Дотримання експортером вимог, передбачених законом.

Окремі процедурні особливості, зв'язані з митним режимом "експорт", установлюються в нормативних актах Держмитслужби та законах України.

Коментована стаття МК містить перелік обов'язкових вимог до поміщення товарів у режимі експорту.

Перші дві умови цілком збігаються з умовами, що встановлюються законодавцем до товарів, що переміщуються у режиму імпорту. Третя умова називається законодавцем загалом, але теж має значення і підлягає врахуванню при вирішенні питання щодо пропуску товарів та продукції за межі митної території України.

Розглянемо кожну з цих умов більш детально та з'ясуємо, в чому їх сутність.

По-перше, це подання посадовим особам митних органів необхідних документів, серед яких документи, що підтверджують право власності та/або розпорядження певними товарами, різноманітні дозволи відповідних державних органів, різні види декларацій тощо.

Відповідно до наказу Держмитслужби України від 20.01.1999 р. №38 "Про затвердження Порядку пропуску через митний кордон України і митного оформлення товарів, що підлягають експортному контролю", переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього Порядку.

Так само, як при імпорті товарів, різноманітних видів документів, передбачених чинним законодавством України дуже велика кількість. Наведемо деякі з них.

Документи, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України, - це ВМД на експорт товарів та інші документи, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України та необхідні для здійснення митного контролю та оформлення.

ВМД - заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.

Серед численних документів законодавцем передбачений Дозвіл чи висновок Державної служби експортного контролю України (далі - Дозвіл), який не звільняє від подання митному органу інших необхідних для здійснення митного оформлення документів.

Дозволом є документ установленого зразка, що є підставою для прийняття до митного оформлення товару. Дозвіл містить дані щодо кількості та вартості товару, особливих умов поставки, іноземного суб'єкта (суб'єктів) господарської діяльності, країни призначення (походження) та інші і є дійсним протягом установленого строку. В разі потреби, додається деталізована специфікація товарів (додаток до Дозволу).

Отримання Дозволу на здійснення міжнародних передач передбачено відповідними нормативно-правовими актами про порядок контролю за експортом, імпортом та транзитом товарів, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України в галузі державного експортного контролю.

Дозвіл на здійснення митного оформлення товарів видається Державною службою експортного контролю України (далі - Держекспортконтроль) відповідно до Інструкції про порядок оформлення і використання дозвільних документів у галузі державного експортного контролю, затвердженої наказом Держекспортконтролю від 29.11.2004 р. №355.

Митне оформлення здійснюється на підставі Дозволу і додатка до нього за умови підтвердження зазначених у них даних необхідними для проведення митного оформлення документами (ВМД, товарно-транспортні та товаросупровідні документи, рахунок-фактура, інші).

При експорті товару заявник не менш ніж за три доби до вивезення товару подає відповідному митному органу оформлені в установленому порядку оригінали Дозволу і додатка до нього разом з іншими необхідними для здійснення митного оформлення документами.

Інспектором митного органу на зворотному боці Дозволу зазначаються дата оформлення, номер ВМД, найменування та кількість оформленого товару згідно з Порядком.

У пункті пропуску товару через митний кордон власник товару подає митному органу примірник оформленої у загальному порядку ВМД, на підставі якої товар випускається за межі митної території.

Митна декларація, та інші документи, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України подаються до митного органу - спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі митної справи, на який згідно з цим Кодексом та іншими законами України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

При вивезенні культурних цінностей, продуктів харчування, різноманітних транспортних засобів, психотропних та наркотичних речовин, їх аналогів та прекурсорів, валюти з території України також подаються певні документи, що підтверджують правомірне користування такими товарами та дозволяють їх експортувати. Про це йдеться в окремих законах України та інших нормативно-правових актах.

Зокрема Закон України "Про карантин рослин" у статті 11 наголошує, що вивезення підкарантинних матеріалів за межі карантинної зони провадиться за наявності карантинного сертифіката. Форма карантинного сертифіката та порядок його оформлення визначаються Головною державною інспекцією з карантину рослин України.

Відповідно до розглядуваної ст. 11 Закону України "Про карантин рослин", Міністерством аграрної політики України був виданий наказ від 23.08.2005 р. №414, що затвердив "Фітосанітарні правила ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалізації підкарантинних матеріалів" (далі - Правіша). Правила є обов'язковими для виконання всіма органами державної влади, юридичними та фізичними особами.

Згідно з Правилами, підкарантинні матеріали і об'єкти вивозяться за межі України в режимі експорту в супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого державним інспектором з карантину рослин, із зазначенням їх походження та адреси закордонного вантажоотримувача. Фітосанітарний сертифікат видається на кожну партію підкарантинних матеріалів, що експортуються відповідно до вимог Продовольчої і сільськогосподарської організації, Організації Об'єднаних Націй (ФАО ООН), чинних міжнародних угод з карантину та захисту рослин країн торговельних партнерів, які ратифіковані Україною, та вимог країн-імпортерів.

Форма та порядок заповнення фітосанітарних сертифікатів повинна повністю відповідати формі та порядку, встановленим Міжнародною конвенцією з карантину і захисту рослин та міжнародними стандартами для фітосанітарних заходів.

Фітосанітарний сертифікат засвідчує відсутність у підкарантинних матеріалах карантинних та інших шкідливих організмів. У разі проведення знезараження вказується назва хімічної речовини та її концентрація, експозиція.

Підкарантинні матеріали, які вивозяться на експорт, фіксуються в журналі реєстрації підкарантинних матеріалів, що вивозяться на експорт з України, а видані фітосанітарні сертифікати реєструються у відповідному журналі. Термін дії фітосанітарних сертифікатів -14 діб.

Другою умовою при оформленні документів на експорт товарів є стягнення митними органами митних платежів, передбачених чинним законодавством України.

Перелік податків та зборів при експорті товарів встановлюється Верховною Радою України шляхом прийняття законів. Розмір податків та зборів, визначених Верховною Радою України, встановлюється Верховною Радою України та/або, Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями ст. З Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із подальшими змінами та доповненнями) об’єктом оподаткування є вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту), поставки транспортних послуг з перевезення пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.

Названою статтею також передбачено, що з метою оподаткування до експорту товарів також прирівнюється:

1) вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митного кордону України за договорами фінансового лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта фінансового лізингу лізингодавцю-нерезиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке вивезення пов'язане із припиненням дії зазначених договорів; поставка товарів (супутніх послуг) з митної території України на територію безмитних магазинів;

2) передача товарів, оформлених у митному режимі експорту, під митний режим митного складу для подальшого вивезення таких товарів з митної території України;

3) в інших випадках, визначених МК.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування. Нульова ставка податку не застосовується, якщо товари (супутні послуги), що експортуються, звільняються від оподаткування згідно з окремими положеннями названого Закону.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про Єдиний митний тариф", на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України нараховується вивізне мито.

На окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення, що передбачено статтею 10 названого Закону.

Також з метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита:

1) спеціальне мито;

2) антидемпінгове мито. Цей вид мита нараховується у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду, (ст. 13 Закону України "Про Єдиний митний тариф");

3) компенсаційне мито. У разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду (ст. 14 Закону України "Про Єдиний митний тариф").

Мито сплачується митним органам України і вноситься до Державного бюджету України.

Акцизний збір при експорті товарів не сплачується відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. №18-92 "Про акцизний збір".

Третьою умовою переміщення товарів у режимі експорту є дотримання інших вимог, передбачених Законом.

Під вимогами, передбаченими Законом слід розуміти - засоби та мери державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, тобто:

- тарифне регулювання;

- нетарифне регулювання;

- валютний контроль;

- спеціальні вимоги до переміщення певних товарів або операцій з цими товарами. До тарифного регулювання відносяться встановлення різних тарифів - податків та

зборів на товари, що вивозяться. Розмір тарифів постійно змінюється, а встановлює його Верховна Рада України та/або, Кабінет Міністрів України.

Слід звернути увагу на те, що згідно з законами України чи міжнародними актами до товарів, що експортуються можуть застосовуватися тарифні пільги.

До нетарифного регулювання відноситься квотування (вивіз товарів у певній кількості) та ліцензування (вивіз певних товарів) товарів, що експортуються. Перелік таких товарів встановляються також Кабінетом Міністрів України. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2006 році» від 30.12.2005 р. №1304, затверджено: загальні обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню; перелік товарів, імпорт яких підлягає ліцензуванню; перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню; перелік товарів, експорт яких до СІНА підлягає ліцензуванню, з визначенням обсягу квоти; перелік озоноруйнівних речовин, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню; перелік продукції, яка може містити озоноруйнівні речовини і експорт та імпорт якої підлягає ліцензуванню (крім продукції, яка перевозиться у контейнерах з особистим майном); перелік категорій товарів текстильної продукції, що підлягають експорту до США, з визначенням обсягів квот; перелік країн - сторін Монреальського протоколу , експорт/імпорт озоноруйнівних речовин до/з яких дозволяється; перелік окремих категорій металопродукції, експорт якої до країн - членів Європейського Співтовариства підлягає ліцензуванню, з визначенням обсягів квот; перелік продуктів (напівфабрикатів) з кольорових металів та їх сплавів, а також виробів з використанням цих металів, експорт яких підлягає ліцензуванню; перелік товарів, імпорт яких з Республіки Македонія підлягає ліцензуванню у 2006 році в рамках тарифної квоти відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія; перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню.

При експортній операції можуть встановлюватися такі квоти:

- глобальна - встановлюється по товару без зазначення конкретних країн, куди товар експортується;

- групова - встановлюються по товару з визначенням групи країн, куди товар може експортуватися;

- експортна - граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях;

- індивідуальна - встановлюється по товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватися.

При експортній операції можуть встановлюватися такі ліцензії:

- відкрита - дозвіл на експорт товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу;

- генеральна - відкритий дозвіл на експортні операції по певному товару та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару;

- експортна - належним чином оформлене право на експорт протягом встановленого строку певних товарів;

- разова - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної операції.

Квотування та ліцензування здійснюється як в односторонньому порядку шляхом прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України, так і на підставі міжнародних угод. Принцип ліцензування та квотування - це регулювання підприємництва на міжнародному ринку.

Валютний контроль - це контроль за валютними надходженнями від зовнішньоекономічних угод. Цей контроль здійснюється у тому числі митними органами шляхом перевірки наявності декларації про валютні цінності, які знаходяться за межами території України.

Глава 32. Реекспорт

Глава 32 МК містить чотири статті, що регулюють переміщення товарів у режимі реекспорту, зокрема надає поняття митного режиму реекспорту, умови переміщення товарів у режимі реекспорту, регулює питання звільнення від оподаткування товарів, що реекспортуються та незастосування заходів нетарифного регулювання до товарів у розглядуваному режимі.

За своєю сутністю митний режим реекспорту є віддзеркаленням митного режиму реімпорту, але правовий режим їх використання має принципові відзнаки.

Правове регулювання застосування до товарів митного режиму реекспорту, окрім статей 187, 196, 197, 198, 199 МК, здійснюється наказом Держмитслужби від 07.10.2003 р. №661, що затвердив Порядок застосування митного режиму реекспорту до товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - Порядок) і набрав чинності одночасно з МК.

⇐ Предыдущая134135136137138139140141142143Следующая ⇒

Поделиться: