Тема 2. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайні ситуації

Ліцензіат це

Реєстр потенційно-небезпечних об’єктів ведеться:

Державний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки, до яких входять потенційно небезпечні об’єкти, ведеться

Держнаглядохоронпраці, тому

покладення цих функцій на МНС фактично є дублюванням повноважень цих органів (Державним департаментом стрнаніого фонду докхменшшіії для забезпечення підготовки управлінських рішень щодо запобігання та ліквідації наслідків НЕС. а також для потреб страхового фонду документації)

Фінансування проведення експертизи ОПН покладається на:

суб'єкта господарської діяльності.

Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки це:

порядок визначення об'єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об'єктів.

Тема 6. Планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного та біологічного зараження

1. Дозиметричний контроль на підприємстві є частиною: складовою частиною протирадіаційного і протихімічного захисту персоналу.

2. Тривалість дотримування режиму радіаційного захисту залежить від : : рівень радіації на місце­вості, захисні властивості сховищ, протирадіаційних укриттів, виробничих і житлових будівель, а також встановлені (допустимі) дози опромінення.

3. При яких рівнях радіації здійснюється повна евакуація населення:

4. Дезактивація  це: вилучення радіоактивних речовин із забруд­нених будинків, споруд, рослинності, подвір'їв, парків, садів, доріг і різних середо­вищ (води, продовольства), одягу, взуття, техніки, транспортних засобів, облад­нання або зниження їх активності і блокування перенесення під дією вітру, води, а також на техніці, одязі, взутті.

5.Загальна евакуація населення проводиться за рішенням: Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення

6. Пішим порядком евакуації планується на відстані: добового переходу (30—40 км)

7.До евакуаційних органів не належить :

    обласні, міські, районні та об'єктові евакокомісії;

    евакуаційні комісії міністерств, відомств, організацій та установ;

    збірні евакуаційні пункти (ЗЕП);

   приймальні евакокомісії (ПЕК) та приймальні евакуаційні пункти(ПЕП);

 пункти посадки і висадки, а також проміжні пункти евакуації (ППЕ);

8. При аваріях на АЕС проміжні пункти евакуації: розгортаються на межі 30-км зони, де проходить дезактивація та санітарна обробка.

9. До ЗІЗ органів дихання і шкіри належать: фільтруючі і ізолюючі протигази, респіратори, протипорохові матер'яні маски ПТМ-1, ватно-марлеві пов'язки, спеціальна ізолююча захисна одежа і пристосований одяг та медичні засоби захисту.

(Засоби захисту органів дихання:фільтруючі протигази ГП-5, ГП-5м; протигази ПДФ-д, ПДФ-ш, а також камера захисна дитяча КЗД-4 (КЗД-6); респіратори Р-2; промислові респіратори; Протипорохова тканинна маска ПТМ-1 та ватно-марлева пов 'язка; ізолюючі протигази ІП-46м, ІП-4, ІП-5;

Засоби захисту шкіри: найпростіші засоби захисту шкіри(одяг, взуття), Плащі і накидки із прогумованої тканини, хлорвінілу, пальта із драпу, шкіри, грубого сукна добре захищають від радіоактивного пороху і біологічних засобів, Для захисту ніг використовують гумові чоботи, боти, валянки з галошами, взуття із шкіри і шкірозамінників. Для захисту рук використовують гумові або шкіряні рукавиці. Для захисту голови і шиї пропонується використовувати капюшони, Звичайний одяг, оброблений мильно-масляною емульсією, може захистити від пари отруйних речовин, легкий захисний костюм Л-1(сорочка з капюшоном, штани, які зшиті разом з панчохами, двопалі рукавиці і підшоломники); комплект захисного фільтруючого одягу (ЗФО)( є два рецепти: перший- поглинає пару ОР за рахунок абсорбції (розчину пари ОР), другий — нейтралізує ОР за рахунок хемосорбції);

10. Сховище - інженерна споруда, що не захищає від: герметичного типу, яка забезпечує захист людей від дії уражаючих речовин, наслідків аварій та катастроф техногенного і природного характеру.

11. До основних і допоміжних приміщень сховищ відносяться: До основних приміщень відносяться:

- приміщення для укриття людей;- медичний пункт;- пункт управління.

До допоміжних приміщень відносяться:- фільтровентиляційні приміщення (ФВП);- приміщення під дизельні електростанції (ДЕС);- санітарні вузли;- електрощитова;- аварійний вихід;- приміщення для зберігання продуктів харчування;- тамбури і тамбур шлюзи та інші.

12. Система повітрозабезпечення сховища може працювати в таких режимах режимі чистої вентиляції,режимі фільтровентиляції, ре­жим регенерації повітря

13. Норма потрапляння повітря у сховище в режимі чистої вентиляції, фільтровентиляції і повної ізоляції становить: межах 8-13 м³/год на людину, 2 м³/год на одну людину (5 м³/год на одну людину, що знаходиться в пункті управління. Продуктивність однієї комірки масляного фільтра 1000-1300 м³/год при аероди­намічному опорі від 3 до 8 мм водяного стовпчика.

При повній ізоляції Потужність засобів регенерації визначають, виходячи з три­валості їх роботи протягом розрахункового терміну при нормах витрати кисню 25 л/год і поглинання вуглекислого газу 20 л/год на одну людину.

14. Термін роботи сховища в режимі чистої вентиляції, фільтровентиляції і повної ізоляції становить: чистої вентиляції 48 годин, фільтровентиляції – 12, повної ізоляції - …()

15. Для життєзабезпечення у сховищі є системи: - повітропостачання;- водопостачання;- водовідведення (каналізації);- опалення;- електропостачання; - зв’язку (У сховищі також мають бути дозиметричні й хімічні при­лади розвідки, засоби індивідуального захисту, засоби гасіння по­жеж, аварійний запас інструментів, засоби аварійного освітлення, за­пас медичних засобів, продуктів і води)

16. При розрахунку сховища планується площа підлоги і внутрішній об’єм на 1 людину при двоповерховому розміщенні лавок: - 0,5 м²/людину при двоярусному розміщені ліжок; внутрішній об’єм приміщень не менше 1,5 м³/людину

17. При розрахунку сховища планується площа підлоги на 1 людину при триповерховому розміщенні лавок: 0,4 м²/людину при триярусному розміщені ліжок

18. Двоповерхові лавки становлять у приміщеннях висотою: при висоті від 2,15 до 2,9 м встановлюються двоярусні ліжка

19. Електроручний вентилятор ЕРВ -72,2 і фільтровентиляційний комплекс ФВК-ІІ працюють у режимі: чистої вентиляції (В РЕЖИМІ 1) (першому і другому, ФВК-ІІ, крім цього, забезпечує роботу в режимі IІІ.)

20. Обладнання РУ-150/6- регенеративна установка забезпечує: .за режимом III регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70.

21. Начальником методичної служби ЦЗ держави є: Міністр охорони здоров'я.

    22. Карантин передбачає: повну ізоляцію осередку ураження; встановлення на зовнішніх кордонах                охорони; заборону виходу людей, тварин та вивезення майна; дозвіл в'їзду лише спеціальним формуванням; заборону транзитного проїзду; розподіл населення на маленькі групи і доставку харчування, води у квартири, окремі будинки; припинення роботи всіх підприємств та установ, крім тих, які мають особливе значення для господарства; проведення профілактичного лікування населення, а також санітарна обробка, дезінфекція, дезінсекція і дератизація; використання засобів індивідуального захисту.

23. Обсервація передбачає: посилене медичне спостереження за людьми, що знаходяться у вогнищі зараження, виявлення і ізоляцію хворих, негайне проведення запобіжних щеплень, обмеження спілкування груп населення між собою (спеціальні заходи, які попереджають розповсюдженням інфекції в інші райони.).

24. Які види захисних споруд існують?: а) за захисними властивостями: - сховище; - протирадіаційне укриття (ПРУ); - прості укриття.

б) за призначенням: - для захисту населення; - для розміщення органів управління.

в) за місцем розташування: - вбудовані (в підвальному або напівпідвальному приміщенні); - окремо розташовані.

г) за термінами будівництва: - завчасно збудовані (до надзвичайної ситуації); - швидко споруджені (під час надзвичайної ситуації).

(сховище; протирадіаційне укриття (ПРУ); прості укриття)

25. Прості укриття і вбудовані сховища це: - вбудовані (в підвальному або напівпідвальному приміщенні); (ЗАХИСНІ СПОРУДИ).

26. Всі приміщення сховищ поділяють на: основних та допоміжних приміщень.

Тема 2. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайні ситуації

1.Епізоотія, Епіфітотія, Епідемія це:

Епізоотія — широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби тварин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території.

В разі епізоотії можлива реквізиція майна в населення, задля суспільної необхідності.

В Україні серед ссавців найпоширенішими є епізоотії за сказом, туляремією, лайм-бореліозом, лептоспірозом (до 10 серотипів).

Епіфітотія — широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території. Аналог епізоотіїу тварин та епідемії у людей.

Епідемія (від грец. epi- — «серед» і demos — «народ») — тип захворювання, яке є новим для даної популяції протягом періоду збереження імунної «пам'яті» та розповсюджується зі швидкістю, що значно перевищує очікувану, засновуючись на нещодавньому попередньому досвіді (тобто числі нових випадків за одиницю часу).

2. Сутність і призначення моніторингу полягає у: спостереженні, контролі і передбаченні небезпечних процесів та явищ природи, техносфери, зовнішніх дестабілізуючих чинників (збройних конфліктів, терористичних актів тощо), які є джерелами надзвичайних ситуацій, а також динаміки розвитку ситуацій, визначення їх масштабів з метою вирішення завдань щодо запобігання НС та організації ліквідації лиха.

3. Моніторинг стану техногенних об'єктів і прогноз аварійності здійснюють: Держтехнагляд, Держатомрегулювання, а також наглядові органи у складі центральних органів виконавчої влади, зокрема МНС.

4. Методичне керівництво та координація діяльності системи моніторингу і прогнозування НС на державному рівні здійснюється: МНС, зокрема управлінням прогнозування, яке в перспективі має перетворитися на Службу прогнозування. Прогноз ризиків НС на території країни загалом здійснює МНС у взаємодії з іншими центральними органами виконавчої влади.

5. Об’єктами моніторингу довкілля є: атмосферне повітря та опади, джерела промислових викидів в атмосферу; поверхневі і морські води та підземні води, джерела скидів стічних вод, водні об’єкти у межах природоохоронних територій, питна вода; грунти різного призначення , у тому числі на природоохоронних територіях; радіаційний стан на пунктах стаціонарної мережі та об’єктах захоронення радіоактивних відходів; геофізичні поля; стихійні та небезпечні природні явища: ендогенні та екзогенні геологічні процеси; звалища промислових і побутових відходів.

6. Основні критерії, за якими здійснюється якісна оцінка потенційних наслідків для кожного небезпечного стану ОГ наступні: - клас 1 – безпечний: не спричиняє незворотних наслідків, пошкодження обладнання та нещасних випадків з людьми; - клас 2 - граничний: призводить до порушень в роботі, може бути компенсованим або взятим під контроль без ушкодження обладнання або нещасних випадків з персоналом;- клас 3 – критичний – призводить до великих порушень у роботі, ушкодження обладнання або створення небезпечної ситуації, яка потребує негайних заходів для порятунку персоналу;- клас 4 – катастрофічний – призводить до втрати обладнання та (чи) загибелі без масового травмування персоналу.

7.Потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) це об’єкт: на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об’єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

8. ПНО вважається об’єктом підвищеної небезпеки (ОПН) відповідного класу у випадку якщо на ньому: використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються один або кілька небезпечних речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення НС.

9. Ідентифікацію ОПН проводить: ОГ, у власності або користуванні яких є хоча б один ОПН або які мають наміри почати будівництво такого об’єкта (тобто власник).

10. У процесі ідентифікації для кожного ПНО розраховується: сумарна маса будь-якої небезпечної речовини з вказаних в нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин.

11. Який державний орган веде Державний реєстр ОПН і видає свідоцтво про державну реєстрацію ОПН: Держгірпромнагляд.

12.Основні характеристики ризику об’єктів і територій відображаються у: паспортах ризику.

13. Паспортизація ПНО це: це процедура підготовки і представлення паспорта ПНО відповідно до вимог положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів, затвердженого наказом МНС.

14. Паспорт ПНО підлягає переоформленню кожні: 5 років.

15. Територія міста з урахуванням переважного функціонального призначення поділяється на: селітебну, виробничу і ландшафтно-рекреаційну.

16. Селітебна територія має таке призначення: розміщення житлового фонду, громадських будівель і споруд (в т.ч. науково-дослідних комплексів), а також окремих комунальних і промислових об’єктів, які не вимагають утворення санітарно-захисних зон; будівництво шляхів міського сполучення, вулиць, площ, парків, бульварів та інших місць загального користування.

17. Ландшафтно-рекреаційна територія включає: міські ліси, лісопарки, лісозахисні зони, водойми, сільськогосподарські угіддя, які разом з парками і скверами селітебної території формують систему відкритого простору

18. Виникнення зони потенційних руйнувань міст у фронті повітряної ударної хвилі можливе при тиску: 30 кПа і більше, а також сейсмічний вплив, що спричиняє руйнування будівель, споруд, комунікацій