РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 4Следующая ⇒ Займенники за своїм лексичним значенням і морфологічними ознаками поділяються на дев’ять розрядів:   особові я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони зворотний себе питальні що? хто? скільки? який? чий? котрий? відносні ті ж питальні, але без знаку питання присвійні мій, твій, наш, ваш; його, її, їхній, свій); вказівні цей, оцей, сей, той, стільки, такий, отакий означальні весь, всякий, сам, кожний, самий, інший неозначені абихто, абищо, будь-який, скільки-небудь заперечні ніщо, ніякий, нічий, аніхто, аніщо, аніякий,   МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЗАЙМЕННИКА Головні морфологічні ознаки займенника - це: рід (якщо є): чоловічий жіночий середній він, котрий, мій, анічий, наш вона, котра, моя, анічия, наша воно, котре, моє, анічиє, наше число (якщо є): однина множина весь, вся, все всі цей ці   Займенники мають словозмінну морфологічну ознаку відмінка (хто- кого, кому, ким, (на) кому). Займенники, співвідносні з прикметниками, можуть мати, крім відмінка, ще й словозмінні морфологічні ознаки роду та числа (чий- чия, чиє, чиї).   Особові займенники Особові займенники вказують на особу, якій належить висловлювання (я), або на осіб, до яких вона себе відносить (ми), на одну особу або на певну кількість осіб, до яких звертаються (ти, ви), на особу чи предмет, про яких говорять (він, вона, воно, вони). У зв'язку з цим розрізняють займенники 1-ї, 2-ї, 3-ї особи. Особові займенники мають граматичні значення відмінка й числа, а займенники він, вона, воно — ще й роду. Особливістю відмінювання особових займенників є те, що вони в непрямих відмінках мають іншу основу, ніж у називному відмінку: я — мене, він — його, вони — вас.   І особа 2 особа Однина
Н.	я	ти
Р.	мене	тебе
Д.	мені	тобі
Зн.	мене	тебе
Ор.	мною	тобою
М.	...мені	...тобі
Множина
Н.	ми	ви
Р.	нас	вас
Д.	нам	вам
Зн.	нас	вас
Ор.	нами	вами
М.	...нас	...вас

 

Особа
Однина			Множина
	Чол. і середн. рід	Жін. рід
Н.	він, воно	вона	вони
Р.	його (нього)	її (неї)	їх (них)
Д.	йому	їй	їм
Зн.	його (нього)	її (неї)	їх (них)
Ор.	ним	нею	ними,
М.	ньому (нім)	...ній	...них

Форми займенника третьої особи (він, вона, воно, вони) після прийменників уживаються з приставним н: до нього, за неї, з них. Орудний відмінок має форму з н і без прийменника: ним, нею, ними

Зворотний займенник

Зворотний займенник лише один: себе. Особливість його полягає в тому, що він не має називного відмінка.

Н.	—
Р.	себе
Д.	собі
Зн.	себе
Ор.	собою
М.	...собі

Зворотний займенник себе вказує на відношення до суб'єкта дії і виступає в реченні в ролі додатка.

Присвійні займенники

Присвійні займенники вказують на належність:

— першій особі однини (мій) або множини (наш);

— другій особі однини (твій) або множини (ваш);

— третій особі однини (його, її) або множини (їхній);

— будь-якій особі (свій).

Присвійні займенники відмінюються подібно до прикметників м'якої групи з основою на й.

Однина

Множина

  Чол. і середн. рід Жін. рід Н. мій, моє моя мої Р. мого моєї моїх Д. моєму моїй моїм Зн. = Н. або Р. мою = Н. або Р. Ор. моїм моєю моїми М. ...моєму, моїм ...моїй ...моїх

Так само відмінюються займенники твій, свій. Займенники наш, ваш відмінюються як прикметники твердої групи.

Займенник їхній відмінюється як прикметник м'якої групи.

Питальні займенники

Питальні займенники використовуються для вираження запитань про особу чи предмет, їхню ознаку, кількість.

Вживаються питальні займенники для утворення питальних речень, а також як допоміжний засіб для встановлення відмінкової форми іменників (хто? що?), прикметників (який? чий? котрий?), числівників (скільки?).

Однина

Н. хто що Р. кого чого Д. кому чому Зн. кого що Ор. ким чим М. ...кому (кім) ...чому (чім)

 

Однина			Множина
	Чол. і середн. рід	Жін. рід
Н.	чий, чиє	чия	чиї
Р.	чийого	чиєї	чиїх
Д.	чийому (чиєму)	чиїй	чиїм
Зн.	= Н. або Р.	чию	= Н. або Р.
Ор.	чиїм	чиєю	чиїми
М.	...чийому	...чиїй	...чиїх

Займенники який, котрий відмінюються як прикметники твердої групи.

Ідносні займенники

Відносні займенники звучать так само, як питальні, але вживаються не для вираження питання, а для зв'язку частин складного речення.

Двоє хлопців, яким прийшла черга, кинулись у човен і зайняли місця на лаві (0. Копиленко). Народ, що вільним став, нікому не зломити (В. Сосюра). Навіть того, чиє життя минає в небі, цей степ вражає своїм безмежжям, блиском, сліпучістю (О. Гончар). Навряд чи може хто сказати, скільки було жертв голодомору.

Відмінюються відносні займенники так само, як і питальні.

Заперечні займенники

Заперечні займенники утворюються додаванням префікса ні- до відносно-питальних: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки.

Заперечні займенники відмінюються як і питально-відносні, від яких вони утворені. У займенниках ніякий, нікотрийзмінюється місце наголосу: яки'й — нія'кий; котри'й — ніко'трий.

Заперечні займенники з ні пишуться разом. Але коли між ні та займенником вживається прийменник, то пишемо окремо — як три слова: ні з ким, ні перед чим, ні за яких (умов).

У непрямих відмінках займенники ніхто, ніщо можуть мати різний наголос — на твірному займеннику або на префіксі. Ці форми мають різне значення: нічо'го не сказав (промовчав) — ні'чого було сказати (не можна було заперечити); ніко'му не казати (зберігати таємницю) — ні'кому казати (намає кому казати).

Неозначені займенники

Неозначені займенники утворюються додаванням до питально-відносних займенників префіксів де- (дехто, деякий), аби-(абихто, абичий), будь- (будь-що, будь-який), хтозна- (хтозна-хто) або суфіксів -сь (хтось, щось), -небудь(скільки-небудь, чий-небудь).

Неозначені займенники відмінюються так само, як питально-відносні, від яких вони утворені.

У неозначених займенниках префікси будь-, казна-, хтозна- та суфікс -небудь пишуться через дефіс, а префікси де-, аби- та постфікс -сь (-ся-) разом.

Якщо неозначені займенники префіксального творення вживаються з прийменником, то прийменник ставиться після префіксів і все сполучення пишеться як три слова: аби з чим, де на чому, будь для кого.

Вказівні займенники

До вказівних займенників належать цей, той, такий, стільки.

Займенники той і такий відмінюються так, як прикметники твердої групи, цей — як прикметник м'якої групи в однині та як прикметник твердої групи — у множині.

Займенник стільки змінюється лише за відмінками.

Однина

Множина

  Чол. і середн. рід Жін. рід Н. той,те та ті Р. того тієї (тої) тих Д. тому тій тим Зн. = Н. або Р. ту = Н. або Р. Ор. тим тією (тою) тими М. ...тому (тім) ...тій ...тих

Так само відмінюється займенник отой.

Однина			Множина
	Чол. і середн. рід	Жін. рід
Н.	цей, це	ця	ці
Р.	цього	цієї	цих
Д.	цьому	цій	цим
Зн.	= Н. або Р.	цю	= Н. або Р.
Ор.	цим	цією	цими
М.	... цьому (цім)	...цій	...цих

Так само відмінюються оцей та рідковживаний займенник сей.

 Означальні займенники

До означальних належать займенники сам (самий), весь (увесь, ввесь), кожний (кожен), інший.

Відмінюються вони подібно до прикметників: весь — як прикметники м'якої групи, решта — як прикметники твердої групи.

Однина

Множина ⇐ Предыдущая1234Следующая ⇒ Поделиться:

Последнее изменение этой страницы: 2019-04-21; Просмотров: 73; Нарушение авторского права страницы