Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 КК).

Стаття складається з трьох частин, які містять заборонювальні но­рми. Родовим об'єктом злочину є авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян. Безпосере­дній об'єкт злочину — суспільні відносини, що забезпечують устано­влений порядок виконання цивільно-правових зобов'язань. Додатко­вим обов'язковим безпосереднім об'єктом злочину є психічна чи тілесна недоторканність, воля, здоров'я особи, право власності.

Предметом злочину є майно, що належить винній особі та щодо якого існують цивільно-правові зобов'язання. Цивільно-правові зо­бов 'язання — елемент цивільних правовідносин, що передбачає наяв­ність в однієї сторони права на вчинення певних дій, у іншої — обов'язку їх учинити (вони мають бути законними за змістом, але не обов'язково за формою). На підставі зобов'язання одна особа (борж­ник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо чи утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Потерпілими від злочину є боржник або його близькі родичі.

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 355 КК) характеризується примушуванням потерпілого до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимогою виконати чи не виконати дого­вір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильс­тва над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання.

Вимога виконати чи не виконати цивільно-правове зобов 'язання — це викладена в категоричній формі (усно чи письмово) пропозиція винного до потерпілого негайно або у визначений час вчинити (не вчинити) певні дії, які становлять предмет зазначеного зобов'язання. Вимога може бути як правомірною (наприклад, коли винний вимагає повернення боргу, своєчасного виконання обумовленої договором ро­боти, виплати вартості купленої речі тощо), так і неправомірною (на­приклад, вимога про негайну передачу всієї обумовленої договором суми коштів, хоча за умовами договору боржник зобов'язаний зробити це частинами, або вимога про заміну розбитого з вини потерпілого ав­томобіля на новий, хоча розбитий автомобіль може бути відремонто­ваний тощо).

Злочин супроводжується спеціальним способом його вчинення — погрозою застосування насильства, пошкодження чи знищення майна щодо потерпілого або його близьких родичів (причому погроза має бу­ти дійсною та реальною).

Злочин є закінченим з моменту пред'явлення вимоги виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання, по­єднаної із зазначеною у ч. 1 ст. 355 КК погрозою, незалежно від досяг­нення винною особою поставленої мети (формальний склад).

Суб'єкт злочину — загальний, тобто фізична осудна особа, яка до­сягла 16-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 355 КК) є вчинення йо­го: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень; 4) у поєднанні з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я; 5) у поєднанні з пошкодженням чи знищенням майна.

Особливо кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 3 ст. 355 КК) є вчи­нення його: 1) організованою групою; 2) у поєднанні з насильством, не­безпечним для життя чи здоров'я; 3) завдання ним великої шкоди (оцінне поняття, що визначається судом у кожному окремому випадку з ураху­ванням конкретних обставин справи) чи спричинення інших тяжких нас­лідків (зокрема, заподіяння одній чи декільком особам тяжкого тілесного ушкодження, двом чи більше особам середньої тяжкості тілесних ушко­джень, вбивство або самогубство особи, банкрутство організації тощо).

Зазначений у ст. 355 КК склад злочину необхідно відмежовувати від злочинів проти власності та особи і, насамперед, від вимагання: відповідальність за ст. 355 КК може настати лише за примушення до виконання чи невиконання реально, фактично чи об'єктивно існуючо­го або оспорюваного за певних умов зобов'язання, яке виникло з під­став, передбачених чинним законодавством.

Дії винної особи можуть кваліфікуватися і за сукупністю ста­тей 189 та 355 КК, у випадках, коли винний вимагає від особи відшко­дувати заподіяну шкоду в більшому обсязі, ніж установлено рішенням суду. У частині відшкодування шкоди, розмір якої визначена угодою або судом, дії винного слід розцінювати як примушування до виконан­ня цивільно-правового зобов'язання (ст. 355 КК), а в частині, що пере­вищує цей розмір, — вимаганням (ст. 189 КК).

3. Задача:

К і Ж., перебуваючи в нетверезому стані, з хуліганських спонукань побили незнайомих їм раніше Ч. і Г. При цьому Ч. були заподіяні се­редньої тяжкості тілесні ушкодження, а Г. — тяжкі тілесні ушкоджен­ня, внаслідок яких через тиждень останній помер у лікарні.

Кваліфікуйте дії зазначених осіб.

Відповідь:

Дії К і Ж. слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 296 КК як хуліганство вчи­нене групою осіб, за ч. 1 ст. 122 КК, як умисне середньої тяжкості ті­лесне ушкодження та за ч. 2 ст. 121 КК, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що потягло смерть потерпілого.

Білет № 64

⇐ Предыдущая52535455565758596061Следующая ⇒

Поделиться: