Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


ТИПИ ТА КОНСТРУКЦІЯ СУЦІЛЬНОКАТАНИХ КОЛІС



 

9.1 Суцільнокатані колеса для колісних пар (рисунок 9.1) треба  виготовляти відповідно до ГОСТ 9036. Основні розміри нових суцільнокатаних коліс наведено у  таблиці 9.1.

9.2 Технічні умови до суцільнокатаних коліс треба виконувати згідно з     ДСТУ ГОСТ 10791.

 

Рисунок  9.1 – Суцільнокатане колесо

 

Таблиця 9.1 – Основні розміри нових суцільнокатаних коліс

Найменування параметра Номінальний розмір, мм Граничний відхил, мм
1 2 3
Діаметр кола кочення, D 957 ± 7
Діаметр внутрішньої поверхні ободу з зовнішньої сторони колеса, D з 810 – 10
Діаметр внутрішньої поверхні ободу з внутрішньої сторони колеса, D в 810 – 10
Ширина ободу колеса, В** 130 + 3
Висота гребеня h г 28 – 1
Діаметр зовнішньої поверхні маточини з зовнішньої сторони колеса, D мз 263 ± 3
Діаметр зовнішньої поверхні маточини з внутрішньої сторони колеса, D мв 263 ± 3
Діаметр отвору маточини колеса, d * 190 175 – 4 – 4
Довжина маточини колеса, Вм 190 + 10
Відстань від торцевої поверхні маточини до бокової поверхні ободу з внутрішньої сторони колеса, r 82 + 5
Товщина диска біля ободу колеса, Вдо*** 19 + 4
Товщина диска біля маточини колеса, Вдм 24 + 4

* Діаметр попередньо обробленого отвору маточини колеса виконують згідно з зазначеними розмірами залежно від умов замовлення.

** Допускається на замовлення споживача виготовлення коліс шириною ободу 135 ± 1 мм.

*** Для коліс, які виготовленоі:

– до 1988 р. – 17,0+3,0;

– з 1988 р. до 2011 р. – 19,0+3,0;

– після 2011 р. – 19,0+4,0.

 

9.3 Суцільнокатані колеса для колісних пар вантажних вагонів виготовляють також з криволінійним профілем, конструкцію і розміри яких наведено  у додатку А.

9.4 Оброблений обід колеса має один із профілів поверхні кочення відповідно до рисунків 9.3, 9.4, 9.5, 9.6, 9.7.

 

Рисунок 9.3 – Профіль ДІІТ-УЗ поверхні кочення коліс вантажних вагонів з початковою товщиною гребеня 33,0 мм

 

 

 

Рисунок 9.4 – Профіль поверхні кочення коліс з початковою товщиною гребеня  33,0 мм згідно з ГОСТ 9036

 

Рисунок 9.5 – Профіль поверхні кочення коліс вантажних та рефрижераторних вагонів з початковою товщиною гребеня 30,0 мм

 

Рисунок 9.6 – Профіль ІТМ-73 поверхні кочення коліс вантажних вагонів з початковою товщиною гребеня 32,0 мм

Рисунок 9.7 – Профіль ІТМ-73-01 поверхні кочення коліс вантажних вагонів з товщиною гребеня  після обточки 29,0 мм

 

9.5 Перевірку якості виконання обробки поверхні кочення ободу колеса треба виконувати відповідним максимальним шаблоном.

Шаблон під час контролю треба щільно притиснути до внутрішньої бокової поверхні ободу і до гребеня. Відхил робочої поверхні кочення і гребеня від номінальної форми (зазор)  потрібно контролювати за допомогою щупів згідно з ТУ2-034-0221197-11 [2].

Відхил профілю ободу колеса від номінальної форми за висотою гребеня має бути не більше ніж 1,0 мм, а для поверхні кочення, гребеня і внутрішньої бокової поверхні ободу колеса – не більше ніж 0,5 мм.

9.6 Контроль та відповідність величини прокату, навару, повзуна, товщини гребеня під час ремонту та огляду колісних пар на ПТО, ВЧД, ВРЗ та центрах треба виконувати абсолютним шаблоном.

Різницю товщини гребеня в одному колесі заборонено.

9.7 Шорсткість обробки поверхні А (рисунки 9.3, 9.4, 9.5, 9.6, 9.7) має бути не більше ніж Ra 12,5 згідно з ГОСТ 2789.

МАСТИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

 

10.1 На кожну партію мастильних матеріалів, що надходить на вагоноремонтне підприємство, має бути сертифікат відповідності згідно з чинними НД або ТУ.

10.2 Пакування, транспортування та маркування мастильних матеріалів треба виконувати згідно з ДСТУ 4454. Пакування і марковання контролюють візуально.

10.3 Мастильні матеріали треба зберігати згідно з рекомендаціями підприємства-виробника, чинними НД або ТУ.

10.4 Від кожної партії мастильних матеріалів, що надійшли на вагоноремонтне підприємство, відбирають пробу для проведення аналізу мастила в акредитованій лабораторії на відповідність вимогам чинних НД або ТУ.

Контроль якості мастил виконують за такими показниками: зовнішній вигляд, ефективна в’язкість, корозійна дія на метали, температура краплепадіння, масова частка вільного лугу або вільних органічних кислот, масова частка механічних домішок, пенетрація, масова частка води. За результатами аналізу складають акт та зберігають його на вагоноремонтному підприємстві. У разі негативного результату, складають акт-рекламацію, а партію мастила повертають підприємству-виробнику. Номер партії мастила, яке використовують треба вносити в журнал ВУ-53 (додаток Е).

10.5 Для пресової посадки коліс на осі застосовують оліфу натуральну згідно з ГОСТ 7931 або термооброблену оливу конопляну згідно з ГОСТ 8989, або льняну згідно з ГОСТ 5791, або олію соняшникову згідно з ДСТУ 4492.

10.6 Під час ремонту та зберігання колісних пар та їх елементів більше однієї доби, але менше ніж десять діб застосовують оливу трансформаторну згідно з ГОСТ 982 або веретенну АУ згідно з ТУ 38-1011232 [3], а якщо більше ніж десять діб – оливу консерваційну К-17 згідно з ГОСТ 10877.

10.6 Розконсервування колісних пар та їх елементів треба виконувати згідно з ГОСТ 9.014.


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-21; Просмотров: 601; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.012 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь