Потерпівши за нас страсті, Ісусе Христе, Сину божий помилуй нас.

 

СТАНЦІЯ 5: Нести хрест в Ісуса сил немає.

Гріхів людських тягар так тяжко придавляє.

Ось воїни Симона зупиняють

І хрест тяжкий той нести заставляють.

Симон противився, перечив, боронився,

Та врешті-решт той хрест нести згодився.

І ми у скруті ближніх не лишаймо,

Хрести терпінь нести допомагаймо.

В Ісуса вчімося справжньої любові.

В біді допомогти будьмо завжди готові.

 

Потерпівши за нас страсті, Ісусе Христе, Сину божий помилуй нас.

СТАНЦІЯ 6: Покриті пилом кровоточать рани

І піт кривавий котиться струмками

Лице Ісуса миле і ласкаве

Що всіх колись до себе притягало,

Тепер зневажене, збезчещене юрбою,

Ненавистю і злобою людською.

За серце Вероніку біль стискає,

Вона платком лице йому втирає

І нагороду за її любов

Ісус свій образ на платку лишив.

Цей образ теж одержуємо ми,

Коли звільняємо ближніх від ганьби.

Потерпівши за нас страсті, Ісусе Христе, Сину божий помилуй нас.

СТАНЦІЯ 7: За беззаконня наші і гріхи

Ісус не в силі більше хрест нести

Він знову падає придавлений хрестом,

Людським упадком, неміччю й гріхом.

Хоч і знесилений до краю та встає

І далі на Голгофу хрест несе.

Він учить нас після падінь вставати

І доброю дорогою ступати,

Просити прощення у Бога за гріхи,

До неба свою душу піднести.

 

Потерпівши за нас страсті, Ісусе Христе, Сину божий помилуй нас.

СТАНЦІЯ 8: Ведуть Христа на страту вороги,

Священики жидівські і кати,

Жовніри римські,  Ірод і Пилат,

Гріхами вкриті з голови до п’ят.

А на обочині стоять жінки в сльозах –

На їх обличчях співчуття і страх.

І каже їм Ісус: « Не плачте наді мною,

Але заплачте краще над собою.

Не будьте для дітей своїх катами,

А будьте добрими, сестриці, матерями».

 

Потерпівши за нас страсті, Ісусе Христе, Сину божий помилуй нас.

СТАНЦІЯ 9: Він третій раз на землю упадає.

І б'ють Христа кати,

І заставляють встати.

Їм так його не-терпиться розіп’яти.

Остатки сил Господній Син збирає.

І далі на Голгофу вирушає.

І ми в терпіннях ближніх співчуваймо,

В упадках руку помочі подаймо,

Ніколи тих, що впали , не судімо,

І із чужих упадків не радіймо.

Потерпівши за нас страсті, Ісусе Христе, Сину божий помилуй нас.

СТАНЦІЯ 10: Скінчився хресний Господа похід.

Сочить кров із ран,

Струмками ллється піт,

А воїни Ісуса роздягають

І жовчю з оцтом Бога напувають.

Одежу між собою поділили

Й себе від ласки Божої звільнили.

Ми часто ласку Божу упускаєм

І на скарби земні її міняєм.

Міняєм часто вічне на дочасне,

Не розуміючи, що зле, а що прекрасне.

 

Потерпівши за нас страсті, Ісусе Христе, Сину божий помилуй нас.

СТАНЦІЯ 11: Ісус слухняно простягає руки.

Він, мов ягня, покірно йде на муки.

Дірявлять грубі цвяхи руки й ноги,

Стікає кров свята на грунт сухий Голгофи.

Учімось від Христа приймати біль терпіння

Й приниження, щоб досягти спасіння.

Молімося за тих, що нас карають,

Невинну кров бездумно проливають.

 

Потерпівши за нас страсті, Ісусе Христе, Сину божий помилуй нас.

СТАНЦІЯ 12: Скатований, обпльований юрбою,

З скорботою і болем у Душі,

Увінчаний терниною й ганьбою.

Вмирає Син Господній на хресті.

Скінчилась страта , розійшлися люди,

Померкло сонце, тихо стало всюди.

Всі розійшлись: і вороги, і друзі,

Лиш Мати під хрестом стоїть у тузі

Стоїть в зажурі під хрестом

Страждальна Мати,

А на хресті дитя її розп’яте.

 

 

Потерпівши за нас страсті, Ісусе Христе, Сину божий помилуй нас.

СТАНЦІЯ 13: Скінчилися Христа нестерпимі муки,

А Мати знемагає від розлуки .

В тяжку годину відчаю і болю

Ми нині теж сумуємо із Нею.

Маріє,  Він Твій Син, а наш Спаситель –

Учитель,  Добрий Друг і Відкупитель.

За грішний люд пролив невинну кров

І зло перемогла Його свята любов.

 

⇐ Предыдущая123

Поделиться: