Організація та проведення сенсорних занять у формі дидактичних ігор.

«Освітня лінія «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому» [1, с.7].

Під час сенсорних дидактичних ігор та вправ дитина вчиться пізнавати навколишній світ. Важливо навчити дітей дивитись, слухати, обстежувати з задоволенням, помічати незвичне, значиме, цікаве. В стані емоційного піднесення, радісного переживання у дітей загострюються відчуття та сприймання. З сприймання предметів та явищ навколишньої дійсності починається пізнання, розвивається здатність порівнювати, узагальнювати, об’єднувати, відрізняти. Під час пізнання світу дитина прагне його зберегти, вдосконалити, примножити. Сенсорний розвиток стає фундаментом для подальшого успішного навчання дитини у школі.

Не можна недооцінювати впливу сенсорних вправ на фізичне та психічне здоров’я дитини. Під час адаптаційного періоду дитина не цікавиться новим оточенням, іграшками. Її нервова система перебуває в стані збудження, або гальмування. В цей період діти можуть мати поганий сон, апетит, втрачати навички самообслуговування. Тут важлива роль відводиться педагогу, який має викликати у малюка позитивні емоції, зацікавленість до нових умов та об’єктів спілкування. На допомогу приходять сенсорні, пальчикові ігри та ігри - забави. Доведено, що діти, які займаються сенсорними іграми мають міцний сон, тому, що маніпуляції з дрібними предметами та іграшками здійснюють масаж кисті рук, на якій знаходяться біологічно активні точки. Такий самомасаж позитивно впливає на нервову систему, розслабляє та заспокоює її. Також вони вміють самостійно гратись і не просяться на руки, тому що здатні зосереджуватись, зацікавлено обстежувати та розглядати іграшки. Тому в ранньому віці особлива увага надається розвитку тактильних відчуттів, що здійснюються під час сенсорних ігор. Малюк з розвиненою моторикою рук має добре сформовану мову. Вправи та маніпуляції з пальчиками посилають нервові імпульси до кори головного мозку, цим самим активізують мовлення та стимулюють роботу внутрішніх органів.

Сучасні батьки приділяють мало часу пальчиковим та сенсорним іграм. Ось чому все більше дітей мають логопедичні вади. Така взаємозалежність була відома ще нашим предкам, вони вміло використовували пальчикові ігри разом з словесним супроводом (потішками, забавлянками).

Сенсорні ігри – це унікальний засіб розвитку дрібної моторики пальців рук та мови. В просвітницькій роботі з батьками пропонуємо повернутись до використання сенсорних та пальчикових ігор. Дорослий має пам’ятати, що здоров’я, розумова та мовна активність напряму залежіть від рівня розвитку дрібної моторики рук.

На розвиток дрібної моторики впливають:

• сенсорні ігри;

• пальчикові ігри з використанням художнього слова, потішок та забавлянок;

• ігри з водою, піском, снігом;

• самообслуговування;

• зображувальна діяльність (малювання, ліплення, аплікація);

• пізнання світу природи та речей шляхом обстеження, спостереження, експериментування;

• фізичні вправи (повзання, лазіння по драбині тощо).

Під час ознайомлення дитини з явищами та предметами навколишньої дійсності включаємо якомога більше аналізаторів. Пізнання навколишнього світу дітьми раннього віку найефективніше здійснюється завдяки сенсорним заняттям у формі організованих дидактичних ігор. Педагог ставить перед дітьми завдання в ігровій формі. Протягом усього заняття дотримується певний сюжет. Успішність проведення занять залежить від готовності дітей діяти відповідно вказівки та поставлених завдань. Такі вміння дітей розвиваються під час сенсорних ігор, вправ, що проводяться індивідуально чи з підгрупою дітей.

При організації сенсорних ігор дотримуємось правил:

1) створення позитивної атмосфери;

2) використання зацікавлюючого моменту;

3) розміщення дорослого на рівні та навпроти дитини;

4) здійснення дзеркального показу;

5) підготовка пальчиків до виконання завдання (масаж, самомасаж, пальчикові ігри);

6) здійснення показу та пояснення з одночасним виконанням «дорослий – дитина»;

7) стимулювання, заохочення, похвала.

Розглянемо етапи проведення сенсорної гри:

1. Демонстрація дитині матеріалів до гри (кільця, кружечки, кубики, стрічки), можливість їх роздивитись, обстежити, погратись;

2. Виконання завдання дорослим з чітким поясненням;

3. Пропозиція виконати певне завдання малюкові (відкрити відерце, нанизати на стержень кільця);

4. Допомога дорослого м’якими рухами, направлення руки дитини, якщо малюкові важко впоратись з завданням;

5. Виконання завдання дорослого разом з дитиною;

6. Багаторазове самостійне повторення дії малюком;

Нова сенсорна гра планується і проводиться три дні підряд, а потім може використовуватись ще декілька разів протягом місяця.

 

 

ВИСНОВОК

Таким чином, виявлення специфіки сенсорного виховання у дітей раннього віку має важливе значення для розгляду питання про всебічний розвиток дитини. Зміст сенсорного виховання будується на основі принципу збагачення і поглиблення знань шляхом формування у дітей широкого орієнтування у навколишньому світі. Поруч із спеціальним ознайомленням з кольором, формою, розміром предметів слід удосконалювати звуковий аналіз мови, формувати музичний слух, розвивати м’язово-суглобову чутливість та інше.

Зазначені вміння відіграють важливу роль у здійсненні музичної, образотворчої, трудової діяльностей, у мовленнєвому спілкуванні. У той же час, сенсорне виховання включає спеціальну роботу щодо ознайомлення дітей із сенсорними еталонами, а також спеціальними засобами зіставлення якостей предметів, що сприймаються із засвоєними зразками, тобто способами обстеження предметів. Для виділення певних груп якостей потрібні як прості дії (дотик – для визначення гладкості поверхні), так і більш складні (перцептивні) дії.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє дійти висновку, що найбільш ефективна реалізація сенсорного виховання в ранньому дитинстві взагалі та формування сенсорних еталонів зокрема можлива за умови насичення предметно - розвивального оточуючого середовища дитини ігровими засобами.

 

 

⇐ Предыдущая1234

Поделиться: