Харківський НАЦІОНАЛЬНИЙ університет будівництва та архітектури

Стр 1 из 10Следующая ⇒

Харківський НАЦІОНАЛЬНИЙ університет будівництва та архітектури

Напрям підготовки 6.060101

METO ДИЧ HI BKA 3 IBK И

До виконання курсового проекту

„Зведення багатоповерхового монолітного житлового будинку”

Харків 2014

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет

Будівництва та архітектури

Напрям підготовки 6.060101

METO ДИЧ HI BKA 3 IBK И

До виконання курсового проекту

„Зведення багатоповерхового монолітного житлового будинку”

Затверджено на засіданні кафедри

технології будівельного виробництва.

Протокол № 2 від 02.10.2014 р.

Харків 2014

Методичні вказівки до виконання курсового проекту „Зведення багатоповерхового монолітного житлового будинку” для студентів напряму 6.060101 „Будівництво” / Укладачі: М. І. Котляр, С. В. Бутнік. – Харків: ХНУБА, 2014. – 72 с.

Рецензент В.В. Савйовський

Кафедра технології будівельного виробництва

Вступ

Особливостями сучасного науково-технічного прогресу в галузі будівництва є стрімке зростання і оновлення науково-технічної інформації та швидке впровадження наукових розробок під час зведення будівель і споруд. У зв’язку з цим в представлених методичних вказівках, порівняно з попереднім виданням, були внесені зміни у вигляді додаткових рисунків, таблиць, нормативної літератури, сучасних архітектурно-планувальних схем будинків, оновлені та більш доповнені додатки.

Мета курсового проекту – розробка організаційно-технологічних рішень зведення житлового будинку з монолітними конструкціями.

Курсовий проект виконується у вигляді частин ПВР на окремі види будівельних робіт.

Для досягнення мети курсового проекту вирішують наступні за вдання:

‒ обирають сучасні методи виконання будівельних робіт;

‒ обґрунтовують вибір механізмів для зведення будинку;

‒ розраховують необхідні матеріально-технічні ресурси;

‒ вирішують питання безпечного виконання робіт;

‒ розраховують ТЕП курсового проекту.

Курсовий проект складається з розрахунково-пояснювальної записки, виконаної на аркушах стандартного розміру А4 (210×297), і одного креслення формату А1 (594×841).

Під час роботи над курсовим проектом та прийняття рішень студент повинен користуватися діючими нормативними документами в будівництві (СНУ, ЕРУ, ДБН, СНіП, ЄНіР, ГН тощо), підручниками, навчальними посібниками, типовими технологічними картами та методичними вказівками.

Розрахунково-пояснювальна записка повинна мати такий зміст:

1 Об’ємно-планувальна і конструктивна характеристика будинку.

2 Проектування технології улаштування котловану.

2.1 Визначення об’єму земляних робіт при улаштуванні котловану.

2.2 Обґрунтування вибору комплекту машин для розробки котловану.

2.3 Технологія виконання земляних робіт.

2.4 Вибір виду і розрахунок потреби у транспортних засобах.

2.5 Побудова графіка виконання земляних робіт.

2.6 Зворотна засипка ґрунтом пазух котловану.

3 Проектування технологічних процесів улаштування фундаменту і конструкцій підземного поверху.

3.1 Підрахунок обсягів робіт фундаментів.

3.2 Вибір крана для влаштування фундаменту і конструкцій підземного поверху.

3.3 Технологія виконання робіт з улаштування фундаменту.

3.4 Технологія виконання робіт з улаштування підземного поверху.

3.5 Побудова графіка виконання робіт з улаштування фундаменту.

3.6 Побудова графіка виконання робіт з улаштування підземного поверху.

4 Проектування технології зведення монолітних залізобетонних конструкцій типового поверху.

4.1 Підрахунок обсягів арматурних і бетонних робіт з улаштування стін, колон і перекриття типового поверху.

4.2 Вибір крана для зведення наземних конструкцій будинку.

4.3 Технологія виконання робіт з улаштування стін, колон і перекриття типового поверху будинку.

4.4 Побудова графіка виконання робіт зі зведення стін, колон і перекриття типового поверху.

5 Розрахунок необхідних матеріально-технічних ресурсів.

6 Заходи з охорони праці і промислової безпеки.

7 Техніко-економічні показники проекту.

Використана література.

У графічній частині проекту розробляють і наводять:

1 Технологічні схеми зведення фундаментів (і стін підземного поверху) будинку.

2 Технологічні схеми зведення наземних поверхів будинку.

3 Конструкції щитів опалубки, схеми їх укрупнення і технологічні схеми установки опалубки.

4 Відомість потреби в матеріально-технічних ресурсах.

5 Вказівки щодо виконання робіт та заходи з охорони праці.

6 ТЕП проекту.

Завдання на курсовий проект видає керівник практичних занять, користуючись наведеними варіантами в додатку А. Схему будинку (план) студент отримує разом з номером варіанта за додатком А або із бланком завдання.

Курсовий проект має бути закінчений у передбачений робочою програмою термін.

Якщо поданий курсовий проект не співпадає з вихідними даними виданого варіанта, то студент не допускається до його захисту.

1 Об’ємно-планувальна та конструктивна характеристики будинку

У цьому розділі необхідно дати об’ємно-планувальну характеристику будинку, який проектується. Вихідними даними для розробки проекту є індивідуальне завдання.

Згідно із завданням у розрахунково-пояснювальній записці наводять план, характеристику конструкцій і умови здійснення зведення будинку.

Котловану

Технологічна схема улаштування котловану передбачає розробку ґрунту екскаватором. У комплект машин для розробки котловану входять одноківшеві екскаватори з різним змінним обладнанням (пряма лопата, зворотна лопата, тощо), автосамоскиди, бульдозери, машини і механізми для ущільнення ґрунту під час зворотної засипки пазух котловану. Провідною машиною комплекту є екскаватор.

Загальний об’єм робіт (ґрунту) впливає на вибір потужності провідних машин. Чим більше об’єм робіт, тим більшою має бути потужність провідної машини (місткість ковша екскаватора).

Залежно від загального об’єму робіт (V ) визначають необхідну місткість ковша екскаватора, користуючись даними табл. 2.1.

Таблиця 2.1 – Визначення місткості ковша екскаватора

Загальний об’єм ґрунту, що розробляється екскаватором, м³	Рекомендована місткість ковша екскаватора, м³
До 500 500-1500 1500-5000 2000-8000 6000-11000 11000-13000 13000-15000 більше 15000	0,15 0,24 та 0,3 0,5 0,65 0,8 1,0 1,25 1,5

Вантажопідйомність землерийних автотранспортних засобів повинна визначатися залежно від місткості ковша екскаватора (табл. 2.1) і відстані транспортування ґрунту (табл. 2.2 ).

Таблиця 2.2 – Раціональна вантажопідйомність автосамоскидів залежно від

місткості ковша екскаватора і відстані транспортування ґрунту

Відстань транспортування у км	Вантажопідйомність автосамоскидів (у т) при місткості ковша екскаватора (у м³)
Відстань транспортування у км	0,25 - 0,35	0,5	0,65	0,75	1,0	1,25
0,5	3,5	4,5	4,5	6,0	7,0	7,0
1,0	4,5	6,0	6,0	7,0	7,0	10,0
2,0	4,5	6,0	7,0	7,0	10,0	12,0
3,0	6,0	7,0	10,0	10,0	12,0	12,0
4,0	6,0	7,0	10,0	10,0	12,0	18,0
5,0 і більше	6,0	7,0	10,0	10,0	12,0	18,0

Залежно від висоти забою і групи розроблюваних ґрунтів місткість ковша екскаватора, який обладнаний прямою лопатою, приймають за табл. 2.3.

Таблиця 2.3 – Доцільна місткість ковша екскаватора залежно від висоти забою

Місткість ковша, м³	Найменша висота забою, м			Найбільша висота забою, м
	Характеристика і група ґрунту
	Легкий (І)	Середній (ІІ - ІІІ)	Важкий (IV – VI)
0,50	1,50	2,00	3,00	4,25
0,65
0,75
1,00	2,50	3,50	4,00	5,00
1,25
2,00	3,00	4,00	5,00	6,30
2,25
3,00	4,00	5,00	6,00	7,60

За величиною питомого опору конання (k_t) до І та ІІ груп належать слабкі (м’які) та щільні ґрунти (чорнозем, лес, суглинки тощо), до ІІІ та ІV – дуже щільні (важкі суглинки, глини тощо) та напівскельні ґрунти (сланці, алеврити) до V та VІ груп – відповідно добре та погано розпушені напівскельні та скельні ґрунти [8]

Марку екскаватора обирають за додатком Б (табл. Б.3 – Б.4).

Підрахунок обсягів робіт

У курсовому проекті фундаменти будинку можуть бути запроектовані у вигляді монолітного стрічкового ростверку або у вигляді суцільної монолітної фундаментної плити.

Комплексний процес зведення монолітних залізобетонних конструкцій складається з технологічно зв’язаних і послідовно виконуваних простих процесів:

1) установлення опалубки;

2) монтаж арматури;

3) прийом, подавання і укладання бетонної суміші;

4) зняття опалубки.

Між 3-м і 4-м процесами організовується технологічна перерва (t_тп), під час якої бетон набирає розпалубочну міцність. Ведучим процесом, який значною мірою визначає тривалість робіт, є укладання бетонної суміші в опалубку.

Час, необхідний для набирання бетоном потрібної розпалубочної міцності для фундаментів (0,2 – 0,4 МПа), включається до загального технологічного циклу і при нормальних умовах твердіння бетону в середньому складає 24…72 год. Догляд за бетоном здійснюють в початковий період його твердіння і повинні забезпечити: захист від попадання атмосферних опадів, підтриманні волого-температрурних умов твердіння, оберігання від ударів, струшувань, що може погіршити якість бетону.

Для визначення загальної тривалості робіт з улаштування фундаментів спочатку встановлюють обсяги робіт: площу опалубки (S_оп), витрати арматури (А) і об’єм бетону (V _Б), який потрібно укласти в опалубку.

Залежно від виду фундаменту (стрічковий ростверк чи суцільна монолітна плита) користуються формулами (3.1) – (3.6).

Для того, щоб визначити обсяги робіт, студент повинен накреслити згідно з своїм варіантом завдання план фундаменту. Слід зазнати, що ростверк влаштовують під зовнішні і внутрішні несучі стіни будинку. Фундаментна монолітна плита уявляє собою суцільний масив, розміри якого a і b визначаються в підрозділі 2.1.

Типового поверху будинку

Особливість бетонування стін залежить від товщини й висоти, а також виду опалубки, яку використовують для їх зведення.

Під час використання розбірно-переставної опалубки стіни бетонують ділянками висотою не більше 3м. Якщо довжина стіни більше 20м, то її розділяють на окремі ділянки по 7…10м, і на межі ділянок встановлюють дерев’яну розподільну опалубку.

Опалубку стін установлюють в два етапи. Спочатку монтують арматурний каркас, потім опалубку з одного боку на всю висоту поверху і на останньому етапі – опалубку з іншого боку. Під час прийомки опалубки контролюють геометричні розміри, співпадіння осей, вертикальність і горизонтальність опалубних щитів, закладні деталі, щільність стиків і швів. Для сприйняття тиску бетонної суміші під час установки опалубки використовують спеціальні інвентарні стяжки, а іноді й додаткові вкладиші. Щити опалубки для стін і перекриття часто виконують на розмір площі, що бетонується (частина будинку); ця площа не повинна перевищувати 70м².

Опалубку встановлюють в послідовності, що визначається її конструкцією із забезпеченням стійкості її окремих елементів і опалубки в цілому в процесі виконання робіт.

Проектування опалубних робіт здійснюють згідно з вимогами ГОСТ 28478-79. «Опалубка для возведения монолитных бетонных и железобетонных конструкций. Классификация и общие технические требования», а також СНіП 3.03.01-87 «Несущие и ограждающие конструкции».

В складі опалубки для утворення віконних та дверних отворів передбачено спеціальні прорізоутворювачі. Прорізоутворювачі установлюють після того, як буде встановлена опалубка стін з одного боку (зовнішня). Після їх вивірення і закріплення встановлюють опалубку з іншого боку.

Бетонну суміш подають безпосередньо в опалубку в декількох точках за довжиною ділянки баддями, бетононасосами, віброжолобами тощо. Бетон укладають горизонтальними шарами однакової товщини (0,3 – 0,4 м) з обов’язковим ущільненням суміші і послідовним напрямком укладання в один бік для всіх шарів.

Подавати бетонну суміш в одну точку не бажано, тому що при цьому утворюються похилі пухкі шари, які знижують якість поверхні і однорідність бетону. У процесі бетонування стежать за положенням арматури і попереджають її суміщення від проектного положення. Не допускається спирання вібраторів на арматуру та елементи кріплення опалубки. Поновлюють бетонування на наступній за висотою ділянці після влаштування робочого шва і набирання міцності бетоном не менше 0,15 МПа. Вимоги до укладання і ущільнення бетонної суміші наведені в табл. 4.2.

Таблиця 4.2 – Вимоги до укладання і ущільнення бетонних сумішей

№ з/п	Технологічний фактор	Величина периметра
1 2	Висота вільного скидання бетонної суміші в опалубку конструкцій: - колон - перекриття - стін - неармованих конструкцій - слабо армованих підземних конструкцій - густо армованих Товщина шарів бетонної суміші при подачі в опалубку - ущільнення суміші важкими підвісними вертикально розташованими вібраторами - ущільнення суміші підвісними вібраторами, розташованими під кутом до вертикалі (до 30°)	5,0 1,0 4,5 6,0 4,5 3,0 на 5-10 см менше довжини робочої частини вібратора не більше вертикальної проекції довжини робочої частини вібратора

Монолітне перекриття влаштовують після зведення стін і набирання ними необхідної початкової міцності.

Широкого розповсюдження на сучасному етапі зведення монолітних перекриттів отримала система, що складається з дерев’яних балок Н20, вілкових головок, телескопічних стояків і покриття у вигляді щитів або листів багатошарової фанери (рис.4.5).

У безбалкових плитах перекриттів робочий шов призначають в межах 0,25L, де L – прогін між основними вертикальними конструкціями (з діафрагмою стін і колон).

У балочних плитах, у процесі бетонування в напрямку головних балок або прогонів, робочі шви влаштовують в межах двох середніх чвертей прогонів і плит, при бетонуванні паралельно другорядним балкам – в межах однієї третьої прогону балок і плит.

Рисунок 4.5 – Схема влаштування монолітного перекриття

Поверхня робочого шву повинна бути перпендикулярною до поверхні плити перекриття.

На різних захватках одночасно виконують такі спеціалізовані процеси:

– на першій захватці – демонтаж горизонтальних щитів опалубки після досягнення бетоном необхідної розпалубкової міцності;

– на другій захватці – укладка бетонної суміші в опалубкову форму;

– на третій захватці – армування;

– на четвертій – монтаж опалубки.

Між спеціалізованими процесами укладання бетонної суміші і демонтажем опалубки організовують технологічну перерву (t_тп), під час якої здійснюють догляд за бетоном. За цей період бетон повинен досягти певної розпалубкової міцності (табл.4.3). Для демонтажу бокових елементів опалубки, які не несуть навантаження від маси конструкцій, необхідна міцність складає 0,2 – 0,4 МПа.

З метою зменшення кількості щитів опалубки для зведення плит перекриття під час демонтажу опалубки заміняють підтримуючі стояки на опорні, які через дерев’яні прокладки підтримують забетоновану конструкцію.

Переспирання стояків виконують в наступній послідовності:

– після набору бетоном міцності не нижче 35% від проектної (через 48 годин після закінчення бетонування при середньодобовій температурі не нижче 20⁰С ) під щит установлюють додаткові металеві стояки;

– суміжні основні стояки демонтують разом з щитом опалубки;

– після демонтажу щитів телескопічні стояки установлюють на попереднє місце з обпиранням безпосередньо в плиту перекриття через дерев’яні прокладки (дерев’яна дошка товщиною 40 – 50 мм, шириною 150 – 200 мм і довжиною 800 – 1000 мм). Крок між стояками повинен бути не більше 1500 мм.

При зведенні над цим перекриттям чотирьох вище розташованих поверхів дозволяється збільшити крок між стояками до 3000 мм. Кінцевий демонтаж стояків дозволяється виконувати при досягненні бетоном необхідної розпалубкової міцності (табл.4.3).

Таблиця 4.3 – Мінімальна міцність бетону від проектного класу на момент демонтажу опалубки

№ з/п	Конструкції	Мінімальна міцність бетону в процентах від проектної при фактичних навантаженнях
№ з/п	Конструкції	Менше 70% від розрахункової	Більше 70% від розрахункової
1	Горизонтальні й похилі при прогонах до 6 м	70	100
2	Те ж більше 6 м	80	100

4.4 Побудова графіка виконання робіт зі зведення стін та перекриття

типового поверху

На підставі раніше виконаних підрахунків обсягів робіт, обраного методу виконання процесу зведення стін, перекриття і керуючись нормами [3,4] розробляють графік виконання робіт зі зведення стін (перекриття) типового поверху за формою табл. 2.5.

Додаток А

Таблиця А.1 – Вихідні дані для курсового проекту

Варіанти	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
№ схеми	Ι	І	ІІ	І	ІІ	ІІІ	І	І	І	ІІ	І
Глибина котловану, м	-1,7	-2,3	-1,7	-2,2	-2,2	-2,3	-2,3	-2,5	-2,7	-2,7	-2,9
Товщина фундаментної плити, м	0,8	1,0	1,0	1,1	1,1	1,1	1,1	1,2	1,6	1,3	1,4
Відвал, км	7	9	11	8	12	9	5	10	6	11	7
Кількість поверхів	12	15	15	16	16	16	17	19	25	19	22
Висота підземного поверху, м	2,7	2,8	2,9	2,6	2,7	3,0	3,1	3,0	3,2	2,8	2,9
Висота наземного поверху, м	2,8	2,8	2,9	2,9	2,9	2,9	2,9	3,0	2,9	2,9	3,0
Товщина стін підвалу, мм	450	500	450	450	500	500	500	500	550	500	450
Товщина внутрішніх стін, мм	200	200	200	200	200	220	220	220	220	220	220
Товщина монолітного перекриття, мм	200	180	200	200	200	200	200	200	200	200	220
Перетин колон, см	40х40	40х40	40х40	40х40	40х40	40х40	40х40	40х40	50х50	40х40	50х50
Витрати арматури на фундамент, кг/м³	40	65	40	60	60	45	45	65	65	65	65
Витрати арматури на стіни, кг/м²	2,0	2,0	2,0	2,1	2,1	2,1	2,1	2,2	2,2	2,2	2,2
Витрати арматури на перекриття, кг/м²	3,0	3,0	3,0	3,1	3,1	3,2	3,2	3,2	3,2	3,2	3,3
Витрати арматури на колони, кг/м³	90	90	100	100	100	100	100	100	100	100	100
Товщина зовнішніх стін, мм	400	400	-	400	-	-	400	400	400	-	400

Продовження табл. А.1

Варіанти	12	13	14	15	16	17	18	19
№ схеми	ІІІ	ІІ	І	ІІ	ІІІ	ІІІ	ІІ	ІІІ
Глибина котловану, м	-2,7	-2,9	-2,7	-1,8	-2,2	-2,3	-2,7	-2,8
Товщина фундаментної плити, м	1,3	1,4	1,2	0,8	1,1	1,1	1,6	1,5
Відвал, км	11	7	6	8	8	5	6	5
Кількість поверхів	19	22	17	12	15	17	25	22
Висота підземного поверху, м	2,8	2,9	3,0	2,8	2,6	3,1	3,2	2,9
Висота наземного поверху, м	2,9	3,0	3,0	2,9	2,9	2,9	2,9	3,0
Товщина стін підвалу, мм	500	450	450	450	450	500	550	500
Товщина внутрішніх стін, мм	220	220	220	220	200	220	220	220
Товщина монолітного перекриття, мм	200	220	220	200	200	200	200	220
Перетин колон, см	40х40	50х50	40х40	40х40	40х40	40х40	50х50	50х50
Витрати арматури на фундамент, кг/м³	65	65	65	55	60	45	65	65
Витрати арматури на стіни, кг/м²	2,2	2,2	2,2	2,2	2,1	2,1	2,2	2,2
Витрати арматури на перекриття, кг/м²	3,2	3,3	3,2	3,1	3,1	3,2	3,2	3,3
Витрати арматури на колони, кг/м³	100	100	100	100	100	100	100	100
Товщина зовнішніх стін, мм	-	-	400	-	-	-	-	-

Продовження табл. А.1

Варіанти	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
№ схеми	ΙІІ	ІІІ	ІІ	І	ІІ	ІІІ	І	І	І	ІІ	І
Глибина котловану, м	-1,9	-2,7	-1,9	-2,4	-2,5	-2,5	-2,6	-2,7	-2,8	-2,8	-2,8
Товщина фундаментної плити, м	0,8	1,5	1,6	1,0	1,0	1,0	1,2	1,3	1,6	1,3	1,4
Відвал, км	6	9	11	7	10	4	6	7	5	11	7
Кількість поверхів	12	25	25	15	15	15	17	19	25	19	22
Висота підземного поверху, м	2,7	2,8	2,8	2,7	2,8	2,9	3,1	3,0	3,2	2,8	2,9
Висота наземного поверху, м	2,8	2,9	2,9	2,9	2,9	2,9	2,9	3,0	2,9	2,9	3,0
Товщина стін підвалу, мм	450	500	450	450	500	500	500	500	550	500	500
Товщина внутрішніх стін, мм	200	220	200	200	200	220	220	220	220	220	220
Товщина монолітного перекриття, мм	200	200	200	200	200	200	200	200	200	200	220
Перетин колон, см	40х40	50х50	50х50	40х40	40х40	40х40	40х40	40х40	50х50	40х40	50х50
Витрати арматури на фундамент, кг/м³	45	65	60	60	60	55	55	65	65	60	60
Витрати арматури на стіни, кг/м²	2,0	2,1	2,2	2,1	2,1	2,1	2,1	2,2	2,2	2,1	2,1
Витрати арматури на перекриття, кг/м²	3,1	3,2	3,1	3,1	3,1	3,2	3,2	3,2	3,2	3,1	3,2
Витрати арматури на колони, кг/м³	90	100	100	90	90	90	100	100	100	100	100
Товщина зовнішніх стін, мм	-	-	-	400	-	-	400	400	400	-	400

Закінчення таблиці А.1

Варіанти	31	32	33	34	35	36	37	38	39	40	41
№ схеми	ΙV	ΙV	ΙV	ΙV	ΙV	ΙV	ΙV	ΙV	ΙV	ΙV	ΙV
Глибина котловану, м	-1,7	-2,3	-1,9	-1,7	-2,2	-2,3	-2,6	-2,7	-2,8	-2,5	-2,8
Товщина фундаментної плити, м	0,7	0,8	0,9	1,0	1,1	1,1	1,4	1,5	1,6	1,3	1,4
Відвал, км	6	9	11	7	10	4	6	7	5	11	7
Кількість поверхів	9	10	12	15	16	17	22	23	25	19	22
Висота підземного поверху, м	2,7	2,8	2,8	2,7	2,8	2,9	3,1	3,0	3,2	2,8	2,9
Висота наземного поверху, м	2,8	2,9	2,9	2,9	2,9	2,9	2,9	3,0	2,9	2,9	3,0
Товщина стін підвалу, мм	450	450	450	450	500	500	500	500	550	500	500
Товщина внутрішніх стін, мм	200	200	200	200	200	220	220	220	220	220	220
Товщина монолітного перекриття, мм	180	180	200	200	200	200	200	200	200	200	220
Перетин колон, см	D =45	50х50	D =50	40х40	40х40	D =45	40х40	40х40	50х50	40х40	50х50
Витрати арматури на фундамент, кг/м³	55	60	60	60	60	60	60	65	65	65	65
Витрати арматури на стіни, кг/м²	2,0	2,1	2,2	2,1	2,1	2,1	2,1	2,2	2,2	2,1	2,1
Витрати арматури на перекриття, кг/м²	3,0	3,1	3,1	3,1	3,1	3,2	3,2	3,2	3,2	3,1	3,2
Витрати арматури на колони, кг/м³	90	100	100	90	90	90	100	100	100	100	100

Рисунок А.1 ‒ План типового поверху (схема І)

Рисунок А.2 ‒ План типового поверху (схема ІІ)

Рисунок А.3 ‒ План типового поверху (схема ІІІ)

Рисунок А.4 ‒ План типового поверху (схема ІV)

Додаток Б

Таблиця Б.1 ‒ Коефіцієнти розпушення ґрунту [4]

Назва ґрунтів	Коефіцієнт початкового розпушення ґрунту	Коефіцієнт залишкового розпушення ґрунту
Глина ломова Глина м’яка жирна Глина сланцева Гравійно-галечні ґрунти Рослинний ґрунт Лес м’який Лес затверділий Мергель Опока Пісок Розбірно-скельні ґрунти Скельні ґрунти Солончак і солончак м’який Солончак затверділий Суглинок легкий та лесоподібний Суглинок важкий Супісок Торф Чорнозем та каштановий ґрунт Шлак	1,28…1,32 1,24…1,30 1,28…1,32 1,16…1,20 1,20…1,25 1,18…1,24 1,24…1,30 1,33…1,37 1,33…1,37 1,10…1,15 1,30…1,45 1,45…1,50 1,20…1,26 1,28…1,32 1,18…1,24 1,24…1,30 1,12…1,17 1,24…1,30 1,22…1,28 1,14…1,18	1,06…1,09 1,04…1,07 1,06…1,09 1,05…1,08 1,03…1,04 1,03…1,06 1,04…1,07 1,11…1,15 1,11…1,15 1,02…1,05 1,15…1,20 1,20…1,30 1,03…1,06 1,05…1,09 1,03…1,06 1,05…1,08 1,03…1,05 1,08…1,10 1,05…1,07 1,08…1,10

Таблиця Б.2 ‒ Найбільша допустима крутість укосів котлованів і траншей в

ґрунтах природної вологості (m) [1]

Ґрунт		При глибині виїмки, м
		до 1,5	до 3	до 5
		Відношення висоти укосу до його закладення m
Насипний		1: 0,25	1: 1	1: 1,25
Піщаний, гравійний		1: 0,5	1: 1	1: 1
Глинистий	Супісок	1: 0,25	1: 0,67	1: 0,85
	Суглинок	1: 0	1 : 0,5	1: 0,75
	Глина	1: 0	1: 0,25	1: 0,5

Таблиця Б.3 ‒ Технічні характеристики екскаваторів ОАО «ТВЭКС»

Марка	ЕТ-14							ЕТ-16
Експлуатаційна маса, кг	14800							16 000
Місткість ковша, м³	0,65(0,50; 0,40; 0,32)							0,65(0,50; 0,40; 0,32)
Тривалість циклу, с	16							16,5
Швидкість пересування, км/год	2,4							2,4
Габаритні розміри, мм -довжина -ширина -висота	8200 2750 2990							8200 3150 3070
Потужність двигуна, кВт (к.с.)	105 (123)							105 (123)
Параметри копання
Рукоять, м	1,9	2,2		2,8		3,4		1,9	2,2		2,8	3,4
Радіус копання, м	8,2	8,4		9,0		9,6		8,2	8,4		9,0	9,6
Радіус копання на рівні стоянки, м	8,00	8,28		8,86		9,49		7,90	8,2		8,76	9,3
Кінематична глибина копання, м	5,2	5,5		6,1		6,7		5,1	5,4		6,0	6,6
Висота розвантаження, м	5,42	5,57		5,88		6,18		5,52	5,7		6,05	6,35
Кут повороту ковша, град.	173							173
Максимальна місткість (по SAE), м³	0,65	0,50		0,40		0,32		0,65	0,50		0,40	0,32
Марка	ЕТ-18						ЕТ-25
Експлуатаційна маса, кг	14800						16 000
Місткість ковша, м³	1,0(0,65; 0,77)						0,65(0,50; 0,40; 0,32)
Тривалість циклу, с	18,5						16,5
Швидкість пересування, км/год	2,4						2,4
Габаритні розміри, мм -довжина -ширина -висота	9400 2700 3180						8200 3150 3070
Потужність двигуна, кВт (к.с.)	105 (123)						132
Параметри копання
Рукоять, м	2,2		2,8		3,4		2,4			3,4
Радіус копання, м	9,1		9,8		10,3		9,8			10,78
Радіус копання на рівні стоянки, м	8,9		9,6		10,1		9,64			10,5
Кінематична глибина копання, м	6,0		6,6		7,2		6,48			7,38
Висота розвантаження, м	5,42		6,27		6,54		7,0			7,69
Кут повороту ковша, град.	177						177
Максимальна місткість (по SAE), м³	1,0		0,77		0,65		1,25			0,77

Таблиця Б.4 - Технічні характеристики екскаваторів Атек

Марка	Атек 731				Атек 751	Атек 761
Двигун	Д-245				Д-245	СМД-17Н
Експлуатаційна потужність, кВт	73,6				73,6	73,6
Місткість ковша, м³	0,4	0,5	0,63	0,8	0,63	0,75	1,15	1,3
Глибина копання, м	6,05	5,55	5,15	4,85	5,8	6,5	6,05	5,0
Радіус копання, м	8,63	8,16	7,8	7,48		9,45	9,05	7,75
Висота розвантаження, м	6,34	6,05	5,8	5,6		5,2	4,95	4,1
Тривалість робочого циклу, с	18				19,5
Питомі витрати палива, г/м³	223,8				83
Швидкість пересування, км/год	3,2				2,7
Експлуатаційна маса, кг	13000				17500	19400

Таблиця Б.5 ‒ Технічні характеристики легких бульдозерів [7]

Показники	ДЗ - 42	ДЗ - 101	ДЗ - 104	ДЗ - 130
Базовий трактор Відвал: керування тип розміри, мм довжина висота Обсяг ґрунту, який переміщує відвал, м³ Габаритні розміри бульдозера, мм: довжина ширина висота Маса, кг: бульдозера бульдозерного обладнання	ДТ - 75 - С2 гідравлічне неповоротний 2520 800 та 950 1,5 4650 2560 2333 6925 1020	Т - 4АП1 гідравлічне неповоротний 2600 950 1,7 4630 2860 2535 9645 1440	Т – 4АП1 гідравлічне поворотний 2600 990 1,7 4900 3280 2510 10330 1440	Т – 90 гідравлічне неповоротний 2560 940 1,73 4825 2560 2850 8110 1440

Примітка. Розміри відвала із козирком

Таблиця Б.6 ‒ Технічні характеристики самоскидів МАЗ

Марка	555102-220 555102-223	555035-420	651705-281	55516А5-380
Вантажопідйомність, кг	10000	11000	19000	20000
Обсяг платформи, м³	5,4 8,2	6,9 8,4	10,5	10,5; 12,5; 15,4
Потужність двигуна, кВт (к.с.)	169(230)	158(215)	243(330)	243(330)
Макс. швидкість, км/год	91 85	85	85	92

Таблиця Б.7 ‒ Технічні характеристики самоскидів КРАЗ

Марка	6510	3255Б	45283-20	65032	65055	65034	7133С4
Вантажопідйомність, кг	13500	14500	1600	17000	18000	20000	22000
Обсяг платформи, м³	8	11	15,4	10,5	12	12	20
Макс. швидкість, км/год	80			72	80	72	90
Потужність двигуна, кВт (к.с.)	176 (240)			243 (330)	243 (330)	243 (330)	243 (330)
Час підйому навантаженої платформи, с	19
Час опускання платформи, с	30

Таблиця Б.8 ‒ Технічні характеристики самоскидів КАМАЗ

Марка	43255-011	53605	45281-10	45143	65111	65115	6540
Вантажопідйомність, кг	7000	7500	9100	10000	14000	15000	18500
Обсяг платформи, м³	6,3	6,5	12	7,8	8,2	11	11
Час розвантаження платформи, с			19	19
Час опускання платформи, с			18	18
Макс. швидкість, км/год		80		80	80	80	85
Потужність двигуна, к.с.	240	260		240	245	260	245

Таблиця Б.9 ‒ Характеристика параметрів автосамоскидів для транспортування ґрунту

Основні

параметри

Вантажопідйомність, т

2,25

3,5

4,5

Рекомендована ємність ковша екскаватора q, м

Час, витрачений на маневрування при навантаженні Т , хв. Тривалість розвантаження з маневруванням Т , хв.

0,15 – 0,25 1 0,9

0,25 – 0,35 1 1,2

0,35 – 0,65 1 1,2

0,5 – 0,65 1,33 1,9

0,65 – 1,25 1,33 1,9

1,25 – 2 2 1,9

2 – 3 2 2

3 – 4 – –

Таблиця Б.10 ‒ Тривалість розвантаження (Т ), допоміжних операцій

(Т , Т ) та перерв ( Т ) протягом рейсу автосамоскида, хв.

Вантажо – підйомність

(марка)

автосамо-скида, т

Тривалість розвантаження

автосамоскида, (Т )

Установлення

автосамоскида

Перерви протягом

рейсу ( Т )

під на –вантаження (Т )

під роз –вантаження (Т )

на очікування авто – самоскиду біля екскаватора

на пропускання зустрічного авто –самоскида

3,5 4,5 – 5 7; 10 25

0,6 1,0 0,83 1,3

0,4 0,3 0,3 0,5

0,6 0,6 0,6 1,0

0,2 0,25 0,25 0,4

1,0 1,0 1,0 1,0

Таблиця Б.11 ‒ Тривалість навантаження автосамоскида (Т )

екскаваторами пряма лопата

Група ґрунту	Стан ґрунту	Вага ґрунту, т
		мінімальна			середня			максимальна
		Маса 1 м3 ґрунту у щільному стані	Кількість ковшів на 1автосамоскид	Тн, хв.	Маса 1 м3 ґрунту у щільному стані	Кількість ковшів на 1автосамоскид	Тн, хв.	Маса 1 м3 ґрунту у щільному стані	Кількість ковшів на 1автосамоскид	Тн, хв.
Автосамоскиди вантажопідйомністю 5 т, місткість ковша 0,5 м³ Ι середньої 1,2 10 2,18 1,5 7 1,52 1,8 6 1,3 вологості ΙΙ –″– 1,2 10 2,32 1,6 7 1,63 1,95 6 1,4 ΙΙΙ –″– 1,5 7 1,84 1,7 6 1,58 1,95 6 1,58 ΙV –″– 1,55 8 2,42 1,8 7 2,12 2,1 6 1,82 Автосамоскиди вантажопідйомністю 5 т, місткість ковша 0,75 м³ Ι середньої 1,2 6 1,54 1,5 5 1,28 1,8 4 1,03 вологості ΙΙ –″– 1,2 6 1,74 1,6 5 1,45 1,95 4 1,16 ΙΙΙ –″– 1,5 5 1,73 1,7 4 1,39 1,95 4 1,39 ΙV –″– 1,5 5 1,89 1,8 5 1,89 2,1 4 1,52 Автосамоскиди вантажопідйомністю 10 т, місткість ковша 0,5 м³ Ι середньої 1,2 20 4,35 1,5 15 3,26 1,8 12 2,61 вологості ΙΙ –″– 1,2 20 4,65 1,6 14 3,26 1,95 11 2,56 ΙΙΙ –″– 1,5 14 3,7 1,7 13 3,42 1,95 11 2,9 ΙV –″– 1,55 16 4,85 1,8 14 4,24 2,1 12 3,64 Автосамоскиди вантажопідйомністю 10 т, місткість ковша 0,75 м³ Ι середньої 1,2 12 3,08 1,5 10 2,56 1,8 8 2,05 вологості ΙΙ –″– 1,2 12 3,5 1,6 9 2,62 1,95 7 2,04 ΙΙΙ –″– 1,5 10 3,47 1,7 9 3,12 1,95 7 3,43 Автосамоскиди вантажопідйомністю 10 т, місткість ковша 1 м³ Ι середньої 1,2 9 2,2 1,5 7 1,71 1,8 6 1,46 вологості ΙΙ –″– 1,2 9 2,5 1,6 7 1,95 1,95 6 1,67 ΙΙΙ –″– 1,5 7 2,34 1,7 6 2 1,95 6 2 ΙV –″– 1,55 8 3,1 1,8 7 2,7 2,1 6 2,3

Таблиця Б.12 ‒ Розрахункова тривалість пробігу (Т ) автосамоскида від місця завантаження до місця розвантаження і назад

Дальність транспортування, км	Вантажопідйомність автосамоскида, т
	3,5		4,5...5				7...10
	Швидкість, км/год	Тривалість пробігу в обидва кінці, Т , хв.		Швидкість, км/год	Тривалість пробігу в обидва кінці, Т , хв.	Швидкість, км/год		Тривалість пробігу в обидва кінці, Т , хв.
0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1 1,2 1,4 1,6 1,8 2 2,5 3 3,5 4	12,7 13,6 14,5 15,3 16,1 16,8 18,2 19,5 20,6 21,7 22,7 25 26,5 27,6 28	4,72 5,29 5,8 6,27 6,7 7,15 7,9 8,61 9,32 9,95 10,6 12 13,6 15,2 17,5		11,8 12,8 13,7 14,5 15,3 16 17,4 18,6 19,7 20,8 21,8 23,7 25 26,2 27	5,1 5,63 6,13 6,61 7,06 7,5 8,28 9,04 9,75 10,4 11 12,65 14,4 16 17,8	– – – – – 14 15,4 16,6 17,6 18,5 19,4 21 22 22,5 23		– – – – – 8,56 9,35 10,1 10,9 11,7 12,4 14,28 16,35 19,7 20,8

Таблиця Б.13 – Швидкості руху автосамоскидів, км/год

Характеристика дороги	Вантажопідйомність автосамоскидів, т
Характеристика дороги	3,5	6	10	25
Дорога поліпшена, щебенева і ґрунтована накатана	24	21	19	17
Дороги грунтові не накатані	22	18	16	14

ДОДАТОК В

Таблиця В.1 ‒ Технічні характеристики автобетонозмішувачів

Марка	Шасі	Обсяг барабану, м³	Максимальна маса суміші, що транспортують, кг	Висота розвантаження, м	Габаритні розміри, мм - довжина - ширина - висота
АБС-4ДО	МАЗ 533702	4	6710	3,5	7500 2500 3500
АБС-4ДА	МАЗ 533702	4	6180	3,5	7500 2500 3500
АБС-5ДО	КАМАЗ 55111	5	12055	3,53	7500 2500 3500
АБС-5ДО	КАМАЗ 55111	5	11765	3,53	7500 2500 3530
АБС-6ДА	МАЗ 630303	6	11435	3,63	8400 2500 3630
АБС-6ДА	КАМАЗ 53229	6	12635	3,72	7800 2500 3720
АБС-6ДА	МАЗ 630305	6	11185	3,62	9450 2500 3620
АБС-7ДА	МАЗ 630305	7	9120	3,69	8760 2500 3690
АБС-7ДА	КАМАЗ 53229	7	12330	3,60	8605 2500 3600
АБС-8ДА	КАМАЗ 6920	8	19050	3,69	8555 2500 3690
АБС-9ДА	МАЗ 551605	9	18820	3,75	8555 2500 3750
АБС-10ДА	КАМАЗ 65201	10	23700	3,665	9400 2500 3665

Примітка. ДО – привод від шасі автомобіля.

ДА – привод від автономного двигуна.

Таблиця В.2 ‒ Стаціонарні бетонасоси фірми «ПУТЦМАЙСТЕР»

Тип насосу	Макс. обсяг подавання, м³/год	Макс. тиск, бар	Макс. дальність подавання по вертикалі/ горизонталі, м	Потужність двигуна, кВт	Габаритні розміри (Д * Ш *В)	Вага, кг
BSA 1407 D	71/47	71/106	100/250	115	5929х1580х 2309	4200- 4600
BSA 1409 D	94	106	100/250	115	5929х1580х 2309	4200- 4600
BSA 2109H- D	95/57	91/152	130/350	200	6586х1977х 2610	5900
BSA 2110HP- D	102/170	150/220	180/400	330	6965х1977х 2502	7900

Примітка : D – дизельний привод, HP – підвищений робочий тиск.

Таблиця В.3 ‒ Автобетонасоси на шасі фірми «ПУТЦМАЙСТЕР»

Тип насосу	Макс. обсяг подавання, м³/год	Тиск подачі, бар	Макс. висота подачі, м	Макс. дальність подачі, м	Макс. глибина висота подачі, м	Довжина кінцевої розподільн. стріли / к-ть секцій розподільн. стріли	Діаметр бетоноводу, мм
М20-4	90	71	20	16,4	9,5	3/3	125
М28	90,110, 140 або160	71/78/ 70/85	27,6	23,8	18,1	4/4	125
М32	90, 140 або160	71/70/ 85	31,9	28,0	20,8	4/4	125
М38	140 або 160	112/130/ 85	37,1	33,1	24,4	3/4	125
М42	140 або 160	70/85/ 85	41,9	38,0	29,1	4/4	125
М47-5	140 або 160	112/130/ 85	46,1	42,1	32,2	3/5	125
М62	200	85	61,6	57,6	45,8	6	125

Таблиця В.4 ‒ Технічні характеристики автобетононасосів ZOOMLION

Марка	ZLJ5410/1THB125-47	ZLJ5421/2THB125-47	ZLJ5394/5THB125-44	ZLJ5292/3THB125-37
Шасі	BENZ Actros 4140/4141	VOLVO FM 400/JHW5420F42A6E	VOLVO FM 400/JHW5420F42A6E	BENZ Actros 3340/3341
Загальна маса, кг	39060	39030	39030	28830
Максимальна продуктивність, м³/год	129	120	120	120
Максимальна висота подачі, м	47	47	44	36,6
Максимальна подача по горизонталі, м	42,3	32,6	40	32,6
Максимальна глибина подачі, м	33,2	24,9	32	24,9
Максимальна потужність двигуна, кВт(об/хв)	300/1800	294/1400	294/1400	300/1800
Стандарт по викидах в атмосферу	ЕВРО-2 або ЕВРО-3	ЕВРО-3	ЕВРО-3	ЕВРО-2 або ЕВРО-3

Таблиця В.5 ‒ Технічні характеристики вібраторів трифазних з безпечною напругою 42В

Найменування	ИВ-75	ИВ-113		ИВ-116		ИВ-16(1,6)	ИВ-117
Вібронаконечник
Зовнішній діаметр, мм	28	38		76		76	51
Довжина, мм		415		430		430	410
Синхронна частота коливань, Гц	330	330		210		210	285
Тип вібраціонного механізму	Планетарний
Електродвигун
Тип	Трьохфазний, асинхронний з короткозамкненим ротором
Потужність, кВт	0,75	0,75		1,4		1,6	0,75
Номінальна напруга, В	42
Номінальна частота току, Гц	50
Частота оберту ротора, об/хв	2800
Сила току, А	20	20		24		24	20
Гнучкий вал
Модель			ЭВ-260.02		ЭВ-260
Напрямок оберту	Правий
Довжина гнучкого вала, мм	2995
Припустимий радіус згину, мм	300
Маса робочого комплекту, кг	21,8	28,6		35		38,5	30,5

Таблиця В.6 ‒ Технічні характеристики вібраторів однофазних з напругою 220В

Найменування	ИВ-2.13	ИВ-2.13
Вібронаконечник
Зовнішній діаметр, мм	38	51
Довжина, мм	415	410
Тип вібраціонного механізму	Планетарний
Маса, кг	4,5	2,7
Електропривод
Тип	однофазний, асинхронний з короткозамкненим ротором
Потужність, кВт	0,75
Номінальна напруга, В	220
Маса комплекту, кг	25
Габаритні розміри в зборі, мм	3750х170х290
Частота току, Гц	50
Частота оберту ротора, об/хв	2800
Габаритні розміри , мм	270х190х290
Маса, кг	9,0
Гнучкий вал
Модель	ЭВ-260
Напрямок обертів	правий
Довжина, мм	3005
Припустимий радіус згину, мм	300
Маса, кг	11

Таблиця В.7 ‒ Технічні характеристики поворотних переносних бункерів-бадей

Марка бункера	БП-1,0	БП-1,6В
Вантажопідйомність, кг Емкість, м 3 Габаритні розміри, мм: Довжина Ширина Висота Маса, кг	2500 1.0 2900 1285 806 444	4000 1.6 3604 1440 1056 610

Таблиця В.8 ‒ Технічні характеристики уніфікованих неповоротних бункерів-бадей

Обсяг по завантаженню, м³	Крупність заповнювача не більш, мм	Габаритні розміри: - довжина, мм - ширина, мм - висота, мм	Висота з відкинутим жолобом, мм	Маса не більш, кг	Маса заповненого бункеру не більш, кг
1	70	1675±50; 1675±50; 1852±50	2500±50	220	2445
1,5	70	1675±50; 1675±50; 2102±50	2674±50	270	3570
2	70	1675±50; 1675±50; 2356±50	2930±50	378	4780

ДОДАТОК Г

ДОДАТОК Д

Баштовий кран КБМ-401ПА

Мобільний баштовий кран КБМ-401ПА призначений для механізації підйомно-транспортних робіт при зведенні житлових, громадських та промислових будівель і споруд різноманітної поверховості з елементами будівельних конструкцій масою до 10 т.

Пересувний (на рейковій ході) з баштою, що обертається, кран оснащений уніфікованими механізмами, монтується та демонтується за допомогою власних механізмів та автокрана вантажопідйомністю 8 т.

Балкова стріла може знаходитися в горизонтальному або у нахиленому (під кутом 30 градусів) положенні. Задній габарит ‒ 4,2 м. Масса плит противаги ‒ 50,05 т.

Виліт (L), м

Рисунок Д.1 – Загальний вигляд і технічні характеристики баштового крана КБ-401

а б

Рисунок Д.2 – Технічні характеристики баштового крана КБ-401 (цифри у кільцях – номери виконань)

а – виконання крану з балковою стрілою; б – виконання крану з підйомною стрілою

Таблиця Д.1 ‒ Основні характеристики виконань крана КБМ-401ПА

№ вико- нань	Параметри та їх значення
	Вантажний момент, тм	Максималь- на вантажо- підйом- ність, т	Максимальна висота підйому, м		Максималь- ний виліт, м L	Виліт при максималь- ній вантажо-підйомніс- тю м, L₁	Вантажо- підйомність на максималь- ному виліті, т	Кількість секцій башти
	Вантажний момент, тм	Максималь- на вантажо- підйом- ність, т	Горизон- тальна стріла H1	Нахиле- на стрі- ла (а=30°) Н2	Максималь- ний виліт, м L	Виліт при максималь- ній вантажо-підйомніс- тю м, L₁	Вантажо- підйомність на максималь- ному виліті, т	Кількість секцій башти
00	160	10	47,2	57,8	25	16,0	6,0	7
01	200	10	24,8	32,9	20	20	10	3
02	195	10	30,4	38,5	20	19,5	9,6	4
03	184	10	36	44,1	20	18,4	9,1	5
04	184	10	41,6	49,7	20	18,4	9,1	6
05	177	10	47,2	55,3	20	17,7	8,7	7
06	170	10	52,8	60,9	20	17,0	8,3	8
07	162	10	58,4	66,5	20	16,2	7,9	9
08	182	10	24,8	35,4	25	18,2	6,8	3
09	167	10	30,4	41,0	25	16,7	6,3	4
10	167	10	36,0	46,6	25	16,7	6,3	5
11	167	10	41,6	52,2	25	16,7	6,3	6
12	144	10	52,8	63,4	25	14,4	5,3	8
13	144	10	58,4	69,0	25	14,4	5,3	9
14	160	10	24,8	37,9	30	16,0	4,7	3
15	149	10	30,4	43,5	30	14,9	4,3	4
16	149	10	36,0	49,1	30	14,9	4,3	5
17	139	10	41,6	54,7	30	13,9	3,9	6
18	139	10	47,2	60,3	30	13,9	3,9	7
19	129	10	52,8	65,9	30	12,9	3,3	8
20	129	10	58,4	71,5	30	12,9	3,3	9
21	130	10	24,8	40,4	35	13,0	3,5	3
22	130	10	30,4	46,0	35	13,0	3,5	4
23	130	10	36,0	51,6	35	13,0	3,5	5
24	118	10	41,6	57,2	35	11,8	2,8	6
25	118	10	47,2	62,8	35	11,8	2,8	7
26	102	10	52,8	68,4	35	10,2	2,3	8
27	102	10	58,4	74,0	35	10,2	2,3	9
33	120	10	47,2	65,3	40	12,0	2,5	7
36	130	10	30,4	48,5	40	13,0	2,5	4
37	130	10	36,0	54,1	40	13,0	2,5	5
38	120	10	41,6	59,7	40	12,0	2,5	6
39	100	10	52,8	70,9	40	10,0	2,2	8

Баштовий кран КБ-405 (Qmax=10 т; Нmax=63.4 м; Lmax=30 м)

Кран КБ-405 випускається в 4 виконаннях: КБ-405.1А, КБ-405.1А-01, КБ-405.1А-02, КБ-405.2А.

Рисунок Д.3 – Загальний вигляд і технічні характеристики модифікацій крана КБ-405

Кран баштовий КБ-408

Рисунок Д.6 – Загальний вигляд і технічні характеристики крана КБ-408

Вантажопідйомність, т

а б

Рисунок Д.7 – Технічні характеристики крана КБ-408

а – графік вантажопідйомності для горизонтальної стріли, б – відповідно для нахиленої

Кран баштовий КБ-474А

Баштовий кран КБ-474А з верхнім обертанням призначений для оптимальної механізації будівельно-монтажних робіт при зведенні житлових, громадських та промислових будівель та споруд підвищеною кількістю поверхів з масою монтажних елементів до 8 т. Ідеально підходить для монолітного будівництва.

Кран КБ-474А є єдиною модернізованою уніфікованою моделлю і заміщає крани КБ-473 та КБ-474, які випускались раніше.

Позначки установки зв’язків кріплення баштового крану до будинку

Вантажопідйомність і виліт

Рисунок Д.8 – Загальний вигляд і технічні характеристики крана КБ-474

4,8 для вик. -11,-21

3,2 для вик. -0,1

Вик.

Виліт, м

Рисунок Д.9 – Графік вантажопідйомності КБ-474 для виконань -01,-11, -21 (50 м)

Вик.

4,8 для вик. -12,-22

3,2 для вик. -02

Виліт, м

Рисунок Д.10 – Графік вантажопідйомності КБ-474 для виконань -02,-12, -22 (45 м)

Вик.

4,8 для вик. -13,-23

3,2 для вик. -03

Виліт, м

Рисунок Д.11 – Графік вантажопідйомності КБ-474 для виконань -03,-13, -23 (40 м)

Вик.

4,8 для вик. -14,-24

3,2 для вик. -04

Виліт, м

Рисунок Д.12 – Графік вантажопідйомності КБ-474 для виконань -04,-14, -24 (35 м)

Крани серії КБ п’ятої розмірної групи (з верхнім обертанням)

До цієї групи відносяться такі крани, як КБ-504А і його виконання та кран КБ-571Б, який випускається в пересувному та стаціонарному виконаннях.

Рисунок Д.13 – Баштовий кран КБ-504А

Кран баштовий КБ-571Б

Баштовий кран КБ-571Б призначений для механізації будівельно-монтажних робіт при зведенні житлових, громадських та промислових будівель та споруд з різною кількістю поверхів та елементами будівельних конструкцій масою до 12 т. Кран КБ-571Б с верхнім обертанням з вилітом стріли до 70 м випускається у пересувному та стаціонарному виконаннях.

Підкранові колії

б в

Рисунок Д.14 – Баштовий кран КБ-571Б

а – пересувне виконання крана КБ-571Б; б – схема установлення крана на фундамент;

в – схема розташування зв’язків (у стаціонарному режимі)

2- кратна запасовка

4- кратна запасовка

Виліт, м

Рисунок Д.15 – Технічні характеристики крана КБ-571Б

Навчальне видання

Харківський НАЦІОНАЛЬНИЙ університет будівництва та архітектури

Напрям підготовки 6.060101

METO ДИЧ HI BKA 3 IBK И

12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒

Последнее изменение этой страницы: 2019-04-21; Просмотров: 282; Нарушение авторского права страницы