Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Кафедра публічного права Р О Б О Ч И Й З О Ш И Т КомплекснОГО ПРАКТИЧНОГО індивідуальнОГО завдання з курсу «СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ»
студента(ки)____ курсу групи_____ ______________________________________ Викладач курсу – к.ю.н., доцент кафедри публічного права Яремко О. М. ТЕМА:_________________________________________________________________ Завдання отримав______________ Загальна оцінка ___________________________
«______» _______________ 2011 р. Підпис викладача _________________________
Тернопіль –20 11 Додаток Б
МЕТОДИКА НАПИСАННЯ ЕСЕ
Есе - це самостійна письмова реферативно-аналітична робота, яка висвітлює сучасний стан конкретної проблеми і містить відповідь на питання про перспективи та можливі шляхи її вирішення, не допускає плагіату. Есе (з французької еssai - "спроба, проба, нарис") - прозовий твір невеликого об'єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на вичерпну відповідь. Це нове, суб'єктивно забарвлене слово про що-небудь, що має філософський, історико-біографічний, публіцистичний, літературно-критичний, науково-популярний або белетристичний характер. Написання есе є вимогою багатьох міжнародних освітніх програм. Подання, ідеї, думки та людські цінності, мають вирішальне значення при виборі переможців.
Специфіку жанру есе висловлюють наступні риси: Заголовок есе не знаходиться у прямій залежності від теми: окрім відображення змісту роботи він може бути відправною точкою в роздумах автора, висловлювати ставлення частини і цілого. Вільна композиція есе підпорядкована своєю внутрішньою логікою, а основну думку есе слід шукати в "строкатому мереживі" роздумів автора. У цьому випадку порушена проблема буде розглянута з різних сторін. Якщо у творі на літературну тему повинно переважати раціональне поєднання аналізу художнього твору з власними міркуваннями, то в есе - яскраво виражена авторська позиція. Якщо в традиційному творі вітаються індивідуальні особливості стилю і мови автора творів, то в есе індивідуальний авторський стиль - вимога жанру. Структура есе (з урахуванням всіх особливостей та специфіки питання), як правило, повинна включати в себе наступні смислові елементи (які не обов'язково мають виділятися як окремі розділи тексту): 1. Вступ - один абзац. Використовуйте пастки для залучення уваги, такі як: цитата, вірш, питання, роздуми, незвичайні факти, ідеї або смішні історії. Немає необхідності висловлювати в першому реченні основну думку. Але воно повинно підводити до неї або якось ставитися до головної ідеї або тези, а також містити основні положення есе. Уникайте таких фраз, як «Це есе про ...» або «Я збираюся поговорити про ...». 2. Основна частина - 2-3 абзаци. Виражайтесь зрозуміло. Підкріплюйте основні ідеї фактами, роздумами, ідеями, яскравими описами, цитатами або іншою інформацією чи матеріалами, які інтригують і захоплюють увагу читача. Використовуйте довідкові матеріали, щоб усунути тавтологію. 3. Висновок - 1 абзац. Продемонструйте ваш зріст і потенціал у цій галузі. Покажіть ваші погляди на проблему. Які дії ви плануєте у вашому майбутньому вживати щодо даного питання. Ваша головна думка в модифікованому варіанті.
Якість будь-якого есе залежить від трьох взаємопов'язаних складових, таких як: 1) вихідний матеріал, який буде використаний (конспекти прочитаної літератури, лекцій, запису результатів дискусій, власні міркування і накопичений досвід з даної проблеми); 2) якість обробки наявного вихідного матеріалу (його організація, аргументація й доводи); 3) аргументація (наскільки точно вона співвідноситься з піднятими в есе проблемами). Процес написання есе можна розбити на кілька стадій: обмірковування - планування - написання - перевірка - правка. Планування - визначення мети, основних ідей, джерел інформації, термінів закінчення і подання роботи. Мета повинна визначати дії. Ідеї, як і цілі, можуть бути конкретними і загальними, більш абстрактними. Думки, почуття, погляди та уявлення можуть бути виражені у формі аналогій, асоціації, припущень, міркувань, суджень, аргументів, доказів і т.д. Аналогії - виявлення ідеї та створення уявлень, зв'язок елементів значень. Асоціації - відображення взаємозв'язків предметів і явищ дійсності у формі закономірного зв'язку між нервово - психічними явищами (у відповідь на той чи інший словесний стимул видати «першу прийшла в голову» реакцію). Припущення - твердження, не підтверджене жодними доказами. Міркування - формулювання і доказ думок. Аргументація - ряд пов'язаних між собою суджень, які висловлюються для того, щоб переконати читача (слухача) у вірності (істинності) тези, точки зору, позиції. Судження - фраза або речення, для якого має сенс питання: істинно або хибно? Доводи - обгрунтування того, що висновок вірно абсолютно або з якою-небудь часткою ймовірності. В якості доказів використовуються факти, посилання на авторитети, завідомо істинні судження (закони, аксіоми і т.п.), докази (прямі, непрямі, «від протилежного», «методом виключення») і т.д. Перелік, який вийде в результаті перерахування ідей, допоможе визначити, які з них потребують особливої аргументації. Джерела. Тема есе підкаже, де шукати потрібний матеріал. Зазвичай користуються бібліотекою, Інтернет-ресурсами, словниками, довідниками. Перегляд означає редагування тексту з орієнтацією на якість і ефективність. Якість тексту складається з чотирьох основних компонентів: ясності думки, чіткості, грамотності і коректності. Думка - це зміст написаного. Необхідно чітко і ясно формулювати ідеї, які хочете висловити, в іншому випадку вам не вдасться донести ці ідеї і відомості до оточуючих. Виразність - це доступність тексту для розуміння. Найлегше її можна досягти, користуючись логічно й послідовно ретельно обраними словами, фразами і взаємопов'язаними абзацами, що розкривають тему. Грамотність відображає дотримання норм граматики і правопису. Якщо в чомусь сумніваєтеся, загляньте в підручник, словник або посібник зі стилістики або дайте прочитати написане людині, чия манера писати вам подобається. Коректність - це стиль написаного. Стиль визначаться жанром, структурою роботи, цілями, які ставить перед собою автор есе, читачами, до яких він звертається.
Оцінювання есе. Загальні вимоги до якості есе оцінюються за такими критеріями:
Робочий зошит розроблено к.ю.н., доцентом кафедри публічного права Яремко О. М. Додаток В |
Последнее изменение этой страницы: 2019-05-07; Просмотров: 188; Нарушение авторского права страницы