Ступінь вертикальної стійкості повітря

На глибину розповсюдження хмари НХР суттєво впливає ступінь вертикальної стійкості повітря: інверсія, ізотермія, конвекція.

Інверсія – такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту менша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні. Інверсія характеризується підвищенням температури із збільшенням висоти. Інверсійний шар, що створюється в безвітряну ніч внаслідок інтенсивного випромінювання тепла поверхнею призводить до охолодження поверхні і прилеглого шару повітря, є затримуючим в атмосфері, перешкоджає руху повітря у вертикальному напрямку, що сприяє тривалому зберіганню високих концентрацій НХР. Інверсія спостерігається в ясну і напівясну ніч та швидкості вітру не більше 4 м/с.

Ізотермія – такий етап приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту орієнтовно рівна температурі повітря на висоті 2 м від поверхні.

Ізотермія характеризується стійкою рівновагою повітря. Виникає в хмарну погоду, в ранкові та вечірні години, а також при швидкості вітру більше 4 м/с.

Конвекція – такий стан приземного повітря, при якому температура поверхні ґрунту більша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні. Конвекція характеризується вертикальним переміщенням повітря з одних висот на інші. Повітря більш тепле рухається вверх, а холодне і густіше – вниз, що створює несприятливі умови для розповсюдження НХР. Спостерігається конвекція в літні ясні ночі при швидкості вітру до 4 м/с.

Таблиця 2.1

Графік оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря

Швидкість вітру, м/с	день				ніч
	ясно	напівясно		хмарно	ясно	напівясно		хмарно
0,5	конвекція				інверсія
0,6-2,0
2,1-4,0			ізотермія
більше 4							ізотермія

 

Довгострокове (оперативне) прогнозування

Дострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення НХР, сил і засобів, які залучаються для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів, а також для присвоєння ступеня хімічної небезпеки ХНО й АТО.

При довгостроковому прогнозуванні визначаються:

Кількість розлитої НХР.

Кількість розлитої НХР визначається залежно від небезпечності району розташування об'єкта, а також умов їх зберігання або транспортування:

а) загальна кількість НХР для об'єктів, які розташовані в небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо). У цьому разі приймається розлив НХР "вільно";

б) кількість НХР в одиничній максимальній технологічній ємкості для інших об'єктів. Розлив НХР приймається залежно від умов їх зберігання "у піддон" або "вільно". Ступінь заповнення ємкості приймається 70% від паспортного об'єму ємкості;

в) при аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах) кількість НХР, що може бути викинута, дорівнює кількості між відсікателями

(300-500 т).

Характер розливу НХР.

Розлив "вільно" приймається, якщо вилита НХР розливається на висоту шару (h) не вище 0,05 м. Розлив "у піддон" приймається, якщо вилита НХР розливається поверхнею, яка має обвалування, при цьому висота шару розлитої НХР має бути м, де Н

– висота обвалування (піддона).

Метеоумови.

Для оперативного планування приймаються тільки такі метеоумови: швидкість вітру в приземному шарі (до 10м) V = 1м/с, температура повітря +20°С, ступінь вертикальної стійкості повітря – інверсія. Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360°.

2.3.4. Глибина розповсюдження забрудненої хмари НХР (Г_р), км. Глибина розповсюдження забрудненої хмари визначається за таблицею 8. При аварії з ємкостями, які містять кількість НХР менше від нижчих меж, що вказані в таблиці 8, глибини розраховуються методом інтерполювання між нижчим значенням та нулем. При виливі "у піддон" глибину розповсюдження хмари НХР зменшують на коефіцієнт, визначений за таблицею 1 в додатках.

Глибини розповсюдження для НХР, значення глибин розповсюдження яких не визначено в таблицях методики, розраховуються з використанням перекладних коефіцієнтів. Для розрахунків береться значення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря хлору, яке відповідає умовам, за яких виникла аварія з НХР (швидкість вітру, температура повітря, вертикальна стійкість повітря, кількість НХР), і множиться на перекладні коефіцієнти для різних НХР.

2.3.5. Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення (ПХЗ), Ш

Ширина ПЗХЗ при інверсії:

, км,                           (2.1)

Г_р – глибина розповсюдження забрудненої хмари НХР, км.

2.3.6. Площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ), S _М

, км².                       (2.2)

2.3.7. Площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ), S _П

, км².                          (2.3)

2.3.8. Час підходу забрудненого повітря до об'єкта (населеного пункту), Т_П

, с,                             (2.4)

де L – відстань від джерела забруднення до заданого об'єкта (населеного пункту), км;

W – швидкість переносу переднього фронту забруднення хмари залежно від швидкості вітру (додаток, табл. 4), км/год.

2.3.9. Час випаровування (термін дії джерела забруднення) НХР, год. (додаток, табл. 7).

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: