Без дозволу слідчого судді, суду у зв'язку з підозрою або обвинуваченням у тому ж кримінальному правопорушенні.

Коментована стаття формулює категоричну заборону затримувати без до­зволу слідчого судді, суду підозрюваного, обвинуваченого, до якого застосо­ваний запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, у зв'язку з підозрою або обвинуваченням у тому ж кримінальному правопорушенні. Ви­нятки становлять випадки, передбачені ч. 2 ст. 208 КПК.

Стаття 20S. Виконання ухвали щодо обрання запобіжного заходу 1. Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

1. Негайне після її оголошення виконання ухвали слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу означає термінове виконання, без за­тримки, відразу.

2. Виконання ухвали щодо обрання запобіжного заходу як негайно слід розглядати в контексті виду обраного запобіжного заходу, порядку його вико­нання та фактичних обставин процесуальної ситуації, пов'язаної з виконанням ухвали. Наприклад, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді особис­того зобов'язання із-за специфіки цього запобіжного заходу виконується від­разу ж після її оголошення. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту починає виконуватися з моменту її отримання органом внутрішніх справ та постановки на облік особи, щодо якої застосований цей запобіжний захід тощо.

Стаття 206. Загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини

1. Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції яко­го знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

2. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які ство­рюють обгрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду {находиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний поста­новити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.

3. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримаєть­ся ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

4. Якщо до доставления такої особи до слідчого судді прокурор, слід­чий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слід­чий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк роз­гляду цього клопотання.

5. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи служ­бова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:

1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

2) неперевищення граничного строку тримання під вартою;

Відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

6. Якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про засто­сування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваже­ному органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або при­йняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

⇐ Предыдущая82838485868788899091Следующая ⇒

Поделиться: