Біржові товари та види біржових угод на товарній біржі

До товарів, що традиційно є предметом біржового обороту, відносяться:

- продукти рослинного походження (зерно, олійні культури, цукор, кава, какао, чай, спеції, бавовна, апельсиновий сік, каучук і т. п.);

- продукти тваринного походження (жива худоба, м'ясо свіже і морожене, бекон, бройлери, яйця, топлене сало, щетина, шкіри, шерсть, шовк-сирець, рибна мука);

- енергетичні і мастильні матеріали, а також інші хімікати (нафта, бензин, мастильні масла, пропан, кокс, ацетон, спирт, каустична сода та інші);

- метали, а також вироби і напівфабрикати з них.

Головною рисою біржових товарів є простота і стандартизованість асортименту та якості, завдяки чому сам товар на біржі є відсутнім, оскільки немає потреби в його пред'явленні. Фактично на біржах продаються не партії товарів, а біржові контракти, що містять встановлену біржею кількість товару певного сорту, типу, марки та регламентують строки його поставки. При цьому покупець отримує на біржі від продавця документ, що підтверджує право власності покупця на цей товар (варрант).

Крім зазначених, основними вимогами до біржових товарів є такі: товар може бути масовим і випускатися у досить великому обсязі, що дозволяє визначити попит і пропозицію, на основі яких встановлюється рівноважна ціна; він повинен відповідати жорстким вимогам до умов зберігання, транспортування та вимірювання.

Хоча на сучасних біржах часто торгують товарами, яким не притаманні дані ознаки, що пов'язано з посиленням впливу на біржову торгівлю техніки здійснення операції, такі ознаки, як взаємозаміна і придатність до стандартизації, все ж є такими, що визначають для біржових товарів.

У найширшому понятті стандарт являє собою зразок, що приймається за вихідний для порівняння з ним інших подібних товарів. Конкретні характеристики даного зразка повинні бути чітко визначені і описані. Стандартизація використовується в торгівлі для того, щоб забезпечити споживачу однорідність товару за якістю, розмірами, вагою, зовнішнім виглядом. Для цього в процесі стандартизації виділяється невелика кількість типових сортів певного товару, що охоплюють велику частину, його виробництва. Стандартизований товар можна продавати і купувати, користуючись тільки назвами і номерами сортів. Крім якісних характеристик стандартними в біржовій торгівлі є кількість товару, час і місце постачання.

На кожній біржі в торгівлі певним товаром використовуються стандартні контракти, в яких вказані якісний стандарт, що має значну частку в обігу даним товаром, а також характер операції.

Постачальник товару вищого стандарту в порівнянні з вказаним в стандартному контракті отримує доплату, а постачальник товару нижчого стандарту – меншу ціну.

На товари встановлюються ціни трьох типів:

- ціна продавця, тобто ціна, за якою власник товару хоче його продати;

- ціна покупця, тобто ціна, за якою покупець хоче придбати товар;

- ціна, за якою фактично була укладена операція.

На деяких біржах виділяються у всіх трьох вказаних типах також ціни початку, середини і кінця біржової сесії, що дозволяє учасникам біржової торгівлі орієнтуватися в короткострокових тенденціях зміни цін.

Котировки встановлюються на сорт, який був прийнятий в стандартному контракті, а також на певну кількість товару, що є одиницею операції на даній біржі. Ці певні одиниці можуть розрізнюватися в залежності від сорту товару, а також для одного і того ж сорту товару на різних біржах. Керівництво біржі визначає мінімальний розмір партії товару для реалізації на біржі (лот), який є кратним одиниці товару.

Біржові угоди з товарами широкого вжитку та машинно-технічною продукцією не відбуваються внаслідок їх якісної різноманітності, швидкої зміни технічних параметрів і високого ступеня монополізації їх виробництва та збуту

Біржові товари реалізовуються на біржах через укладання біржових контрактів або угод. Через цю обставину біржі називають контрактними ринками. Угода вважається біржовою, якщо вона відповідає таким вимогам:

- укладена на товар, допущений до котирування на даній біржі;

- укладена у торговельному піті, ямі, спеціально відведеному місці у торговельному залі біржі;

- укладена між членами біржі, або сертифікованими біржовими брокерами;

- укладена в межах часу, відведеного для біржової сесії.

Всі угоди, укладені на біржах, які не відповідають хоча б одній із перерахованих вимог, не є біржовими.

На міжнародних товарних біржах укладаються такі основні види угод: угоди на реальний товар, термінові (ф'ючерсні) угоди, спекулятивні операції та операції з хеджування (Додаток 3).

Біржові контракти з реальними активами в свою чергу поділяються на дві групи:

1) контракти на купівлю-продаж реальних активів з негайною поставкою, які у зарубіжній практиці називаються спотовими (spot) або касовими (cash), передбачають виконання укладених у біржовій залі під час біржової сесії у найкоротші терміни, тобто негайно.

Ці терміни встановлюються біржами індивідуально, однак є уже прийняті на світових ринках конкретні строки виконання.

2) контракти на купівлю-продаж реальних активів з поставкою у строки, вказані у контракті за цінами, погодженими в момент укладання угоди. Ці контракти прийнято називати форвардами (forward).

Форвардний контракт - це угода, за якою продавець поставляє конкретний актив покупцеві на обумовлену дату у майбутньому. На момент укладання угоди погоджується ціна на товар.

Сторони домовляються про строки поставки, обсяги, беручи за основу щодо якісних характеристик біржовий стандарт.

Сучасні біржі реальних товарів дозволяють доставляти товар лише у ті місця, де виконуються всі вимоги біржі щодо зберігання. Це можуть бути склади, елеватори, сховища, холодильники, банки, депозитарії, які мають спеціальні угоди з біржею і виконують всі її приписи. Вони, як правило, знаходяться недалеко від біржі, але й можуть розташовуватися за межами країни, де розміщена біржа.

Ф'ючерсні угоди. Ф'ючерсна біржа – це ринок фіктивного товарного капіталу. Тут покупця і продавця цікавить не сам товар, а можливість одержати різницю в його вартості через певний термін. Економічними передумовами торгівлі на строк є сезонність виробництва, незбіг періоду виробництва й обігу, нестабільність виробництва, низька еластичність попиту та ін.

Ф'ючерсну угоду іноді називають "ринком цін", контракти тут зберігають права лише на ціни, а термін і якість не залежать від них.

Звичайно при укладанні ф'ючерсного контракту продавець завжди розраховує, що ціни на товар у майбутньому знизяться, а покупець – що підвищаться.

Біржові гравці, що грають на зниження ціни, називаються "ведмедями", а на підвищення – "бики. Контракт, куплений у розрахунку на наступне зниження, називається "короткий", а на підвищення – "довгий".

Кожний ф'ючерсний контракт містить чітко зафіксовану кількість товару.

Ф'ючерсні угоди укладаються на певну кількість контрактів, а не на кількість товару. У контракті вказуються лише Ціна і термін поставки. Виграє той покупець або продавець, що правильно вгадує реальну ціну товару через певний строк.

Хеджування - це біржове страхування від несприятливих коливань цін, що базується на різниці в динаміці цін реальних товарів та цін ф'ючерсних контрактів на цей же товар. Хеджування на біржі здійснюють підприємства, приватні особи, які є учасниками ринку реальних товарів: виробники, переробники і продавці.

Хеджування продажем - це продаж на строковій біржі ф'ючерсннх контрактів виробником або торговцем, які купили рівну кількість реального товару на визначений строк для забезпечення страхування віл ризику падіння цін з моменту поставки реального товару. До нього вдаються фермери, посередники, які купують сировину для переробних підприємств, та ін.

Хеджування купівлею (довге хеджування) - це придбання ф'ючерсних контрактів з метою страхування цін на продаж рівної кількості реального товару, яким торговець не володіє, з поставкою в майбутньому. Мета довгого хеджування полягає в тому, щоб уникнути будь-яких втрат, що можуть виникнути внаслідок підвищення цін на товар, вже проданий за зафіксованою ціною, але ще не закуплений.. Довге хеджування застосовується як засіб, що гарантує закупівельну ціну для торговців і фірм з переробки і споживання сировини.

Спекуляція. Перепродаж ф’ючерсних і форвардних контрактів дає можливість у великих масштабах здійснювати спекулятивні угоди.

Спекулянти – це група учасників ф’ючерсної торгівлі, які полегшують торгівлю біржовими товарами і цінними паперами, беруть ризик хеджерів на себе, допомагають узгоджувати ціни. Спекулянти впливають на підвищення ліквідності ринку.

Діяльність спекулянтів допомагає і стабілізувати ринок. Спекуляція на ф’ючерсних і реальних ринках може бути прибутковою і збитковою. Вони купують контракти з надією, що ціни зростуть, з метою перепродажу за умови високої ціни. Потенційний прибуток залежить від розмірів ризику, який бере на себе спекулянт, та від прогнозу ринкової ситуації.

В основі спекулятивних біржових угод лежить один і той самий принцип біржової гри – гра на підвищенні або зниженні ціни.

Найпростішими способами спекулятивної біржової гри є:

- гра на підвищенні цін, коли біржові контракти купуються з метою їх продажу в майбутньому за більш високою ціною;

- гра на зниженні цін, коли контракти продаються з розрахунку на подальше зниження цін.

 

Контрольні запитання

1) Які функції виконує міжнародна товарна біржа?

2) За якими ознаками можна класифікувати міжнародні товарнібіржі?

3) З яких елементів складається біржова інфраструктура?

4) Охарактеризуйте техніку проведення біржової операції.

5) На які види поділяються біржові угоди?

⇐ Предыдущая9101112131415161718Следующая ⇒

Поделиться: