . Папуша В. Фізичне виховання школярів: форми, зміст, організація. / В.

 Папуша. - Тернопіль: підручники і посібники, 2008. - 192 с. . Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте / В.Н.

Платонов. - Киев, 2004. - 808 с. . Сергієнко Л.П. Тестування рухових здібностей школярів / Л.П.

Сергієнко. - К.: Олімпійська література, 2001. - 440с. .

 Студентська творча робота: Навчально-методичний посібник / за ред. проф. Б.М. Шияна. - Тернопіль: ТДПУ, 2000. - 48 с. .

Теория и методика физического воспитания/ Под ред.Т.Ю. Круцевич. - К.: Олімп. літ-ра, 2003. - Т.1. - 423 с.; Т.2 - 392 с. .

 Смірнова, Наталія Іванівна Музично-ритмічне виховання: Метод. рекомен. для студ. фак-ту фіз. вих. / Н.І. Смірнова, О. Є. Черненко, Н.Л. Корж. - Запоріжжя: ЗДУ, 2004. - 36с. .

 Сучасні фізкультурно - оздоровчі технології у фізичному вихованні / С. Дудіцька, О. Зендик // Теорія та методика фіз. Виховання і спорту. - 2002. - N 2-3. - С.81-82. - Бібліогр.: 3 назв. - укр. .

 Теорія та методика фізичного виховання. Загальні основи теорії та методики фізичного виховання / За ред.Т.Ю. Круцевич - К.: Олімпійська література, 2003. - Т.1. - 422 с. .

 Черненко, Олена Євгенівна Різновиди гімнастики як засіб фізичного виховання: Навчальний посібник для студентів факультету фізичного виховання/ О. Є. Черненко, Н.І. Смірнова, Н.І. Корж. - Запоріжжя: ЗДУ, 2004. - 54с. .

 Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1,2. / Б.М. Шиян. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001. - 272 с. . Шиян Б.М. Теорія фізичного виховання / Б.М. Шиян, В. Г Папуша., Є.Н. Приступа. - Львів, 1996. - 218 с. .

 Іващенко Л., Круцевич Т.Ю. Методика фізкультурно-оздоровчих занять. - До.: УГУФВС, 1994. - 126 с. .

 Теорія й методику фізичної культури / Під ред. Ю.Ф. Курамшина, В.І. Попова. - СПб.: СПбГАФК їм. П.Ф. Лесгафта, - 1999. - 374 с. .

 Булатова М.М. Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології у фізичному вихованні /М.М. Булатова, Ю.О. Усачов // Теорія і методика фізичного виховання; за ред.Т.Ю. Круцевич. - К.: Олімпійська література, 2008. - Т.2. - 320-354 с.

Источник: https://www.bibliofond.ru/view.aspx?id=733639

 

Розділ 1. Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології у фізичному вихованні

1.1 Види фізкультурно-оздоровчих технологій

 

Оздоровча фізична культура є частиною загальної фізичної культури її основна мета - зміцнення здоров'я, підтримка високої працездатності, відновлення порушених функцій (оздоровлення і часткове лікування). Значення оздоровчої фізичної культури величезне. Нині багатьма громадськими і державними організаціями проводиться робота у напрямі створення умов широким верствам населення для регулярних занять фізичною культурою з метою оздоровлення і повноцінного проведення дозвілля. Це такі види діяльності:

1) Спортивні ігри (волейбол футбол, баскетбол, теніс, бадмінтон);

2) Види спорту, що мають загальний початок і певні правила (масові види спорту);

3) Активний відпочинок на свіжому повітрі, який характеризується доланням перешкод і спортивними змаганнями (літні оздоровчі табори, туристичні походи);

4) Вправи естетичного характеру, які приносять користь не тільки учасникам, а й глядачам (показові виступи "Веселі старти") [9,c.42].

 

123Следующая ⇒

Поделиться: