КАЛЕНДАРІ — МІСЯЦЕСЛОВИ — СИНАКСАРІ

Зі списків мучеників, які були в різних Церквах, починає творитися церковний календар, себто список свят, укладений хро­нологічно. До найдавніших календарів належить календар Фурія Д. Філокала. Це властиво поганський календар на 352 рік, але він має також список 12 римських пап (від 252 до 352 років) із зазна­ченням дня їх похорону, а також список 22 римських і кількох немісцевих мучеників до 304 року.

Первісні календарі подавали тільки ім'я, день смерти і місце похорону. Пізніші календарі почали подавати дещо більше інфор­мації про мучеників. У Західній Церкві їх називали мартирологами, що означало мученикослови, а в грецькій Церкві — менологами, що означало місяцеслови, тобто списки місячних служб на честь святих. До найдавніших християнських місяцесловів належить Сирійський місяцеслов з 411 року.

Початкові календарі ще не мали святих на кожний день року. Повні календарі з іменами мучеників чи святих на кожний день з'являються досить пізно, у VІ-VІІ ст. на Заході, а на Сході ще пізніше. Приймаючи святу віру з Візантії, наші предки прийняли також і візантійський церковний календар святих.

Відколи Помісний Собор у Картагені (418 або 419) дозволив під час богослуження читати про муки мучеників у роковини їхньої смерти (кан. 54), відтоді — крім календарів і місяцесловів — на Заході і на Сході починають з'являтися збірники коротких життє­писів мучеників чи святих, укладені відповідно до днів церковного року для богослужбового вжитку. У Східній Церкві ті збірники від свого вступного слова, що значить по-грецьки " пролог", звуться Прологами, або Синаксарями, що означає збірники. У монастирях на щоденній утрені, на 6-ій пісні канона, читаються синаксарі тих святих, яких того дня Церква вшановує.

Від практики перших християн правити святу Літургію на гробах мучеників прийшов пізніше звичай на Сході і Заході, щоб при посвяченні церкви ставити на престолі мощі святих мучеників, і в той спосіб престол ставав наче гробом мученика. Цей повний символіки звичай став законом для цілої Церкви від Сьомого Все­ленського Собору (783).

Наш митрополит Андрей так говорить про значення культу святих мучеників для нас: " Культ мучеників виробляє в душах християн щось з того мужества й відваги, якої треба, щоб віддати життя за віру. До почитання мучеників легко спонукати вірних, коли будемо звертати їхню увагу на той правдивий скарб, що його має Церква, а через те і громада: тим скарбом є гріб мученика, а гробом мученика престол, посвячений архиєреєм... Гріб мученика є дійсно великим скарбом... Хто з великою вірою прибігає до мученика, той може за його заступництвом всього очікувати від

Бога" (Про почитання святих). Так, отже, скільки разів буваємо в церкві, ми знаходимося при гробі мучеників. Хай ця свідомість буде для нас заохоченням почитати і наслідувати святих мучеників у любові Бога та в цінуванні і практикуванні віри в нашому щоден­ному житті.

[011.jpg]

 

РУХОМІ Й НЕРУХОМІ СВЯТА

Поділ свят чи празників нашого церковного року характе­ризується тим, що він бере до уваги не тільки сам предмет почи­тання, себто, кого почитаємо, але також і час, коли ми ті празники святкуємо. З огляду на час усі свята церковного року діляться на дві великі групи: свята рухомі і нерухомі, по-старослов'янськи — свята подвижні й неподвижні.

Два великі празники займають особливо почесне місце в нашо­му церковному календарі: це празник Христового Різдва і празник Христового Воскресення, або Пасхи. Христове Різдво — це поча­ток, а Пасха — це завершення відкуплення людського роду. І якраз з цими двома празниками тісно пов'язаний цілий ряд свят, неділь та освячених часів.

[012.jpg]

ЩО ТАКЕ РУХОМІ СВЯТА?

У церковному календарі маємо такі свята, що не випадають кожного року в той самий час: одного року швидше, а иншого — пізніше. Причина полягає в тому, що їхній час і день святкування залежить від празника Пасхи, який не має постійної дати. Празник Пасхи може випасти в одну з неділь між 22 березня і 25 квітня. Тож такі свята, що не мають сталої дати, називаємо рухомими. Осередком усіх рухомих свят є празник Пасхи, і тому цілий ряд неділь, празників і освячених часів, залежних від Великодня, тво­рять круг свят, який називаємо великоднім або пасхальним.

ЩО ТАКЕ НЕРУХОМІ СВЯТА?

Крім свят рухомих, які кожного року змінюють свою дату, маємо ще великий ряд свят, що ніколи не міняють своєї дати, а кожного року випадають у той самий день місяця. Так, наприклад, Христове Різдво завжди припадає на 25 грудня, а празник Успення Божої Матері на 15 серпня. І такі свята, що ніколи не змінюють своєї дати, називаємо нерухомими. Круг нерухомих свят почи­нається церковним Новим роком, тобто 1 вересня, а закінчується 31 серпня.

Як празник Пасхи є осередком рухомих свят, так і празник Христового Різдва є осередком нерухомих свят, хоч не всі нерухомі свята залежать від цього празника. Ряд свят, що залежить від Христового Різдва, творить різдвяний круг.

ПАСХАЛЬНИЙ КРУГ

Хто уважно слідкує за церковно-літургійним роком нашої Церк­ви, той спонтанно і скоро завважує, що вона кожну празничну подію переживає глибоко і одуховлено. Свідком того є наші праз­ничні богослужби, які своїми глибокозмістовними молитвами, спі­вами, гимнами та повними символіки обрядами демонструють увесь зміст і всю богословську глибину цього празника. Тому нічого дивного, що святочні богослуження нашої Церкви так сильно на нас діють і до глибини зворушують нашу душу. Звідси також випливає те старанне приготування Церквою своїх вірних до кож­ного празника: приготування духовне, психологічне і зовнішнє (фізичне). І чим більший празник, тим більше й довше приготуван­ня до нього і довше святкування його попразденства.

І якраз празник Христового Воскресення, що належить до найбільших празників у році, звертає на себе увагу надзвичайним і довгим приготуванням та святкуванням його попразденства, що є наче продовженням празника Пасхи.

Історично великодній круг почав творитися набагато швидше, як різдвяний, бо празник Пасхи був у практиці раніше, як празник Христового Різдва. Тож треба дещо більше сказати про великодній круг, бо від нього ми почнемо детальне пояснення нашого церков­ного року.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: