ОХОРОНА ПРАЦІ У ВЕТЕРИНАРНІЙ МЕДИЦИНІ

ОХОРОНА ПРАЦІ У ВЕТЕРИНАРНІЙ МЕДИЦИНІ

Методичні вказівки

до практичних занять

для підготовки фахівців «спеціаліст», «магістр»

Спеціальність 211  «ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА»

Спеціальність 212 «ВЕТЕРИНАРНА ГІГІЄНА,

САНІТАРІЯ І ЕКСПЕРТИЗА»

 

Одеса

2017

К 614.8:636:378.147

Автор: кандидат технічних наук, доцент Сакун М. М.

Рецензент: кандидат с.-г. наук, доцент Чігірьов В.О.

 

Методичні вказівки призначені для використання студентами під час підготовки і виконання практичних занять. Вони складені відповідно до робочої програми навчальної дисципліни «Охорона праці в ветеринарній медицині».

     На практичні заняття винесено матеріал для поглиблення знань, який вивчається на лекціях, а також матеріал, який студенти мають вивчати самостійно. В методичних вказівках до кожного заняття сформульовано мету заняття, план проведення заняття, питання для опитування студентів і рекомендації щодо підготовки до занять.  

 

Методичні вказівки розглянуто та затверджено на засіданні кафедри механізації і автоматизації с.г. виробництва ОДАУ.

Протокол №    від     листопада 2016 р.

 

 

ЗМІСТ

1. Організаційні вказівки щодо проведення занять ……………………………...	4
2. Правила безпеки під час роботи в лабораторії ………………………….	5
3. Рекомендації до практичних занять
Практичне заняття № 1. Аналіз умов праці робітників тваринництва. Дослідження умов праці на робочих місцях …………………
Практичне заняття №2. Атестація робочих місць за умовами праці……… Практичне заняття № 3. Дослідження захисних властивостей ЗІЗОД залежно від умов праці. Розрахунок потреби ЗІЗОД…………..…….
Практичне заняття № 4. Оцінювання безпеки під час обслуговування тварин та проведення ветеринарно-санітарних заходів з тваринами……….
Література…………………………… Додатки ……………………………………………….. Додаток 1.Таблиці для розрахунку освітленості виробничих……… Додаток 2. Таблиці для атестації робочих місць………………..

 

План проведення заняття

1. Обговорити питання відповідно до плану заняття.

2. Заслухати реферати студентів за тематикою заняття і провести їх обговорення.

3. Перегляд фрагменту «Безпека праці у тваринництві» з відеофільму «Охорона праці в галузях с.г.».

4. Рішення задач з розрахунку освітлення та вентиляції виробничих приміщень.

5. Оформлення звіту за заняття.

6. Захист звіту.

 

Питання для опитування

1. Умови праці на молочно - товарних фермах, свинофермах і  їхня залежність від мікроклімату, шкідливих речовин, освітлення.

2. Параметри мікроклімату та принцип їх нормування. Прилади для визначення параметрів мікроклімату.

3. Вплив шкідливих речовин на організм людини, принципи нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі та визначення їх концентрації.

4. Освітлення виробничих приміщень, принцип його нормування, прилад для вимірювання освітленості.

5. Методика розрахунку освітлення виробничих приміщень.

6. Методика розрахунку вентиляції виробничих приміщень.

Теми рефератів

1. Санітарно-гігієнічні вимоги до виробничих і побутових приміщень і інших ветеринарних об’єктів.

2. Обслуговування тварин, хворих зооантропонозами.

3. Захист працівників тваринництва від зооантропонозних хвороб, харчових токсикоінфекцій та професійних захворювань.

Рекомендації студентам щодо підготовки до заняття

Під час підготовки до заняття студентам потрібно повторити матеріал лекції  №2 , теоретичної частини до цього заняття та законспектувати основні положення.

При підготовці до опитування за матеріалом заняття та підготовці рефератів потрібно врахувати наступне.

 

У відповіді на перше питання потрібно висвітлити:

– визначення умов праці;

– визначення класів умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності;

– чим визначаються умови праці на молочнотоварних фермах;

– які фактори займають значне місце серед шкідливих виробничих факторів ;

– від чого залежить мікроклімат у приміщеннях молочнотоварних ферм;

– якими мають бути нормативні параметри мікроклімату у приміщеннях молочно - товарних ферм;

– за рахунок чого відбувається забруднення повітря в корівниках ;

– допустима мікробна забрудненість у приміщеннях молочнотоварних ферм;

– який основний фактор, що визначає умови праці робітників свинарських ферм;

– від чого залежать мови праці робітників свиноферм;

– що є основним показником дискомфортного мікроклімату на свинофермах;

– що є одним із несприятливих факторів виробничого середовища свиноферм;

– що  має провідне гігієнічне значення при роботі в закритих тваринницьких приміщеннях ;

– допустима мікробна забрудненість у приміщеннях свиноферм;

– яке значення для праці робітників молочних ферм має достатня освітленість робочих місць та поверхонь.

 

У відповіді на друге питання потрібно висвітлити:

– що таке мікроклімат виробничих приміщень?

– що враховують при нормуванні параметрів мікроклімату;

– які є періоди року та категорії робіт;

–  прилади для визначення вологості, їх характеристику;

– прилад для визначення швидкості руху повітря, його характеристику;

– прилади, які реєструють зміну параметра з часом.

У відповіді на третє питання потрібно висвітлити:

–  що називається шкідливою речовиною;

– на які групи за характером дії на організм людини проділяють шкідливі речовини;

– яка концентрація шкідливих речовин називається гранично допустимою концентрацією;

– по якому параметру нормують шкідливі речовини;

– на які класи за ступенем дії на організм людини поділяють шкідливі речовини;

– прилад для визначення концентрації шкідливих речовин, його характеристика.

 

У відповіді на четверте питання потрібно висвітлити:

– визначення освітленості і в яких одиницях вона вимірюється;

– визначення світлового потоку і в яких одиницях він вимірюється;

–  характеристику коефіцієнта природної освітленості;

– залежно від чого встановлюють норми освітленості;

– прилад для визначення освітленості, його характеристику.

–

У відповіді на п’яте питання потрібно висвітлити:

– методику розрахунку природного освітлення;

– методику розрахунку штучного освітлення.

У відповіді на шосте питання потрібно висвітлити:

– визначення вентиляції виробничих приміщень;

– визначення повітрообміну;

– визначення потрібного повітрообміну для приміщення з нормальним мікрокліматом, без виділення шкідливих речовин;

– визначення потрібного повітрообміну для приміщення з виділенням шкідливих речовин.

 

У доповіді 1-го реферату потрібно висвітлити:

– де потрібно розміщувати тваринницькі будівлі, ветеринарні об’єкти, склади кормів, кормоцехи та інші виробничі споруди, а також вимоги до майданчиків будь-якої виробничої дільниці;

– норми санітарно-захисних зон залежно від виду і призначення виробничих і тваринницьких об’єктів, будов і споруд;

– розподіл санітарно-побутових приміщень.

 

У доповіді 2-го реферату потрібно висвітлити:

– хто призначає бригаду для обслуговування тварин, хворих зооантропонозами;

– які особи допускаються до роботи з догляду за заразнохворими тваринами;

– що повинні знати робітники, допущені до обслуговування хворих тварин;

– як оснащують персонал, що обслуговує заразнохворих тварин;

– як забезпечується санітарія при обслуговуванні заразнохворих тварин;

– що забороняється працівникам, які лікують або обслуговують заразнохворих тварин.

У доповіді 3-го реферату потрібно висвітлити:

– основні Закони України у сфері захисту населення від інфекційних хвороб;

– якими заходами забезпечується захист населення від інфекційних хвороб, спільних для тварин і людей;

– що потрібно робити для того, щоб зменшити вміст шкідливих газів у повітрі приміщень, де утримуються тварини і птиця;

– що потрібно робити для того, щоб створити умови праці для тваринників, які б відповідали гігієнічним вимогам;

– що передбачає профілактика професійних зооантропонозних захворювань;

– які заходи передбачаються для профілактики стомлення тваринників;

– які заходи повинні проводитись для усунення або обмеження небезпечної дії на організм людини факторів виробничого середовища.

Теоретична частина

Оформлення звіту

Звіт повинен містити:

· назву заняття;

· теоретичну частину:

- параметри мікроклімату, їх нормування, прилади для визначення параметрів мікроклімату;

- поділ шкідливих речовин за характером та за ступенем дії на організм людини, прилади для визначення концентрації газів і пилу;

- нормування освітленості, прилад для визначення освітленості;

- розрахунок вентиляції та освітлення виробничих приміщень;

· практичну частину (умови з рішеннями задач).

Захист звіту

Під час захисту звіту викладач перевіряє правильність оформлення звіту і проводить співбесіду за контрольними питаннями.

Контрольні питання

1. Що таке мікроклімат виробничих приміщень?

2. Які прилади застосовують для контролю параметрів мікроклімату?

3. Що покладено в основу нормування параметрів мікроклімату?

4. Яким приладом визначається відносна вологість за мінусових температур?

5. Як класифікують за стандартом параметри мікроклімату?

6. Який прилад фіксує зміну температури, вологості, тиску упродовж доби?                                       

7. Дати визначення освітленості і в яких одиницях вона вимірюється.

8. Дати визначення світлового потоку і в яких одиницях він вимірюється.

9. Охарактеризувати коефіцієнт природної освітленості.

10.  Залежно від чого встановлюють норми освітленості?

11.   Дати визначення вентиляції.

12.   Що називається кратністю повітрообміну.

13.  Написати формулу для визначення повітрообміну в приміщенні без виділення шкідливих речовин.

14.  Написати формулу для визначення повітрообміну в приміщенні з виділенням шкідливих речовин за відомої їх концентрації.

15.  Що називається шкідливою речовиною?

16.  На які групи за характером дії на організм людини проділяють шкідливі речовини?

17.  Що називається гранично допустимою концентрацією шкідливих речовин у повітрі?

18.  На які класи за ступенем дії на організм людини поділяють шкідливі речовини?

 

Мета заняття

- вивчити загальні положення і організацію роботи з проведення атестації робочих місць;

- ознайомитися з методикою  проведення атестації робочих місць;

- придбати практичні навички заповнення карти умов праці.

Матеріальне забезпечення: типова форма Карти умов праці.

План проведення заняття

1. Опитування студентів за матеріалом заняття.

2. Заповнення карти умов праці за факторами виробничого середовища і трудового процесу, запропонованими викладачем .

3. Оформлення звіту за заняття.

4. Захист звіту.

 

Питання для опитування

1. Де й  для чого проводиться атестація робочих місць за умовами праці?

2. Для чого використовуються результати атестації?

3. Хто входить до складу комісії для проведення атестації робочих місць?

4. Які основні роботи повинна провести комісія при проведенні атестації робочих місць?

Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття

При підготовці до заняття студентам потрібно вивчити матеріал теоретичної частини заняття та його законспектувати.

Теоретична частина

1.1 Загальні положення про проведення атестації робочих місць

Атестація проводиться на підприємствах, в організаціях, установах (надалі — підприємства) незалежно від форм власності й господарювання, на робочих місцях, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Для виробництв, робіт, професій та посад, для яких у Списках №1 і

№2 (дивись Додаток 3) передбачено показниками умови праці, атестацію проводять тільки за цими показниками.

 

Атестація робочих місць передбачає:

-    виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причини їх виникнення;

- дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

- комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці щодо відповідності їх до вимог стандартів, санітарних норм і правил;

- обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії за шкідливими умовами праці;

- підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги і компенсації залежно від умов праці;

- перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

- розроблення комплексу заходів по оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці і оздоровлення працівників;

- складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників.

Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років.

Відповідність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника (власника) підприємства, організації.

Санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводять організації, які мають відповідні ліцензії.

Атестація робочого місця

Робоче місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу на працівників всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених Гігієнічною класифікацією праці.

На основі комплексної оцінки робочі місця відносять до одного з видів умов праці:

- з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;

- зі шкідливими і важкими умовами праці;

- зі шкідливими умовами.

За оцінку умов праці керівників та спеціалістів береться оцінка умов праці керованих ними працівників, якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених у Списках №1 і №2 для їхніх підлеглих протягом повного робочого дня.

Під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт, передбачених Списками і протягом не менше 80% робочого часу, що має підтверджуватись відповідними документами.

За результатами атестації складається перелік:

- робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад працівникам, яким підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;

- робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства згідно зі ст. 26 Закону України «Про підприємства» і ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно  здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.

Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, зокрема на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством, підписує голова комісії за погодженням з профспілковим комітетом. Він затверджується наказом по підприємству, організації та зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії і посади яких внесено до переліку.

Висновки з атестації робочого місця заносяться до розділу 4 Карти.

 

Пільги і компенсації

Право на пенсію на пільгових умовах визначається за показниками, наведеними в Додатку 3.

Інші пільги та компенсації залежно від умов праці визначають за діючими нині законодавчими актами.

Висновки щодо пільг і компенсацій заносять до розділу 6 Карти.

З результатами атестації ознайомлюють працівників, зайнятих на робочих місцях, що атестуються.

Матеріали атестації робочих місць є документами суворої звітності і зберігаються на підприємстві протягом 50 років.

 

Практична частина

    Студенти по запропонованим викладачем факторам виробничого середовища і трудового процесу проводять атестацію робочого місця, заповнюючи карту умов праці. При заповненні карти умов праці потрібно користуватися рекомендаціями, визначеними в пункті 1.3.

Оформлення звіту за заняття

Звіт повинен містити:

- назву практичного заняття;

- Карту умов праці за факторами виробничого середовища і трудового процесу, вказаними викладачем, заповнені Таблиці 1 і 2 Карти, висновки по атестації за пунктами 3,4, 5,6 Карти.

Захист звіту

При захисті звіту викладач перевіряє правильність оформлення Карти умов праці і проводить співбесіду за контрольними питаннями.

5. Контрольні питання

1. З якою метою проводиться атестація робочих місць?

2. Які виробничі об’єкти підлягають атестації? Яка її періодичність?

3. Які параметри оцінюються при проведенні атестації робочих місць?

4. Назвати склад та обов’язки атестаційної комісії?

5. Що визначається у ході вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу?

6. Яким шляхом проводиться гігієнічна оцінка умов праці?

7. Перелік яких робочих місць складається за результатами атестації?

 

 

План проведення заняття

1. Опитування студентів за матеріалом заняття.

2. Рішення задач на вибір ЗІЗОД і розрахунок їх потреби.

3. Оформлення звіту за заняття.

4. Захист звіту.

 

Рекомендації студентам щодо підготовки до заняття

Під час підготовки до заняття студентам потрібно повторити матеріал теоретичної частини до цього заняття та законспектувати основні положення.

Теоретична частина

Загальні відомості

   Засоби індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) використовують тоді, коли вичерпані можливості створити нормальні умови праці за допомо­гою санітарно-гігієнічних, технічних і інших заходів.

    За принципом дії ЗІЗОД поділяють на дві групи: фільтруючі та ізолюючі.

Фільтруючі ЗІЗОД застосовують у тому випадку, коли повітрі не менше 18 % (за об'ємом) кисню та відома і невелика концентрація шкід­ливих речовин. До фільтруючих ЗІЗОД належать респіратори та фільтруючі протигази.

Ізолюючі ЗІЗОД застосовують у тому випадку, коли в повітрі менше 18 % кисню та невідома або велика концентрація шкідливих речовин. До ізолюючих ЗІЗОД належать шлангові протигази та автономні дихальні апарати.

Респіратори

  Респіратори  за призначенням  поділяються на протипилові, протигазові і універсальні.

За конструктивним виконанням  їх можна поділити на два типи: філь труючі маски і патронні.

Протипилові респіратори

    До протипилових респіраторів, що належать до типу фільтруючих масок, відносяться:  «Пелюсток», «Кама», «Сніжок». Вони безклапанні. Повітря, яке вдихається і видихається, проходить одним шляхом. Їх можна використовувати тільки за невеликої вологості і плюсової температури.

У клапанних респіраторів повітря, яке вдихається і видихається, проходить різними шляхами за допомогою системи клапанів вдиху і видиху. Представником є респіратор «У-2К». Їх можна використовувати за невеликої вологості і будь-якій температурі.

    Усі респіратори патронного типу є клапанними, мають гумову напівмаску і фільтруючі патрони.

    До протипилових респіраторів патронного типу відносяться: «Айстра-2» і «Ф-62Ш».

Протигазові респіратори

  Протигазові респіратори за конструкцією належать до патронного типу. Представником протигазових респіраторів є респіратор «РПГ-67».

Респіратор «РПГ-67» комплектується фільтруючими патронами чотирьох марок А, В, Г, КД. Залежно від марки патрона протигазовий респіратор має таке позначення: РПГ-67А, РПГ-67В, РПГ-67Г, РПГ-67КД.

Таблиця 3.1

Універсальні респіратори

Респіратор РУ-60 М захищає від газів, парів, пилу, диму. За конструкцією він аналогічний протигазовому респіратору РПГ-67. Комплектується фільтруючими патронами таких самих марок, як респіратор РПГ-67, але є товстішим, тому, що, крім протигазових фільтрів, має ще аерозольні фільтри. Протигазові і універсальні респіратори дозволяється застосовувати при концентраціях шкідливих речовин у повітрі робочої зони до 10 ГДК.

    Якщо концентрація шкідливих речовин більше 10 ГДК, то необхідно застосовувати фільтруючі протигази. Для захисту від високотоксичних речовин типу синильної кислоти та миш'яковистого водню респіратори РУ- 60М і РПГ-67 застосовувати забороняється.

Фільтруючі протигази

    Фільтруючі протигази призначені для одночасного захисту органів дихання, очей і шкіри обличчя від дії шкідливих речовин у вигляді газів і парів.

Промисловість випускає 8 марок фільтрувальних коробок (А, В, Г, КД, Е, СО, М, БКФ). Фільтруючі коробки, відповідно до призначення, відрізняються кольоровим пофарбуванням і маркуванням. Фільтруюча коробка може мати додатково протиаерозольний фільтр, тоді вона має білу вертикальну смугу посередині. Коробки малого габариту (МКП) випускаються чотирьох марок (А, В, Г, КД). Призначення фільтруючих коробок промислових протигазів наведено у таблиці 3.

Таблиця 3.

Практична частина

Задача 1.

    Визначити тип ЗІЗОД для роботи з пиловидними мінеральними

добривами, якщо концентрація пилу q_ф = 300 мг/м³, а його (ГДК)

q_гдк= 4 мг/м³ , відносна вологість ― 70 %.

Задача 2.

    Розрахувати потребу в запасних фільтрах до респіратора «Айстра – 2» для бригади механізаторів у складі 4-х осіб на рік за умови, що в ЗІЗОД вони працюють упродовж року приблизно 40 годин. Робота механізаторів належить до роботи середньої важкості.

Задача 3.

Визначити тип ЗІЗОД для роботи із внесення аміачної води, якщо концентрація аміаку в повітрі може досягати q _ф = 100 мг/м³ , а його (ГДК) 

q _гдк=20 мг/м³ .

Задача 4.

    Розрахувати потребу в запасних патронах марки КД до респіраторів

ПРГ-67для бригади механізаторів у складі 4-х осіб на рік за умови, що в

ЗІЗОД вони працюють упродовж року приблизно 40 годин.

Таблиця 4

Оформлення звіту

Звіт повинен містити:

· назву роботи;

· теоретичну частину:

- типи респіраторів, протигазів, призначення патронів респіраторів і коробок протигазів;

- методику розрахунку потреби ЗІЗОД;

· практичну частину (умови з рішеннями задач).

Захист звіту

    При захисті звіту викладач перевіряє правильність оформлення звіту і проводить співбесіду за контрольними питаннями.

Контрольні питання

1. В яких випадках застосовують фільтруючі й ізолюючі ЗІЗОД?

2. Дати характеристику протипилових респіраторів.

3. Дати характеристику протигазових респіраторів.

4. Призначення фільтруючих коробок протигазів і їхні марки.

5. Призначення патронів респіраторів і їхні марки.

6. Методика вибору ЗІЗОД залежно від умов праці.

7. Методика розрахунку потреби ЗІЗОД.

 

 

Питання для обговорення

1. Загальні вимоги безпеки під час обслуговування тварин.

2. Безпека праці під час обслуговування ВРХ.

3. Безпека праці під час утримання свиней.

4. Безпека праці під час обслуговування коней.

5. Загальні вимоги безпеки під час проведення ветеринарно-санітарних заходів.

6. Безпека праці під час проведення ветеринарно-санітарних заходів з тваринами.

7.  Безпека фахівців ветмедицини та обслуговуючого персоналу під час

     проведення масових діагностичних, лікувальних та профілактичних

     заходів (туберкалізація, щеплення, взяття крові, введення

    антигельмінтиків).        

Теми рефератів

1. Безпека праці під час утримання птиці.

2. Безпека праці під час утримання хутрових звірів.

3. Забезпечення пожежної безпеки тваринницьких ферм.

 

 

Рекомендації студентам щодо підготовки до заняття

    Під час підготовки до заняття студентам потрібно вивчити матеріал лекцій №3,4. Під час підготовки до опитування за матеріалом заняття та підготовки рефератів потрібно врахувати наступне.

 

У відповіді на перше питання потрібно висвітлити:

– які особи допускаються до роботи з обслуговування тварин;

– які особи допускаються до самостійної роботи з обслуговування тварин;

– які виробничі фактори становлять небезпеку для обслуговуючого персоналу під час обслуговування тварин;

– яких правил особистої гігієни необхідно дотримуватися під час обслуговування тварин;

– основні правила безпечного обслуговування тварин.

У відповіді на друге питання потрібно висвітлити:

– чому бугай може бути небезпечним;

– як потрібно поводитись із бугаями;

– де і як утримують бугаїв;

– у якому віці кожному бику вставляють у носову перегородку кільце;

– яким чином прибирають стійло бугая, а також чистять або миють тварину;

– правила безпеки під час виведення бугая із стійла на прогулянку;

– правила безпеки під час проведення ветеринарних обробок, болючих лікувальних процедур та розчищення копит;

– правила поводження оператора у випадку різкого виявлення непокори твариною;

– правила прив’язного утримання корів;

– правила огляду або вилучення хворої тварини, ремонту обладнання, огорож під час знаходження корів у груповому станку;

– правила роздавання грубих, соковитих та комбінованих кормів;

– правила миття гарячою водою та мийними або дезінфікуючими засобами відер, напувалок, автонапувалок;

– основні правила фіксації тварин.

У відповіді на третє питання потрібно висвітлити:

– де тримають кнурів;

– у якому віці відрізають ікла у кнурів;

– забезпечення безпеки під час прогулянки кнурів;

– правила безпеки під час обслуговування свиноматок;

– правила безпеки під час обслуговування поголів’я свиней у погано освітленому приміщенні;

– правила безпеки під час очищення технологічного обладнання.

       У відповіді на четверте питання потрібно висвітлити:

– основні правила безпечного поводження з конем;

– правила прибирання денників та станків, чищення коня;

– правила безпеки під час виведення коня з денника;

– що забороняється під час обслуговування коней;

– де і як повинна проводитися робота з розчищення копит та підковуваня коней;

– правила безпеки під час повалення коня та з поваленим конем;

– правила безпеки під час таврування коней.

       У відповіді на п’яте питання потрібно висвітлити:

– які заходи у тваринництві вважаються ветеринарно-санітарними;

– на кого покладається відповідальність за організацію і своєчасне проведення ветеринарно-санітарних заходів у господарствах;

– хто контролює всю практичну роботу по проведенню ветеринарно-санітарних заходів;

– обов’язки головного ветеринарного лікаря з проведення ветеринарно-санітарних заходів;

– хто допускається до ветеринарного обслуговування тварин і проведення санітарно-ветеринарних робіт;

– що повинен знати персонал, який бере участь у ветеринарному обслуговуванні тварин;

 

У відповіді на шосте питання потрібно висвітлити:

– мету санітарно-профілактичних заходів;

– які заходи займають заходів важливе місце в системі санітарно-профілактичних заходів;

– що повинна передбачати організація й проведення робіт в системі санітарно-профілактичних заходів;

– що необхідно враховувати при використанні засобів боротьби із шкідниками (пестицидів);

–  що таке дезінфекція, як вона проводиться та правила безпеки;

–  що таке дезінвазія , як вона проводиться та правила безпеки;

– що таке дезінсекція, як вона проводиться та правила безпеки;

– що таке дератизація, як вона проводиться та правила безпеки;

– правила безпеки при лікувальних заходах;

– правила безпеки при діагностичних дослідженнях.

 

У відповіді на сьоме питання потрібно висвітлити:

– які небезпеки « сюрпризи» можуть виникати при роботі ветеринарного лікаря;

– які основні правила безпеки необхідно виконувати при роботі ветеринарного лікаря(загальні; перед роботою; під час обробки великої рогатої худоби у стійлах; під час проведення масових ветеринарно-санітарних обробок тварин; під час проведення ветеринарних досліджень, обстежень; безпека під час повалення тварин; Під час виконання невеликих малоболісних операцій (щеплення, взяття крові тощо); під час спилювання або сколювання іклів кнурів; під час роботи по розчищенню копит, підковуванню і тавруванню коней; під час ректального дослідження тварин; під час проведення хірургічних операцій;при аваріях).

 

У доповіді 1-го реферату потрібно висвітлити:

– де вирощують птицю;

– що необхідно перевірити перед початком роботи при вирощуванні та утриманні птиці в кліткових батареях;

–  безпеку при огляді птиці;

– безпеку при обслуговуванні птиці;

– безпеку при роботі з тарою;

– безпеку при роботах в інкубаторах.

У доповіді 2-го реферату потрібно висвітлити:

– безпеку при  обслуговуванні кролів;

– безпеку при обслуговуванні норок;

– безпеку при обслуговуванні лисиць;

– безпеку при обслуговуванні бджіл.

 

У доповіді 3-го реферату потрібно висвітлити:

– яким чином вирішуються питання забезпечення пожежної безпеки;

– якими мають бути дороги на фермах, комплексах, пунктах переробки

с. г. продукції;

– якою має бути загальна площа будівель і споруд    відповідно до правил пожежної безпеки;

– правила обладнання тваринницьких приміщень для забезпечення пожежної безпеки;

– основні правила   забезпечення  пожежної безпеки тварин;

–  основні правила   забезпечення  пожежної безпеки установок по тепловій обробці кормів;

– пожежне водопостачання.

 

Література

1. Осадчук І.П. Охорона праці в галузях сільського господарства: Навч. посіб. / І. П. Осадчук, М. М. Сакун. – Одеса: «Барбашин», 2007. ― 478с.

2. Сакун М.М. Методичні вказівки щодо вивчення дисципліни «Охорона праці в ветеринарній медицині». Частина 1. – Одеса: «Центр Медіа», 2012. ―  48с.

3. Сакун М.М. Методичні вказівки щодо вивчення дисципліни «Охорона праці в ветеринарній медицині». Частина 2. – Одеса: «Центр Медіа», 2012. ―  68с.

4. Сакун М.М. Охорона праці в галузі:Метод. вказ. до самост. роб. /М. М. Сакун. – Одеса: ОДАУ, 2015. ― 46 с.

 

 

ОХОРОНА ПРАЦІ У ВЕТЕРИНАРНІЙ МЕДИЦИНІ

Методичні вказівки

до практичних занять

для підготовки фахівців «спеціаліст», «магістр»

123456789Следующая ⇒

Поделиться: