Архітектурно – будівельний розділ

Пояснювальна записка

 6

Згідно з класифікацією ВТО, готелі можна групувати: за місцем розташування (міські, приміські, сільські, придорожні, в аеропортах, плавучі і т. д.), за призначенням (для постійного проживання, транзитні, для ділового призначення), за часом функціонування (сезонні, цілорічні), за рівнем асортименту і вартістю послуг (дешеві або ж — з обмеженим сервісом, «люкс», готелі вищого класу, готелі середнього рівня, апарт-готелі, готелі економічного класу, мотелі, курортні готелі).

Основні ознаки, що характеризують готель:

- вмісткість готелю;

- поверхневість;

- призначення;

- рівень комфорту - це комплексний критерій, складовими якого є стан номерного фонду;

- наявність закладів харчування;

- стан будівлі, під'їздні шляхи;

- інформативно-технічне забезпечення;

- надання додаткових послуг.

Клас готелю

Клас готелю або пансіонату визначається, зазвичай, за стандартною, прийнятою в даній країні (або регіоні, економічній зоні) системою класифікації і підтверджується сертифікатом, який видається спеціальним органом, сертифікаційною або іншою палатою.

Враховуючи всі фактори, що впливають на якість послуг, зручності номерного фонду, готелі відрізняються:

- за якістю будівництва й оздоблення будівлі, архітектурою,

- за наявністю місць загального користування, ресторанів, барів, кафе, побутових служб,

- за кваліфікацією персоналу,

- за рівнем сервісу.

Пояснювальна записка

 7

Європейський досвід заслуговує на те, щоб бути впровадженим у рекреаційних зонах України, де розвивається оздоровчий туризм. Дарма, що санітарні та екологічні служби постійно контролюють підприємства гостинності, адже українці та іноземні гості не мають можливості отримати інформацію про результати такого контролю. Запровадження заходів, спрямованих на підвищення зацікавленості готелів у підтримуванні екологічного стану території, що лі йтимуть через споживача, сприяло б поліпшенню чинного становища рекреаційно-туристичних регіонів України.

Пояснювальна записка

 8

Пояснювальна записка

 9

проїзди шириною 6,0 м. Проектом передбачено на перспективу (III- черга) будівництво центральної пішохідної алеї зі сторони вул. Богдана Хмельницького для з’єднання та існуючим лісопарком. В даний момент проектом передбачається впорядкування основної території комплексу площею 3,га.

Проектований комплекс забезпечений гостьовою автостоянкою на 8 автомашин зі сторони вул. Богдана Хмельницького та відкритою автостоянкою для паркування на 20 автомашин зі сторони проектованої під’їзної дороги. Передбачені автомобільні під’їзди та пішохідні доріжки до проектованих корпусів, які забезпечують вільне пересування по ділянці.

На перспективу ділянка забезпечена трьома заїздами для автомобільного транспорту. На першу чергу передбачається два заїзди зі сторони вул. Богдана Хмельницького.

Проектом передбачено розміщення відкритих спортивних майданчиків.

Ділянка благоустроєна та озеленена, забезпечена зовнішнім освітленням. Мощення проїздів, доріг та тротуарів передбачається з бетонної плитки типу «Політеп».

Рельєф відведеної ділянки, під будівництво готельного комплесу в смт. Малехів , представляє собою косогір із перепадом відміток по землі із півдня на північ від 279,05м до 282,65м, що призвело до проведення вертикального планування частково в виїмці, а частково в насипу. Вертикальне планування проведено суцільно по всій ділянці, яка відведена під будівництво готельного комплексу.

При розробці схеми організації рельєфу, були встановлені відмітки підлоги кожного проектованого корпусу. За відносні відмітки 0,00 проектованих корпусів, прийняті абсолютні відмітки, що відповідають відміткам 283. Відмітки планування проектованого корпусу ув’язані з відмітками проектованих проїздів, відмітки котрих ув’язані з відмітками проектованих доріг, що прилягають до ділянки комплексу. Поперечні та поздовжні ухили по проїзній частині прийняті у допустимих нормах.

Пояснювальна записка

 10

Укоси вертикального планування прийнято з крутизною 1:1,5 і укріплюються суцільним дерном.

Відвід частини атмосферної води з проектованої території проводиться відкритими лотками, які утворені поперечними та поздовжніми ухилами проїзної частини у запроектовані дощоприймачі. Джерелом забруднення дощових вод на проектованих автостоянках можуть бути паливно-мастильні продукти, які мають здатність протікати із моторної та трансмісійної систем. Локалізувати ці шкідливі виливи можна шляхом збору дощових вод із проїздів у дощовідвідні лотки, з яких стоки подаються на локальні очисні споруди, з подальшим переливом відстояної води у дощову каналізацію. Заходи по вертикальному плануванню не порушують стану відводу води з прилеглої території.

При розробці плану земляних мас найбільший насип на території комплексу становить +1,70м, а виїмки –1,35м. Загальний об’ємна сипу - 19106м3, а виїмки – 12088м3.

Рослинний ґрунт потужністю 0,30м, зрізати по всій території, яка підлягає вертикальному плануванню. Надмір родючого ґрунту в обсязі 9127м3 використати для рекультивації малопродуктивних земель господарського призначення.

1.2.Архітектурно-конструктивне рішення

В проектованій будівлі конструктивна схема безкаркасна, цегляна з зовнішніми і внутрішніми несучими стінами. Просторова жорсткість будівлі забезпечується взаємною роботою зовнішніх і внутрішніх несучих стін, плит перекриття та покриття. Зв'язок зовнішніх і внутрішніх несучих стін здійснюється перев'язкою рядів кладки і стрічковим фундаментом. Плити перекриття і покриття є горизонтальними діафрагмами жорсткості. Достатня жорсткість забезпечується за рахунок площі обпирання решт плит на несучі стіни на глибину 130 мм., Анкеруванням і створення жорсткого диска шляхом замонолічування швів цементно-піщаним розчином марки М100.

    1.2.1.Фундаменти

Пояснювальна записка

 11

Так як в результаті досліджень грунти виявлені не просадні. Було прийнято використовувати стрічковий збірний фундамент з великих блоків. Глибина закладення фундаменту 3,09 м., глибина промерзання 0,9 м. Збірні стрічкові фундаменти під стіни складаються з фундаментних блоків-подушок виготовлені з бетону класу В15. Фундаментні бетонні подушки укладають безпосередньо на піщану підготовку товщиною 100...150мм, яка повинна бути ретельно утрамбована. Фундаментні бетонні блоки укладаються на розчині з обов'язковою перев'язкою, вертикальних швів 20мм. Вертикальні колодязі, що утворюються торцями блоків, ретельно заповнюють розчином. Зв'язок між блоками поздовжніх і кутових стін забезпечується перев'язкою блоків і закладкою в горизонтальні шви арматурної сталевої сітки діаметром 6мм. Між подушками і блоками де велика відстань монолітиться бетоном класу В15.

Горизонтальна гідроізоляція була прийнята з техноніколь з технологією наплавлення. Вертикальна гідроізоляція виконується з рідкої гуми GPSpraykote, використовується як гідроізоляційна мембрана фундаменту. Даний матеріал створений за оригінальною технологією і володіє такими фізико-хімічними властивостями, які дозволяють працювати в широкому діапазоні застосування тривалий час. Повна відсутність протікання забезпечується за рахунок безшовних з'єднань і єдиної монолітності, виключної адгезії до багатьох будівельних основ і високої еластичності, що важливо в конструкціях, де можливе утворення тріщин при усадці грунту. Особливість нанесення рідкої гуми дає можливість розпилення покриття у вкрай складних умовах.

1.2.2.Стіни і перегородки

Конструктивна схема будівлі - безкаркасна, запроектована з поздовжніми і поперечними несучими стінами, з глиняної повнотілої цегли товщиною зовнішніх стін 510 мм. Стіни спираються на збірний стрічковий фундамент. Внутрішні стіни виконані з цегли і мають товщину 380мм, 510мм. Перегородки прийняті цегляні, товщиною 120 мм. Над віконними і дверними прорізами влаштовують збірні залізобетонні перемички. Довжина перемичок залежить від отвору.

Пояснювальна записка

 12

Глибина відмикання 150мм для рядових перемичок, для посилених 200-250мм. Цоколь з залізобетонних блоків товщиною 500мм, оштукатурюється водостійкою штукатуркою. Поверх цоколя під цегляною кладкою роблять гідроізоляційний шар з Техноніколь.

Для обробки та вирішення питань енергозбереження в проектованому будинку для зовнішніх стін була прийнята нова технологія «КНАУФ - Тепла стіна». «КНАУФ - Тепла стіна» - це інновація в системах зовнішнього утеплення, яка максимально відповідає не тільки вимогам сьогоднішнього дня, але і розрахована на перспективу. Дана пропозиція є останнім з серії розробок по ефективному захисту будівель від втрати тепла, створене на базі більш ніж 20-річної успішної діяльності фірми КНАУФ в цій галузі. У системі "КНАУФ-Тепла стіна" як утеплювач застосовуються пінополістирольні плити. Пристрій систем полягає в наступному: на попередньо очищену підставу приклеюється утеплювач за допомогою штукатурно-клейової суміші КНАУФ-Севенер і додатково закріплюється тарілчастими дюбелями, потім наноситься захисний шар з суміші КНАУФ-Севенер, армований склосіткою, на який після грунтування наноситься захисно-декоративний шар штукатурки КНАУФ-Діамант. Фірма КНАУФ пропонує використовувати в своїх системах зовнішнього утеплення фасадів пінополістирол складної форми - KNAUF Therm Façade ПГ II. Плити мають з'єднання типу шип-паз, що забезпечує більш високий рівень технологічності монтажу системи та отримання рівної поверхні утеплювача на площині фасаду, канавки у вигляді ластівочого хвоста на лицьовій і тильній стороні плити, які підвищують міцність зчеплення клейового та захисного шару системи. Фаска, нанесена по периметру плит з тильного боку, запобігає потраплянню надлишків клею в стик між плитами і тим самим виключає утворення містків холоду в теплоізоляційному шарі. Плити KNAUF Therm Facade ПГ II мають розміри 1200х985мм. Плити можуть випускатися товщиною від 80 до 200 мм з кроком 20мм. Система фасадного утеплення «КНАУФ - Тепла стіна» з пінополістирольним утеплювачем пройшла вогневі випробування в ЦНДІБК ім. В.А.Кучеренко і їй присвоєно клас пожежної небезпеки К0.

Пояснювальна записка

 13

1.2.3. Плити перекриття

Перекриття в будівлі прийняті із збірних залізобетонних багатопустотних плит круглими пустотами; товщина 220мм, ГОСТ 9561-91.Відмикання плит перекриття на несучі стіни в поздовжньому напрямку становить не менше 130мм. По стиках виконується заповнення цементно-піщаним розчинів М100 для створення горизонтального диска жорсткості.

1.2.4. Дах, покрівля

Конструкція даху складається із крокв перерізом 60х180 мм. які опираються на мауерлати ( бруси перерізом 150х200 мм. і які укладають на зовнішні стіни будівлі ) відстань між кроквами 950мм. На крокви укладають лати із дощок перерізом 30х100 мм., із кроком 350 мм. До лат кріплять водонепроникний шар покрівлі - металочерепицю. Металочерепиця – це імітація зовнішнього вигляду традиційної черепиці, виготовлена із гарячеоцинкованої сталі завтовшки 0,5 мм. яка ґрунтується та з верхнього боку покривається шаром кольорового пластику. Ці покриття витримують значні перепади температур та мають стійкість до агресивного середовища . Знизу листи мають спеціальний антикорозійний шар який сприяє випаровуванню вологи. Кут нахилу даху становить –  22⁰.

1.2.5. Вікна, двері

На сьогоднішній день важко уявити будівельні роботи без використання високоміцних і комфортних вікон ПВХ. Склопакети - вироби з двох або більше стекол, герметично з'єднаних один з одним за допомогою дистанційної рамки, заповненої абсорбуючим порошком. Також склопакет двокамерний комплектується внутрішнім і зовнішнім герметиком, - це виключає утворення конденсату всередині. Замкнуті порожнини заповнюються осушеним повітрям або інертним газом. Монтаж склопакетів подібної конструкції забезпечує тепло та звукоізоляцію. Інші властивості однокамерного або двокамерного склопакета досягаються за допомогою нанесення покриттів на зовнішнє скло. В залежності від виду скла або конструктивних особливостей склопакети подвійні або одинарні             

Пояснювальна записка

 14

можуть володіти спеціальними властивостями: сонцезахисними, звукоізоляційними, протиударними. Залежно від числа камер, розрізняють однокамерний і двокамерний склопакет. Двокамерний більш надійний і довговічний. Склопакети подвійні більш технічні і зручні в експлуатації. Дуже важливо при виготовленні склопакета правильно визначити місцеположення і орієнтацію стекол із спеціальними властивостями. У разі використання низько-емісійних (енергозберігаючих) стекол, їх встановлюють як внутрішні. При цьому поверхня з покриттям обов'язково повинна знаходитися усередині склопакета. Сонцезахисні стекла рекомендується встановлювати як зовнішнє скло. Крім того, можна заповнити міжскляний простір інертними газами. При підвищених вимогах до безпеки вікон використовують загартовані скла, триплекс. Склопакет кріпиться в кутах і середині, за допомогою анкерів. Зазор між стіною і блоком заповнюється монтажною піною і закривається пластиковим, або гіпсокартонних укосами і зашпаровуються під забарвлення.

Для забезпечення швидкої евакуації всі двері відкриваються назовні у напрямку руху на вулицю, виходячи з умов евакуації людей з будівлі при пожежі. Дверні полотна навішують на петлях (навісах), що дозволяють знімати відкриті навстіж дверні полотна з петель для ремонту або заміни полотна дверей. Щоб уникнути знаходження двері у відкритому стані або грюкання встановлюють доводчики, які тримають двері в закритому стані і плавно повертають двері в закритий стан без удару. Двері обладнуються ручками, засувками і врізними замками. Міжкімнатні двері встановлюють за рівнем і запінюються зазори між дверним блоком і стіною монтажною піною і закривають наличниками. Вхідні зовнішні двері встановлюються за рівнем, і в стіні роблять отвір і встановлюється анкер. Між дверною коробкою і стіною зазори запінюються монтажною піною і закриваються наличниками або зашпаровуються під забарвлення.

   1.3.Інженерне обладнання будинку

1.3.1.Опалення

Опалення та гаряче водопостачання запроектоване з магістральних теплових мереж від УТ-1, з нижньою розводкою по підвалу. Приладами опалення служать

Пояснювальна записка

 15

конвектора. На кожен блок - секцію і кожен вбудований блок виконується окремий тепловий вузол для регулювання та обліку теплоносія. Магістральні трубопроводи і труби стояків, розташовані в підвальній частині будівлі ізолюються і покриваються

1.3.2.Водопостачання

Холодне водопостачання запроектовано від внутрішньоквартального колектора водопостачання з двома вводами. Вода на кожну секцію подається по внутрішньобудинкової магістрального трубопроводу, розташованого в підвальній частині будівлі, який ізолюється і покривається алюмінієвою фольгою. На кожну блок - секцію і вбудований блок встановлюється рамка введення. Навколо будинку виконується магістральний пожежний господарсько - питний водопровід з колодязями, в яких встановлені пожежні гідранти.

1.3.3.Каналізація

Каналізація виконується внутрішньо дворова з врізкою в колодязі внутрішньоквартальної каналізації. З кожної секції і кожного вбудованого приміщення виконуються самостійні випуску хозфекальних та дощової каналізації.

1.3.4.Енергопостачання

Енергопостачання виконується від міської підстанції з живленням по дві секції двома кабелями - основний і запасний. Вбудовані приміщення живляться окремо, через свої електрощитові. Всі електрощитові розташовані на перших поверхах.

Пояснювальна записка

 16

Пояснювальна записка

 17

Таблиця 6

Навантаження на 1п.м. довжини при номінальній ширині плити 1,2 м :

- розрахункове:

постійне g = 4,80 · 1,2 = 5,76 (кН/м);

повне (g + v) = (4,8+10,8) · 1,2 = 18,72 (кН/м);

- нормативне:

постійне gn = 4,11 · 1,2 = 4,93 (кН/м);

повне (gn + vn) = (4,11+9) · 1,2 = 15,73 (кН/м);

довготривале і постійне (gn + vln) = (4,11+4) · 1,2 =9,7 (кН/м).

Пояснювальна записка

 18

     2.3. Матеріали для плити

Бетон важкий, класу В15: у відповідності з табл.12 [5] Rbn=Rb,ser=11,0МПа, Rbtn = Rbt,.ser =1,15МПа; згідно табл.13 [5] Rb=8,5МПа, Rbt = 0,75 МПа. Початковий модуль пружності з табл.18 [5]. Eb = 23·103 МПа. Коефіцієнт умов роботи бетону γb2 = 0,9 (табл.15 [5] ).

Арматура : поздовжня – класу А-ІІІ, згідно з табл.22 [5] при ds≥10 мм, Rs=365МПа, згідно табл.29 [5] Es = 20·104 МПа; поперечна - класу А-І, за табл.22 [5] Rs=225МПа, Rsw=175 МПа, Es = 21·104 МПа. До тріщиностійкості плити ставляться вимоги 3-ої категорії.

2.4.Розрахунок плити за граничними станами першої групи

Встановлення розрахункових розмірів плити і визначення зусиль від зовнішніх навантажень:

Розрахунковий проліт плити:

lo = l-16см=6000-160=5840мм.

Поперечний переріз пустотної плити (див.мал.2,в) може бути замінений еквівалентним двутавровим перерізом з полицями в стиснутій та розтягнутій зонах (див.мал.2,г).

Висота перерізу пустотної плити приймається : h =22(см);робоча висота

ho = h- 2-0,5×ds = 220-20-0.5×20 = 190 (мм).

Інші розміри розрахункового поперечного перерізу (див.мал.2,).

Решта розмірів розрахункового перерізу (див.мал.2 ) : товщина верхньої і нижньої полиць hf / = hf = (220 – 143) / 2 =38 (мм); ширина верхньої і нижньої полиць, відповідно, bf / =117(см), bf =119 (см), ширина ребра

b = 117 – 6 · 14,3 = 31,14 (cм).

Розрахункова схема плити в цілому являє собою однопролітну балку завантажену рівномірно розподіленим навантаженням (див.мал.2,б).

Зусилля від розрахункового повного навантаження:

- згинаюий момент в середині прольоту lo = 5,84 (м)

Пояснювальна записка

 19

 (кН · м).

- поперечна сила по осі опор

 (кН · м).

Зусилля від нормативного навантаження :

- повного

 (кН · м);

 (кН);

- постійного і довготривалого

 (кН· м);

 (кН· м).

2.4.1. Розрахунок міцності перерізів, похилих до поздовжньої осі

Перевіряємо умову забезпечення міцності бетону на стиск по похилій смузі між похилими тріщинами при дії поперечної сили Q = 45,93 кН за формулою:

.

Коефіцієнт , що враховує вплив хомутів, визначається за формулою:

,

де ;

– коефіцієнт поперечного армування, .

З умови зварювання з поздовжньою робочою арматурою Ø16А–ІІІ (додаток 9 [1] приймаємо в якості поперечної арматури Æ6А-І з площею перерізу 0,283 (см 2 ) ), (згідно табл.22 [5] Rsw = 175 МПа). При числі поздовжніх стержнів отримаємо Аsw = 7· 0,283 = 1,98 (см2).

Пояснювальна записка

 20

Згідно з п.5.27 [5], крок поперечної арматури в приопорній зоні довжиною

h £ 1/4 прольоту при h ≤ 220 (мм) не повинен перевищувати S≤h / 2 ≤ 11 см.

Обчислюємо S = 22 / 2 = 11 (см), приймаємо S = 10 (см); b = 31,2(см), (див.мал.2, б).

1,98 / 10 · 31,2 = 0,006;

1+ 5 · 8,7 · 0,006 =1,26 ≈ 1,3= 1,3.

Коефіцієнт .

Перевіряємо умову:

Q = 45,93 (кН) < 0,3 · 1,1 · 1,26 · 0,92 · 8,5 · 31,2 · 19 · (10 –1) =174,89 (кН).

Умова виконується, тобто міцність по похилій полосі між похилими тріщинами забезпечується. Тепер виконуємо розрахунок на дію поперечної сили для забезпечення міцності по похилій тріщині для найбільш небезпечного похилого перетину за умовою:

 Q ≤ Qb + Qsw + Qs,inc , Qs,inc = 0 (похилі стержні відсутні).

 Поперечне зусилля Qb, що сприймається бетоном, визначаємо за формулою:

в якій : згідно з п. 3.31 [5] коефіцієнт γb2 , що враховує вплив виду бетону, приймається для важкого бетону γb2 = 2,0; коефіцієнт jf, що враховує вплив стиснутої полички таврового елемента визначається за формулою:

,

jn = 0.0 (поздовжнє зусилля відсутнє);

довжину проекції С найбільш небезпечного похилого перетину на поздовжню вісь елемента визначаємо за формулою:

 ,

Пояснювальна записка

 21

при цьому зусилля в хомутах на одиницю довжини елемента обчислюємо за формулою:

(Н/см),

 приймаємо,Сo=26см . Обчислюємо:

де γb3 = 0.6 – коефіцієнт що враховує тип бетону (п.3.31 [5]).

2.5.Розрахунок плити за граничними станами другої групи

Розрахунок плити за розкриттям тріщин, нормальних до поздовжньої осі.

Для конструкцій, що експлуатуються в закритих приміщеннях, до тріщиностійкості яких пред¢являються вимоги 3-ої категорії, згідно табл. 2[5], гранична ширина розкриття тріщин : короткочасна [α crc1] = = 0,4 (мм), довготривала [α crc2 ] = 0,3 (мм).

Розрахунок ведеться за навантаженням із коефіцієнтом надійності за навантаженням γf = 1,0.

Ширина розкриття тріщин визначається за формулою:

α crc = φ1 · η · δ · λ · σs / Es · d.

Напруження в поздовжній робочій арматурі визначається за формулою:

 .

Приймаємо плече внутрішньої пари сил:

Z ≈ ho – 0,5 · hf / = 19 – 0,5 · 3,8 = 17,1 (см).

Пояснювальна записка

 22

Напруження в арматурі від діі постійного і довготривалого нормативних навантажень (згинаючий момент Mnl = 41,35 (кН· м)).

Приймаємо плече внутрішньої пари сил:

Z ≈ ho – 0,5 · hf / = 19 – 0,5 · 3,8 = 17,1 (см).

Напруження в арматурі від діі постійного і довготривалого нормативних навантажень (згинаючий момент Mnl = 41,35 (кН· м)).

 (МПа);

напруження в арматурі від дії повного нормативного навантаження, від якого згинаючий момент Мn = 67,06 (кН· м),

 (МПа).

Коефіцієнт армування приймаємо без врахування стиснутої зони бетону:

.

Коефіцієнт φl приймається рівним :

-для короткочасних навантажень і нетривалої дії постійних і тривалих навантажень φl = 1,0;

-для тривалої дії постійних і довготривалих навантажень для конструкцій із важкого бетону природної вологості:

.

Коефіцієнт η=1,0 –для стержневої арматури періодичного профілю (п.4.14 [5]).

Коефіцієнт δ визначається за формулою:

,

де α = Es / Eb = 20 · 104 / 23 · 103 = 8,7;

φd =1,13 – коефіцієнт, який згідно п.4.14 [5], визначено за лінійною інтерполяцією.

Обчислюємо:

Пояснювальна записка

 23

Коефіцієнт λ визначається за формулою:

де коефіцієнт ω визначається за формулою:

Для короткочасних навантажень і нетривалої дії постійних і тривалих навантажень:

для тривалої дії постійних і довготривалих навантажень:

Обчислюємо коефіцієнт λ : для короткочасної дії навантаження:

для тривалої дії навантаження:

 Приймаємо

Визначаємо ширину розкриття тріщин:

Умова виконується.

Пояснювальна записка

24

Розрахунок прогину плити:

Прогин в середині прольоту плити визначають за формулою

f = s lo2· (l / r),

де s – коефіцієнт, який залежить від розрахункової схеми елементу. Для вільно опертої балки при рівномірно розподіленому навантаженні s =5 / 48.

Граничний прогин для ребристої плити згідно табл. 4[5] становить [f]=2,5(см).

Повна кривизна 1 / r в середині прольоту плити визначається за формулою:

1 / r = ( 1 / r)1 – ( 1 / r )2 + (1 / r)3,

де (1 / r)1 - кривизна від короткочасної дії всього навантаження;

(1/r)2 – кривизна від короткочасної дії постійного і довготривалого навантаження;

(1/r)3 – кривизна від тривалої дії постійного і довготривалого навантаження.

Кривизни (1 / r)1, (1 / r)2 , (1 / r)3 визначаються за формулою (159)[5]

1 / r = ,

при цьому (1 / r)1 і (1 / r)2 визначаємо при значені ψs, що відповідає короткочасній дії навантаження, а (1 / r)3 - при ψs, що відповідає тривалій дії навантаження.

Коефіцієнт ψs, що враховує роботу розтягнутого бетону на ділянках між тріщинами, визначаємо за формулою:

ψs = 1,25 – φls · φm ≤ 1,0,

тут φls коефіцієнт, що враховує тривалість дії зовнішнього навантаження, приймається по табл. 36 [5] :

φls1 = φls2 = 1,1; φls3 = 0,8.

Коефіцієнт φm визначається за формулою:

тут Мr – нормативне значення згинального моменту від відповідного навантаження, а саме : Мr1 = 67,06 (кН· м), Мr2 = Мr3 = 41,35 (кН· м).

Пружнопластичний момент опору поперечного перетину відносно нижньої грані визначається за формулою Wp1 = γ · Wred,

Пояснювальна записка

25

де γ = 1,75 –для таврового перерізу з поличкою в стиснутій зоні бетону.

Момент опору приведеного поперечного перерізу по нижній зоні Wred = Ired/Yo. Для обчислення Ired і Yo визначаємо площу приведеного перерізу.

При α = Es / Eb = 20 · 104 / 23 · 103 = 8,7. Ared =A+α·As=bf /hf /+ bf hf +b·(h–hf /- hf)+α·As=117·3.8+119·3.8+31.2×(22-3.8-3.8)+8.7·17.81=1500.2(см2).

Статичний момент приведеного перерізу відносно нижньої грані

S red = bf / · hf / ·(h – 0,5 · hf / )+ b·(h – hf /-hf)·0,5·h +bfhf· 0.5hf· α · As · a =

= 117·3.8·(22–0,5·3.8)+31.2 (22–3.8-3.8)·0,5·22+ 119·3.8·0.5·3.8+8.7·17.81·2= =13903.3 (см3).

Відстань від нижньої грані до центра ваги приведеного перерізу:

Yo = S red / A red = 13903.3 / 1500.2 = 9.27(cм).

Момент інерції приведеного перерізу відносно його центра ваги

Ired = bf / · (hf /)3 / 12 +bf / · hf / · (h – 0,5 · hf / – yo)2 + b · (h – hf /-hf)3 / 12 +

+b ·(h – hf /-hf) · (0,5 · h– yo)2+ bf · (hf )3 / 12 +bf · hf · (yo – 0,5 · hf )2 +

+ α · As · (yo – a)2 = 117 ·3.83 / 12 + 117 ·3.8 × (22 – 0,5 ·3.8 – 9.27)2+31.2 · (22 – - 3.8-3.8)3 / 12 + 31.2 · (22 – 3.8-3.8) · (22/2 –9.27)2 +119 ·3.83 / 12 + 119 ·3.8 х х (9.27 – 0,5 ·3.8)2+ 8.7·17.81·(9.27 –2)2 = 95065 (см4).

 Обчислюємо :

Wred = 95065 / 9.27 = 10255 (см3);

Wp1 = 1,75 ·10255 = 17946.5 (см3);

φm1 = 1,15 · (100) · 17946.5 / 72.18 · 105 = 0,29;

φm2 = φm3 = 1,15· (100) ·17946.5/ 46.6 · 105 = 0,44;

ψs1 = 1,25 – 1,1· 0,29 = 0.931, приймаємо ψs1 = 0.931;

ψs2 = 1,25 – 1,1· 0,44 = 0,766, приймаємо ψs1 = 0.766;

ψs3 = 1,25 – 0,8 · 0,44 = 0.898 ,приймаємо ψs3 = 0.898

Для спрощення подальшого розрахунку, без суттєвої похибки і її впливу на точність результатів, наближено приймаємо висоту стиснутої зони бетону рівної товщині полички, тобто x = h f / = 3.8 (см),

тоді z = ho – 0,5 · h‘f =19 – 0,5 ·3.8 = 17.1 (см).

Обчислюємо:

Пояснювальна записка

26

(l/r)1=(67.06 · 105 · 0.931) / (17.1 · 17.81 · 20 · 106 · (19 –3.8))= 6.7 · 10-5 (1/см);

(l/r)2=(41.35 · 105 · 0,766)/ (17.1 · 17.81 · 20 · 106 · (19 –3.8))=3.8 · 10-5 (1/см);

(l/r)3=(41.35 · 105 · 0.898) / (17.1 · 17.81 · 20 · 106 · (19 –3.8))=4.01 · 10-5 (1/см);

(l/r)=(6,70 – 3.80 + 4.01) · 10-5 = 6.91 · 10-5 (1/см).

Кінцевий прогин плити в середині її прольоту:

f=5 / 48 · 5842 · 6.91 · 10-5 = 2.45(см) < [f] = 2,5 (см),

тобто жорсткість плити достатня.

Кінцевий прогин плити в середині її прольоту:

f=5 / 48 · 5842 · 6,87 · 10-5 = 2.44(см) < [f] = 2,5 (см),

тобто жорсткість плити достатня.

2.6. Розрахунок фундаменту

Розрахунок ширини подушки стрічкового фундаменту під внутрішню несучу цегляну стіну проектованого житлового будинку, розрахунок і конструювання подушки стрічкового фундаменту за матеріалом. Фундаменти - підземні конструкції, що передають навантаження від будівлі на грунт.

Збірні стрічкові фундаменти складаються з плит-подушок, що укладаються в основу фундаментів і стінових блоків, які є стінами підземної частини будівлі.

Глибина закладення фундаменту будівлі встановлюється в залежності від властивостей і характеру нашарувань грунтів, рівня грунтових вод з урахуванням його коливань в процесі будівництва та експлуатації споруди, величини і характеру діючих на основу навантажень, глибини закладення підземних комунікацій і фундаментів під машини й устаткування, кліматичних особливостей району будівництва. Прийнята глибина закладення фундаменту повинна бути достатньою для забезпечення стійкості підстави і виключення можливості пученія грунту при його промерзанні і опади при відтаванні. У непучиністих грунтах при заляганні рівня грунтових вод на значній відстані від поверхні землі допускається закладати підошву фундаменту вище глибини промерзання грунту. Розміри підошви фундаменту визначають, виходячи з умови, щоб середній тиск на підставу не перевищувало розрахункового тиску, величина якого залежить від виду і

Пояснювальна записка

27

властивостей грунту, глибини закладення фундаменту, конструктивних особливостей споруди. При призначенні розмірів підошви фундаменту враховують граничні величини вертикальних деформацій-осад і підйомів, при яких ще забезпечується необхідна міцність надфундаментних конструкцій і відповідність будівлі технологічним або архітектурним вимогам. При дії значних горизонтальних навантажень в тому числі сейсмічних, а також у разі водонасичених глинистих і заторфованих грунтів повинна бути забезпечена стійкість підстави.

2.6.1.Визначення відмітки підошви фундаменту

Глибина промерзання грунту у смт. Малехів Львівської області  становить 0,9 м ПОЗ (проектна відмітка землі): - 0,950 м

Розрахункова ОПФ (відмітка підошви фундаменту):

-3,090 м + (-0,9 м) = -3,89 м

Висота фундаменту: Нф = ОПФ - h перекритття. 1 поверху = 3,89 м - 0,28 м = 3,61 м

Підбір елементів збірного залізобетонного стрічкового фундаменту під зовнішні несучі стіни:

2.6.2.Визначення кількості фундаментних блоків по висоті

ОПФ - h перекриття. 1 поверху - h фл = 3,61 - 0,28-0,3 = 3,03 м, отже, виходить 4 фундаментних блоку марки ФБС 24.5.6 (2380х500х580)

2.6.3.Визначення ширини подушки

Для розрахунку стрічкових фундаментів умовно вирізається 1 метр довжини фундаменту, проводиться збір навантажень і перебувати ширина подушки b. Формула для визначення площі підошви окремого фундаменту:

b = Nser / (R-γmd1).

2.6.4.Збір навантажень

Пояснювальна записка

28

2.6.4.1.Розрахунок навантаження на 1м ² покрівлі

Сніговий район IV, S = 2,4 кПа

μ = (60-30) / 35 = 0,857 - коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву грунту до снігового навантаження на покритті

Таблиця № 7

q покрівлі = 5,613 кПа

Пояснювальна записка

29

2.6.4.2.Розрахунок навантаження на 1м ² плити перекриття

Таблиця № 8

q покриття = 4,85 кПа

Пояснювальна записка

30

2.6.4.3.Розрахунок навантаження на 1м ² плити перекриття

Таблиця № 9

q перекриття = 10,06 кПа

Пояснювальна записка

31

2.6.5.Розрахунок навантаження на 1м довжини фундаменту

Мал.6. Схема збору навантажень на 1м довжини фундаменту

Таблиця № 10

N = 474,31 кПа

Nser = N / 1,2 = 395,25 кН / м

Для розрахунку фундаменту визначена визначена сервісна навантаження, що припадає на один метр довжини верхнього обріза фундаменту. Геологічні умови: 0,2 метра - рослинний шар, далі шар маловологі дрібного піску Грунтові води розташовані на глибині 4,0 м від планувальної відмітки. Район будівництва м. Кемерово. Підлогу першого поверху розташований по утепленим цокольним перекриттям.

2.6.6.Визначення необхідної ширини подушки фундаменту

b = Nser / (R0-γmd1) = 395,25 / (300-20 * 1,2) = 1,43 м. Призначення ширини подушки b = 1,4 м. Ширина подушки може змінитися при подальшому розрахунку.

Пояснювальна записка

32

2.6.7.Визначення розрахункового опору R

Так як будівля з підвалом db = 2,83:

R = ((γс1 * γс2) / k) * (Mγ kz b γII + Mq d1 γII + (Mq-1) dbγII + Mc cII) =

= ((1,3 * 1,1 / 1,1) * (1,15 * 1,0 * 1,0 * 18 +5,59 * 1,4 * 1,8 + (5,59-1) * 18 * 2,83 +7,95 * 1,0) = 286,94 кПа

2.6.8.Уточнення ширини подушки стрічкового фундаменту

b = Nser / (R0-γmd1) = 395,25 / (286,94-20 * 2,83) = 1,19 м

Прийнята ширина подушки фундаменту b = 3,2 м, і так як ширина подушки змінилася, уточнюється величина розрахункового опору грунту R, підставлена ​​в формулу зміни ширини подушки;

R = 289,56 кПа.

2.6.9.Перевірка підібраною ширини подушки фундаменту

p = Nser / b + γmd1 = 395,25 / 1,6 +20 * 2,83 = 303,63 кПа

Висновок. Середній тиск під підошвою фундаменту менше розрахункового опору грунту. Прийнята ширина фундаментної подушки b = 3,2 м достатня.

2.6.10.Визначення питомої зчеплення і кута внутрішнього тертя

CII = 1,0 КПа; γII = 30 ° (таблиця 11.5 Підручник Будівельні конструкції сіткою).

Визначення коефіцієнта γс1 = 1,3; γс2 = 1,1 (таблиця 11.9 Підручник Будівельні конструкції сіткою).

Визначення коефіцієнта Mγ = 1,15; Mq = 5,59; Mc = 7,95 (таблиця 11.10 Підручник Будівельні конструкції сіткою)

Значення коефіцієнта k = 1,1, також як характеристики грунту (с, φ) визначені за таблицею, а не за результатами безпосереднього дослідження грунту.

Коефіцієнт kz = 1,0, так як ширина фундаменту b <10 м.

Питома вага грунту вище і нижче підошви фундаменту γII = γII = 18,0 кН/м³.

Пояснювальна записка

33

2.6.11. Навантаження з урахуванням коефіцієнта надійності по відповідності γn

N = 474,31 * 0,95 = 450,59 кН / м.

2.6.12. Відсіч грунту p

p = N / b = 474,31 / 1,6 = 296,44 кПа.

2.6.13. Довжина консольної ділянки фундаменту

l1 = (b-b1) / 2 = (1,6-1,19) / 2 = 0,2 м

2.6.14. Визначення поперечної сили, що припадає на метр довжини фундаменту

Q = pl1 * 1,0 м = 296,44 * 0,2 * 1 = 59,28 кН

2.6.15. Згинальний момент, діючий по краю фундаментного блоку

M = Q * (l1 / 2) = 59,28 * (0,2 / 2) = 5,92 кН * м

2.6.16. Визначення необхідної площі арматури подушки

As = M / (0,9 h0Rs) = 592 / (0,9 * 26 * 36,5) = 0,7 см ²

h0 = ha = 30-4 = 26 см;

Rs = 36,5 кН / см ² (арматура класу A-III), крок робочих стержнів 190 мм. ; На 1 м довжини фундаменту припадати 6 стрижнів діаметра 8 мм, As = 3,06 см ²

2.6.17. Перевірка міцності подушки на дію поперечної сили

 Q ≤ φb3 (1 + φn) Rbtγb2bh0, де b = 100см - смуга фундаменту довжиною в 1 м; Q = 59,28 кН <0,6 * (1 +0) * 0,075 * 1 * 100 * 27 = 121,5 кН - умова міцності виконується, міцність забезпечена.

Висновок: Фундаментна подушка армується арматурної сіткою в якій робоча арматура прийнята діаметра 8 мм, A-III, крок 190 мм. Конструктивна арматура прийнята діаметром 6 мм B-II.

Пояснювальна записка

34

2.6.18. Визначення діаметра підйомних петель

Монтажні петлі закладаються в бетон, виготовляють з гладкою круглої сталі класу AI. Діаметр стрижня визначають розрахунком петлі на розрив і висмикування з бетону.

Розрахункове навантаження від власної ваги подушки g = V * ρ * Kg = 0,7 * 2500 * 1,5 = 2625

Kg - коефіцієнтом динамічності

Навантаження на одну петлю, з урахуванням перекосу або обриву однієї петлі N = g / 3 = 870 кН

Прийнято 4 монтажні петлі діаметром 12 мм (арматура класу AI) As=1,131 см²

Довжина однієї петлі в l = (l1 + l2) * 2 + l3 = (290 +32) * 2 +94 = 738 мм.

Пояснювальна записка

35

Пояснювальна записка

36

так, щоб правило, прикладається в різних напрямках, щільно прилягало до основи. Ширину і довжину піщаного основи роблять на 200 ... 300 мм більше розмірів фундаменту, щоб блоки не звисали з піщаної подушки.

3.1.2. Монтаж подушок

1. Перед стропуванням блоків засвідчуються, що кран знаходиться на безпечній відстані від краю котловану, що його опори (гусениці, колеса, аутригери) покладені за межами призми обвалення.

2. Фундаментні блоки (подушки) укладають за схемою їх розкладки з відповідністю з проектом, щоб забезпечити розриви для труб водопостачання, каналізації та інших вводів.

3. Стрічкові фундаменти починають монтувати з маякових блоків 1 по кутам і в місцях перетину стін. Після цього шнур-причалювання 2 (натягують на грані фундаментної стрічки) піднімають до рівня верхнього зовнішнього ребра блоків і по ній розташовують всі проміжні блоки. Фундаментні блоки (подушки) стропят за чотири петлі чотиригілкової стропи. Поворотом стріли крана блок переміщують до місця укладання, наводять і опускають на основу. Незначні відхилення від проектного положення усувають, переміщаючи блок монтажним ломом при натянутих стропах. При цьому поверхня основи не повинна бути порушена. Стропи знімають після того, як блок займе правильне положеня в плані і по висоті.

4. Верх маякових блоків перевіряють нівеліром, а інших - по шнурам або візуванням за раніше встановленими блоками. Якщо блок укладений з відхиленнями (в плані або по висоті), що перевищують допуску норму, його піднімають краном, відводять убік, заново вирівнюють підстава і укладають наново.

5. Розриви між блоками і бічні пазухи в процесі монтажу заповнюють піском або піщаним грунтом і ущільнюють.

6. Останнє положення блоків у плані контролюють щодо розбивочних осей по двох взаємно перпендикулярним напрямам по осьовим ризкам на гранях фундаменту, поєднуючи осьові риски з орієнтирами, закріплений на підставі, або

Пояснювальна записка

37

виском. Схил опускають з осьових дротів, натягнутих по обносці. Невеликі відхилення усувають, пересуваючи блок ломом.

3.1.3.Монтаж стін цокольного приміщення.

1. Блок стін цокольного приміщення (стінові блоки) або фундаментні стінові блоки стрічкових фундаментів починають монтувати після перевірки положення укладений на них фундаментних блоків і пристрою гідроізоляції. В якості ізоляції розстеляють два шари руберойду, склеєних бітумної мастикою, або в заленості від вказівок проекту - шар розчину товщиною 20 ... 30 мм по очищеній поверхні фундаментів. Він одночасно служить вирівнювальним шаром.

2. Якщо розмітка осей не зроблена на фундаментах при складеної виконавцем схеми, то перед монтажем стінових блоків розмічають основні і меж основної осі будинку і межі стін, які фіксують на фундаментах відповідають рискам.

3. Дав за монтажною схемою розмічають на фундаментах положення стін блоків першого (від фундаментів) ряду, відмічая місця вертикальних швів.

4. Підготовка робочого місця полягає в тому, що ланковий і монтажник приносять до місця монтажу ящик з інструментами, очищають поверхню фундаменту від сміття і встановлюють ящик з розчином на відстані 2 ... 2,5 м від стіни, щоб можна було, не переставляючи його на нове місце, змонтувати 3 ...4 блоки.

5. Монтаж починають з установки маякових блоків в кутах і місцях пересічення стін на відстані 20 ... 30 м один від одного. Блок, піднятий за дві петлі, краном подають до місця установки. На висоті 20 ... 30 см від місця установки блок зупиняють, розгортають в проектне положення і опускають на постіль з розчину. У правильності установки маякових блоків по осях засвідчуються по осьовим рискам, а по висоті – по рискам. Якщо блок укладений неправильно, його знову піднімають, очищають нижню грань від розчину і відновлюють розчинну постіль, додаючи розчин у того боку ліжка, в яку накладався блок. При підготовці постелі поверхність блоків очищають від сміття і змочують водою, розчин подають і розрівнюють лопатою. Краща якість постелі підлучає, коли розчин розрівнюють

Пояснювальна записка

38

лопатою. Краща якість постелі підлучає, коли розчин розрівнюють рейкою по рамці, що забезпечує горизонтальність ліжку і фіксує її товщину.

6. Встановлені маякові блоки, натягують на рівні їх верху і на відстані 2 ... 3 мм від бічної грані шнур-причалювання і закріплюють його скобами. Ряд про ці блоки встановлюють на розчині по шнурам. Опускаючи блок на місце, його направляють, притримуючи за стропи або верхнє бічне ребро. Не можна братися рукою за торець блоку з боку встановленого блоку - можна притиснути руку монтуючим блоком.

7. Положення рядових блоків контролюють по шнурам, схилу, візир по рискам на раніше встановлені блоки і по розмічальних ризиків на фундаментах. Якщо блок зайняв неправильне положення, його зміщують монтажними ломом в потрібному напрямку.

8. Блок зовнішніх стін підвалів вирівнюють по площині, зверненої в сторону приміщення, блоки внутрішніх стін - по одній з площин. При цьому для переміщення блоків по розчинній постелі користуються монтажним ломом. Якщо блок встановлений правильно, монтажники розстроповують його, кельмою зрізають надлишки розчину, що виступив з горизонтального шва, і укладають його в колодязь стику блоків. Лопатою додають в стик розчин і ущільнюють його.

9. Послідовні ряди блоків монтують в тій же послідовності, розмічають розкладку блоків на нижчележачім ряді. Перші два ряди блоків установлюють з покладених фундаментних блоків, наступні - з інвентарних риштовання.

3.1.4. Вказівки з техніки безпеки

1. Безпека праці при монтажі фундаментів забезпечується дотриманий і їм загальних правил, а також конкретних вказівок по технології виконання проце з вказівок, передбачених проектом виконання робіт на даному об'єкті.

2. Під час роботи в котлованах і траншеях стежати, щоб бровки були вільні від матеріалів на ширину до 50 см.

3. В траншею камені подають по жолобах в відсутність робочих, не можна каміння СБР а Сива в траншею і перекидати з тачки. У міру зведення фундаменту

Пояснювальна записка

39

забирають кріплення стінок траншей і котлованів, після зняття верхніх розпірок прибирають нижні. Щоб не сталося обвалення по висоті, знімають тільки одну або дві дошки одночасно.

4. Рабочі в траншеї спускаються за допомогою драбини шириною 0,75 м або переставних сходів з поручнями, які в зимовий час очищають від леду.

5. Провірка міцності кріплень стінок траншей і котлованів виконують до початку і під час кладки фундаментів. Щоб не сталося обвалення грунту у незакріплених траншеях, котлованів, або кріплення недостатньо надійне і не розраховане на навантаження від матеріалів, катальних ходів, необхідно краї цих ходів та розміщення матеріалів розташовувати за межами призми обвалення грунту. Майстер опичатує цю відстань на місці.

6. Монтажну зону огороджують інвентарними ланками з добре видимими попереджувальними написами або сигналами. Над входами в будівлю установлюють навіси. Не допускають в монтажну зону сторонніх людей.

7. Забороняється укладати монтовані блоки на підмостки та перекриття.

8. Елементи підводять до місця установки з зовнішньої сторони будівлі або зі сторони, протилежної робочого місця монтажників.

3.2. Вказівки щодо виконання робіт

Монтаж перекриттів.

1. До монтажу плит перекриттів перевіряють положення верхніх опорних частин кладки під конструкції перекриття, які повинні знаходитися в одній площині (різниця в оцінках в межах поверху не повинна перевищувати 10 мм). Щоб забезпечити горизонтальність стелі, утвореного плитами перекриття, користуються такими прийомами.

2. В межах захватки (секції) будівлі по периметру верху стін або прогонів за допомогою нівеліра або гнучкого рівня наносять (на заздалегідь закріплені рейки) ризики, відповідні монтажному горизонту, тобто позначці, на якій буде знаходитися низ конструкцій перекриттів. За нівеліровочними відмітками (по шнуру) укладають вирівнюючий шар розчину (стяжку), розрівнюють його правилом і, після того як

Пояснювальна записка

40

стяжка отримує 50%-ву міцність, монтують плити (панелі) перекриттів, розстеляючи на опорних поверхнях шар свіжого розчину товщиною 3 ... 4 см.

3. Монтаж перекриття ведуть ланкою з чотирьох осіб: машиніст крана, два монтажника (4-го і 3-го розрядів) і такелажник (3-го розряду). Такелажник стропує плити чотиригілковою стропою. Два монтажника знаходяться на перекритті (спочатку на риштованні), розташовуючись по одному у кожної опори монтує плити. Вони приймають подану плиту, повертають її і направляють при опусканні в проектне положення. Невелике рихтування плити монтажники роблять ломиками до зняття строп.

4. Переміщати плити в напрямку, перпендикулярному стінам, неприпустимий. Тому, перш ніж опустити плиту на розчинну постіль, необхідно точно навести її, щоб получити опорну площадку необхідної ширини.

5. Після укладання кожної плити перевіряють горизонтальність стелі візирів а потім його площину, а при необхідності і правилом. Якщо виявиться, що площині суміжних плит не збігаються вздовж шва, плиту піднімають краном, і поправляють розчинну постіль і встановлюють її знову.

6. Плити перекриттів після вивірки закріплюють анкерами, закладаємо в кладку або приварюється до закладних деталей блоків, суміжні плити скріплюємо анкерами за монтажні петлі.

Монтаж перемичок.

Несучі перемички, на які безпосередньо передається навантаження від перекриттів, в цегляних будинках, як і прогони, встановлюють, піднімаючи за монтажні петлі і укладаючи на підготовлену розчинну постіль, а не несучі (рядові) укладають вручну. При монтажі забезпечують точність установки їх по вертикальним позначкам, горизонтальність і розрахунок площі спирання.

Монтаж сходових маршів і площадок.

1. Сходові елементи монтують у міру зведення стін будівлі. Проміжний майданчик і перший марш встановлюють по ходу кладки внутрішніх стін сходової клітки, другу (поверхову) майданчик і другий марш - по закінченні кладки поверху.

Пояснювальна записка

 41

2. До монтажу сходових площадок і маршів перевіряють їх розміри. Потім розмічають місця встановлення майданчиків, наносять шар розчину і встановлюють майданчик.

3. Положення встановленої конструкції перевіряють по вертикалі в плані. Для вивірки положення сходових майданчиків в плані, застосовують дерев'яний шаблон, що копіює профіль опорної частини сходового маршу. Відразу ж після вивірки положення площадки монтують сходовий марш. Це дозволяє відрегулювати взаємне положення сходового маршу, перш ніж схопиться розчин.

4. Сходовий марш строп'ят вилковим захватом або чотиригілковий стропом з двома укороченими гілками, які надають що піднімається елементу нахил трохи більше проектного. Аналогічним способом виконують строповку маршів, об'єднаних з напівплощадками.

5. При установці сходового маршу його спочатку спирають на нижню площадку, а потім на верхню. При зворотній послідовності марш може зірватися з верхнього майданчика або заклинитися між верхньою і нижньою майданчиками.

6. Перед установкою маршу монтажники влаштовують на опорних місцях сходових майданчиків постіль з розчину, накидаючи і розрівнюючи його кельмами. При установці маршів один монтажник перебуває на нижньому майданчику, інший - на вищележачому перекритті або на риштованні поруч зі сходовою кліткою. Приймаючи марш, монтажник направляє його в сходову клітку, рухаючись одночасно до верхнього майданчику. На висоті 30 .. .40 см від місця посадки маршу обоє монтажника притискають його до стіни, дають машиністу крана сигнал і встановлюють на місце спочатку нижній кінець маршу, потім верхній. Неточності установки виправляють ломиками, після чого відчіплюють строп, замонолічівают стики між маршем і майданчиками цементним розчином і встановлюють інвентарні огородження.

3.2.1. Вказівки з техніки безпеки

1. Безпека праці при монтажі конструкцій перекриттів, сходів і перемичок забезпечується виконанням наступних правил:

Пояснювальна записка

42

при монтажі використовують захватні пристрої, монтажну оснастку і засоби підмощування, зазначені в проекті виконання робіт і нормокомплектах; монтажники працюють, простягнув пояса до надійно закріпленим конструкціям.

2. До монтажних робіт на висоті допускаються робітники не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд. Монтажники забезпечуються перевіреними і випробуваними запобіжними поясами, надійними мотузками і нековзким взуттям. Проходи, проїзди в зоні підйому і монтажу конструкцій повинні бути закритими, а територія огороджена парканом, на якому вивішено попереджувальні знаки та написи. Крім того, будівельні битовки (будівельні вагончики) повинні розташовуватися на безпечній відстані від об'єкта.

3. Перед початком робіт і періодично під час робіт монтажні пристосування оглядаються виконавцем робіт або майстром. Користуватися несправними пристроями, зношеними поясами і стропами забороняється.

4. На ділянці (захватки), де ведуться монтажні роботи, не допускається виконання інших робіт і знаходження сторонніх осіб.

5. При зведенні будівель і споруд забороняється виконувати роботи, пов'язані з перебуванням людей в одній секції (захватці, ділянці) на поверхах (ярусах), над якими проводяться переміщення, установка і тимчасове закріплення елементів збірних конструкцій або обладнання.

5. Способи стропування елементів конструкцій і устаткування повинні забезпечувати їх подачу до місця установки в положенні, близькому до проектного.

6. Забороняється підйом збірних залізобетонних конструкцій, які не мають монтажних петель або міток, що забезпечують їх правильну стропування і монтаж.

7. Очистку підлягають монтажу елементів конструкцій від бруду і полою слід проводити до їх підйому.

8. Для переходу монтажників з однієї конструкції на іншу слід застосовувати інвентарні драбини, перехідні містки і трапи, що мають огородження.

9. Установленние в проектне положення елементи конструкцій або обладнання повинні бути закріплені так, щоб забезпечувалася їхня стійкість і геометрична незмінність.

Пояснювальна записка

43

10. Розстроповку елементів конструкцій та обладнання, встановлених в проектне положення, слід проводити після постійного або тимчасового надійного їх закріплення. Переміщати встановлені елементи конструкцій або обладнання після їх розстропування, за винятком випадків, обгрунтованих ППР, не допускається.

11. Не допускається виконувати монтажні роботи на висоті у відкритих місцях при швидкості вітру 15 м / с і більше при ожеледиці, грозі або тумані, що виключає видимість в межах фронту робіт. Роботи з переміщення та встановлення вертикальних панелей і подібних їм конструкцій з великою парусністю слід припиняти при швидкості вітру 10 м / с і більше.

12. Не допускається знаходження людей під монтуються елементами конструкцій та обладнання до установки їх в проектне положення і закріплення.

13. Монтаж сходових маршів і майданчиків будівель (споруд), а також вантажопасажирських будівельних підйомників (ліфтів) повинен здійснюватися одночасно з монтажем конструкцій будівлі. На змонтованих сходових маршах слід негайно встановлювати огородження.

14. При переміщенні конструкцій або обладнання відстань між ними і виступаючими частинами змонтованого обладнання або інших конструкцій повинна бути по горизонталі не менше 1 м, по вертикалі - 0,5 м.

Пояснювальна записка

44

Продуктивність праці робітників значною мірою залежить від впровадження у виробництво нових машин і механізмів, новітніх технологій виконання робіт, правильної організації робочого місця, культури виробництва, додержання вимог техніки безпеки і виробничої санітарії. Кожна будівельна організація щороку складає плани заходів з охорони праці, а також укладає колективний договір, згідно з яким адміністрація зобов'язується виконувати всі положення трудового законодавства стосовно організації і охорони праці, матеріального стимулювання і відпочинку. У договорі передбачені необхідні заходи з техніки безпеки, забезпечення робітників спецодягом, індивідуальними засобами захисту.

З метою створення нормальних умов праці регламентуються тривалість робочого дня, необхідних під час роботи перерв, щорічних оплачуваних відпусток робітників і службовців тощо. Тривалість робочого дня робітників і службовців будівельних організацій становить 8 год при п'ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями. Для робітників деяких професій із шкідливими умовами праці встановлено скорочений робочий день —7 год. За власною ініціативою робітники можуть працювати більше від встановленого законом робочого дня, це можливої коли ланка або бригада працює за акордним нарядом.

Робочий день підлітків віком 16—18 років не повинен перевищувати 7 год. Заборонено використовувати працю підлітків на шкідливих, важких і небезпечних роботах. Підлітки допускаються на постійні роботи, пов'язані з пересуванням і перенесенням вантажів, лише тоді, коли ці операції є складовими основної роботи за фахом і не перевищують 1/3 робочого часу. При цьому маса вантажу для підлітків жіночої статі повинна становити не більше 10, а чоловічої — 16,5 кг.

Не допускаються до виконання шкідливих і важких робіт (кесонні, каменотесні, варіння асфальту тощо) жінки, що працюють на будівництві. їм дозволяється вантажити або розвантажувати лише штучні або сипучі матеріали (цегла, пісок, глина) , а також періодично переносити по рівній поверхні вантаж масою не більше 15 кг. При підніманні жінкою вантажу на висоту більше 1,5 м або переміщенні його постійно протягом робочого дня маса вантажу не повинна перевищувати 10 кг.

Пояснювальна записка

45

Вагітним жінкам і жінкам, що мають дітей віком до 1,5 року, забороняється працювати у додатковий (після роботи) і нічний час, а також у вихідні і святкові дні.

Особливе значення для здоров'я робітника має правильний відпочинок. Тому відпочинок під час робочого дня, робочого тижня, а також тривалість щорічних відпусток регламентуються законодавством. Під час робочого дня, але не пізніше ніж через 4 год після його початку, працівникам надається обідня перерва, яка має тривати не менше ЗО хв. Взимку при температурі нижче — 20 °С через кожну годину роботи робітникам надається додаткова десятихвилинна перерва. При температурі від —25 °С до —ЗО °С, крім надання додаткових перерв, робочий день скорочується на 1 год, при температурі нижче —30 °С працювати забороняється.

Відпустки надаються лише тим працівникам, які пропрацювали в даній будівельній організації не менше 11 міс. Тривалість відпустки робітників —24 робочі дні. Підлітки відпочивають лише в літній період року протягом повного календарного місяця.

Стан охорони праці в будівельних організаціях контролюють: Державний комітет України по нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці), органи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України на місцях, а також технічні інспекції профспілок і уповноважені трудових колективів з питань охорони праці. З цією метою вони регулярно перевіряють будівельні організації, вказують представникам адміністрації на недоліки в організації заходів щодо охорони праці, вимагають їх усунення і допомагають комітетам профспілок в роботі, спрямованій на покращання умов праці робітників.

4.2. Правила техніки безпеки на будівельному майданчику

Загальні питання техніки безпеки. Будівельний майданчик — це територія, на якій споруджується будинок, розташовано тимчасові споруди (склади, розчинні вузли, прохідні тощо), під'їзні дороги, а також місця для складання різних будівельних матеріалів.

Пояснювальна записка

46

Охорона праці робітників і забезпечення умов додержання правил техніки безпеки на кожному будівельному майданчику — обов'язок керівників будівельних організацій і осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт. За загальний стан техніки безпеки в будівельній організації відповідають начальник (керуючий) та головний інженер тресту або управління. Контроль за додержанням правил техніки безпеки і здійсненням організаційно-технічних і санітарно-гігієнічних заходів щодо запобігання травматизму і професійним захворюванням покладено на осіб, призначених адміністрацією будівництва з числа інженерно-технічного персоналу, а також громадських інспекторів. Ці працівники мають контролювати виконання наказів, інструкцій і розпоряджень з питань техніки безпеки, проводити інструктажі робітників, брати участь у періодичних випробуваннях машин, механізмів, риштувань, колисок, а також працювати в комісіях, що розслідують причини аварій і випадки травматизму на будівельному майданчику.

Травма — це раптове ушкодження організму людини. Внаслідок травми робітник може тимчасово або назавжди втратити працездатність. Травми бувають виробничі і побутові. Виробничі трапляються під час виконання працівником його службових обов'язків, а також по дорозі до місця роботи і з роботи. Побутовими травмами вважають випадки, що сталися під час виконання домашніх робіт або в інший час, не пов'язаний з виробництвом.

Основні причини травматизму на будівельному майданчику: порушення правил техніки безпеки, недостатня кваліфікація, погана організація праці.

До травматизму на будівництві можуть спричинити: ненадійні захисні засоби, невміле користування машинами і механізмами, ураження електричним струмом тощо.

Кожен випадок травматизму, що стався в будівельній організації, повинен бути розслідуваний протягом 24 год. Розслідування провадить комісія у складі керівника будівельної ділянки, представника служби техніки безпеки і представника профспілкової організації, членом якої є потерпілий. Після розслідування справи складають акт за встановленою формою, в якому зазначають причини нещасного випадку і накреслюють заходи щодо його усунення.

Пояснювальна записка

47

Будівельна організація розслідує і здійснює облік нещасного випадку лише за умов, якщо він стався під час виконання доручених нею робіт, на її території або поза нею, а також під час перевезення робітників і службовців транспортом організації у разі втрати працездатності не менше ніж на один робочий день.

Нещасний випадок, що стався з працівником іншої організації, який працює у цій будівельній організації за направленням, розслідує персонал організації, на території якої він працював, а здійснює облік організація, що направила його на роботу.

Нещасний випадок, що стався з учнем професійно-технічного училища, який працював на будівельному об'єкті під час виробничої практики, будівельна організація розслідує і здійснює облік лише у разі, коли він працював у складі будівельної бригади і під наглядом її технічного персоналу. Якщо ж учень працював під керівництвом технічного персоналу учбового закладу на виділеній будівельній ділянці, то розслідує нещасний випадок і здіснює його облік цей учбовий заклад.

До початку роботи в будівельній організації кожен працівник повинен пройти інструктаж з техніки безпеки. Інструктаж буває вступний, первинний і повторний.

Вступний інструктаж, тобто короткочасне навчання (не менше як 10 год), адміністрація будівельної організації повинна організувати для всіх категорій працівників, яких приймають на роботу, незалежно від їхньої освіти, стажу роботи за даною спеціальністю, посади. Вступний інструктаж провадиться у кабінеті з охорони праці або у спеціально обладнаному приміщенні за заздалегідь розробленою і затвердженою програмою. Після перевірки знань у спеціальному журналі позначкою і власноручним підписом робітника підтверджується проходження ним інструктажу.

Первинний інструктаж проводять безпосередньо на робочому місці працюючих, показуючи безпечні прийоми і методи праці. Після цього їх допускають до самостійної роботи. Повторний інструктаж вони проходять не пізніше ніж через 6 міс.

Пояснювальна записка

48

До початку виробничої практики учнів професійно-технічних училищ будівельних спеціальностей адміністрація будівельно-монтажної організації повинна:

-навчити учнів безпечним прийомам праці під час первинного інструктажу при видачі виробничого завдання;

-встановити посилений нагляд за додержанням учнями правил техніки безпеки і внутрішнього розпорядку на будівельному майданчику;

-забезпечити санітарно-побутове обслуговування і видачу безкоштовно спецодягу, взуття і запобіжних пристроїв;

-підпорядкувати учнів досвіченим бригадирам і керівникам практики.

Техніка безпеки на території будівельного майданчика. Територію будівельного майданчика обгороджують парканом з ворітьми для в'їзду і виїзду транспорту. Висота його повинна бути не менше 2 м, а відстань до будинку, що споруджується, не менше 10 м. Якщо будинок розміщено вздовж вулиці і паркан поставлено ближче, на ньому має бути захисний піддашок завширшки не менше 1 м, закріплений з нахилом у бік будівельного майданчика під кутом 20° до горизонту.

По периметру будинку визначають небезпечну для людей зону, на межі якої встановлюють попереджувальні знаки або написи. При висоті будинку до 20 м ширина цієї зони має бути не менше 7 м, а при висоті 20—70 м — не менше 10 м. На території будівельного майданчика обладнують проїзди для транспорту і проходи для людей. У місцях в'їзду і виїзду автотранспорту вивішують попереджувальні написи ("Бережись автомобіля!" тощо). Вночі такі написи слід добре освітлювати. Для переходу робітників через котловани і траншеї споруджують перехідні містки з поруччям заввишки не менше 1,1м. Проходи на укосах з нахилом більше 20° обладнують драбинами або східцями з однобічним поруччям. Електрокабелі в місцях проходів і проїздів транспорту прокладають під землею або перекривають містками. Колії для внутрішнього транспорту (кранів, вагонеток тощо) повинні бути справні і укладені на міцну основу.

Пояснювальна записка

49

В усіх небезпечних місцях вивішують попереджувальні знаки і написи, наприклад: «Не стій під вантажем», «Не перевантажуй риштувань» тощо.

Для скидання будівельного сміття з висоти більше 3 м слід зробити закритий жолоб так, щоб нижний кінець його був від землі не вище 1 м. Місця, на які скидається сміття, обгороджують. У разі подавання сміття безпосередньо до кузова самоскиду кінець жолоба повинен знаходитись над землею трохи вище рівня бортів машини.

Будівельні матеріали і різне обладнання розміщують на рівних утрамбованих майданчиках, взимку вони мають бути очищені від снігу і льоду. Складають будівельні матеріали за видами у штабелі так, щоб між ними залишилися проходи і проїзди для транспорту (ширина проходу — не менше 1 м, проїзду — не менше 3 м). Штабелі бутового каменю мають бути заввишки не більше 1 м, цегли — не більше 1,7 м, дощок — не більше половини ширини штабеля.

Ящики зі склом ставлять вертикально в один ряд. Круглий ліс складають у штабелі заввишки не більше 1,5 м з прокладками між рядами. Сипкі матеріали (цемент, гіпс тощо) зберігають у засіках, бункерах або закритих ящиках, щоб вони не розпилювались. Не можна безладно зберігати будівельні матеріали та вироби, розкидати їх по території будівельного майданчика.

Учні професійно-технічних училищ, котрі проходять виробничу практику, перебуваючи на території будівельного майданчика, повинні дотримуватися таких правил:

-ходити лише по пішохідних доріжках, уникати безцільного ходіння та ходіння по незнайомих місцях території;

-не ходити по транспортних коліях та проїздах, призначених лише для проїзду транспорту;

-уважно читати попереджувальні знаки і написи, бути особливо обачними в небезпечних місцях;

-додержуватися дисципліни і порядку;

-не стояти і не ходити біля підйомних механізмів і під піднятим вантажем або поблизу працюючих землерийних машин;

Пояснювальна записка

50

-при перенесенні і складанні будівельних матеріалів не захаращувати проходів, проїздів і просторів між будинками;

-не стояти біля рухомих частин працюючих машин і механізмів;

-самовільно не вмикати і не вимикати незнайомі машини і механізми;

-не торкатись електропроводів і кабелів, а також шлангів, що перебувають під тиском;

-бути обережними, перебуваючи біля машини, що розвантажується;

-у випадку одержання травми (поріз, опік тощо) негайно повідомити про це майстра і звернутися в медпункт за медичною допомогою;

-у разі необхідності подати першу допомогу потерпілому (припинити кровотечу, зробити штучне дихання тощо) і доставити його до медпункту;

-після закінчення роботи вимити і скласти в належне місце інструмент і привести в порядок своє робоче місце.

Техніка безпеки під час роботи на висоті. Учні професійно-технічних училищ, що проходять виробничу практику, допускаються до роботи на висоті, якщо вони досягли 17 років, за умов постійного нагляду на ними майстра виробничого навчання. Будівельні роботи на висоті до 4 м виконують з помостів або столиків, на висоті більше 4 м — з риштувань, пересувних вишок і колисок. Робочі місця, розміщені над землею вище 1 м, мають бути обгороджені поруччям заввишки не менше 1 м з проміжними горизонтальними елементами і бортовою дошкою заввишки не менше 15 см або поруччям з металевою сіткою. Дерев'яні елементи риштувань або помосту виготовляють з якісних обрізних дощок не нижче II сорту. Дошки або щити настилу з'єднують внапусток лише по довжині, причому їхні кінці повинні лежати тільки на поперечинах опор і перекривати останні не менше ніж на 20 см у кожен бік. Ширина настилу риштувань для виконання штукатурних робіт має бути не менше 1,5 м; відстань від його краю до стіни під час виконання зовнішніх робіт — не більше 15, а внутрішніх — 10 см. Ширина щілин настилу — не більше 1 см. Риштування повинно мати поруччя заввишки не менше 1 м. Дошки поруччя прибивають лише з внутрішнього боку стояків. Уздовж настилу по його зовнішньому краю прибивають бортову дошку заввишки не менше 15 см.

Пояснювальна записка

5 1

Узимку настил риштування потрібно очищати від снігу та льоду і посипати піском або шлаком. Між ярусами риштувань або помостом і землею для піднімання робітників влаштовують спеціальні сходи з поруччям. Риштування і поміст приймає в експлуатацію спеціальна комісія, призначена наказом по будівельно-монтажній організації. Акт приймання затверджує головний інженер цієї установи, після чого риштування вважається придатним до експлуатації. Підвісні струнні риштування можна експлуатувати лише після випробування їх статичним навантаженням, яке перевищує розрахункове на 20 %, і динамічним навантаженням, збільшеним на 10 %. Матеріали на риштуванні і помості розміщують у різних місцях, щоб не перевантажувати настил в одному місці. Ящики з розчином ставлять на відстані не менше як 0,4 м від краю настилу. Забороняється водночас працювати на різних ярусах риштувань по одній вертикалі. Категорічно заборонено застосовувати для роботи на висоті тимчасовий поміст, спираючи настил на бочки, цеглу, радіатори тощо. Колиски повинні мати суцільний настил без щілин з бортовою дошкою заввишки не менше 15 см. По периметру колиски встановлюють міцно закріплене (у вигляді каркасу) поруччя заввишки не менше 1,2 м. Конопляні канати і сталеві троси для піднімання колисок повинні мати дев'ятикратний запас міцності, про що складають спеціальний акт. Балки, на яких закріплені блоки для піднімання колисок, спирають на стіну, а не на карниз. Лебідки для піднімання колисок, що розміщуються на землі, закріплюють подвійним завантаженням порівняно з вантажопідйомністю колиски. До початку роботи з колиски перевіряють канат (або трос) і гальмовий пристрій лебідки. Виконувати ремонт штукатурки і облицювань з розсувних або приставних драбин заборонено.

Техніка безпеки під час роботи з машинами і електрообладнанням. До роботи з машинами і механізмами допускають лише осіб, що пройшли спеціальну підготовку і одержали посвічення на право керування (або обслуговування) цією машиною. Працюючи біля машини чи механізму, слід суворо дотримуватися правил техніки безпеки, а також знати інструкцію щодо експлуатації машини, яка обов'язково має бути на робочому місці, і виконувати її вимоги. Працювати на стаціонарних машинах можна лише після міцного закріплення їх на фундаментах.

Пояснювальна записка

52

Пересувні машини (розчинонасоси, компресорні установки, розчинозмішувачі тощо) варто встановлювати на рівних майданчиках (або площадках), після чого закріплювати розтяжками або класти під їхні колеса колодки.

Усі рухомі частини машин і механізмів повинні бути закриті кожухами або капотами, а робочий майданчик навколо машини — обгороджений.

Перед пуском машини після монтажу або ремонту слід уважно оглянути її і перевірити, щоб на ній не залишилось запасних частин або монтажного інструменту, які під час роботи можуть потрапити в рухомі частини і спричинити аварію. Категорично забороняється залишати працюючу машину без нагляду, а також регулювати або змащувати її під час роботи.

Особливо небезпечна для людини дія електричного струму, яка може призвести до різних видів травматизму: опіків тіла, розриву тканин і ушкодження кісток, захворювання очей, паралічу нервової системи тощо. У деяких випадках ураження електричним струмом може призвести до смерті потерпілого.

Сила дії електричного струму на організм людини залежить від напруги: чим більше напруга, тим більша можливість ураження струмом, оскільки при постійному опорі людського тіла (близько 1000 Ом) сила струму збільшуватиметься (закон Ома). Струм силою в 0,1 А вважається смертельним для людини. Слід враховувати, що більшість електричних машин на будівництві працює від напруги 220 або 380 В, що дуже небезпечно, особливо якщо врахувати, що працювати доводиться в умовах підвищеної вологості. Більш безпечним, за умов додержання відповідних правил техніки безпеки, вважається струм з напругою 12—36 В.

До роботи по обслуговуванню будівельних машин і обладнання з електроприводом допускаються особи віком від 18 років. Вони проходять попередній і періодичні медичні огляди у строки, встановлені органами охорони здоров'я України. Особи, допущені до роботи з машинами з електроприводом, повинні мати кваліфікаційну групу з техніки безпеки не нижче II, а допущені до роботи з ручним електроінструментом — І. Особи, що мають І кваліфікаційну групу, проходять інструктаж через кожні 3 міс. Для контролю за електробезпекою організації призначають відповідального інженерно-технічного працівника.

Пояснювальна записка

53

Пульти управління машинами, а також пускові пристрої (рубильники, магнітні пускачі), віддалені від машин, що працюють від електродвигунів, повинні знаходитись у спеціальних шафах або ящиках, які закриваються на замок. Пробкові запобіжники мають відповідати певній силі струму.

Корпус електродвигуна слід заземлювати, якщо він працює при напрузі більше 36 В. Проводи і кабелі, що підводять до машини електричний струм, повинні бути добре ізольовані. Після закінчення робочого дня, а також у вихідні і святкові дні на території будівництва вимикають і закривають на замки всі пускові пристрої до машин.

Під час роботи з ручним електроінструментом слід додержуватись таких правил техніки безпеки:

-до початку роботи привести в порядок спецодяг;

-уважно оглянути електроінструмент, перевірити ізоляцію кабеля і заземлити корпус інструмента;

-під час роботи стежити за справністю кабеля і проводів, не допускати їхнього перекручення та перегрівання електродвигуна;

-працюючи у вологих місцях, користуватись гумовими рукавицями і чобітьми (при цьому напруга не повинна бути вище 36 В);

-замінювати будь-які деталі тільки після зупинки інструмента і вимкнення вилки з розетки;

-під час перенесення інструмента тримати його тільки за ручки або корпус, а не за кабель;

-не відходити від робочого місця, якщо інструмент увімкнений в електричну мережу;

-не працювати з механізованим інструментом з приставних драбин.

Пояснювальна записка

54

Висновок

Я розробив проект готельно-відпочинкового комплексу на 50 місць на земельній ділянці площею 3 га по вул.Богдана Хмельницького в смт. Малехів  Львівської області.

Готельно відпочинковий комплекс на 50 місць складається з :

- п’яти поверховий спальний корпус на 50 місць з вбудованими адміністративно–приймальними приміщеннями , універсальними конференц залами.

- банкетний зал на 200 місць.

Земельна ділянка під будівництво комплексу забезпечена підʼзними шляхами, при будівництві комплексу планується підведення комунікацій, системи водопостачання та каналізації.  

На час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 р. планується розміщення учасників, гостей та вболівальників чемпіонату, що перебуватимуть у Львівській області, забезпечивши відповідний рівень послуг відповідно до вимог УЕФА та європейських стандартів у відповідності з угодою про спільну сумісну діяльність між Львівською обласною державною адміністрацією та замовником, у відповідності з завданням на проектування затвердженого замовником проектування готельного комплексу на 50 місць по вул.Богдана Хмельницького в смт. Малехів у Львівської області визначене тристадійне – ескізний проект, проект, робоча документація.

Пояснювальна записка

55

Список використаної літератури

Нормативно-довідкова література

1. ДБН В.2.2-20-2008 «Готелі»

2. ГОСТ 21.501-93. Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень.

3. ГОСТ 21.508-93. СПДС. Правила виконання робочої документації генеральних планів підприємств, споруд та житлово-цивільних об'єктів.

4. ГОСТ 21.101-97. Основні вимоги до проектної та робочої документації.

5. ЕНиР. Збірник Е1. Внутріпостроечние транспортні роботи / Держбуд СРСР. - М.: Прейскурантіздат, 1987. - 40 с.

6. ЕНиР. Збірник Е2. Земляні роботи. Вип. 1. Механізовані і ручні земляні роботи / Держбуд СРСР. - М.: Стройиздат, 1988. - 224 с.

7. ЕНиР Збірник Е2. Механізовані і ручні земляні роботи.

8. ЕНиР. Збірник Е3. Кам'яні роботи / Держбуд СРСР. - М. Стройіздат, 1973. - 56 с.

9. ЕНиР. Збірник Е4. Монтаж збірних і пристрій монолітних залізобетонних конструкцій. Вип. 1. Будинки і промислові споруди / Держбуд СРСР. - М.:  1987. - 64 с.

10. ЕНиР. Збірник Е7. Покрівельні роботи / Держбуд СРСР. - М.: 1987. - 24 с.

11. ЕНиР. Збірник Е9. Вип. 1. Санітарно-технічне обладнання будівель і споруд / Госстрой СРСР. - М.: Стро й издат, 1987, 79 с.

12. ЕНиР. Збірник Е19. Пристрій підлог / Держбуд СРСР. - М.: 1987. - 48 с.

13. СНиП II .02.07. -87 Інженерні вишукування для будівництва. Основні положения. - М.: Стройиздат, 1987.

14. СНиП II -3-79 Будівельна теплотехніка. М.: Стройиздат, 1979.

15. СНиП 2.01.01-82 Будівельна кліматологія і геофізика. М.: Стройіздат, 1983.

16. СНиП 2.01.02-85 Протипожежні норми. - М.: Изд. ЦІТП Держбуду СРСР, 1986.

17. СНиП 2.01.07-85 Навантаження і впливи. М.: ЦІТП Го з ладу СРСР, 1986.

18. СНиП 2.02.01-83. М. Підстави будівель і споруд.: Держком СРСР у справах будівництва, 1985.

Пояснювальна записка

56

19. СНиП 2.03.01-89 Житлові будинки. - М.: Изд. ЦІТП Держбуду СРСР, 1989.

20. СНиП 2.03.01-84 Бетонні і залізобетонні конструкції. М.: СРСР, 1985.

21. СНиП 2.07.01-89 Містобудування. Планування і забудова городських і сільських поселень. М.: изд. ЦІТП Гозладу СРСР, 1989

22. В.П. Станєвскі (будівельні крани: довідник) Київ 1989р

Основна література

23. Посібник з проектування основ будинків і споруд (до СНиП 2.02.01-83). НДІ підстав і підземних споруд ім. Н.М.Герсанова (НДІ ОСП ім. Герсеванова) Держбуду СРСР. М.: Стройиздат, 1986. 415 с.

24. Веселов В.А. Проектування основ і фундаментів. - М.: Стройіздат, 1990.

25. Підстави, фундаменти і підземні споруди: Довідник проектування в чальника. / Под ред. Е. А. Сорочана, Ю. Г. Ірофіменкова. - М.: Стройіздат, 1985.

26. Цитовіч Н. А. Механіка грунтів. - М.: Госстройіздат, 1934; 1940; 1951; 1963; 1971; 1979; 1983.

27. Далматії Б. І. Механіка грунтів, основи і фундаменти. Л.: Стройиздат, 1988.

28. Ухов С. Б., Семенов В. В., Знам'янський В. В., Тер - Мартиросян З. Г., Чернишев С. Н. Механіка грунтів, основи і фундаменти. Під ред. Чл. - Кор. МІА С. Б. Ухова. - М.: І з давство АСВ, 1994. - 524с.

29. Бугров А. К. Розрахунок осад підстав з розвиненими областями граничного напруженого стану грунту. В кн. : Підстави і фундаменти. Справочнік. Під ред. проф. Г. І. Швецова. М.: Вища школа, 1991, С. 127 - 131.

30. Берлинів М. В., Ягупов Б. А. Приклади розрахунку основ і фундаментів. М.: 1986.

31. Далматії Б. І., Морарескул Н. Н., Науменко В. Г. Проектування фундаментів будівель і промислових споруд. М.: 1986.

32. Лапшин Ф. К. Підстави і фундаменти в дипломному проектуванні. Саратов. Вид. - Саратовського університ е та, 1989.

Пояснювальна записка

57

33. Підстави і фундаменти. Довідник будівельника. Під ред. М. І. Смеродінова. - М.: 1983.

34. Підстави, фундаменти і підземні споруди. Довідник проектувальника. Під ред. Е. А. Сорочана, Ю. Г. Трохима н кова. - М.: 1985.

35. Малишев М. В. Міцність грунтів і стійкість підстави сооруж е ний. - М.: 1980.

36. Флорін В. А. Основи механіки грунтів. - М. - Л.: Т. 1, 1951; Т. 2, 1961.

37. Цитовіч Н. А. Механіка мерзлих грунтів (загальна і пр і накладна), - М.: 1973.

38. Шведенко В. І. Монтаж будівельних конструкцій. М.: Вища школа, 1987.

39. Нойферт Е. Будівельне проектування. М.: Стройі з дат, 1991.

40. Бодьін Г. М. та ін Технологія будівельного виробництва. - Л.: Стройиздат, 1987.

41. Піщаленко М. Ю. Технологія зведення будівель і соор у жений - Київ. : Вища школа, 1982.

42. Байков В. Н., Сігалов Е. Е. Ж / бетонні конструкції. Про б щий курс. М.: Стройиздат, 1991.

43. Невзоров Л. А. та ін. Баштові будівельні крани. Довідник. - М.: М а шіностроеніе, 1992.

44. Архітектурні конструкції цивільних будівель: будівлі та їх частини; фунд а менти і цоколі, стіни; перегородки; перекриття і підлоги; даху. С. Б. Дехтяр, Л. І. Аріновскій - К і єв: Будевільнік, 1987 р.

45. Дікман Л. Г. Оргенізація, планування та управління будівельним виробництво м. - М.: Вища школа, 1982 р.

46. Конструкції цивільних будинків. Т. Г. Маклонова, С. І. Насонова - М.: Стройиздат, 1986 р.

47. Невзоров Л. А. та ін Баштові будівельні крани. Довідник. -М. : Машіностроеніе, 1992 р.

48. Бад'їн Т. О. та ін Технологія будівельного виробництва. -Л. : Строїздат, 1987 р.

49. Кувалдін А.Н. Приклади розрахунку залізобетонних конструкцій будівель 1989р

50. Шерешевський І. А. Конструювання цивільних будинків. Л.: Стройіздат, 1986.

51. Сіткою В.І, Сербін Е.П., Будівельні конструкції Москва 2005р.

Пояснювальна записка

58

Додаткова література                         

52. Стандарт підприємства. СТП ОФ МІП 02 - 90. Структура і правила оформленя курсових і дипломних проектів. - Орел: ОФ МІП, 1990. - 17с.

53. Потапов Б. А. Вплив теплового режиму будівель на промерзання грунтів. Ленінградском будинок науково - технічної пропаганди. Л.: ЛДНТП, 1964, 12 с.

54. Далматії Б. І., Потапов Б. А. Вплив змін вологості грунтів поблизу будівель на хід промерзання. Ленінградський інженерно - будівельний инст і тут. Л.: Ліси, 1965, 2 с.

Рекомендована література

55. Потапов Б. А. Вплив теплового режиму будівель на промерзання грунтів. Ленінградський інженерно - будівельний інститут, рукопис. Л.: Л І СІ, 1965, 468 с.

56. Потапов Б. А. Зміна вологості грунтів поблизу будівель в районах глиб про кого сезонного промерзання. Строітелство на Крайній півночі і в районах глибокого сезонного промерзання. Матеріали конференції. Ворк у та, 1966, 3 с.

57. Потапов Б. А. Зміна температури грунтів по глибині близько зд а ний в районах глибокого сезонного промерзання.Будівництво на Крайній з е вірі і в районах глибокого сезонного промерзання. Матеріали конференції. Ворк у та, 1966, 6 с.

58. Потапов Б. А, актінометріческой виміру близько будівель в районах глибокий про го сезонного промерзання.Будівництво на Крайній півночі і в районах глибокого сезонного промерзання. Матеріали конференції. Ворк у та, 1966, 4 с.

Пояснювальна записка

59