Правова характеристика арешту. Постанова Пленуму Верхо-вного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику при-значення судами кримінального покарання»

Арешт як вид кримінального покарання передбачений ст. 60 Кри-мінального кодексу України.

За своїм змістом арешт є специфічним видом позбавлення волі на невеликий термін і полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції від суспільства. Така ізоляція засудженого поєднується з застосуванням до нього обмежень, спеціально передбачених режимом відбування даного покарання, а також із застосуванням заходів виховного характеру.

Покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції встановлюється на строк від одного до шести місяців.

Арешт не застосовується до осіб віком до шістнадцяти років, ва-гітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років.

Згідно п. 15 постанови ПВСУ від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», арешт за-стосовується до неповнолітнього, який на момент постановления вироку досяг 16 років, на строк від 15 до 45 діб (ст. 101 КК).

Відповідно до ст. 15 КВК України особи, засуджені до арешту, від-бувають покарання, як правило, за місцем засудження в арештних до-мах. В арештних домах тримаються повнолітні особи, а також непо-внолітні, яким на момент постановления вироку виповнилося шіст-надцять років і які засуджені за злочини невеликої тяжкості.

Порядок і умови виконання покарання у виді арешту регламен- і уигі вся главою 12 КВК (статті 50-55).

Весь строк покарання засуджені відбувають в одному арештному домі. І Ісреведения засудженого до арешту з одного арештного дому до іншого допускається в разі його хвороби або для забезпечення його безпеки, а також з інших поважних причин, що перешкоджають дальшому перебуванню засудженого в даному арештному домі.

Засуджені до покарання у виді арешту тримаються в умовах ізоляції з роздільним триманням чоловіків, жінок, неповнолітніх та засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі.

На засуджених до арешту поширюються обмеження, встановлені кримінально-виконавчим законодавством для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.

Засудженим до арешту забороняється:

•  побачення з родичами та іншими особами, за винятком адвока-тів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;

•  одержання посилок (передач) і бандеролей, за винятком поси-лок (передач), що містять предмети одягу за сезоном.

Засуджені мають право витрачати на місяць для придбання про-дуктів харчування і предметів першої потреби гроші в сумі до сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати. Засудженим до арешту надається прогулянка тривалістю до однієї години, а неповнолітнім - до двох годин. За виняткових обставин засудженим до арешту може бути надано право на телефонну розмову з близькими родичами.

Згідно з ч. 2 ст. 60 КК військовослужбовці відбувають арешт на га-уптвахті.

Військовослужбовці, засуджені до арешту, направляються на га-уптвахту для відбування арешту в десятиденний строк після одержання розпорядження суду про виконання вироку.

Порядок і умови відбування арешту засудженими військовослуж-бовцями визначаються КВК України та нормативно-правовими актами Міністерства оборони України. Час відбування арешту до загального строку військової служби і вислуги років для присвоєння чергового військового звання не зараховується, крім таких випадків (за сумлінну поведінку і ставлення до військової служби до засуджених військовослужбовців можуть застосовуватися заходи заохочення у виді подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення чи зарахування часу відбування арешту в загальний строк військової служби повністю або частково).

Під час відбування арешту засуджений військовослужбовець не може бути представлений до присвоєння чергового військового звання, призначений на вищу посаду, переведений на нове місце служби, звільнений з військової служби, за винятком випадків визнання його непридатним до військової служби за станом здоров’я.

Засудженим військовослужбовцям під час відбування арешту ви-плачується оклад за військове звання.

За порушення порядку відбування покарання до засуджених вій-ськовослужбовців можуть застосовуватися заходи стягнення у виді догани чи переведення в одиночну камеру на строк до десяти діб.

До осіб, які відбувають арешт, не може застосовуватися звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) та умовно- дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК).

Втеча засудженого до арешту з місця позбавлення волі або з-під варти утворює склад злочину, передбаченого ст. 393 КЕТ України.

⇐ Предыдущая56575859606162636465Следующая ⇒

Поделиться: