Підстави та порядок зупинення досудового розслідування

1. Досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про під­озру у разі, якщо:

1) підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кри­мінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним ви­сновком;

2) підозрюваний переховується від органів розслідування та суду з метою ухилен­ня від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме;

3) наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного спів­робітництва.

2. До зупинення досудового розслідування слідчий зобов'язаний виконати всі слід­чі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а та­кож всі дії для встановлення місцезнаходження особи, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв 'язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.

3. Якщо у кримінальному провадженні є два або декілька підозрюваних, а підста­ви для зупинення стосуються не всіх, прокурор має право виділити досудове розслі­дування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних.

4. Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного ре­єстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, по­терпілому, які мають право її оскаржити слідчому судді.

5. Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підо­зрюваного.

1. У частині 1 коментованої статті наведено вичерпний перелік обставин, які пере­шкоджають подальшому кримінальному провадженню та його закінченню. Вони є підставами для зупинення досудового розслідування. За наявності однієї з таких підстав слідчий за погодженням з прокурором або прокурор приймають рішення про зупинення досудового розслідування. Наслідком такого рішення є те, що в криміналь­ному провадженні настає перерва, під час якої не допускається проведення слідчих (розшукових) дій, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підо­зрюваного, та прийняття процесуальних рішень. Ця перерва триває доти, доки об­ставини, котрі перешкоджають закінченню досудового розслідування, не буде усуну­то. Тривалість такої перерви не включається в строки досудового розслідування, пе­редбачені ст. 219 КПК (див. коментар).

Зупинення досудового розслідування не означає його закінчення. Після того як обставини, що були підставою для зупинення, буде усунуто, досудове розслідування відновлюється та закінчується у загальному порядку.

Наявність тяжкої хвороби в підозрюваного, яка перешкоджає його участі в кримі­нальному провадженні і є підставою для зупинення досудового розслідування, пови­нна бути підтверджена відповідними медичними документами: довідкою лікаря, ме­дичним висновком, висновком експерта (судового медика або психіатра). Хвороба підозрюваного має бути тяжкою, тобто такою, яка на тривалий час позбавляє його можливості брати участь у досудовому розслідуванні. У той же час захворювання повинно бути тимчасовим, таким, що піддається лікуванню, результатом якого є оду­жання підозрюваного.

Якщо під час кримінального провадження буде встановлено, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає її осудність, то в таких випадках досудове розслідування не зупиняється. Кримінальне провадження продо­вжується за правилами, встановленими гл. 39 КПК.

Зупинення досудового розслідування за п. 2 ч. 1 коментованої статті здійснюється у разі, коли підозрюваного неможливо залучити до участі в кримінальному проваджен­ні через те, що він переховується від органів розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Зазначена підстава означає, що під час криміналь­ного провадження особу підозрюваного встановлено, але його місцезнаходження за­лишається невідомим і це перешкоджає закінченню досудового розслідування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 коментованої статті досудове розслідування підлягає зупи­ненню також у разі наявної необхідності виконання процесуальних дій у межах між­народного співробітництва (див. коментар до глав 42, 43, 44, 45 КПК). Звернення компетентних органів України із запитами до уповноважених органів інших держав про виконання в кримінальному провадженні певних процесуальних дій, передбачених КПК та міжнародними договорами, їх виконання в іноземних державах вимагає до­сить тривалого часу. У зв'язку із цим на час виконання відповідних процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва до отримання компетентними органами України матеріалів щодо виконання запитів про міжнародну правову допомогу до- судове розслідування може бути зупинене.

2. Для того щоб процесуальне рішення про зупинення досудового розслідування було законним і обгрунтованим, необхідно дотримуватися умов, зазначених у частинах 1 та 2 коментованої статті. Прийняття слідчим за погодженням з прокурором або про­курором рішення про зупинення досудового розслідування за усіма підставами мож­ливе лише за умови, що особа, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, набула процесуального статусу підозрюваного, тобто їй вручено повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 278 КПК. Умовою прийняття такого рішення є також виконання до зупинення досудового розслідування всіх необхідних та мож­ливих слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.

У разі переховування підозрюваного від органів розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності обов'язковою умовою зупинення досудового роз­слідування є проведення всіх дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження підозрюваного: допитів родичів, сусідів, знайомих, накладення арешту на кореспон­денцію, її огляду та виїмки, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та з електронних інформаційних систем, її дослідження, направлення запитів до різних установ (лікарень, моргів, військкоматів, паспортної служби, підприємств, організацій) тощо.

Перед зупиненням досудового розслідування необхідно вжити заходів щодо збе­реження документів та інших можливих доказів у кримінальному провадженні.

3. За наявності в кримінальному провадженні двох і більше підозрюваних, якщо підстави для зупинення стосуються не всіх із них, прокурор уповноважений виділити досудове розслідування в окреме провадження (див. коментар до ст. 217 КПК) і зупи­нити його стосовно певних підозрюваних.

4. Про зупинення досудового розслідування слідчий за погодженням з прокурором або прокурор складають вмотивовану постанову, яка складається з трьох частин - вступної, описової та резолютивної. У вступній частині зазначаються: назва постано­ви, дата і місце її складення, посада, спеціальне звання (класний чин), прізвище та ініціали службової особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, наймену­вання кримінального провадження; в описовій - викладаються всі обставини кримі­нального правопорушення, вказуються підстава та умови для зупинення досудового розслідування; в резолютивній - констатуються прийняті рішення. Відомості про зупинення досудового розслідування вносяться до ЄРДР. Копія постанови про зупи­нення досудового розслідування надсилається стороні захисту (див. § 3 гл. 3 КПК), потерпілому, які мають право її оскаржити слідчому судді. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування див § 1гл. 26 КПК.

5. Не допускається проведення слідчих (розшукових) дій після зупинення досудо- вого розслідування (виняток становлять слідчі дії, спрямовані на встановлення міс­цезнаходження підозрюванного).

Стаття 281

Розшук підозрюваного

1. Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідо­ме, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.

2. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове слідство не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

3. Здійснення розшуку підозрюваного може бути доручено оперативним підроз­ділам.

1. Перед тим як оголосити розшук підозрюваного, який переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, слід­чий повинен вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження (див. коментар до ст. 280 КПК). Якщо в результаті вжитих заходів місцезнаходження підозрюваного встановити не вдалося, оголошується його розшук. До матеріалів досудового розслі­дування приєднуються документи, які свідчать про те, що підозрюваний переховуєть­ся і його місцезнаходження невідоме, а саме: підтвердження про отримання підозрю­ваним повістки про виклик (в порядку ст. 133 КПК); постанова про привід підозрю­ваного і результати її виконання (відповідно до вимог статей 140-143 КПК); протоко­ли допитів, інших слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових дій), які було проведено з метою встановлення місцезнаходження підозрюваного; довідки (з місця роботи, навчання, паспортної служби, військкомату, прикордонної служби, медично­го закладу) тощо.

2. Оголошення розшуку підозрюваного здійснюється шляхом винесення слідчим або прокурором відповідної постанови. У разі коли досудове розслідування не зупи­няється, складається окрема постанова про оголошення розшуку підозрюваного. По­станова складається з трьох частин: вступної, описової та резолютивної. У вступній частині зазначаються: назва постанови, дата і місце її складення, посада, спеціальне звання (класний чин), прізвище та ініціали службової особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, найменування кримінального провадження; в описовій - ви­кладаються всі обставини кримінального правопорушення та його правова кваліфі­кація, відомості про підозрюваного, його зв'язки і місця можливого перебування, а також дані про те, що він переховується від органів досудового розслідування; у резолютивній - констатуються прийняті рішення: про оголошення розшуку підозрю­ваного, про обрання щодо нього запобіжного заходу, про доручення розшуку опера­тивним підрозділам тощо.

Якщо одночасно із оголошенням розшуку підозрюваного досудове розслідування зупиняється відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК, то про розшук підозрюваного вказу­ється в постанові про зупинення досудового розслідування.

Відомості про оголошення розшуку підозрюваного та орган, якому доручається його здійснення, негайно вносяться до ЄРДР.

3. Розшук підозрюваного може здійснюватися особисто слідчим або доручатися оперативним підрозділам, перелік яких передбачено у ст. 41 КПК. Про це слідчий вказує в постанові про оголошення розшуку. Порядок розшуку підозрюваного на під­ставі постанови слідчого і доручення про розшук здійснюється оперативними підроз­ділами згідно з відомчими нормативно-правовими актами.

З метою розшуку підозрюваного можуть проводитися негласні слідчі (розшукові) дії в порядку, передбаченому статтями 246-275 КПК, а також оперативно-розшукові заходи.

При встановленні місцезнаходження підозрюваного, який переховувався від ор­ганів досудового розслідування, службові особи оперативних підрозділів вживають заходів щодо його затримання та доставлення до місця, де здійснюється кримінальне провадження.

Стаття 282

⇐ Предыдущая123124125126127128129130131132Следующая ⇒

Поделиться: