Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Харківський НАЦІОНАЛЬНИЙ університет будівництва та архітектуриСтр 1 из 10Следующая ⇒
Харківський НАЦІОНАЛЬНИЙ університет будівництва та архітектури
Напрям підготовки 6.060101 METO ДИЧ HI BKA 3 IBK И
До виконання курсового проекту „Зведення багатоповерхового монолітного житлового будинку”
Харків 2014 Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет Будівництва та архітектури
Напрям підготовки 6.060101 METO ДИЧ HI BKA 3 IBK И
До виконання курсового проекту „Зведення багатоповерхового монолітного житлового будинку”
Затверджено на засіданні кафедри технології будівельного виробництва. Протокол № 2 від 02.10.2014 р.
Харків 2014 Методичні вказівки до виконання курсового проекту „Зведення багатоповерхового монолітного житлового будинку” для студентів напряму 6.060101 „Будівництво” / Укладачі: М. І. Котляр, С. В. Бутнік. – Харків: ХНУБА, 2014. – 72 с.
Рецензент В.В. Савйовський
Кафедра технології будівельного виробництва
Вступ Особливостями сучасного науково-технічного прогресу в галузі будівництва є стрімке зростання і оновлення науково-технічної інформації та швидке впровадження наукових розробок під час зведення будівель і споруд. У зв’язку з цим в представлених методичних вказівках, порівняно з попереднім виданням, були внесені зміни у вигляді додаткових рисунків, таблиць, нормативної літератури, сучасних архітектурно-планувальних схем будинків, оновлені та більш доповнені додатки. Мета курсового проекту – розробка організаційно-технологічних рішень зведення житлового будинку з монолітними конструкціями. Курсовий проект виконується у вигляді частин ПВР на окремі види будівельних робіт. Для досягнення мети курсового проекту вирішують наступні за вдання: ‒ обирають сучасні методи виконання будівельних робіт; ‒ обґрунтовують вибір механізмів для зведення будинку; ‒ розраховують необхідні матеріально-технічні ресурси; ‒ вирішують питання безпечного виконання робіт; ‒ розраховують ТЕП курсового проекту. Курсовий проект складається з розрахунково-пояснювальної записки, виконаної на аркушах стандартного розміру А4 (210×297), і одного креслення формату А1 (594×841). Під час роботи над курсовим проектом та прийняття рішень студент повинен користуватися діючими нормативними документами в будівництві (СНУ, ЕРУ, ДБН, СНіП, ЄНіР, ГН тощо), підручниками, навчальними посібниками, типовими технологічними картами та методичними вказівками. Розрахунково-пояснювальна записка повинна мати такий зміст: 1 Об’ємно-планувальна і конструктивна характеристика будинку. 2 Проектування технології улаштування котловану. 2.1 Визначення об’єму земляних робіт при улаштуванні котловану. 2.2 Обґрунтування вибору комплекту машин для розробки котловану. 2.3 Технологія виконання земляних робіт. 2.4 Вибір виду і розрахунок потреби у транспортних засобах. 2.5 Побудова графіка виконання земляних робіт. 2.6 Зворотна засипка ґрунтом пазух котловану. 3 Проектування технологічних процесів улаштування фундаменту і конструкцій підземного поверху. 3.1 Підрахунок обсягів робіт фундаментів. 3.2 Вибір крана для влаштування фундаменту і конструкцій підземного поверху. 3.3 Технологія виконання робіт з улаштування фундаменту. 3.4 Технологія виконання робіт з улаштування підземного поверху. 3.5 Побудова графіка виконання робіт з улаштування фундаменту. 3.6 Побудова графіка виконання робіт з улаштування підземного поверху. 4 Проектування технології зведення монолітних залізобетонних конструкцій типового поверху. 4.1 Підрахунок обсягів арматурних і бетонних робіт з улаштування стін, колон і перекриття типового поверху. 4.2 Вибір крана для зведення наземних конструкцій будинку. 4.3 Технологія виконання робіт з улаштування стін, колон і перекриття типового поверху будинку. 4.4 Побудова графіка виконання робіт зі зведення стін, колон і перекриття типового поверху. 5 Розрахунок необхідних матеріально-технічних ресурсів. 6 Заходи з охорони праці і промислової безпеки. 7 Техніко-економічні показники проекту. Використана література. У графічній частині проекту розробляють і наводять: 1 Технологічні схеми зведення фундаментів (і стін підземного поверху) будинку. 2 Технологічні схеми зведення наземних поверхів будинку. 3 Конструкції щитів опалубки, схеми їх укрупнення і технологічні схеми установки опалубки. 4 Відомість потреби в матеріально-технічних ресурсах. 5 Вказівки щодо виконання робіт та заходи з охорони праці. 6 ТЕП проекту. Завдання на курсовий проект видає керівник практичних занять, користуючись наведеними варіантами в додатку А. Схему будинку (план) студент отримує разом з номером варіанта за додатком А або із бланком завдання. Курсовий проект має бути закінчений у передбачений робочою програмою термін. Якщо поданий курсовий проект не співпадає з вихідними даними виданого варіанта, то студент не допускається до його захисту.
1 Об’ємно-планувальна та конструктивна характеристики будинку У цьому розділі необхідно дати об’ємно-планувальну характеристику будинку, який проектується. Вихідними даними для розробки проекту є індивідуальне завдання. Згідно із завданням у розрахунково-пояснювальній записці наводять план, характеристику конструкцій і умови здійснення зведення будинку.
Котловану Технологічна схема улаштування котловану передбачає розробку ґрунту екскаватором. У комплект машин для розробки котловану входять одноківшеві екскаватори з різним змінним обладнанням (пряма лопата, зворотна лопата, тощо), автосамоскиди, бульдозери, машини і механізми для ущільнення ґрунту під час зворотної засипки пазух котловану. Провідною машиною комплекту є екскаватор. Загальний об’єм робіт (ґрунту) впливає на вибір потужності провідних машин. Чим більше об’єм робіт, тим більшою має бути потужність провідної машини (місткість ковша екскаватора). Залежно від загального об’єму робіт (V ) визначають необхідну місткість ковша екскаватора, користуючись даними табл. 2.1.
Таблиця 2.1 – Визначення місткості ковша екскаватора
Вантажопідйомність землерийних автотранспортних засобів повинна визначатися залежно від місткості ковша екскаватора (табл. 2.1) і відстані транспортування ґрунту (табл. 2.2 ).
Таблиця 2.2 – Раціональна вантажопідйомність автосамоскидів залежно від місткості ковша екскаватора і відстані транспортування ґрунту
Залежно від висоти забою і групи розроблюваних ґрунтів місткість ковша екскаватора, який обладнаний прямою лопатою, приймають за табл. 2.3.
Таблиця 2.3 – Доцільна місткість ковша екскаватора залежно від висоти забою
За величиною питомого опору конання (kt) до І та ІІ груп належать слабкі (м’які) та щільні ґрунти (чорнозем, лес, суглинки тощо), до ІІІ та ІV – дуже щільні (важкі суглинки, глини тощо) та напівскельні ґрунти (сланці, алеврити) до V та VІ груп – відповідно добре та погано розпушені напівскельні та скельні ґрунти [8] Марку екскаватора обирають за додатком Б (табл. Б.3 – Б.4).
Підрахунок обсягів робіт У курсовому проекті фундаменти будинку можуть бути запроектовані у вигляді монолітного стрічкового ростверку або у вигляді суцільної монолітної фундаментної плити. Комплексний процес зведення монолітних залізобетонних конструкцій складається з технологічно зв’язаних і послідовно виконуваних простих процесів: 1) установлення опалубки; 2) монтаж арматури; 3) прийом, подавання і укладання бетонної суміші; 4) зняття опалубки. Між 3-м і 4-м процесами організовується технологічна перерва (tтп), під час якої бетон набирає розпалубочну міцність. Ведучим процесом, який значною мірою визначає тривалість робіт, є укладання бетонної суміші в опалубку. Час, необхідний для набирання бетоном потрібної розпалубочної міцності для фундаментів (0,2 – 0,4 МПа), включається до загального технологічного циклу і при нормальних умовах твердіння бетону в середньому складає 24…72 год. Догляд за бетоном здійснюють в початковий період його твердіння і повинні забезпечити: захист від попадання атмосферних опадів, підтриманні волого-температрурних умов твердіння, оберігання від ударів, струшувань, що може погіршити якість бетону. Для визначення загальної тривалості робіт з улаштування фундаментів спочатку встановлюють обсяги робіт: площу опалубки (Sоп), витрати арматури (А) і об’єм бетону (V Б), який потрібно укласти в опалубку. Залежно від виду фундаменту (стрічковий ростверк чи суцільна монолітна плита) користуються формулами (3.1) – (3.6). Для того, щоб визначити обсяги робіт, студент повинен накреслити згідно з своїм варіантом завдання план фундаменту. Слід зазнати, що ростверк влаштовують під зовнішні і внутрішні несучі стіни будинку. Фундаментна монолітна плита уявляє собою суцільний масив, розміри якого a і b визначаються в підрозділі 2.1.
Типового поверху будинку Особливість бетонування стін залежить від товщини й висоти, а також виду опалубки, яку використовують для їх зведення. Під час використання розбірно-переставної опалубки стіни бетонують ділянками висотою не більше 3м. Якщо довжина стіни більше 20м, то її розділяють на окремі ділянки по 7…10м, і на межі ділянок встановлюють дерев’яну розподільну опалубку. Опалубку стін установлюють в два етапи. Спочатку монтують арматурний каркас, потім опалубку з одного боку на всю висоту поверху і на останньому етапі – опалубку з іншого боку. Під час прийомки опалубки контролюють геометричні розміри, співпадіння осей, вертикальність і горизонтальність опалубних щитів, закладні деталі, щільність стиків і швів. Для сприйняття тиску бетонної суміші під час установки опалубки використовують спеціальні інвентарні стяжки, а іноді й додаткові вкладиші. Щити опалубки для стін і перекриття часто виконують на розмір площі, що бетонується (частина будинку); ця площа не повинна перевищувати 70м2. Опалубку встановлюють в послідовності, що визначається її конструкцією із забезпеченням стійкості її окремих елементів і опалубки в цілому в процесі виконання робіт. Проектування опалубних робіт здійснюють згідно з вимогами ГОСТ 28478-79. «Опалубка для возведения монолитных бетонных и железобетонных конструкций. Классификация и общие технические требования», а також СНіП 3.03.01-87 «Несущие и ограждающие конструкции». В складі опалубки для утворення віконних та дверних отворів передбачено спеціальні прорізоутворювачі. Прорізоутворювачі установлюють після того, як буде встановлена опалубка стін з одного боку (зовнішня). Після їх вивірення і закріплення встановлюють опалубку з іншого боку. Бетонну суміш подають безпосередньо в опалубку в декількох точках за довжиною ділянки баддями, бетононасосами, віброжолобами тощо. Бетон укладають горизонтальними шарами однакової товщини (0,3 – 0,4 м) з обов’язковим ущільненням суміші і послідовним напрямком укладання в один бік для всіх шарів. Подавати бетонну суміш в одну точку не бажано, тому що при цьому утворюються похилі пухкі шари, які знижують якість поверхні і однорідність бетону. У процесі бетонування стежать за положенням арматури і попереджають її суміщення від проектного положення. Не допускається спирання вібраторів на арматуру та елементи кріплення опалубки. Поновлюють бетонування на наступній за висотою ділянці після влаштування робочого шва і набирання міцності бетоном не менше 0,15 МПа. Вимоги до укладання і ущільнення бетонної суміші наведені в табл. 4.2.
Таблиця 4.2 – Вимоги до укладання і ущільнення бетонних сумішей
Монолітне перекриття влаштовують після зведення стін і набирання ними необхідної початкової міцності. Широкого розповсюдження на сучасному етапі зведення монолітних перекриттів отримала система, що складається з дерев’яних балок Н20, вілкових головок, телескопічних стояків і покриття у вигляді щитів або листів багатошарової фанери (рис.4.5). У безбалкових плитах перекриттів робочий шов призначають в межах 0,25L, де L – прогін між основними вертикальними конструкціями (з діафрагмою стін і колон). У балочних плитах, у процесі бетонування в напрямку головних балок або прогонів, робочі шви влаштовують в межах двох середніх чвертей прогонів і плит, при бетонуванні паралельно другорядним балкам – в межах однієї третьої прогону балок і плит.
Рисунок 4.5 – Схема влаштування монолітного перекриття
Поверхня робочого шву повинна бути перпендикулярною до поверхні плити перекриття. На різних захватках одночасно виконують такі спеціалізовані процеси: – на першій захватці – демонтаж горизонтальних щитів опалубки після досягнення бетоном необхідної розпалубкової міцності; – на другій захватці – укладка бетонної суміші в опалубкову форму; – на третій захватці – армування; – на четвертій – монтаж опалубки. Між спеціалізованими процесами укладання бетонної суміші і демонтажем опалубки організовують технологічну перерву (tтп), під час якої здійснюють догляд за бетоном. За цей період бетон повинен досягти певної розпалубкової міцності (табл.4.3). Для демонтажу бокових елементів опалубки, які не несуть навантаження від маси конструкцій, необхідна міцність складає 0,2 – 0,4 МПа. З метою зменшення кількості щитів опалубки для зведення плит перекриття під час демонтажу опалубки заміняють підтримуючі стояки на опорні, які через дерев’яні прокладки підтримують забетоновану конструкцію. Переспирання стояків виконують в наступній послідовності: – після набору бетоном міцності не нижче 35% від проектної (через 48 годин після закінчення бетонування при середньодобовій температурі не нижче 200С ) під щит установлюють додаткові металеві стояки; – суміжні основні стояки демонтують разом з щитом опалубки; – після демонтажу щитів телескопічні стояки установлюють на попереднє місце з обпиранням безпосередньо в плиту перекриття через дерев’яні прокладки (дерев’яна дошка товщиною 40 – 50 мм, шириною 150 – 200 мм і довжиною 800 – 1000 мм). Крок між стояками повинен бути не більше 1500 мм. При зведенні над цим перекриттям чотирьох вище розташованих поверхів дозволяється збільшити крок між стояками до 3000 мм. Кінцевий демонтаж стояків дозволяється виконувати при досягненні бетоном необхідної розпалубкової міцності (табл.4.3).
Таблиця 4.3 – Мінімальна міцність бетону від проектного класу на момент демонтажу опалубки
4.4 Побудова графіка виконання робіт зі зведення стін та перекриття типового поверху На підставі раніше виконаних підрахунків обсягів робіт, обраного методу виконання процесу зведення стін, перекриття і керуючись нормами [3,4] розробляють графік виконання робіт зі зведення стін (перекриття) типового поверху за формою табл. 2.5.
Додаток А Таблиця А.1 – Вихідні дані для курсового проекту
Продовження табл. А.1
Продовження табл. А.1
Закінчення таблиці А.1
Рисунок А.1 ‒ План типового поверху (схема І)
Рисунок А.2 ‒ План типового поверху (схема ІІ) Рисунок А.3 ‒ План типового поверху (схема ІІІ)
Рисунок А.4 ‒ План типового поверху (схема ІV)
Додаток Б
Таблиця Б.1 ‒ Коефіцієнти розпушення ґрунту [4]
Таблиця Б.2 ‒ Найбільша допустима крутість укосів котлованів і траншей в ґрунтах природної вологості (m) [1]
Таблиця Б.3 ‒ Технічні характеристики екскаваторів ОАО «ТВЭКС»
Таблиця Б.4 - Технічні характеристики екскаваторів Атек
Таблиця Б.5 ‒ Технічні характеристики легких бульдозерів [7]
Примітка. Розміри відвала із козирком
Таблиця Б.6 ‒ Технічні характеристики самоскидів МАЗ
Таблиця Б.7 ‒ Технічні характеристики самоскидів КРАЗ
Таблиця Б.8 ‒ Технічні характеристики самоскидів КАМАЗ
Таблиця Б.9 ‒ Характеристика параметрів автосамоскидів для транспортування ґрунту
Таблиця Б.10 ‒ Тривалість розвантаження (Т ), допоміжних операцій (Т , Т ) та перерв ( Т ) протягом рейсу автосамоскида, хв.
Таблиця Б.11 ‒ Тривалість навантаження автосамоскида (Т ) екскаваторами пряма лопата
Таблиця Б.12 ‒ Розрахункова тривалість пробігу (Т ) автосамоскида від місця завантаження до місця розвантаження і назад
Таблиця Б.13 – Швидкості руху автосамоскидів, км/год
ДОДАТОК В
Таблиця В.1 ‒ Технічні характеристики автобетонозмішувачів
Примітка. ДО – привод від шасі автомобіля. ДА – привод від автономного двигуна.
Таблиця В.2 ‒ Стаціонарні бетонасоси фірми «ПУТЦМАЙСТЕР»
Примітка : D – дизельний привод, HP – підвищений робочий тиск.
Таблиця В.3 ‒ Автобетонасоси на шасі фірми «ПУТЦМАЙСТЕР»
Таблиця В.4 ‒ Технічні характеристики автобетононасосів ZOOMLION
Таблиця В.5 ‒ Технічні характеристики вібраторів трифазних з безпечною напругою 42В
Таблиця В.6 ‒ Технічні характеристики вібраторів однофазних з напругою 220В
Таблиця В.7 ‒ Технічні характеристики поворотних переносних бункерів-бадей
Таблиця В.8 ‒ Технічні характеристики уніфікованих неповоротних бункерів-бадей
ДОДАТОК Г
ДОДАТОК Д
Баштовий кран КБМ-401ПА Мобільний баштовий кран КБМ-401ПА призначений для механізації підйомно-транспортних робіт при зведенні житлових, громадських та промислових будівель і споруд різноманітної поверховості з елементами будівельних конструкцій масою до 10 т. Пересувний (на рейковій ході) з баштою, що обертається, кран оснащений уніфікованими механізмами, монтується та демонтується за допомогою власних механізмів та автокрана вантажопідйомністю 8 т. Балкова стріла може знаходитися в горизонтальному або у нахиленому (під кутом 30 градусів) положенні. Задній габарит ‒ 4,2 м. Масса плит противаги ‒ 50,05 т.
Рисунок Д.1 – Загальний вигляд і технічні характеристики баштового крана КБ-401
а б Рисунок Д.2 – Технічні характеристики баштового крана КБ-401 (цифри у кільцях – номери виконань) а – виконання крану з балковою стрілою; б – виконання крану з підйомною стрілою
Таблиця Д.1 ‒ Основні характеристики виконань крана КБМ-401ПА
Баштовий кран КБ-405 (Qmax=10 т; Нmax=63.4 м; Lmax=30 м) Кран КБ-405 випускається в 4 виконаннях: КБ-405.1А, КБ-405.1А-01, КБ-405.1А-02, КБ-405.2А.
Рисунок Д.3 – Загальний вигляд і технічні характеристики модифікацій крана КБ-405
Кран баштовий КБ-408 Рисунок Д.6 – Загальний вигляд і технічні характеристики крана КБ-408
а б Рисунок Д.7 – Технічні характеристики крана КБ-408 а – графік вантажопідйомності для горизонтальної стріли, б – відповідно для нахиленої Кран баштовий КБ-474А Баштовий кран КБ-474А з верхнім обертанням призначений для оптимальної механізації будівельно-монтажних робіт при зведенні житлових, громадських та промислових будівель та споруд підвищеною кількістю поверхів з масою монтажних елементів до 8 т. Ідеально підходить для монолітного будівництва. Кран КБ-474А є єдиною модернізованою уніфікованою моделлю і заміщає крани КБ-473 та КБ-474, які випускались раніше.
Рисунок Д.8 – Загальний вигляд і технічні характеристики крана КБ-474
Рисунок Д.9 – Графік вантажопідйомності КБ-474 для виконань -01,-11, -21 (50 м)
Рисунок Д.10 – Графік вантажопідйомності КБ-474 для виконань -02,-12, -22 (45 м)
Рисунок Д.11 – Графік вантажопідйомності КБ-474 для виконань -03,-13, -23 (40 м)
Рисунок Д.12 – Графік вантажопідйомності КБ-474 для виконань -04,-14, -24 (35 м) Крани серії КБ п’ятої розмірної групи (з верхнім обертанням) До цієї групи відносяться такі крани, як КБ-504А і його виконання та кран КБ-571Б, який випускається в пересувному та стаціонарному виконаннях.
Рисунок Д.13 – Баштовий кран КБ-504А Кран баштовий КБ-571Б Баштовий кран КБ-571Б призначений для механізації будівельно-монтажних робіт при зведенні житлових, громадських та промислових будівель та споруд з різною кількістю поверхів та елементами будівельних конструкцій масою до 12 т. Кран КБ-571Б с верхнім обертанням з вилітом стріли до 70 м випускається у пересувному та стаціонарному виконаннях.
б в
Рисунок Д.14 – Баштовий кран КБ-571Б а – пересувне виконання крана КБ-571Б; б – схема установлення крана на фундамент; в – схема розташування зв’язків (у стаціонарному режимі)
Виліт, м
Рисунок Д.15 – Технічні характеристики крана КБ-571Б Навчальне видання
Методичні вказівки до виконання курсового проекту „Зведення багатоповерхового монолітного житлового будинку” для студентів напряму 6.060101 „Будівництво” / Укладачі: М. І. Котляр, С. В. Бутнік
Харківський НАЦІОНАЛЬНИЙ університет будівництва та архітектури
Напрям підготовки 6.060101 METO ДИЧ HI BKA 3 IBK И
|
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-21; Просмотров: 282; Нарушение авторского права страницы