Середня щільність населення для цієї місцевості та відсоток площі забруднення НХР населеного пункту.

Кількість людей, які можуть бути уражені.

На підставі даних, отриманих для довгострокового прогнозування, плануються заходи щодо захисту населення на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.

2.3.12. Присвоєння ступеня хімічної небезпеки ХНО й АТО (додаток, табл. 6).

 

Аварійне прогнозування

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення.

При аварійному прогнозуванні визначаються:

Кількість розлитої НХР.

Визначається загальна кількість НХР на момент аварії в ємкості (трубопроводі), на якій виникла аварія. Ємкості при аваріях руйнуються повністю (припущення).

2.4.2. Характер розливу НХР на підстильній поверхні ("вільний" або "у піддон").

Визначається залежно від умов знаходження НХР на момент аварії. Висота (h) шару розлитої НХР "вільно" приймається 0,05 м, у "піддон" –  м, де Н – висота обвалування.

Реальні метеоумови на момент аварії.

Температура повітря (°С), швидкість вітру (м/с) і напрямок вітру у приземному шарі, хмарність, пора доби.

2.4.4. Вертикальна стійкість повітря. Інверсія, ізотермія, конвекція (таблиця 2.1).

Глибина розповсюдження забрудненої хмари НХР.

Глибина розповсюдження визначається аналогічно 2.3, пункт 2.3.4 (додаток, табл. 8). В умовах міської забудови, сільського будівництва або лісів глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря для кожного кілометра цих зон зменшується на відповідний коефіцієнт залежно від ступеня вертикальної стійкості повітря (додаток, табл. 2). Визначається максимальна глибина (Г _max) переносу повітряних мас за 4 години (додаток, табл. 3). Для розрахунку береться найменше з двох значень, що порівнюються (Г і Г _{ma х}). Усі розрахунки виконуються на термін не більше 4 годин.

Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення.

- при інверсії:

, км;                          (2.5)

- при ізотермії:

, км;                         (2.6)

- при конвекції:

, км.                         (2.7)

2.4.7. Площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ), S_М.

Розмір ЗМХЗ приймається як сектор круга, форма і розмір якого залежить від швидкості та напрямку вітру і розраховується за емпіричною формулою:

, км²,              (2.8)

де Гр – глибина розповсюдження хмари НХР, км;

α – коефіцієнт, який умовно дорівнює кутовому розміру зони (додаток, табл. 5).

2.4.8. Площа прогнозованої зони хімічного зараження (ПЗХЗ), S _П .

, км²,                (2.9)

де Кв – коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря, і рівний:

- 0,081 – при інверсії;

- 0,133 – при ізотермії;

- 0,235 – при конвекції;

N – час, на який розраховується глибина ПЗХЗ (при N = 4 N ^0,2=1,32).

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: