Розділ 3. ПРОТИДІЯ ЕКСТРЕМІЗМУ

Стаття 6. Основні напрями протидії екстремізму

1. Протидія екстремізму здійснюється за такими основними напрямами:

- попередження поширення ідеології екстремізму і здійснення екстремістської діяльності, у тому числі виявлення і подальше усунення причин і умов, що сприяють її здійсненню та поширенню;

- виявлення, попередження і припинення екстремістської діяльності громадських та релігійних об'єднань, інших організацій, фізичних осіб;

- притягнення до відповідальності винуватих в екстремістській діяльності осіб, організацій, тощо.

Стаття 7. Суб'єкти, які здійснюють протидію екстремізму

1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування беруть участь у протидії екстремізму в межах своєї компетенції.

2. Уповноваженим органом виконавчої влади у сфері протидії екстремізму є Міністерство внутрішніх справ України.

3. Громадські та релігійні об'єднання, міжнародні та інші організації, громадяни беруть участь у протидії екстремізму через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 8. Способи протидії екстремізму

1. Суб’єкти протидії екстремізму можуть вдаватися до наступних способів протидії екстремізму:

- здійснення профілактичних, в тому числі виховних, пропагандистських заходів, спрямованих на попередження екстремізму;

- винесення попередження організації про неприпустимість здійснення екстремістської діяльності;

- внесення подання про неприпустимість здійснення екстремістської діяльності;

- призупинення екстремістської діяльності організації;

- ліквідація організації, яка займається екстремісткою діяльністю, та (або) заборона здійснення нею такої діяльності;

- визнання матеріалів екстремістськими;

- недопущення проявів екстремістської діяльності при проведенні масових заходів;

- вжиття заходів боротьби з діяльністю організацій, діяльність яких визнана екстремістською відповідно до міжнародних правових актів та законодавства України.

Стаття 9. Профілактика екстремізму

1. З метою протидії екстремізму компетентні органи держави та інститути громадянського суспільства в пріоритетному порядку здійснюють профілактичні, в тому числі виховні, пропагандистські заходи, спрямовані на його попередження.

Стаття 10. Винесення попередження організації про неприпустимість здійснення екстремістської діяльності

1. Організації в разі виявлення фактів, що свідчать про наявність у її діяльності, у тому числі в діяльності хоча б одного з її регіональних або інших структурних підрозділів, ознак екстремістської діяльності, може бути винесене попередження в усній формі про неприпустимість такої діяльності з вказівкою конкретних підстав винесення попередження, у тому числі допущених порушень. У попередженні встановлюється строк для усунення зазначених порушень відповідно до Закону України «Про міліцію».

2. Попередження організації виноситься уповноваженим органом виконавчої влади у сфері протидії екстремізму чи його відповідним територіальним органом.

3. Попередження може бути оскаржене до суду у встановленому законом порядку.

Стаття 11. Внесення подання організації про неприпустимість здійснення екстремістської діяльності

1. Організації в разі виявлення фактів, що свідчать про наявність у її діяльності, у тому числі, в діяльності хоча б одного з її регіональних або інших структурних підрозділів, ознак екстремістської діяльності, вноситься подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють. Не пізніш як у місячний строк організацією має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.

2. Попередження організації виноситься Генеральним прокурором України чи підлеглим йому відповідним прокурором.

3. Попередження може бути оскаржене до суду у встановленому законом порядку.

Стаття 12. Ліквідація організації, яка займається екстремісткою діяльністю, та (або) заборона здійснення нею такої діяльності

1. У разі якщо попередження, винесене організації органом виконавчої влади у сфері протидії екстремізму чи його відповідним територіальним органом, та (або) подання, внесене Генеральним прокурором України чи підлеглим йому відповідним прокурором про неприпустимість здійснення екстремістської діяльності не було оскаржене такою організацією або не визнане судом незаконним, а також якщо у встановлений у попередженні строк відповідною організацією або її регіональним чи іншим структурним підрозділом не усунуті допущені порушення, що стали підставою для винесення попередження, або якщо протягом 12 місяців з дня винесення попередження виявлені нові факти, які свідчать про наявність ознак екстремізму в її діяльності, у встановленому законом порядку відповідна організація підлягає ліквідації та (або) діяльність такої організації - забороні.

2. Організація, яка здійснює екстремістську діяльність, може бути ліквідована, а її діяльність може бути заборонена за рішенням суду на основі прокурорського подання та (або) попередження уповноваженого органу виконавчої влади у сфері протидії екстремізму чи його відповідного територіального органу.

3. У випадку винесення судом на підставах, передбачених цим Законом, рішення про ліквідацію організації її регіональні та інші структурні підрозділи також підлягають ліквідації.

4. Майно організації, що ліквідована на підставах, передбачених цим Законом, після задоволення вимог кредиторів, підлягає передачі в державну власність. Рішення про передачу вказаного майна в державну власність виноситься судом одночасно з рішенням про ліквідацію організації.

5. Перелік організацій, по відношенню яких судом прийнято рішення про ліквідацію або заборону їх діяльності, підлягає обов’язковому опублікуванню в офіційних періодичних виданнях, визначених Кабінетом Міністрів України, а також розміщенню на інтернет-сторінці органу виконавчої влади в сфері протидії екстремізму.

Стаття 13. Призупинення екстремістської діяльності організації

1.У випадку здійснення організацією екстремістської діяльності Генеральний прокурор України чи підлеглий йому відповідний прокурор, або уповноважений орган виконавчої влади у сфері протидії екстремізму чи його відповідний територіальний орган з моменту свого звернення до суду із заявою про ліквідацію організації чи заборони її діяльності має право своїм рішенням призупинити діяльність організації до закінчення розгляду судом вказаної заяви, якщо інше не передбачено законом.

2. Рішення про призупинення діяльності організації до закінчення розгляду судом заяви про її ліквідацію чи заборону її діяльності може бути оскаржене в суді в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом.

3. У випадку призупинення діяльності організації призупиняються права організації, її регіональних та інших структурних підрозділів як засновників засобів масової інформації, виробників (власників) інтернет-сторінок. Їм забороняється використовувати в своїх цілях засоби масової інформації, Інтернет, організовувати та проводити зібрання, мітинги, демонстрації, ходи, пікетування та інші масові акції чи публічні заходи, приймати яку-небудь участь у виборах, використовувати банківські рахунки, за виключенням розрахунків, пов’язаних з їх господарською діяльністю, відшкодуванням нанесеної їхніми діями шкоди (збитку), розрахунків за трудовими договорами, сплатою податків, зборів та штрафів.

4. Якщо суд не задовольняє заяву про ліквідацію організації чи заборону її діяльності, дана організація відновлює свою діяльність після того як рішення суду набрало законної сили.

5. Призупинення діяльності політичної партії здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України.

6. Перелік організацій, діяльність яких призупинена у зв’язку із здійсненням ними екстремістської діяльності, підлягає обов’язковому опублікуванню в офіційних періодичних виданнях, визначених Кабінетом Міністрів України, а також розміщенню на інтернет-сторінці уповноваженого органу виконавчої влади в сфері протидії екстремізму.

Стаття 14. Визнання матеріалів екстремістськими

1. Визнання матеріалів екстремістськими здійснюється судом за місцем їх виявлення, поширення або за місцем реєстрації організації, що здійснила виробництво таких матеріалів, на підставі подання Генерального прокурора України чи підлеглого йому відповідного прокурора.

2. Рішення суду про визнання матеріалів екстремістськими є підставою для їх вилучення.

3. Копія судового рішення, що набрало законної сили, про визнання матеріалів екстремістськими направляється в уповноважений орган виконавчої влади у сфері протидії екстремізму.

4. Список екстремістських матеріалів підлягає періодичному опублікуванню у засобах масової інформації, а також розміщенню на інтернет-сторінці уповноваженого органу виконавчої влади у сфері протидії екстремізму.

5. Рішення про включення матеріалів до списку екстремістських матеріалів може бути оскаржене у суді в установленому законом порядку.

Стаття 15. Недопущення проявів екстремістської діяльності при проведенні масових заходів

1. При проведенні зборів, мітингів, демонстрацій, походів і пікетувань не допускається здійснення екстремістської діяльності.

2. Організатори масових заходів несуть відповідальність за дотримання встановлених національним законодавством вимог, що стосуються порядку проведення масових заходів, недопущення здійснення екстремістської діяльності, а також за її своєчасне припинення. Про зазначену відповідальність організатори масового заходу до його проведення попереджаються у письмовій формі органами внутрішніх справ.

3. Учасникам масових заходів забороняється мати при собі зброю, а також предмети, спеціально виготовлені або пристосовані для заподіяння шкоди здоров'ю громадян або матеріального збитку фізичним і юридичним особам.

4. При проведенні масових заходів не допускається участь у них екстремістських організацій, використання їх символіки або атрибутики, а також поширення екстремістських матеріалів.

У разі виявлення обставин, передбачених частиною третьою цієї статті, організатори масового заходу чи інші особи, відповідальні за його проведення, зобов'язані негайно вжити заходів щодо усунення вказаних порушень.

Стаття 16. Заходи боротьби з діяльністю організацій, діяльність яких визнана екстремістською відповідно до міжнародних правових актів та законодавства України.

1. Забороняється діяльність організацій, діяльність яких визнана екстремістською відповідно до міжнародних правових актів та законодавства України.

2. Заборона діяльності організацій тягне за собою:

- анулювання державної акредитації та реєстрації в порядку, встановленому законодавством України;

- заборона на перебування на території України іноземних громадян та осіб без громадянства в якості представників даної організації;

- заборона на ведення будь-якої діяльності на території України;

- заборона на публікацію в засобах масової інформації будь-яких матеріалів від імені забороненої організації;

- заборона на поширення на території України матеріалів забороненої організації, а також іншої інформаційної продукції, що містить матеріали даної організації;

- заборона на проведення будь-яких масових акцій і публічних заходів, а так само участь у масових акціях і публічних заходах в якості представника забороненої організації (або її офіційних представників);

- заборона на створення її організацій - правонаступників в будь-якій організаційно-правовій формі.

3. Після вступу в силу рішення суду про заборону діяльності організації уповноважений орган виконавчої влади України в сфері протидії екстремізму зобов'язаний в десятиденний термін повідомити дипломатичне представництво або консульську установу відповідної іноземної держави про заборону діяльності даної організації, причини заборони, а також про наслідки, пов'язані із забороною.

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: