Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» було ухвалено Верховною Радою України 5 липня 2012 року № 5076-VI .

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 27, ст.282), визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Адвокатура — це правова інституція, яка виконує важливу суспільну функцію, що полягає в захисті прав, свобод та законних інтересів громадян.

В Україні право на захист є конституційним принципом. Роль адвокатури в забезпеченні цього права та її основні завдання викладені в розд. II Конституції України, присвяченому правам, свободам і обов'язкам людини й громадянина.

Конкретно конституційний статус адвокатури визначено у ст. 59 Конституції України: " Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура".

Забезпечуючи захист прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, адвокатура своєю діяльністю сприяє утворенню правової держави, оскільки згідно з Конституцією України права та свободи людини і їх гарантія визначають зміст та спрямованість діяльності держави.

Згідно з конституційним статусом адвокатури до її завдань належать:

· захист прав, свобод і законних інтересів громадян та юридичних осіб;

· представництво інтересів громадян і юридичних осіб як у відносинах з державою, так і між собою;

· представництво в судах та інших державних і правоохоронних органах інтересів фізичних та юридичних осіб; подання фізичним і юридичним особам, державним і громадським установам (об'єднанням) юридичної допомоги; підвищення рівня інформованості населення у правовій галузі.

До недавнього часу питання діяльності адвокатури регулювалися Законом України " Про адвокатуру" 1992 року. Необхідно відзначити, що Закон 1992 року являв собою значний крок у становленні сучасного інституту адвокатури. Зокрема, були визначені статус адвокатури України та її основні завдання, окреслено правовий статус адвоката, закріплено основні принципи та організаційні форми здійснення адвокатської діяльності, гарантії адвокатської діяльності, професійні права та обов'язки адвоката, закладено основи адвокатського самоврядування тощо.

Разом з тим подальший розвиток економічного і правового поля країни, інтеграція України в європейську спільноту обумовили необхідність розвитку і вдосконалення правового забезпечення діяльності адвокатів. Крім того, необхідність створення професійної асоціації адвокатів було одним із зобов'язань, взятих на себе Україною при вступі до Ради Європи ( Висновок Парламентської Асамблеї Ради Європи № 190 (1995 року)).

Отже, у липні 2012 року Верховною Радою України прийнято Закон України " Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон), який набрав чинності 15 серпня 2012 року.

Цим Законом комплексно реформовано засади здійснення адвокатської діяльності в Україні відповідно до міжнародних демократичних стандартів, що забезпечить надання адвокатами професійної правової допомоги кожному, хто її потребує.

У Законі враховано висновки Венеціанської комісії до законопроектів про адвокатуру, що раніше направлялися на її розгляд Україною.

Прийняття нового Закону визначило законодавчі засади для створення в Україні професійного самоврядного інституту адвокатури та посилення гарантій діяльності адвокатури.

Особливу увагу у Законі приділено питанням, які забезпечують реалізацію гарантій незалежності та ефективності функціонування інституту адвокатури в цілому та надання адвокатами якісної правової допомоги, зокрема:

· удосконалено порядок допуску до професії адвоката. На законодавчому рівні закріплено чіткий порядок отримання статусу адвоката, якого не було раніше. Після успішного складання кваліфікаційного іспиту передбачено проходження кандидатом стажування у практикуючого адвоката, що дозволить отримати необхідну підготовку для здійснення адвокатської діяльності та набути професійні уміння та навички майбутнього адвоката;

· визначено чіткі види та гарантії адвокатської діяльності. Так, видами адвокатської діяльності, зокрема, є представництво інтересів в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення, надання консультацій і роз'яснень з правових питань та правовий супровід діяльності фізичних і юридичних осіб. Закон передбачає достатньо повноважень адвоката (зокрема, звернення з адвокатським запитом для отримання доказів та іншої інформації щодо справи клієнта), а також гарантій адвокатської діяльності (заборона вимагати від адвоката, його помічника чи стажиста відомостей, що містять адвокатську таємницю, заборона проведення огляду та вилучення документів, пов'язаних з адвокатською діяльністю, тощо), які мають унеможливити втручання в діяльність адвоката та не допустити розголошення адвокатської таємниці;

· закріплено організаційні форми адвокатської діяльності: адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання;

· створено систему органів адвокатського самоврядування, існування якої на законодавчому рівні раніше не було врегульовано. А саме запроваджено чітку систему органів адвокатського самоврядування, які діють на загальнодержавному та регіональному рівнях, до складу яких входять виключно адвокати, що забезпечує незалежність адвокатури України від органів державної влади та місцевого самоврядування;

· передбачено інститут зупинення та припинення права на заняття адвокатською діяльністю. Наприклад, у випадку виникнення обставин несумісності у визначених Законом випадках право на здійснення адвокатської діяльності зупиняється і відповідно поновлюється радою адвокатів регіону за заявою адвоката. Також право на заняття адвокатською діяльністю може бути зупинено або припинено у встановленому Законом порядку, зокрема у випадку накладення на адвоката дисциплінарного стягнення;

· передбачено ведення Єдиного реєстру адвокатів України, в якому розміщуватиметься уся необхідна інформація про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які набули право на заняття адвокатською діяльністю в Україні, обрані адвокатами форми здійснення адвокатської діяльності тощо. Цей реєстр є відкритим для перегляду на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України;

· встановлено прозорі процедури та чіткі механізми реагування на випадки вчинення адвокатами дисциплінарних проступків: визначено перелік підстав дисциплінарної відповідальності адвоката та змагальну процедуру розгляду цього питання кваліфікаційно-дисциплінарною комісією. Адвокат при цьому має достатні можливості для висловлення своєї позиції та захисту;

· врегульовано питання участі адвокатів іноземних держав у здійсненні адвокатської діяльності на території України. Для цього таким особам достатньо подати до відповідного органу адвокатського самоврядування документи, які підтверджують отримання нею статусу адвоката в іншій країні. При цьому іноземні адвокати мають такі ж права та гарантії адвокатської діяльності, як і адвокати України, і не обмежені у здійсненні адвокатської діяльності на території України.

Після прийняття Закону було приведено у відповідність до його положень нормативно-правові акти Уряду (постанова Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2012 року № 1144 " Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України у зв'язку з прийняттям Закону України " Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ) та Президента України (Указ Президента України від 31 жовтня 2012 року № 620/2012 " Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України" ).

Отже, оновлена нормативна база у сфері адвокатської діяльності дозволяє формувати в Україні інститут адвокатури європейського зразка та надає відповідний спектр гарантій здійснення адвокатської діяльності.

⇐ Предыдущая12

Поделиться: