Підвищення надійності охорони та рівня захищеності державного кордону

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

До 2014 року в Україні фактично був відсутній системний підхід до розвитку прикордонної інфраструктури та облаштування державного кордону, загальна протяжність якого становить близько 7 тис. кілометрів.

Активізація транскордонної злочинності, міграційна криза та міжнародний тероризм обумовили необхідність посилення прикордонної безпеки, у тому числі шляхом вдосконалення інженерно-технічного облаштування кордону.

Не втрачає актуальності також питання спрощення процедур пропускних операцій у пунктах пропуску та приведення їх у відповідність з європейськими стандартами для забезпечення комфортних умов перетинання державного кордону.

Метою пріоритету є створення ефективної системи облаштування державного кордону, що забезпечуватиме адекватне реагування на сучасні загрози та виклики.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Стан облаштування державного кордону

Найменування показника	Кількісні показники, виконані за роками		Разом
	2015	2016
Демаркація українсько-молдовської та українсько-білоруської ділянок державного кордону (кілометрів)			1437
Позначення українсько-російської ділянки державного кордону (кілометрів)			224
Функціонує міжнародних пунктів пропуску		1	164
Встановлення комплексів відеоспостереження	1	4 — у готовності, що становить 95 відсотків	5
Прокладення рокадної дороги (кілометрів)	107,9	48,3	156,2
Улаштування інженерних загороджень (кілометрів)	191,4	67,2	258,6
Встановлення спостережних веж (одиниць)	38		38
Улаштування протитранспортних ровів (кілометрів)	245,2	52,5	297,7
Розроблення контрольно-слідових смуг (кілометрів)	91,3	26,4	117,7
Придбання бойових модулів	4		4
Встановлення систем раннього виявлення, ідентифікації та попередження		1	1

Мета, якої передбачається досягнути

У середньостроковій перспективі — досягнення рівня прикордонної безпеки, який забезпечуватиме адекватне реагування на сучасні загрози та виклики, у тому числі терористичного та військового характеру, а також впровадження європейських норм і стандартів у систему прикордонного контролю.

До кінця 2017 року — підвищення рівня захищеності найбільш загрозливих ділянок українсько-російського державного кордону та узбережжя Азовського моря.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

У середньостроковій перспективі:

зниження рівня порушень законодавства з прикордонних питань та міграційного тиску на 40 відсотків;

зростання кількості пропускних операцій на 12,5 відсотка;

скорочення строків проведення контрольних процедур удвічі: автомобіль (чотири особи) — до 7 хвилин, людина — до 20 секунд;

облаштування у повному обсязі українсько-російського кордону та ділянки українсько-молдовського кордону, прилеглої до Придністровського регіону Республіки Молдова.

До кінця 2017 року:

зменшення рівня порушень законодавства з прикордонних питань та міграційного тиску на 5 відсотків;

зростання кількості пропускних операцій на 2,5 відсотка;

скорочення строків проведення контрольних процедур на третину;

виконання 20 відсотків обсягу робіт з облаштування українсько-російського кордону.

 

Найменування показника	Кількісні показники
	заплановано до 2020 року	відносно 2016 року	заплановано у 2017 році	відносно 2016 року
Демаркація державного кордону українсько-білоруської ділянки, кілометрів	+ 865 (разом з Республікою Білорусь)	+ 4 рази
Позначення українсько-російського державного кордону (кілометрів)	+ 1750	+7,8 раза	+ 874	+3,9 раза
Функціонування міжнародних пунктів пропуску	+ 6	+ 3,53 відсотка	+ 1	+ 0,61 відсотка
Встановлення комплексів відеоспостереження	+ 45	+ 9 разів	+ 4	+ 80 відсотків
Прокладення рокадної дороги (кілометрів)	+ 1184,5	+ 7,5 раза	+ 65	+ 41,6 відсотка
Улаштування інженерних загороджень (кілометрів)	+ 1199	+ 4,6 раза	+ 150	+ 58 відсотків
Встановлення спостережних веж (одиниць)	+ 79	+ 2 рази	+ 2	+ 5,3 відсотка
Улаштування протитранспортних ровів (кілометрів)	+ 1019	+ 3,4 раза	+ 30	+ 10 відсотків
Розроблення контрольно-слідових смуг (кілометрів)	+ 1500,6	+ 12,7 раза	+ 100	+ 85 відсотків
Придбання бойових модулів	+ 68	+ 17 разів	12
Встановлення систем раннього виявлення, ідентифікації та попередження	4	+ 4 рази	+ 1	+ 100 відсотків

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Стратегії національної безпеки України, затвердженій Указом Президента України від 26 травня 2015 р. № 287;

Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2020 р., затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385;

Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженій Указом Президента України від 14 березня 2016 р. № 92;

Стратегії розвитку Державної прикордонної служби, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 р. № 1189.

Результати роботи за попередній період

Держприкордонслужбою розпочато планову роботу з розвитку прикордонної інфраструктури, облаштування державного кордону та підвищення рівня його захищеності.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. № 439 затверджено план заходів щодо інженерно-технічного облаштування українсько-російського і українсько-молдовського кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1060), відповідно до якого протягом 2015—2016 років облаштовано: 273,5 кілометра протитранспортних ровів, 40,6 кілометра контрольно-слідових смуг, 83,2 кілометра металевого загороджувального паркану, 153,2 кілометра рокадних доріг, встановлено шість металевих спостережних веж, п’ять опорних пунктів, встановлено п’ять інтелектуальних систем здійснення контролю та відеоспостереження на ділянці кордону в межах Харківської області, придбано чотири бойових рухомих модулі, реконструйовано (облаштовано) три підрозділи.

Крім того, на виконання Концепції Державної цільової правоохоронної програми “Облаштування та реконструкція державного кордону” на період до 2020 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 1179, розроблено проект відповідної Державної цільової правоохоронної програми.

З метою забезпечення ефективної протидії правопорушенням законодавства з прикордонних питань Адміністрацією Держприкордонслужби розроблено такі законопроекти, що зареєстровані у Верховній Раді України, “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо забезпечення прикордонної безпеки держави”, реєстраційний номер 5442 від 23 листопада 2016 р.; “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких положень під час виконання міжнародних договорів України про реадмісію”, реєстраційний номер 5344 від 2 листопада 2016 року.

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

У середньостроковій перспективі планується виконати ряд планів і цільових програм, що передбачають проведення заходів з розвитку прикордонної інфраструктури, інженерного та технічного облаштування кордону (зокрема, план заходів щодо інженерно-технічного облаштування українсько-російського і українсько-молдовського кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. № 439 (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1060), Державну цільову правоохоронну програму “Облаштування та реконструкція державного кордону” на період до 2020 року, відомчі плани інженерного облаштування).

Зокрема, у 2017 році передбачається:

завершення інженерно-технічного облаштування ділянок трьох підрозділів у межах Харківської області (відділів прикордонної служби “Дергачі”, “Веселе”, “Тополі”) та продовження робіт у Луганській області (відділ прикордонної служби “Троїцьке”) та Харківській (відділ прикордонної служби “Тимофіївка”);

завершення пуско-налагоджувальних робіт і введення в експлуатацію комплексів відеоконтролю та сигналізації на ділянках чотирьох підрозділів у Харківській області (відділ прикордонної служби “Тополі”, “Вільхуватка”, “Дергачі” та “Тимофіївка”);

опрацювання технічних завдань і розрахунків облаштування комплексів відеоконтролю та сигналізації у Харківській області (відділ прикордонної служби “Веселе”) та Чернігівській області (відділ прикордонної служби “Леонівка”);

продовження розгортання (реконструкції, облаштування) прикордонних підрозділів: введення в експлуатацію у 2017 році двох об’єктів (комендатури “Суми”, відділу прикордонної служби “Леонівка”); продовження роботи з оформлення земельних ділянок у власність Держприкордонслужби.

7. Забезпечення боєздатності та готовності
Національної гвардії до виконання завдань

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

За результатами проведеного комплексного огляду сектору безпеки і оборони, оцінки стану воєнної безпеки держави встановлено, що сьогодні в умовах реальних та потенційних загроз Національна гвардія має обмежену спроможність до виконання визначених завдань з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об’єктів, участі в заходах із припинення збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні, а також підтримки операцій Збройних Сил в кризових ситуаціях, що загрожують національній безпеці в особливий період. Основними проблемами є:

недосконалість нормативно-правового забезпечення щодо окремих питань виконання завдань з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об’єктів, а також організації взаємодії під час виконання визначених законом функцій з іншими складовими сектору безпеки і оборони, у тому числі з урахуванням нових викликів;

незавершеність процесу побудови ефективної системи оперативного (бойового) управління, зв’язку, розвідки та спостереження відповідно до прийнятих стандартів держав — членів НАТО;

неспроможність ефективно реагувати на зростаючу кількість та потужність кібератак та протистояти кіберзлочинності;

неузгодженість процедур оборонного планування з бюджетним процесом, недосконалість механізму програмного управління ресурсами;

недостатність оперативної (бойової, спеціальної) спроможності;

недостатній обсяг фінансування з урахуванням зростаючого обсягу завдань Національної гвардії;

відсутність ефективної системи логістики, яка здатна забезпечувати належне функціонування Національної гвардії;

критично низький рівень оперативних запасів матеріально-технічних засобів, потреба Національної гвардії у відновленні військових запасів озброєння, військової техніки, боєприпасів інших матеріально-технічних засобів;

незавершеність переоснащення Національної гвардії спеціальною технікою, озброєнням нового покоління, спеціальними засобами, засобами зв’язку для ефективного виконання поставлених завдань;

низька ефективність системи медичного забезпечення особового складу та підрозділів Національної гвардії;

незавершеність переходу на контрактний принцип комплектування з дотриманням прийнятих у НАТО принципів кадрової політики;

потреба у створенні достатнього військового резерву;

необхідність створення сучасної системи психологічного супроводження службово-бойової діяльності.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Гранична чисельність Національної гвардії становить 60 тис. осіб.

Протягом 2016 рік збільшено укомплектованість озброєнням та військовою технікою на 18 відсотків.

На сьогодні Національна гвардія укомплектована особовим складом на 80,5 відсотка; озброєнням — на 90 відсотків, військовою технікою: автомобільною — на 76 відсотків, бронетанковою — на 60 відсотків, авіаційною технікою — на 67 відсотків.

Мета, якої передбачається досягнути

Метою розвитку Національної гвардії є її розбудова як мобільного, боєздатного військового формування з правоохоронними функціями, здатного у взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони виконувати визначені правоохоронні і оборонні завдання з протидії загрозам національній безпеці.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

До кінця 2020 року планується досягнути:

створення ефективної системи військового управління на основі реформованої організаційно-штатної структури органів військового управління Національної гвардії, сумісної з іншими складовими сектору безпеки і оборони та аналогічними органами військового управління відповідних підрозділів держав — членів НАТО;

створення системи кіберзахисту інформаційно-телекомунікаційних мереж;

запровадження ефективної системи планування, запровадження прозорого та ефективного управління ресурсами з урахуванням системи державного прогнозування та стратегічного планування;

підвищення спроможностей Національної гвардії до виконання завдань, визначених Законом України “Про Національну гвардію України”;

удосконалення системи підготовки особового складу та підрозділів;

удосконалення навчально-матеріальної бази з урахуванням потреб у підготовці особового складу та підрозділів до виконання покладених на Національну гвардію завдань;

набуття необхідних спроможностей щодо здобуття розвідувальних відомостей в інтересах застосування Національної гвардії та інших складових сил оборони;

створення ефективної системи логістики і постачання у мирний час, у кризовий та особливий періоди;

запровадження сучасної системи всебічного забезпечення;

відновлення військових запасів;

створення системи медичного забезпечення, спроможної надавати відповідну медичну підтримку під час виконання завдань, що стоять перед Національною гвардією;

створення достатніх потужностей для психологічної підтримки військовослужбовців під час виконання службових завдань, своєчасної психологічної допомоги постраждалим;

створення необхідного військового резерву.

На першому етапі (до кінця 2017 року) передбачається:

введення в дію ситуаційного центру Національної гвардії, пунктів управління на рухомій базі Головного управління Національної гвардії, забезпечення умов для створення пунктів управління на рухомій базі оперативно-територіальних об’єднань та військових частин;

підключення ситуаційного центру Національної гвардії України до загальнодержавної мережі ситуаційних центрів для оперативного прийняття рішень у сфері безпеки та оборони;

створення підрозділів кіберзахисту інформаційно-телекомунікаційних мереж;

створення постійно діючого колегіального органу для вироблення та підготовки пропозицій щодо оптимальних шляхів упровадження реформ у Національній гвардії;

завершення розгортання загонів спеціального призначення;

закупівля та оснащення військових частин (підрозділів), на які покладено виконання функцій з охорони громадського порядку, охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, охорони важливих державних об’єктів, новітнім та модернізованим озброєнням, спеціальними засобами та обладнанням.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженій Указом Президента України від 14 березня 2016 р. № 92;

Стратегічному оборонному бюлетеню України, схваленому Указом Президента України від 6 червня 2016 р. № 240.

Результати роботи за попередній період

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2017 р. № 100 схвалено Концепцію розвитку Національної гвардії на період до 2020 року.

Створено відділення для реабілітації та оздоровлення учасників АТО в медичному центрі “Нові Санжари”.

Впроваджено та застосовується система проходження служби у військовому резерві.

Створено перший робочий модуль ситуаційного центру Національної гвардії.

Відпрацьована перспективна система управління і зв’язку.

Розроблено технічний проект будівлі з командним центром для розміщення органу управління за перспективним штатом (G-структура).

Розроблено організаційно-штатну структуру Головного управління Національної гвардії, територіальних управлінь, бригад, полків з урахуванням принципів побудови та функціонування органів військового управління сил безпеки та оборони держав—членів НАТО (за структурою “G” та “S”).

Сформовано бригаду швидкого реагування за стандартами НАТО та частини оперативного призначення.

Створено відділ стратегічного і середньострокового планування та сумісності з військовими структурами НАТО; відділ закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти; управління (інспекцію) контролю за діяльністю військ; відділ психологічного забезпечення.

На базі Національної академії Національної гвардії створено мовний центр. У навчальному центрі “Золочів” створено школу підготовки інструкторів.

Розроблено програму модульної підготовки особового складу та підрозділів.

Запроваджено інститут головних сержантів (старшин).

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

Розроблення проектів нормативно-правових актів з питань виконання Національною гвардією функцій, визначених Законом України “Про Національну гвардію України”, функціонування органів військового управління, а також з питань взаємодії Національної гвардії з уповноваженими суб’єктами сектору безпеки і оборони.

Впровадження нової організаційно-штатної структури органів військового управління, наближеної до аналогічних військових структур держав — членів НАТО (G, S структур).

Оптимізація мережі пунктів управління.

Впровадження єдиних процесів та правил, що сприяють культурі несприйняття корупції і високому рівню державного управління відповідно до міжнародних стандартів, та створення єдиної системи у Національній гвардії з виховання доброчесності.

Набуття комунікаційної спроможності на оперативному, тактичному рівні, що забезпечить інтеграцію та підтримку стратегічними комунікаціями на всіх рівнях планування та впровадження політики у сфері безпеки і оборони;

Прийняття на озброєння сучасних систем військового радіозв’язку, засобів військової розвідки, у тому числі безпілотних авіаційних комплексів, переведення на сучасні цифрові технології систем зв’язку пунктів управління.

Упровадження захищених каналів передачі інформації.

Упровадження системи закупівель відповідно до принципів і підходів, що застосовуються європейськими державами та державами — членами НАТО.

Забезпечення формування державного оборонного замовлення на трирічний період з можливістю щорічного коригування його показників.

Удосконалення структури, оптимізація складу та чисельності Національної гвардії.

Формування необхідного кадрового потенціалу професійно підготовленими, з високими морально-діловими якостями військовослужбовцями, здатними якісно вирішувати складні військово-професійні завдання у мирний час, у кризовий та особливий період.

Укомплектування Національної гвардії підготовленим та мотивованим особовим складом.

Розроблення та впровадження нових програм бойової та спеціальної підготовки особового складу та підрозділів.

Розгортання та обладнання навчальних центрів, полігонів з підготовки військовослужбовців, резервістів та підрозділів Національної гвардії з урахуванням сучасних потреб та отриманого досвіду під час участі в АТО.

Впровадження сучасних засобів навчання.

Запровадження нових компонентів системи логістики Національної гвардії відповідно до Стратегічного оборонного бюлетеня України.

Запровадження автоматизації процесів управління логістичним забезпеченням.

Відновлення та приведення обсягів військових запасів відповідно до норм для адекватного реагування разом з іншими складовими сектору безпеки і оборони на всі виклики і загрози.

Відновлення справності озброєння та військової техніки (ремонт, продовження ресурсу і строку служби), модернізація наявних та розробка нових зразків озброєння та військової техніки.

Упровадження сучасних технологій надання медичної допомоги і лікування хворих відповідно до стандартів медичної допомоги, клінічних протоколів та інших галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.

Створення системи медичної реабілітації.

Запровадження прозорої системи кадрового відбору особового складу відповідно до стандартів НАТО, а також ефективної системи просування по службі військовослужбовців.

Приведення змісту освіти та якості підготовки і підвищення кваліфікації військових фахівців у відповідність із потребами Національної гвардії з урахуванням досвіду участі в АТО, бойових діях.

Упровадження новітніх технологій у систему професійно-психологічного відбору кандидатів для проходження військової служби.

Надання встановлених державних соціальних гарантій військовослужбовцям та членам їх сімей, а також мотивації для проходження військової служби у Національній гвардії.

Приведення умов функціонування військових частин (баз) у відповідність з євроатлантичними принципами, в тому числі щодо їх автономності, структури, розміщення соціально-побутових об’єктів для забезпечення повсякденної діяльності та потреб військовослужбовців і членів їх сімей.

Організація будівництва житла та реконструкції казармених приміщень під службове житло, придбання житла на вторинному ринку.

Набуття резервістами необхідного рівня компетентності для виконання покладених на них службових обов’язків.

Впровадження системи комплектування служби у військовому резерві за територіальним та екстериторіальним принципами.

Створення штатних територіальних центрів комплектування (рекрутингових центрів) Національної гвардії військовослужбовцями за контрактом.

Проведення стандартизації та сертифікації психологічної служби.

Розроблення характеристик на кожну військово-облікову спеціальність.

Розроблення та здійснення організаційно-технічних заходів для посилення кіберзахисту в інформаційно-телекомунікаційних системах.

⇐ Предыдущая57585960616263646566Следующая ⇒

Поделиться: