Досудове розслідування злочинів і кримінальних проступків

1. Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, передбаченому цим Кодексом.

1. Досудове слідство - форма досудового розслідування, в якій здійснюється роз­слідування злочинів (п. 6 ч. 1 ст. 3 КПК).

Відповідно до ст. 11 КК злочином визнається суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Досудове розслідування злочинів здійснюється згідно із загальними правилами такого розслідування, зокрема, положеннями глав 20-24 КПК України. Основними суб'єктами здійснення кримінального провадження виступають слідчий та прокурор, які наділені за КПК відповідними повноваженнями, закріпленими у статтях 40 та 36 відповідно.

Під час досудового розслідування злочинів більшість слідчих (розшукових) і не­гласних слідчих (розшукових) дій проводяться особисто слідчим або ж за його ініці­ативою. Хоча п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК передбачено повноваження прокурора в необхідних випадках особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, перед­баченому КПК.

Слідчий та прокурор наділені правом надання доручень співробітникам оператив­них підрозділів на проведення слідчих (розшукових) дій. У частині 2 ст. 41 КПК ви­значено порядок виконання доручень слідчого співробітником оперативного підроз­ділу. Зокрема, останній набуває повноважень слідчого з метою реалізації визначених у дорученні заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КПК при досудовому розслідуванні кримінальних про­ступків повноваження слідчого можуть здійснюватись співробітниками інших підроз­ділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. Досудове розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими КПК, зокрема положеннями гл. 25 «Особливості досудового розслі­дування кримінальних проступків» (стаття 298-302 КПК).

Основною відмінністю кримінального провадження за злочинах та кримінальних проступках є форма його здійснення - досудове слідство чи дізнання відповідно.

Дізнання - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків (п. 4 ч. 1 ст. 3 КПК). Підставою для початку досудового провадження за кримінальним проступком є внесення відомостей до ЄРДР керівником органу досудового розслідування.

Під дізнанням розуміється заснована на законі правозастосовна діяльність, спря­мована на виявлення, попередження, запобігання та розслідування кримінальних правопорушень, забезпечення вирішення завдань кримінального судочинства. Функ­ція дізнання передбачена сьогодні і чинним КПК України. Порівняно з ним нововве­дення полягають у можливості, наприклад, співробітників оперативних підрозділів під час досудового розслідування кримінальних проступків користуватися повнова­женнями слідчого органу досудового розслідування. Ці положення закріплені у ч. 3 ст. 38 КПК України.

Процедура надходження матеріалів до співробітників оперативних підрозділів аналогічна процесу реагування на заяви і повідомлення про злочини. Керівник орга­ну досудового розслідування вивчає інформацію, що надійшла до нього, визначає правову кваліфікацію кримінального проступку із посиланням на статтю закону України про кримінальні проступки та доручає проведення розслідування слідчому або співробітнику оперативного підрозділу.

Сам процес досудового розслідування кримінальних проступків реалізується від­повідно до загальних правил кримінального провадження, про що зазначається у ст. 298 КПК України.

Питання, пов'язані із визначенням кримінальних проступків, будуть передбачені у спеціальному законі України про кримінальні проступки. Планується, що кримі­нальним проступком визнаватиметься передбачене відповідним законом діяння (дія або бездіяльність), що не містить великої суспільної небезпеки, вчинене осудною особою, яка досягла на момент вчинення проступку шістнадцятирічного віку, та за яке не передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

З урахуванням цього до категорії кримінальних проступків слід віднести:

- окремі діяння, які за КК України належать до злочинів невеликої тяжкості і, від­повідно до політики гуманізації кримінального законодавства, будуть визнані законо­давцем такими, що не мають значного ступеня суспільної небезпеки (аналіз КК України дозволяє дійти висновку, що кримінальними проступками може бути визна­но більше третини передбачених у ньому злочинів);

- передбачені КУпАП діяння, які мають судову юрисдикцію і не є управлінськими (адміністративними) за своєю суттю. З огляду на це немає підстав визнавати адміні­стративними такі проступки, не пов'язані зі сферою публічного адміністрування, як дрібне викрадення чужого майна (ст. 51), порушення прав на об'єкт права інтелекту­альної власності (ст. 51²), дрібне хуліганство (ст. 173) тощо. Ці проступки за юридич­ною природою не є адміністративними, оскільки відносини, що охороняються зазна­ченими вище нормами, не стосуються державного управління або місцевого само­врядування;

- окремі діяння, передбачені МК України, зокрема: переміщення або дії, спря­мовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України поза митним контролем (ст. 351); переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (ст. 352).

Відмінності досудового розслідування злочинів та кримінальних проступків ви­являються у процесуальних заборонах та обмеженнях під час здійснення дізнання. Зокрема:

- строк проведення дізнання обмежено одним місяцем, на відміну від двох у до- судовому слідстві (ст. 219 КПК);

- під час проведення дізнання не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою (ст. 299 КПК);

- під час досудового розслідування злочинів дозволяється виконувати всі слід­чі (розшукові) дії, передбачені КПК, у тому числі й проводити негласні (ст. 300 КПК). Під час дізнання за кримінальними проступками проведення останніх за­боронено;

- відповідальність за вчинення кримінального проступку не має наслідком суди­мість;

- під час дізнання за кримінальними проступками КПК передбачена можливість розгляду обвинувального акта у спрощеному порядку (статті 302, 381, 382).

Стаття 216

Підслідність

1. Слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування криміналь­них правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

2. Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів, пе­редбачених статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 201, 258, 2581, 2582, 2583, 2584, 2585, 261, 2651, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України.

Якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 328, 329, 422 Кримінального кодексу України будуть встановлені злочини, передбачені стат­тями 364, 365, 366, 367, 423, 424, 425, 426 Кримінального кодексу України, вчине­ні особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов 'язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки.

3. Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 204, 209, 212, 2121, 216, 219 Кримінального кодексу України.

Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановлені злочи­ни, передбачені статтями 192, 200, 205, 222, 2221, 358 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

4. Слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розсліду­вання кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів.

5. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 2091, 384, 385, 386, 387, 388, 396 Кримінального кодексу України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, до підслідності якого від­носиться злочин, у зв 'язку з яким почато досудове розслідування.

Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов 'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідуван­ня, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досу- дове розслідування, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме про­вадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю по­становою визначає підслідність всіх цих злочинів.

слідчий підрозділ, компетентний здійснювати дізнання та досудове слідство за кри­мінальними правопорушеннями.

У теорії кримінального процесу виокремлюють п'ять видів підслідності: пред­метну, альтернативну, персональну, територіальну та за зв'язком справ.

У новому КПК відсутня альтернативна підслідність. Тобто положення про те, що досудове розслідування провадиться тим органом досудового розслідування, який виявив кримінальне правопорушення, втратило своє значення.

Натомість інші чотири види підслідності кримінальних правопорушень знайшли своє відображення у КПК.

2. Предметна підслідність, залежно від характеру кримінальних правопорушень і їх кваліфікації, розмежовується компетенцією органів досудового розслідування. Так, у ч. 2 статті, що коментується, визначений чіткий перелік статей КК, підслідних слідчим органів безпеки.

3. За персональною підслідністю обов'язок проведення досудового розслідування покладається на слідчий підрозділ залежно від суб'єкта кримінального правопору­шення. За цим принципом слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими осо­бами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну службу», особами, посади яких віднесено до 1—3-ї категорії посад, суддями та працівниками правоохоронних органів.

4. Підслідність за зв'язком справ застосовується у випадках тісного взаємозв'язку різних кримінальних правопорушень і часто має місце, коли різні кримінальні право­порушення об'єднані одним умислом, місцем і часом їх вчинення. Наприклад, у кри­мінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 209^[3], 384, 385, 386, 387, 388, 396 КК, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, до під­слідності якого належить кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким почато до- судове розслідування.

5. Територіальна підслідність визначає, слідчий якого адміністративного району (області) повинен провести досудове розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Якщо місце вчинення злочину невідоме, а також з метою забезпечення ефектив­ності розслідування досудове розслідування може проводитися за місцем виявлення ознак кримінального правопорушення, місцем перебування більшості свідків або підозрюваного. Суперечки про підслідність вирішуються відповідним прокурором у межах його компетенції.

Ще одним способом визначення органу досудового розслідування, який здійсню­ватиме провадження за кримінальним правопорушенням, є визначення прокурором підслідності особисто. Так, у ч. 5 коментованої статті зазначається, що якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочи­нами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не під­слідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розсліду­вання, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження про­курор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю постановою визна­чає підслідність всіх цих злочинів.

Незалежно від того, який орган повинен провести досудове розслідування кримі­нальних правопорушень, не допускається відмова у занесенні інформації до ЄРДР. При надходженні інформації про кримінальне правопорушення, яке не підслідне цьому органу досудового розслідування, вона вноситься до ЄРДР, після чого направ­ляється повідомлення прокурору, який, своєю постановою про визначення територі­альної підслідності, передає матеріали до іншого органу, якому підслідне правопору­шення.

Стаття 217

⇐ Предыдущая76777879808182838485Следующая ⇒

Поделиться: