|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
|
|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ШКОЛЯРІВ У СИСТЕМІ ДІЯЛЬНОСТІ ОБЛАСНОГО ВІДДІЛЕННЯ МАН УКРАЇНИ
На початку XXI століття спостерігаються масштабні зміни у підготовці дитини до життя і діяльності. Дедалі очевидніше, що суттю і основним показником прогресу людства є розвиток кожної окремої людини на основі її здібностей. Тому, у зв’язку з цим, суттєво актуалізується завдання у сфері позашкільної освіти: максимально наблизити навчання і виховання кожної дитини до її сутності, до результативного прояву її таланту.
Івано-Франківське обласне відділення Малої академії наук створене у 1997 році. Мета роботи Малої академії наук – через призму формування науковості надавати слухачам гуртків МАН максимальну можливість для розвитку особис-тісних і професійних якостей, творчої індивідуальності. Особистість людини формується у процесі діяльності, саме тому учнів-старшокласників необхідно залучати до дослід-ницької роботи, яка привчає їх до самостійності, виробляє вміння застосовувати отримані знання при розв’язанні кон-кретних завдань, вільно орієнтуватися в літературі за обра-ним фахом, а також виховує вимогливість до себе, зібраність та цілеспрямованість.
Мала академія наук України і є тим “помічником”, який допомагає юному дослідникові долати непередбачені пере-шкоди і розкривати зашифровані таємниці векторів держави у руслі науково-дослідницької діяльності.
Науково-дослідницька робота вдосконалює не лише професійний рівень спеціалістів різних галузей, а й формує специфічні навички, відповідний склад мислення та спілку-вання, дає змогу поглибити професійне спрямування освіти, виховати спеціалістів із високим творчим потенціалом і Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 238 Формування громадянської культури особистості школяра
впливає на формування соціально-професійної зрілості май-бутніх фахівців, формує справжніх громадян держави.
Базовими в організації діяльності обласного відділення МАН є Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківський національний технік-ний університет нафти і газу, Івано-Франківський національ-ний медичний університет, які виступають організаторами й координаторами перевірки ефективності науково-пошукової діяльності учнів-членів МАН.
Учнівська науково-дослідницька робота в Івано-Фран-ківській області здійснюється на базі:
· 26 гуртків обласного відділення МАН – понад 600 учн.;
· 16 гуртків МАН м. Івано-Франківська – понад 400 учн.;
· 30 наукових товариств.
Громадянська культура формується у процесі безпо-середньої участі учнів у навчально-виховних заходах, що здійснюються вчителями на уроках, а в позаурочний час – керівниками гуртків, батьками, громадськістю. І такі заходи надзвичайно багатопланові та всеохоплюючі. Основні вимо-ги до них:
1) мають ґрунтуватися на знаннях, які отримані на уроках, а в гуртку поглиблюються і розширюються;
2) логічно продовжувати урочну роботу, мати певну систему, дотримуватись принципу послідовності, наступно-сті, враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей, їх інтереси та бажання;
3) бути доступними у розумінні, цікавими, емоційно на-повненими, щоб у процесі їх проведення кожен юний науко-вець співпереживав і від участі в них отримував задоволення та натхнення.
Виховні заходи громадянського спрямування у системі наукових гуртків Івано-Франківського обласного відділення МАН України можна класифікувати за різними ознаками:
• за метою – поглиблення знань учнів з історії україн-ської державності і громадянства, культури народу, його тра-дицій; розвиток творчих здібностей і талантів учнів; вироб-лення навичок збору та запису зразків народної творчості, засвоєння технології виготовлення художніх виробів тощо;
• за формою – навчальні, ігрові, змагальні, художні, індивідуальні, групові, клубні та ін.;
• за методом – роз’яснювально-ілюстративні (бесіди, розповіді, диспути, лекторії, зустрічі, конференції та ін.), до-слідно-пошукові (експедиції, екскурсії, вивчення історичних джерел, опрацювання зібраних матеріалів);
• за місцем проведення – вищі навчальні заклади, шко-ли, ліцеї, гімназії, заклади позашкільної освіти, громадські місця, на природі, у домашніх умовах і т. ін. Водночас виховні заходи можна умовно поділити на:
• суспільно-корисні: охорона пам’яток історії і культу-ри, екологічні рухи, експедиції – „Моя земля – земля моїх батьків”, „Козацькими шляхами”, „Пам’ять втрачених сіл”, патріотичні акції дитячих, юнацьких, молодіжних організа-цій – „Пласт”, „Січ”, „Сокіл”, „Січове братство”, шкільні ко-зацькі республіки тощо (поминальне віче “Любов’ю освячена воля” з нагоди річниці ЗУНР та відкриття пам’ятного знака Я. Мельнику та А. Король (01.11.07 р., м. Калуш), тематичні читання, присвячені 75-й річниці пам’яті жертв голодомору 1932-1933 рр. (15-22.11.08 р.), практикум-лекторій із нагоди 100-річчя від дня народження Степана Бандери серед слуха-чів гуртків історико-географічного відділення Івано-Фран-ківського обласного відділення Малої академії наук України (23.12.08 р., на базі Івано-Франківського музею Визвольних Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 240 Формування громадянської культури особистості школяра
змагань Прикарпатського краю та філії музею в с. Старий Угринів Калуського району);
• трудові: свята першої борозни, обжинки, приліт пта-хів, толоки, археологічні розкопки, шкільні кооперативи;
• пізнавально-розважальні: вікторини, турніри, диспути, літературні студії, клуби народної творчості, наукові товари-ства, музейно-етнографічна робота, тематичні екскурсії та ін. (заняття-екскурсія з нагоди Дня українського козацтва (10.10.06 р., на базі Івано-Франківського обласного ліцею-ін-тернату для обдарованих дітей із сільської місцевості), круг-лий стіл шкільного наукового товариства “Мала академія наук – джерело талантів” (25.05.07 р., на базі Рогатинської СЗОШ № 1), духовно-пізнавальна стежка в Здвижин (10.11.06 р., с. Кобаки, в рамках зустрічі з членом Спілки
журналістів України Калиною Ватаманюк), навчально-прак-тичне турне для польської та української молоді “Польща без упереджень” (19-27.11.06 р., 15-25.10.07 р., 21-29.06.08 р.,
м. Ополє, Польща);
• художньо-естетичні, розважальні: вечори поезії, пісні, танцю, свята рідної мови, фестивалі дитячої народної твор-чості, ярмарки народних промислів і ремесел (семінар з нагоди святкування 150-ї річниці від дня народження Івана Франка (26.10.06 р., на базі Калуської гімназії), заняття-конференції до Дня української писемності (щорічно на базі гуртків відділення філології та мистецтвознавства), урочис-тості з нагоди 15-річчя відродження Рогатинської гімназії ім. Володимира Великого – колегіуму НаУКМА, участь у міжнародному конкурсі українознавства, Всеукраїнському конкурсі науково-творчих робіт до 200-річчя від дня наро-дження М.В. Гоголя (04.06.2009 р., м. Полтава), Всеукраїн-ські літературні читання “Розкрилля душі” (07-10.06.07 р., м. Київ), усний журнал “Людина з писемної стає розумною”
(10.11.08 р., на базі Івано-Франківського обласного ліцею-інтернату для обдарованих дітей із сільської місцевості);
• військово-спортивні: спартакіади з народних видів спорту, змагання з козацьких єдиноборств, козацькі забави, естафети національних ігор, військово-спортивні ігри тощо.
Виховання громадянськості юних науковців може здій-снюватися в масових, групових та індивідуальних формах. До масових форм виховної роботи методисти та керівники гуртків залучають широку аудиторію слухачів, а до групових форм – лише деякі групи гуртківців; індивідуальні форми пе-редбачають спілкування з окремими членами гуртка.
Вибираючи форми та методи виховання громадянсько-сті старшої обдарованої молоді, необхідно пам’ятати, що во-ни залежать від поставленої мети, змісту матеріалу, виховних та розвивальних завдань, інтересів, потреб, рівня вихова-ності, інтелектуального розвитку та психолого-вікових особ-ливостей гуртківців, традицій та звичаїв учнівського колек-тиву, професійної майстерності педагога.
Виховна робота у гуртках обласного відділення МАН здійснюється шляхом поєднання традиційних методів вихо-вання з інноваційними та практичними заходами. Пріоритет-на роль надається активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості.
Практика свідчить, що ефективно впливають на розви-ток емоційно-вольового компоненту громадянськості такі методи: аналіз конкретних ситуацій, “мозкова атака”, методи виховної тематичної діяльності і круглого столу.
Велике значення у формуванні громадянської культури гуртківців має той факт, що діти можуть особисто зустрітися з очевидцями, з тими людьми, про яких їм розповідають на уроках, а це можуть бути відомі письменники, митці, народні Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 242 Формування громадянської культури особистості школяра
умільці, кобзарі, які можуть продемонструвати своє мистец-тво.
Немалу роль у формуванні громадянської позиції учнів відіграють дискусії, як спонтанні, викликані певними су-спільними подіями, так і спеціально організовані (навчають учнів відстоювати свої національні переконання, громадян-ську позицію, свої погляди на те чи інше важливе питання). Ефективними є заходи, в яких учні проявляють свою ініціа-тиву, творчість, можуть самовиразитись – це історико-етно-графічна пошукова діяльність.
Працюючи у гуртках відділення історії та географії обласного відділення МАН, учні усвідомлюють, як важливо стати справжнім українцем. Вивчення ними історії рідного краю сприяє формуванню високої національної самосвідо-мості учнів, виробленню національної гордості й людської гідності, формуванню власного українського “Я”, що яскраво підтверджують науково-дослідницькі роботи учнів-членів МАН:
“Сьогодні перед українським суспільством стоїть завдання побудувати цілісний державний механізм, демократичну правову державу на засадах ринкової економіки та міжнародного співробітництва. А це можливо, на мою думку, лише за умови продуктивного процесу інтеграції. Тому Україна продовжує рухатися до об’єднаної Європи, приводячи українське суспільство до європейських норм” (“Двохсторонній аспект у розвитку стратегій України та ЄС”, автор – Нападюк Галина, учениця 11 класу Івано-Франківського обласного ліцею-інтернату для обдарованих дітей із сільської місцевості, 2006 р.);
“Існування кожної нації знаходить відображення у пануванні певних національних ідей, притаманних даному етносу, які супро-воджують його протягом усього існування. Кожна національна спільнота має свою національну ідею. Найповнішою адекватною суспільно-політичною формою її вираження є національна державність” (“Формування української національної ідеї в ХІХ
столітті”, автор – Петришин Ірина, учениця 9 класу Городен-ківської гімназії ім. А. Крушельницького, 2007 р.);
“Молодь Калущини протягом ХХ ст. демонструвала свою високу національну свідомість і стала в передніх лавах борців за Українську державу. І, оцінюючи зараз попередні події, молодь 40-х – початку 50-х рр. готова без будь-яких зволікань повторити про-йдений шлях, адже для них жити в незалежній державі – це вершина щастя” (“Молодь Калущини у національно-державному відродженні українського народу”, автор – Ониськів Марта, учени-ця 11 класу Калуської гімназії, 2007 р.);
“Формула побудови демократичної правової держави: не лю-дина для держави, а держава для людини, повага до людської гідності і захищеність прав і свобод громадян України” (“Пробле-ми і перспективи дотримання та захисту прав людини в Україні”, автор – Кулібаба Володимир, учень 11 класу Богородчанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст., 2007 р.);
“Чим більше в своїх рефлексіях ним захоплюється прийдеш-ність, тим краще для нас і тих, кому жити в незалежній Україні й примножувати, зберігати її історико-культурні традиції після нас. Наші творчі краяни усвідомлюють, що їхнім завданням є не лише творити нову національну культуру, поширюючи горизонти своїх думок, а й виховувати сучасників до рівня тієї культури, працю-вати, учитися й думати, та й домагатися від оточення вростати в історико-культурні епохи минувшини душею. Тому Йосип Кащи-шин, Микола Гаталевич і решта митців нашого краю прагнуть піднести нас до рівня розуміння тих подій.
Сьогодні, з позиції громадянина незалежної соборної Украї-ни початку ХХІ століття, усвідомлюємо справжню велич свого народу, який піднявся на боротьбу проти поневолювачів у 1648 році й створив у середині ХVІІ століття державу Війська Запорізь-кого. Відрадно, що в ті героїчні часи в лавах борців були й наші краяни, і на землі моєї малої батьківщини гриміла козацька слава, хоч кордони новоствореної Української Держави не охоплювали Калущини” (“Доба Хмельниччини в подієво-рефлексійному кон-тексті державотворчого процесу в Україні”, автор – Півторак Олек-сій, учень 11 класу Калуської гімназії, 2009 р.); Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 244 Формування громадянської культури особистості школяра
“Кожна нація у кризовій ситуації породжує особистостей, які рятують її і роблять значний внесок у духовну скарбницю світу” (“Роль Омеляна Огоновського в національно-культурному відро-дженні II пол. XIX століття”, автор – Дмитрів Ольга, учениця 11 кла-су Івано-Франківського обласного ліцею-інтернату для обдарова-них дітей із сільської місцевості, 2009 р.);
“Україна пройшла тернистий шлях до свого визволення, незалежності. Поступово починаючи з 1187 року (перша згадка про Україну), розвивалася культура, мистецтво, література. Духовне життя також набирало обертів. Попри численні набіги ворогів, попри руїни, які вони залишали після себе, будування і розвиток духовного життя тривало. Будувалися церкви, монастирі” (“Гора Божої Матері Гошів”, автор – Хомин Леся, учениця 11 класу Долинської гімназії-інтернату, 2009 р.).
Займаючись у науковому гуртку (гурток історичного крає-знавства на базі Отинійської загальноосвітньої школи І-ІІІ сту-пенів Коломийської районної ради, керівник – А. Годова-нець), учні здобувають навички критичного сприйняття ін-формації, самостійного аналізу. Зокрема, опрацьовуючи тему “Угорницький монастир”, учні зіставляють дані різних супе-речливих джерел, критично осмислюють матеріали краєзнав-чого характеру – книг М. Хавлюка “Отинія” та “Угорниць-кий монастир” з іншими публікаціями. Цікавою також є про-блема конфесійної приналежності цього монастиря, полеміч-ні розвідки цього досліджені в процесі особистих зустрічей із професором В. Кафарським після опрацювання його дослі-джень. Спільна праця учнів у гуртку підносить почуття влас-ної гідності, гуманізму, плюралізму, здатності до компромі-су.
Вивчення двох історичних постатей ХVІІІ ст. – Олекси Довбуша та Францішека Карпінського – сприяє аналітично-критичному сприйняттю соціально-політичної інформації, усвідомленню можливості та цінності самостійного політич-ного вибору.
Моральні цінності, засновані на християнських засадах усвідомлення особистої гідності, честі, любові до отчого до-му, готовність стати до боротьби поступово закладають осно-ви національної свідомості. Усвідомлення причетності до культурно-історичної спадщини, відповідальності за долю свого народу, повага до людей інших націй, релігійних кон-фесій є основними якостями національно-патріотичної свідо-мості, моральні і християнські цінності поєднуються з народ-ною духовністю, повагою до значущості людей інших націй.
Члени гуртків історичного краєзнавства вивчають істо-рію римо-католицького храму-костелу, з яким пов’язана доля польської родини Карпінських. Син Карпінських – Франці-шек – став відомим поетом романтизму, оспівував любов до рідної землі, отчого дому і найбільше – любов до Бога. Його твори викликають у юних серцях неповторні, високі почуття. З костелом Отинії тісно пов’язані дослідження інших храмів на Коломийщині, історія і трагедія віруючих у перiод ста-новлення радянської влади на західноукраїнських землях. У цей час поляки і українці перенесли трагедію депортації з рідних земель через недотримання елементарних правових норм керівниками СРСР та комуністичної Польщі.
Учні усвідомлюють, як грубо і цинічно порушувались права людини і громадянина, що розкривається юними до-слідниками в роботах, присвячених 60-річчю депортації українців із польських земель (“Формування патріотизму та українського націоналізму у жителів села Глибока”; дослі-дження, присвячені громадським організаціям “Луг”, “Про-світа”).
Краєзнавство – надзвичайно цікавий пласт вітчизняної історії. Зібрані юними дослідниками факти стосуються долі окремих людей, спільного сімейного минулого, окремих груп населення певного регіону, історії власного села, містечка, мікрорайону, тих чи інших історичних пам’яток. Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 246 Формування громадянської культури особистості школяра
Спроби оцінити історичні явища та аналіз різноманіт-них аспектів життя і діяльності людини дають змогу учням зрозуміти історичний процес не лише крізь призму діяль-ності визначних політичних постатей, а через щоденне життя простих громадян.
Головним джерелом інформації для юних дослідників часто є усні джерела, тобто розповіді старших людей: одно-сельців, родичів, знайомих. Така форма збору матеріалу є водночас найбільш доступною, а в багатьох випадках, особ-ливо в невеликих населених пунктах, ще й престижною, ос-кільки участь у дослідженні цікавих фактів з історії рідного краю піднімає авторитет юних дослідників в очах місцевих жителів, свідчить про їхню громадянську зрілість. Учнівські дослідження родоводу, міграційних процесів, подій Другої світової війни, визвольних змагань часто мають емоційне за-барвлення. Таке особистісне переживання учнями історик-них фактів, подій і явищ є яскравим прикладом формування ціннісного ставлення до історичного минулого, відродження культури, історичної пам’яті нашого суспільства.
Керівники гуртків обласного відділення МАН, причетні до формування громадянськості учнівської молоді, – це величезні ентузіасти, які талановито ведуть пошуки нових форм роботи, досягають у цьому великих результатів. Одним із таких ентузіастів своєї справи є В. Півторак (керівник гуртка мовно-літературної творчості). У своїй сповіді-звіті, присвяченій 15-річчю незалежної України та 10-річчю Івано-Франківського обласного відділення МАН України (2007 р.) він зазначає:
Передусім пригадаймо первісне значення слова “творчість”… Так, це діяльність… але не пустопорожня, а та, яка породжує щось якісно нове і… ОБОВ’ЯЗКОВО – неповторне, оригінальне, навіть унікальне. Творчість, здається, закладена у наших генах. Органіч-на у діяннях фахівця, бо він, керівник наукового гуртка гуманітар-ного напряму, той, хто веде за собою, хто приречений бути талано-
витим і відшукувати, помічати юні ТАЛАНТИ, обдарування. Той, хто будує свій світ сам. Той, хто торує шлях реліктових представників т. зв. “старої інтелігенції” (за Григорієм Клочеком), продукту золотого віку філологічної (гуманітарної) освіти. Той, хто бачить у своїх вихованцях європейців національного штибу. Той, хто захоплений світом, добротворчістю.
…Інколи – імпульсивні, інколи – інфантильні. Але ніколи не шаблонні, не байдужі до тих деталей, на які зазвичай ні потен-ційний учень-відмінник, ні всезнаючий фахівець-педагог нізащо не витрачатимуть свого дорогоцінного ритуально укладеного часу.
Творчий керівник гуртка не замислюється над вищеска-заним, бо постійно перебуває у пошуку, у своєрідному педаго-гічному медитуванні. Він глибоко переконаний у тому, від чого застерігає дещо перефразоване мною висловлювання Дені Дідро: “чим більша відстань між тим, хто навчає, і тим, хто навчається, тим менше значення мають для першого зусилля другого”. У цьому глибоко переконаний особисто, бо часто, волею долі чи сумління, ставлю себе на місце юного однодумця-вихованця.
Це проекти-максимуми “Духовний ключ українця” (розроб-лений і впроваджений у 2004-2006 роках) і “Формула У: успіху, українськості, ушляхетненості душі” (у рамках організації управ-лінням освіти та обласним відділенням Малої академії наук України Івано-Франківської ОДА літнього оздоровлення філоло-гічно обдарованих юних науковців із Калуської гімназії, шкіл міста й Калуського району, який реалізовувався з 31 липня до 13 серпня 2006 року), це організація та участь у міні-проекті “Франковим Підгір’ям” (червень 2006 року), це особиста участь у проекті львівської громадської організації “Європейський діалог” у складі сформованої при Калуській філії Союзу українок групи “Євроколоквіум” (серпень 2005 – грудень 2006), зокрема через заняття у Літній європейській школі, в обміні досвідом із євро-пейської інтеграції у Литовській Республіці (під час осінніх канікул).
Вищезгадана діяльність дала поштовх для адаптації методик європейської неформальної освіти до уроків словесності, у поза-класній роботі з предмета. На основі напрацьованого у співавтор- Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 248 Формування громадянської культури особистості школяра
стві з головою Калуського міськрайонного відділення “Україн-ської бібліотечної асоціації”, завідувачем бібліотеки Войнилів-ської загальноосвітньої школи Оксаною Півторак підготували до друку методичний посібник “Читацький пілотаж або “Оксфордські дебати” на уроках і поза ними”, який знайомить з реалізацією нової для українського шкільництва методики.
Разом із ними, моїми співзвучними душею та стилем життя юними друзями – Ольгою Бреславською (студент-міжнародник із душею письменника-публіциста), Тарасом Лужним (аспірант-філолог, дослідник-мовознавець із залізною логікою математика), Володимиром Галатаном (студент-філософ із живинкою літера-турознавчого обсервування та неспокою), Галиною Яцків та Тетя-ною Паук (студенти-словесники із даром дослідників-мовознав-ців), Сергієм Волошином (неспокійна збурунена душа його чи то на жаль, чи то на радість знайшла своє пристанище на колах Господніх), Ксенією Петраш (студент-управлінець із душею ліри-ка-аналітика), Дмитром Різником (студентом-хіміком із шармом ритора-політика), і з тими, хто сьогодні надихає й надихається разом зі мною, хто розуміє не лише з півслова, а з півпогляду, з ким тримаємося на одній хвилі, хвилі серцедумності – народилися й визрівають мої скромні педагогічні досягнення. І головне, що всі вони – зі щирої любові до світу, до справи натхненної, різьбленої різцями мислетворчості.
У ключі партнерської технології вповні можна реалізуватися лише на заняттях у гуртках МАН, бо ставиться тут особливий акцент на пошук себе. На конкурентоспроможність учасників педагогічної діяльності – на самореалізацію особистості учителя й учня через скрупульозну роботу майбутніми науковцями через конкурси МАН, курсову проектну діяльність кожного гуртківця-старшокласника, через уміння впевнено й достойно презентувати свої поки що учнівські шедеври”.
У збірці “Між небом і землею” Галини Богданівни Татарин, керівника гуртка медицини (що працює на базі Вільшаницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Тисмениць-кої районної ради) перед читачем відкривається світ супереч-ливої і неспокійної душі:
Знову приходжу на батьківський двір… І так само щемливо і болісно на душі. І ніби десь застогне і обірветься струна спо-мину…
Тут кожний клаптик землі такий болісно рідний, що хочеть-ся криком кричати. Тут черпаю силу із кожним ковтком криничної води, із кожним вдихом. Зовнішні зміни не спиняють. Живу хвилинами минувшини. Тією глибинною аурою, що огортає цей найрідніший у Всесвіті клаптик матерії, у котрій – вічність моєї любові і снаги.
(“Родинне джерело” )
Закон Буття … Так вже Богом закладено: людство
Має з древнього роду до роду, З покоління у покоління, Із епохи в епоху … – вічно
Мудрість пращурів своїх черпати І нащадкам передавати.
У цім сутність людська, В сім – начало, аксіома, закон Буття…
Тільки фахівець із таким творчим потенціалом може готувати з року в рік не тільки переможців ІІІ етапу конкур-су, але й формувати справжніх громадян нашої держави.
Щорічно журі відзначає високий рівень організації роботи конкурсу, розширення тематики науково-дослідниць-ких робіт та якості їх написання (відділення технічних наук), вільне володіння інформаційними технологіями, їх ефектив-не використання для сучасних потреб суспільства (відділен-ня комп’ютерних наук), бажання учнів пізнати закономір-ності взаємозв’язків людини і навколишнього середовища, усвідомити негативний вплив виробничої діяльності людини на довкілля (секції екології, сільського і лісового господар-ства), дослідницький підхід учасників конкурсу до виконан-ня наукових робіт (секція охорони довкілля та раціонального природокористування), активну участь конкурсантів у веден-ні дискусії (секція англійської мови), актуальність і різнома- Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 250 Формування громадянської культури особистості школяра
нітність тематики конкурсних робіт, активність учасників, вміння користуватися першоджерелами, зіставляти, порівню-вати, робити висновки (секції літературної творчості, фольк-лористики, української мови), високий рівень знань учасни-ків, творчий, самостійний характер робіт (секції зарубіжної літератури, права), висвітлення актуальних літературознав-чих проблем (секція української літератури), використання інноваційних технологій, технічних засобів навчання (секція експериментальної фізики), актуальність, складність та еле-мент творчості у більшості робіт (секції математики, при-кладної математики), опрацювання архівних матеріалів, про-ведення польових досліджень (секції етнографії, історичного краєзнавства).
Зрілими не тільки в науковому, але й громадянському, духовному становленні молодої людини є висловлювання старшокласників:
“Думаймо частіше не лише про заповнення деклараційних доходів, а й декларацій душ. Будьмо людьми достойними...” (О. Дидик, м. Рогатин);
“Коли приходить сонце в Карпати спочити після втомливого турботливого дня і дарує гірським вершинам своє найласкавіше передвечірнє проміння, погляньте навколо, як мальовничо пре-красна природа цього краю, напоєна запахами живиці та гірських духмяних трав. Який чудовий край, благословенна Богом земля!” (В. Бельмега, с. Рожнів);
“Якщо життя відмовилось горіти, Якщо
немає світла на цім світі –
Тоді самому треба стати світлом,
Тоді самому треба стати світом...” (М. Лаюк, м. Косів);
“У кривавому ХХ столітті український народ витерпів най-більші біди за всю свою багатотисячну історію, декілька разів був під загрозою знищення. Але самовідданність, самопожертва, талант і мудрість жменьки патріотів допомогли винести усі ці жа-хи і муки. Українська нація, яка завдячує цим людям теперішнім щасливим життям у вільній, незалежній, соборній і суверенній державі, повинна пам’ятати їх і належно вшановувати. Адже вони виконали свій обов’язок і зробили для майбутніх поколінь все можливе. І хоча сучасна Україна далеко не така, якою б хотіли бачити її наші попередники, але вона отримала омріяну свободу. Розбудувати і возвеличити її – це вже завдання наше”.
(І. Зварчук, м. Рогатин);
“На початку ХХІ століття, у час тотальної комп’ютеризації і нових технологій, чомусь втрачає свою актуальність буденне спіл-кування представників різних поколінь, обриваються родинні зв’я-зки, вмирає хліборобська традиція, часом діти і батьки розмов-ляють різними мовами й не завжди чують і розуміють одне одного. Щоб знати історію України, ми не повинні забувати про події, які залишили слід у житті людей, адже пам’ять – це найкраща риса людини. Як не можна забувати батька й матір, так і не можна абу-вати історію свого народу. Ми є частиною українського народу і власної історії. Потрібно вивчати минулі події, вчитися на своїх і чужих помилках. Можливо, тоді усі заживуть щасливо: у світі не буде воєн, не буде голоду. Кожна людина зможе за себе вирішу-вати свою долю незалежно від влади – здобувати необхідну освіту, подорожувати тощо”.
(Р. Мельник, м. Івано-Франківськ).
Відбір до складу слухачів МАН здійснюється не лише за результатами знань, а й за високими моральними якос-тями, а заняття в гуртках переслідують не тільки навчальну і наукову мету, але й виховують почуття патріотизму, любові до України, поваги до прав і свобод людини та громадянина, формування почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії. Вже традиційно щороку обласне відділен-ня МАН спільно з Головним управлінням юстиції для гурт- Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 252 Формування громадянської культури особистості школяра
ківців та їхніх наукових керівників проводять практикуми-лекторії з актуальних правових проблем “Правовому навчан-
ню – наукову основу” (09.10.07 р., 09.10.08 р., 15.10.09 р.), а 3 липня 2008 р. в м. Києві відбулася зустріч учнів та науко-вих керівників секції права обласного відділення МАН з
Міністром юстиції України.
Використання методу аналізу конкретних ситуацій сприяє підготовці слухачів до життя, виробленню в них зви-чок громадянської поведінки, пошуку шляхів розв’язання життєвих ситуацій відповідно до вимог сучасного життя су-спільства. Застосовуючи даний метод у виховному процесі, керівники гуртків повинні зосереджувати увагу не лише на вмінні правильно застосовувати значення, а й аналізувати та розв’язувати проблемні ситуації, використовуючи свій влас-ний досвід. Розвитку критичного мислення манівців також сприяє аналіз ситуацій, які пропонуються їм для самостійний аналізу або аналізу вже змодельованої ситуації.
Поступове утвердження діяльності Малої академії наук України у регіонах сприяє пошуку і розвитку творчого потенціалу, інтелектуального і духовного збагачення молоді, підготовки її до активної діяльності у різних галузях науки та самовизначення в майбутній професії.
Наведемо коротко зміст організованого і проведеного нами на базі Долинської гімназії-інтернату обласного мето-дичного семінару на тему: “Громадянське виховання учнів-ської молоді в умовах розвитку української державності” (2000 р.) за участю працівників управління освіти Івано-Франківської ОДА, Івано-Франківського обласного відділен-ня МАН України та Науково-методичного центру “Україн-ська етнопедагогіка і народознавство” АПН України і При-карпатського університету ім. В. Стефаника. Зокрема, відбу-лося обговорення відкритого комбінованого уроку на тему: “Громадянське виховання школярів на заняттях гуртків з
історії України та англійської мови Івано-Франківського об-ласного відділення МАН України” (керівники гуртків М. Чер- нецька, Л. Лазарук, вчитель Л. Петренко), круглий стіл-семі-
нар на тему: “Досвід роботи гуртків обласного відділення МАН України з питань громадянського виховання школярів” (учасники круглого столу: М. Гаразд, керівник гуртка фізики Долинського природничо-математичного ліцею; І. Медин-ський, керівник гуртка історії України Рогатинської гімназії ім. Володимира Великого; В. Півторак, керівник гуртка мов-но-літературної творчості Войнилівської ЗОШ І-ІІІ ст. Ка-луського району; Н. Савчук, керівник гуртка географічного краєзнавства Пійлівської ЗОШ І-ІІІ ст. Калуського району; Т. Чурко, керівник гуртка мистецтвознавства Рожнівської ЗОШ І-ІІІ ст. Косівського району та ін.).
З метою формування творчої, пізнавально-активної, на-ціонально свідомої, духовно багатої мовної особистості, сприяння збагаченню знань про українську культуру й основ-ний її складник – мовну і мовленнєву культуру нашого наро-ду, з нагоди Дня української писемності та мови, 10 листо-пада 2008 року Івано-Франківським обласним відділенням Малої академії наук на базі Івано-Франківського обласного ліцею-інтернату для обдарованих дітей із сільської місце-вості була організована зустріч мовознавців та письменників Прикарпаття із слухачами гуртків відділення філології та мистецтвознавства у формі усного журналу “…І мови нема без народу, і народу без мови нема”.
Це свято гуртує усіх на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування громадянського світо-гляду. Адже кожен народ відбувся тоді, коли усвідомив себе у рідному слові. Бо вивчення мови – це площина, з якої почи-нається пізнання світу, себе, свого народу, на якій заклада-ється основа духовності. Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 254 Формування громадянської культури особистості школяра
Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, член Cпілки письменників України, професор Інституту філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, бранець художнього слова Степан Пушик, звер-таючись до молоді, підкреслив велич української національ-ної духовності та її ключовий складник – українську мову. Нація зберігається і росте завдяки її духовним зусиллям, які виявляються у здобутках культури і науки. Головною зброєю нації є мова, наголосив поет, а книга насичує нас знаннями і зберігає те “перевесло”, яке нас об’єднує – українське слово. Рідне слово на рідній землі має право на повносиле звучання, істинність цих слів довів у своєму виступі депутат Івано-Франківської обласної ради, голова обласної спілки письмен-ників, головний редактор газети “Західний кур’єр” Василь Добрянський.
Доцент кафедри української мови інституту філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Оксана Ципердюк зазначила, що мова – це щось далеко більше за механічний зв’язок між людьми, це відби-ток свідомості людини. З того, як говорить та чи інша люди-на, можна уявити її загальний розвиток, освіту і культурний рівень. У пошуках кращого мовного еквівалента філолог пре-зентувала присутнім наукову літературу. На думку виклада-ча, головним засобом підвищення культури власного мовлен-ня є постійне читання та вивчення відповідних фахових джерел. Запропонована література передбачає не лише знан-ня теоретичного матеріалу, а й зацікавлення рідним словом, допомагає читачу усвідомити себе мовною українською особистістю. Логічним продовженням наукових починань в Малій академії наук, на думку пані Оксани, стане вступ юних мовознавців до Інституту філології Прикарпатського націо-нального університету імені Василя Стефаника.
“Нехай вилунює душа в розкриллі силомов’я…”, – таки-ми словами розпочав свій виступ керівник гуртка мовно-літературної творчості Івано-Франківського обласного відді-лення МАН України Віталій Півторак, зазначивши: “…нам варто перебувати в святочній аурі мови не лише один день щорічно, а повсякчас. Лише з нею можемо бути самими со-бою. Бути великими в простому, буденному. Щоб не бив нас він, нищитель українства, через невігластво наше до рідної нашої, милої нашої, давньої нашої, святої нашої мови”.
Протягом багатьох років мовознавці вивчають питання, коли і як народилася наша мова. Щоб краще зрозуміти походження рідної мови необхідно вдатися до історичного екскурсу, який і запропонували присутнім слухачі гуртка української мови та їх науковий керівник Галина Яницька.
Естетизували свято барвисті українські вишивки, мило-звучні українські пісні, краса і сила українського слова.
Висновуючи, зазначимо: захід послужив доброю нагодою на підтримку рідної мови, приверненню уваги учнівської мо-лоді до проблем української мови, її вивченню та розвитку, пропаганди і популяризації та водночас демонстрацією її краси й багатства, літературної довершеності. Вже через рік після заходу переможцями ІІ і ІІІ етапів конкурсу з цього на-вчального закладу стали: Стрільчик Богдан (секція літератур-ної творчості, І місце), Верлата Анна (секція української літератури, І місце), Дмитрів Ольга (секція історичного крає-знавства, ІІІ місце), Солюк Леся (секція літературної твор-чості, ІІІ місце).
Проведені подібні методичні семінари в інших районах області, у процесі яких здійснювалася роз’яснювальна робота з приводу сутності формування громадянської культури уч-нівської молоді, використання відповідного методичного ін-струментарію у процесі діагностики наявного рівня сформо-ваності окремих інтегративних громадянських якостей шко- Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 256 Формування громадянської культури особистості школяра
лярів, включення школярів у відповідні види громадянських відносин тощо. Наприклад, у проведенні такого семінару в Рогатинській гімназії імені Володимира Великого взяли участь науковці – викладачі Прикарпатського університету імені В. Стефаника, працівники обласного управління освіти, директори, заступники директорів, вчителі шкіл м. Рогатина і Рогатинського району, керівники окремих гімназій Львів-ської області. На семінарі обговорені доповіді й виступи на теми: “Реорганізація навчально-виховної діяльності закладів нового типу в контексті структурно-функціональної моделі ба-зової культури особистості” (доцент Костів В.), “Індивідуаль-но-психологічні особливості громадянської активності і роз-виток творчих здібностей старшокласників” (викл. Тимків Л.), “Взаємозв’язок рівня сформованості громадянської культури особистості та розвитку творчої активності учнівської моло-ді” (директор обласного відділення МАН Дерев’янко Н.), “Формування громадянської культури та професійного самовизначення учнів гімназії-колегіуму” (директор гімназії Доронюк І.) та ін.
Цікаво пройшло обговорення окреслених питань на за-сіданні круглого столу “Я так думаю: Потрібно чи непотріб-но вводити в шкільну програму предмет громадянської осві-ти”, організованого учнівським науковим товариством “Ерудит” цієї гімназії. Учні 4-7 класів (відповідно 8-11-х за-гальноосвітньої школи) розробили проект “Кодексу поряд-ного громадянина”, положення якого вміло захищали перед присутніми науковцями, вчителями, адміністраторами. Були представлені секції історії України, української мови, англій-ської мови, фізики та інформатики, економіки. Наведемо витяги положень із окремих секцій. Секція української мови (керівник – вчитель Г. Колбаснікова; автори проекту – Біла-нюк О., Білоус Н., Дидик О., Грезда С.) представила до за-хисту такі положення:
1. Володіння рідною мовою – не заслуга, а обов’язок патріота.
2. Розмовляй рідною мовою – своєю і свого народу: скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє.
3. Стався до рідної мови так, як до рідної матері, яку люблять не за якісь принади чи вигоди, а за те, що вона мати.
4. Сім’я – первинна клітина нації. Щоб вона не мутніла
і не відпала від національного організму, її має живити культ рідної мови. Тому розмовляй у сім’ї мовою своєї нації. Не вмієш – учись. Прищеплюй дітям ставлення до мови як до святині, найдорожчого скарбу.
5. Ніколи не зупиняйся у вивченні рідної мови. “Усі головні європейські мови можна вивчити за шість років, свою ж рідну треба вчити ціле життя” (Вольтер). 6. Допомагай кожному, хто хоче вивчити українську мову.
7. У твоїй хаті завжди мають бути українські книжки, журнали, газети. Не забудь про дитячі видання. Хай звучить у твоїй хаті українське слово з теле- і радіоприймачів.
8. Підтримуй усі починання окремих осіб і громад-ськості, спрямовані на утвердження української мови.
9. Не будь байдужим до найменших виявів обмежень чи зневаги української мови.
10. Нашому поколінню випало складне і відповідальне завдання – відродження української мови, державності, нації. За нас цього ніхто не зробить. Це наш історичний обов’язок, виправдання нашого перебування на цьому світі. Не пере-кладаймо цього тягаря на плечі своїх нащадків, бо може бути запізно. Діймо! В ім’я нашого народу, в ім’я найвищих ідеалів людства – свободи і справедливості.
Цікавими й оригінальними були матеріали з інших секцій. На серйозні й часом каверзні запитання авторитетних екзаменаторів учні активно відповідали, виявили кмітливість Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 258 Формування громадянської культури особистості школяра
і винахідливість, аргументовано опонували досвідченим нау-ковцям, захоплено розповідали про свої практичні справи, яких достатньо у гімназії, щоб не тільки усвідомлювати значення норм і правил громадянського співжиття, а вже з шкільної лави активно діяти, включатися у найрізноманіт-ніші види громадської діяльності, ставати гідними громадя-нами нашої держави, такими, як їхні учні та вчителі гімназії ще з початку її заснування (від 1909 року): видатні патріоти Галицького краю Михайло Галущинський, Антін Кобилян-ський та багато інших.
На підсумковому засіданні учасники семінару, особли-во гості з Львівщини, відзначили професійну компетентність учнів, їхню творчу активність, обґрунтованість висновків. І це не випадково. Адже Рогатинська гімназія-колегіум Націо-нального університету “Києво-Могилянська академія” – це якісна базова освіта (перші три роки навчання); профільне навчання (чотири наступні роки); поглиблене вивчення ан-глійської мови в усіх класах і профілях; обов’язкове вивчен-ня німецької чи французької, польської та російської мов за вибором, викладання основ християнської етики в 1-7 кла-сах; випуск науково-методичних посібників, альманахів уч-нівської творчості, гімназійних газет; комп’ютерні класи і мережа Інтернет; центр інформаційних ресурсів; підготовка і проведення науково-практичних конференцій, нарад, район-них, обласних, всеукраїнських предметних семінарів; актив-на участь викладачів і учнів в українсько-канадському проек-ті “Партнери в охороні здоров’я”; співпраця з українсько-американським доброчинним Фондом “Сейбр – Світло”; співпраця з товариством польсько-української дружби “Кон-такт” (м. Глівіце); співпраця з товариством “Анжу – Україна” (Франція); творча співпраця з інститутом системних дослі-джень (м. Київ), викладачами ВЗО, інститутом післядиплом-ної освіти педагогічних працівників та багато іншого. На базі
цього навчального закладу працюють наукові гуртки Івано-Франківського обласного відділення Малої академії наук України:
· гурток економіки (керівник – Бабій Ігор Орестович);
· гурток прикладного програмування (керівник – Чопик Василь Миколайович);
· гурток англійської мови (керівник – Боднарук Оксана Петрівна);
· гурток української мови і літератури (керівник – Колбаснікова Галина Володимирівна).
Включення гуртківців гімназії у різноманітні види гро-мадянських відносин, роз’яснення викладачам гімназії сутно-сті функціонування механізму ціннісно-нормативної регуля-ції громадянської поведінки показало відповідні результати (див. табл. 4.1).
Таблиця 4.1 Рівень сформованості громадянської активності як інтегративної
якості громадянської культури старшокласників Рогатинської гімназії імені Володимира Великого – колегіуму НаУКМА
Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 260 Формування громадянської культури особистості школяра
Кількісні та якісні результати діяльності Івано-Франківського обласного відділення МАН України можна охарактеризувати за даними таких таблиць (додаток Л).
Охарактеризуємо результати участі учнів-членів МАН Івано-Франківщини у заключних турах конкурсів з учнів-ських наукових робіт на початкових етапах створення Івано-Франківського обласного відділення МАН України (повні-стю результати див. на діаграмах учасників та переможців у ІІ та ІІІ етапах конкурсу дослідницьких робіт учнів-членів МАН України у додатку Л).
Зокрема, серед перших переможців ІІ етапу Всеукраїн-ського конкурсу-захисту учнівських науково-дослідницьких робіт із філологічного профілю (1998 рік) зафіксовані:
І місце – Сеньків Михайло, учень 7-В класу школи-лі-цею № 23 Прикарпатського університету ім. В. Стефаника, тема роботи – “Вплив міфічних образів на розвиток світогля-ду східних слов’ян” (науковий керівник – Г.Й. Литвин);
ІІ місце – Федорчук Вікторія, учениця 7-Б класу гімна-зії ім. М. Грушевського м. Коломиї, тема – “Докія Гуменна на сторінках журналу “Сучасність” (науковий керівник – А.С. Кох);
ІІІ місце – Колісник Надія, учениця 7-Б класу-гімназії ім. М. Грушевського м. Коломиї, тема – “Святослав Гордин-ський на сторінках журналу “Сучасність” (науковий керівник – Л.Б. Мельник).
Наведемо приклади рецензій на роботи окремих учнів-переможців різних етапів конкурсу:
“Робота Мицан Марії, учениці 11-Б класу загальноосвітньої школи-ліцею № 23 м. Івано-Франківська, на тему: “Гуцульська міфологія (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”, книгою М. Влад “Стрітеннє” та власними фольклорними запи-сами“ (1997 рік), присвячена актуальній проблемі з гуцульського фольклору, розкриває недостатньо досліджені сторінки міфології гуцулів.
Автор намагається зіставити дослідницький матеріал, зібра-ний М. Коцюбинським, М. Влад, іншими письменниками, етно-графами, істориками, з міфологічними уявленнями сучасних жителів Гуцульщини.
Робота містить цікавий матеріал про гуцульські свята та обряди, знайомить з уявленнями жителів про створення світу, з персонажами гуцульської міфології.
Учениця зібрала з народних уст і записала спогади жителів гуцульських районів про деякі свята, обряди, намагається проана-лізувати сприйняття ними окремих елементів гуцульської міфо-логії.
Робота має певне практичне значення для використання зібраних матеріалів на уроках української літератури, у гуртковій діяльності шкіл, допомагає краще усвідомити окремі психологічні аспекти життєдіяльності гуцулів.
Учениця показала уміння постановки і розв`язання певного дослідницького завдання, її робота заслуговує високої оцінки”.
“Робота Ніни Шевчук, учениці 10 класу Торговицької за-гальноосвітньої школи Городенківського району, на тему: “Весіль-ний обряд у контексті фольклору Придністров`я“ (1997 рік) при-свячена актуальній проблемі – аналізу весільної обрядовості кон-кретного регіону. Зібраний нею дослідницький матеріал надзви-чайно цікавий, розкриває своєрідність виконання обрядових ве-сільних пісень одного із районів Придністров`я – Городенківщини.
Учениці вдалося самостійно зібрати багатий фольклорний матеріал недостатньо дослідженого в означеній проблемі регіону України. Деякі з весільних пісень автору роботи вдалося записати на магнітофонну плівку, елементи весільного обряду оформити в альбомах.
Учениця набула навичок проведення наукового досліджен-ня, оволоділа конкретними методиками.
Робота має практичну спрямованість, може використовува-тись як учителями, науковцями, так і жителями Придністров`я у відновленні окремих прогресивних елементів весільного обряду на сучасному етапі”. Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 262 Формування громадянської культури особистості школяра
Наведемо окремі виписки зі вступу до цієї роботи:
Епоха відродження української національної культури дик-тує необхідність нагального розв’язання комплексу завдань щодо творення, збереження, поширення та засвоєння набутків нації.
У зв’язку з цим актуалізуються пошуки оптимальних шляхів до адекватного пізнання й усвідомлення національної культури нашої держави. Довготривала бездержавність зумовила специ-фічно вимушену властивість української культури, насамперед у вияві її глибокого фольклорного, народницького характеру. У традиціях і звичаях, фольклорно-етнографічній обрядово-
сті відображена спадкоємність поколінь, утверджується національ-не буття народу1. Неперервність життя, наступність поколінь під-креслюється тією провідною роллю, яка належить, з одного боку, старшим людям, збагаченим досвідом, життєвою мудрістю, а з ін-шого, – зростаючому поколінню, яке уособлює місію продовження роду, його культурно-історичних традицій, безсмертя народу.
Засвоєння фольклору сприяє прилученню до народних тра-дицій, пізнанню джерел мудрості, вихованню поваги до надбань старших поколінь, любові до рідної землі і людей, які живуть на ній. Ефективну виховну роль фольклор відіграє тоді, коли молодь самостійно відшукує і записує старовинні пісні, легенди, повір’я. Тоді молода людина свідомо чи підсвідомо спонтанно починає творити власний фольклор, тобто стає продовжувачем творчих традицій народу.
У народній творчості є все необхідне для того, щоб людина зростала справжнім громадянином Україним, гарним сім’янином, трударем.
Тема весільної обрядовості з давніх часів привертала увагу дослідників, адже тут знайшла відображення народна мораль, зви-чаєве право, етичні норми та світоглядні уявлення, що формува-лися протягом століть. У ній простежується міжпоколінна спадко-ємність, котра зберегла різноманітні часові нашарування. Найдав-ніші з них набули рис архаїчності, оскільки їх первісний сенс не
1 Ігнатенко П., Руденко Ю. Виховний потенціал народного календаря // Рад. школа. – 1990. – № 9. – С. 19-24.
відповідав новим соціальним умовам. Так, збір молодих учасників “весільного поїзда”, або “весільного походу”, імітація викрадення нареченої, подолання перешкод на шляху до молодої (перейма) – всі ці весільні дійства, що збереглися до початку ХХ століття, а в окремих випадках трапляються і сьогодні, – свідчення давньої форми шлюбу умиканням; діалог старостів про куницю та мислив-ця, взаємний обмін подарунками сватів, викуп коси, виплата грошового штрафу “за безчестя” – своєрідний відгомін давнього звичаю укладати шлюб на основі купівлі-продажу1.
І. Огієнко робить висновок, що в українському весільному обряді поєдналися у залишках форми стародавнього парування – і вільне побрання, і умичка, і купля.
За М. Грушевським, “весільний ритуал – се не скостенілі обрядові схеми, донесені нам у непорушній цілості, а поетична переродка, амальгама різних обрядів, вільно доповнена всілякими побутовими подробицями, не зв’язаними навіть безпосередньо з шлюбним ритуалом (наприклад, ціле дійство шлюбу в княжій обстановці – князь і княгиня, бояри, дружина молодого)”2.
Не можна обминути увагою всього того джерельного матеріалу, що містить народний фольклор: пісні, думи, перекази, легенди, твори давніх та нових українських письменників, з яких ми черпаємо такий необхідний нам матеріал про дошлюбні взаємини молоді в Україні. Важливими в цьому плані є збірки пісень, зокрема весільних, літописи, твори морально-виховного характеру з найдавніших часів3.
Як достовірне джерело етнографічних сюжетів, весільних обрядів, зокрема обряду сватання, може служити твір Г. Квітки-Основ’яненка “Сватання на Гончарівці”, “Кайдашева сім’я” І. Не-чуя-Левицького, твори В. Милорадовича, І. Франка, О. Кобилян-ської та інших українських авторів, які правдиво відображали
1 Пономарьов А. Сімейні обряди // Культура і побут населення України / В. Наулко, Л. Артюх, В. Горленко та ін. – 2-е вид., доп. та перероб. – К.: Либідь, 1993. – С. 194–195. 2 Грушевський М. Історія України-Руси. – К., 1996. – Т. 1. – С. 346–347.
3 Закувала зозуленька: Антологія української народної творчості.– К., 1989.–
606 с.; Пісні родинного життя. – К., 1988. – 359 с. та ін. Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 264 Формування громадянської культури особистості школяра
народне життя. Зразок сватання з козацької доби наводить в оповіданні “Ясновельможний пан” М. Грушевський1.
Цікавий опис весільного обряду середини ХІХ ст. на Над-дніпрянщині залишив нам М. Маркевич2. Сцени з буковинського весілля знаходимо у нарисі Г. Маковій “Затоптаний цвіт”3.
Питання тих чи інших елементів весільної обрядовості роз-глядали такі дослідники, як В. Борисенко, М. Влад, Н. Здоровега, О. Курочкін, О. Пономарьов, В. Скуратівський та ін.
Аналізуючи результати цих пошуків, варто визнати, що у цих працях зібрано великий дослідницький матеріал, що стосу-ється як систематизації весільного обряду на всіх його стадіях і на всій території України, так і в окремих регіонах.
Виходячи з актуальності вказаних питань для теорії і практики, ми обрали темою дослідження: “Весільна обрядовість у фольклорному контексті Придністров’я”, а його предметом – процес використання фольклорного матеріалу (зокрема, весільних пісень) у контексті весільної обрядовості Придністров`я.
Метою роботи передбачено виявити основні особливості застосування фольклорного матеріалу у структурних елементах весільної обрядовості Придністров`я. Мета дослідження визначає її основні завдання:
· розкрити особливості весільного обряду у контексті фольклорної обрядовості Придністров’я;
· з’ясувати функції пісень у весільному обряді Придні-стров’я, показати їх виховні можливості у передачі духовних надбань українського народу.
У процесі дослідження автором використано комплекс дос-лідницьких методів: аналіз етнологічної, народознавчої, етнолін-гвістичної, художньої літератури у контексті весільної обрядо-вості; метод самостійної роботи (зібрання і запис весільних пісень, примовок та інших перлин народної творчості); словесні методи
1 Грушевський М. Ясновельможний пан // Дерево пам’яті: Книга українського історичного оповідання. – К., 1992. – С. 31–32. 2 Маркевич Н. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. – К., 1991. –
С. 124–156. 3 Маковій Г. Затоптаний цвіт. – К., 1993. – С. 29–35, 152–153.
(бесіди з найстарішими жителями села, запис їх розповідей); наочно-технічні методи (магнітофонні записи весільних пісень, ілюстрації); практичні методи в процесі пропаганди і поширення елементів весільної обрядовості на уроках української літератури, в гуртковій роботі (вправи, розучування пісень, інсценізація елементів обряду, оформлення альбому, пісенника) тощо.
Ось, зокрема, як оцінив відомий письменник П. Пере-бийніс роботу Надії Трач, переможця ІІІ етапу конкурсу в 1997 році, “Автобіографізм у романі Івана Багряного “Сад Гетсиманський”:
“Можливо, якимось науковим канонам і не відповідає праця Надії Трач. Але це не головне. Вже зараз переконливо можна сказати: маємо в особі авторки не тільки дослідника, а й талано-витого літературного критика із власним почерком, своєрідним поглядом на життя і літературу. І школа в неї висока – школа Івана Франка.
Не така вже й наївна мета дослідниці – простежити біогра-фічні паралелі у складному і багато в чому таємничому “Саді” Багряного. Все у Надії Трач надто переконливе. І їй мимоволі віриш навіть там, де начеб напрошуються зовсім інші висновки.
Справа навіть не в біографізмі, а в художній правді твору. І саме до цього, може, й підсвідомо, підводить авторка нас, читачів.
Цікава, глибока, дуже цільна за змістом і формою критична розвідка! Пропоную відзначити ”.
Надія Трач присвятила своє життя науковій роботі, успішно закінчила Національний університет “Києво-Моги-лянська академія”, здобула науковий ступінь кандидата філологічних наук, продовжує і надалі займатися наукою, викладаючи у цьому вищому навчальному закладі.
А ось цитата з рецензії Аделі Григорук, головного спе-ціаліста науково-дослідної лабораторії “Гуцульська етнопе-дагогіка і гуцульщинознавство” Академії педагогічних наук України, заслуженого працівника освіти України, на роботу Юлії Потяк, переможця ІІ етапу конкурсу-захисту (секція Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 266 Формування громадянської культури особистості школяра
української літератури, 2010 р.), “Село Бистрець на Гуцульщині в житті і творчості Станіслава Вінценза”:
“Юлія Потяк дослідила окремі маловідомі й зовсім іще не відомі сторінки біографії Станіслава Вінценза, зібрала спогади про нього серед мешканців села Бистрець Верховинського району, віднайшла унікальні, ніде раніше не публіковані матеріали, які засвідчують коло наукових зацікавлень письменника, фольклорні записи, зроблені ним в Бистреці, Криворівні, Ясенові, списки селянських господарств цих сіл, листи з особистих сімейних архівів горян, фотографії, нотатки тощо.
Авторка працювала з фондами польських й українських ар-хівів Криворівнянського літературно-меморіального музею Івана Франка, вивчала матеріали Міжнародного симпозіуму “Станіслав Вінценз: Україна і європейська культура”, української і польської Вінцензіани, представленої іменами В. Погребенника, В. Полєка, Р. Єндика, І. Гречка, Анджея Вінценза, Яна Хорошого, Яцика Кольбучевського.
В основі творів С. Вінценза – враження та спогади про гу-цульську обрядовість, фольклор, вірування, забобони, тобто багату прадавню духовну і матеріальну культуру. Для сучасного читача твори Станіслава Вінценза мають значення літературно-краєзнав-чого характеру. Вони допомагають зрозуміти, що твердість духу – є не що інше, як любов до Бога, людей і природи. Чим глибша ця любов, тим сильніший у людей дух”.
Учні-члени МАН України проявляють свою патріотич-ність вже тим, що вони мріють змінити на краще життя громадян своєї Вітчизни, змалку готуються до цього, беручи активну участь у громадсько-корисному житті школи, села, міста, проявляють свої перші креативні пошуки. Прикладом цього може бути стаття-сповідь переможниці ІІІ Всеукраїн-ського етапу учнівських наукових робіт Іванни Зайшлої у 1999 р. (смт Войнилів Калуського району):
“… Серйозно за поетичну діяльність взялася минулого року і тепер можу налічити близько 15 віршів, 20 пісень на мої слова і музику, які виконувала я сама і багато інших дітей в школі і
будинку культури. Ось деякі з віршів: “Уклін землякові”, “Материнське свято”, “ Україно моя”, “ Музика душі”, “Ти радій – не сумуй”, “Оксані Тебешевській”, “Хто ти?”, “Чарівна скрипка”, “Казкова мрія” та ін. Пишу їх з перервами, а саме тоді, коли приходить якесь бажання і натхнення. Нещодавно підготувала збірку “Музика душі” на конкурс “Село моє, для мене ти єдине”. Спочатку писання віршів служило мені для заспокоєння душі, заради цікавості, розваг, але тепер я дещо починаю замислюватись над цим. Вірші мої на різні теми: природи, кохання, дружби, сім’ї, дитинства, України та її видатних людей, села й т. ін. Звичайно мої поетичні спроби ще прагнуть удосконалення, але я намагаюсь над цим працювати. Переважає в моїх віршах тема, яка властива для усієї молоді – тема кохання; а римування почергове з чоловічою римою, трапляються й інші, але рідко.
КАЗКОВА МРІЯ Я ще з дитинства пам’ятаю
Казки про принців і принцес. Себе в їх ролі уявляю… Лечу в світи я до чудес.
Там сніг рожевий пролітає, Там пташки слухають концерт, Там соловейко в темнім гаї Витьохкує усім сонет.
А ось і Мавка виглядає, Прекрасна Мавка лісова. В ставку Русалочка зітхає, Але когось ще тут нема. Серед природи чарівної,
Де вітерець, мов теплий пух, Літають душі й мрії мої Там, де незвичний тихий звук. Кого ж нема? Це зрозуміло. Його, впізнати треба звіддаля.
Ні! Ось він йде так швидко й сміло. Залишив в казці білого коня”. Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 268 Формування громадянської культури особистості школяра
За роки існування МАН якісно змінився конкурс, при оцінюванні робіт враховується актуальність, теоретичне і практичне значення роботи, наукова новизна одержаних ре-зультатів, системність і повнота розкриття теми, дослідниць-кий характер роботи, доцільність та коректність використа-них методів дослідження, аргументованість висновків, їх від-повідність одержаним результатам, стиль, грамотність, логіч-ність викладу, відповідність вимогам до змісту та оформлен-ня наукових робіт. Але і надалі юні дослідники переслідують ідею патріотизму, любові до своєї Батьківщини, демонстру-ють високу громадянську позицію. Так, хочеться відзначити роботу переможця ІІІ етапу конкурсу (секція літературної творчості, 2010 р.), президентського стипендіата Богдана Стрільчика та процитувати його поетичні рядки:
Як дивно час замів сліди: Замалював зеленим мохом старість, Та що там мох, і навіть ми, Якщо тепер і церква часу є прошарок…
За часточку престижу ми готові Віддати часточку душі, свободи. Як раніш бувало? Говорила мені Моя прабабця, пам’ятаю, як тепер, Що вітер пахнув волею, весною.
А зараз запах вольності такої стер, Прогнивши, запах гною, і Чорнобиль. Не кожен з нас отримав у батьків Таку властивість, як “пройнятись горем”, Не кожен з нас, мабуть, що захотів Кривавий слід чужого болю Носити в серці, а якби носили, То зараз мали б більше сили,
А зрадників не було б серед нас.
Із нашою ментальністю Цей час навряд чи ще колись настане…
Я стану там, де розростеться реалізм. Мені важлива суть, а не красива рама, Ніхто й не крякає про фетишизм, А підкоряється релігіям гуманним.
Мої орієнтири – на просвіту і культуру… (“На межі світів”)
Переможець ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захис-ту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України (2007 р.) Макар Оля своїми віршами про Україну робить крихітний внесок у духовну спадщину нашого народу:
Твоїх небес цілую теплі скроні, Нанизую розсипані зірки.
І перевеслом стиглі колоски Сплітаю тісно в золотій короні. Найкраще із усіх земних гармоній На прапорі Вкраїни крізь роки Тріпоче ясно, плине у віки, Зневаживши накази й заборони. В руках несемо Прапор не чужий,
І Герб, і Гімн співаєм гордо свій,
І дбати мусим про свої закони.
Я п’ю твою красу, мов воду з джерела, Молюсь, щоб доля в тебе розцвіла, Лунала пісня за столом родинна, Щоб жив у славі український рід, Щоб об’єднала Південь, Захід, Схід Ти, горда незалежна Україно! (“Моя Вкраїно, в мене ти одна!”)
Учасник Всеукраїнської науково-технічної виставки молодіжних інновацій та творчих проектів “Майбутнє України” (2010 р.) Юрій Констанкевич, представляючи свій проект “Громадянська позиція молоді Калуша у вирішенні екологічних проблем міста” відзначив: Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 270 Формування громадянської культури особистості школяра
“Ми – громадяни України і від нас залежить, якою стане наша держава: сильною, розвинутою, з високим рівнем життя, чи слабкою, залежною від волі інших держав. Ми, на підставі законів, використовуючи свої права і здійснюючи громадянські обов'язки, зміцнюємо державу. Ми повинні виховувати в собі таку рису характеру, як громадянськість – усвідомлення власної ролі в житті суспільства, активне прагнення до вдосконалення. На мою думку, основне завдання молоді – навчитися жити в суспільстві, почува-тися в ньому комфортно, відчувати власну приналежність до нього, бути небайдужим до тих проблем, які воно породжує, брати активну участь у їх вирішенні, отримуючи перший досвід прийнят-тя рішень щодо суспільно-важливих питань”.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2019-03-31; Просмотров: 274; Нарушение авторского права страницы