Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій

1. Постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) Кри­мінального кодексу України;

3) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься неглас­на слідча (розшукова) дія;

4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії;

5) відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію;

6) обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливос­ті отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;

7) вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.

1. Відповідно до ч. 3 ст. 110 «Процесуальні рішення» КПК рішення слідчого, про­курора приймається у формі постанови, а постанова виноситься у випадках, передба­чених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Постано­вою слідчого, прокурора є процесуальний документ, в якому викладається мотивоване рішення або розпорядження слідчого, прокурора, прийняте у ході здійснення досудо- вого розслідування кримінального правопорушення. Постанова складається з:

1) вступної частини, яка містить відомості про місце і час прийняття постанови, прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка винесла постанову;

2) мотивувальної частини, яка містить відомості, що обґрунтовують прийняте за постановою рішення із посиланням на норми законодавства України;

3) резолютивної частини, яка відображає відомості щодо суті та змісту прийнято­го процесуального рішення, місця та часу (строків) його виконання, та вказує на ви­конавців постанови.

Постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, за яким відомості щодо нього внесені до ЄРДР;

2) правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) КК, де під правовою кваліфікацією злочину слід розуміти встановлення (повної) відповід­ності його ознак ознакам норми КК, яка передбачає відповідальність саме за вчинен­ня цього злочину;

3) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься неглас­на слідча (розшукова) дія. Відомостями про особу, місце або річ є відомості, що вка­зують на окремі ознаки або їх сукупність, за допомогою яких можливо ідентифікува­ти особу, місце або річ. Такими відомостями можуть бути:

щодо особи: прізвище, ім'я, по батькові; дата народження; місце народження; місце реєстрації, у разі необхідності, місце фактичного проживання; місце роботи; сімейний стан тощо;

щодо місця: територіальна приналежність (адреса) місця, тобто назва населеного пункту, назва вулиці та її номер. У разі якщо місце знаходиться у будівлі, окрім на­званих відомостей зазначається поверх, номер приміщення (у разі потреби);

щодо речі: залежно від самої речі її ідентифікуючими ознаками можуть бути форма; колір; вага; габарити; опис упаковки, в якій знаходиться річ, або ознаки маскування речі; реєстраційний (паспортний) номер; місце розташування (знаходження) речі, тощо;

4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії. Дата винесення постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії та дата початку її про­ведення можуть не збігатися. Це обґрунтовується тим, що постанова про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна бути винесена завчасно, з урахуванням строків, необхідних для її підготовки. Загальна тривалість негласної слідчої (розшу- кової) дії визначається слідчим суддею за результатами розгляду клопотання слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора та зазначається в ухвалі, за якою надаєть­ся дозвіл на її проведення. Строки дії ухвали слідчого судді на проведення негласних слідчих (розшукових) дій визначені ст. 249 КПК. Під метою негласних слідчих (роз- шукових) дій слід розуміти викладення у постанові опису бажаного результату, який планується одержати внаслідок її проведення, а саме, отримання відомостей, що можуть використовуватись у доказуванні, інформації про можливих спільників, місць зберігання предметів і документів, що виступали предметом або знаряддям злочину, встановлення свідків, виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, тощо;

5) відомості про особу (осіб), яка буде (будуть) проводити негласну слідчу (розшу- кову) дію. Відповідно до ч. 6 ст. 246 КПК проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, ор­ганів Державної митної служби України. Частина 4 ст. 263 КПК вказує, що зняття ін­формації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи внутрішніх справ та органів безпеки. З урахуванням прийнятого рішення у постанові про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначаються відомості про посаду, військове звання, підрозділ співробітника (співробітників), на якого (яких) покладається проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а також дані щодо підроз­ділу, спільно з яким буде проводитись негласна слідча (розшукова) дія;

6) обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливос­ті отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб. Оскільки провадження негласних слідчих (розшукових) дій є винятковим способом отримання інформації у кримінальному провадженні, у постанові слідчого, прокуро­ра, викладаються обставини, що обумовлюють неможливість її отримання відкритим (офіційним) шляхом;

7) вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться. У постано­ві на проведення негласної слідчої (розшукової) дії обов'язково зазначається її назва відповідно до статті КПК, що регламентує порядок її проведення. Постанова проку­рора про провадження контролю за вчиненням злочину (ст. 271 КПК) повинна місти­ти вказівку з посиланням на норми КПК, у якій формі він проводитиметься (контрольо­вана поставка, контрольована та оперативна закупка, спеціальний слідчий експери­мент, імітування обстановки та обставин злочину). Відповідно до ч 7 ст. 271 КПК прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину зобов'язаний викласти обставини, які свідчать про відсутність під час цієї негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину, а також зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.

Стаття 252

⇐ Предыдущая101102103104105106107108109110Следующая ⇒

Поделиться: