Фотоскладальні автомати, що виготовлюються в Україні

План

1. новітні фотоскладальні автомати

2. підприємства які виготовлюють фотоскладальні автомати в Україні

 

З середини 1970-х рр.. основним напрямком розвитку нової техніки для складальних і формних процесів було послідовне зближення й об'єднання функцій з обробці тексту та ілюстрацій завдяки цифровому способу представлення їх зображення в системах додрукарської підготовки видань. Вітчизняні серійні системи успішно експлуатувалися після 1987 р. у газетних видавництвах "Лев Толстої "(Тула)," Преса України "(Київ). Кодування, виправлення й верстка тексту виконувалися на спеціально створених фотоскладальних і фотовиводних апаратах, розробкою яких займалися АТ "Ленполіграфмаш", НВО "Поліграфмаш", НДІ периферійного обладнання (Київ), Інститут кібернетики АН України, Внііполіграфіі й ряд інших організацій.

Поява й швидке поширення практично в усьому світі відносно дешевих персональних комп'ютерів IBM PC і Macintosh на качану 1980-х рр.. призвели до різкого прискорення розвитку автоматизованих систем перебоязкі тексту й ілюстрацій. Результатом стали уніфікація й революційне перетворення методів додрукарської підготовки - тобто виготовлення друкованих форм - видань. Це зробило непотрібними спеціалізовані набірної-коректурні, верстальние апарати, відеотерміналів для проведення коректури зображень. Обчислювальні можливості, величезна оперативна й довгострокова пам'ять персональних комп'ютерів дозволили з високою швидкістю здійснювати обробку не тільки чорно-білих, алі й кольорових зображень. Виготовлення фотоформ кольороподілених високолінеатурних зображень зажадало створення фотовиводних пристроїв, які малі істотно великою роздільною здатністю, ніж перші лазерні фотоскладальні машини. Це призвело у свою чергу до необхідності створення спеціалізованих растрових процесорів (РВП), швидко перетворюють цифрову інформацію про зображення в растрову форму для виводу на фотоформ або на принтері. Фірма Apple - розробник комп'ютерів Macintosh - вибрала для цього розроблений фірмою Adobe Systems спеціальна мова опису смуги Postscript, який до теперішнього години набув статусу стандарту.

Для організації автоматизованої перебоязкі текстової та образотворчої інформації служать, як правило, декілька ЕОМ, об'єднаних у лінію з допечатного устаткування або працюють з їм через проміжний носій інформації. В основі побудови систем додрукарської підготовки видань лежить концепція системного підходу до організації допечатного процесу, при якому всі технологічні операції, пов'язані з введенням, обробкою й виводом зображень, узгоджені один з одним, використовують однакові формати даних, єдині параметри, принципи зв'язку й управління різними етапами єдиного процесу. При цьому всі технічні та програмні параметри апаратного й програмного забезпечення знаходяться в жорсткій взаємозв'язку, що дозволяє істотно оптимізувати процес додрукарської підготовки й добиватися максимально можливої продуктивності всієї системи та її надійності [1].

Популярність саме такого способу додрукарської підготовки в чималому ступені сприяли створені на базі мови Postscript та впроваджені в кінці 1990-х рр.. автоматизовані системи " комп'ютер-друкарська форма", у яких зображення смуги безпосередньо з комп'ютера виводиться на друковану форму. При цьому повністю відсутні будь-які проміжні речові напівфабрикати: фотоформи, репродуціруемие оригінал-макети, монтажі й т.д.

Слід відзначити, що технологія " комп'ютер-друкарська форма" (Computer-to-Plate) відома поліграфістам більше 30 років. Проте тільки в останні роки створені реальні умови для її впровадження: з'явилися досить тиражестійкість формні матеріали, придатні для поелементного запису зображень, ефективне обладнання, що здійснює пряме експонування формного матеріалу з високим дозволом і швидкістю, надійні програмні засоби додрукарської підготовки видань. Алі по своїй суті технологія Ctp являє собою керований комп'ютером процес виготовлення друкованої форми методом прямого запису зображення на формний матеріал. Цей процес, який реалізується за допомогою однопроменевими або багатопроменевий записи, більш точний, тому що кожна пластина є першим оригінальною копією, виготовленої з одних і тихнув же цифрових даних. У результаті досягаються велика різкість і більш точне відтворення всього діапазону тональності вихідного зображення, одночасно зі значним прискоренням підготовчих та пріладочних робіт на друкованій машині [2].

Створенню цих сучасних і досконалих технологій передувала довга копітка робота, у процесі якої народилися багато оригінальних і тепер вже забуті ідеї. Їх розквіт у нашій країні припавши на 70-і рр.., Про що зараз нерідко не пам'ятають. Взагалі ж принципова можливість застосування фотонабору для отримання діапозитивів у вигляді текстових фотоформ була відома ще наприкінці XIX ст. До цього ж години відносяться перші заявки на конструкції фотоскладальних машин. Пріоритет у винаході та практичному виготовленні фотонабірний машини належить російському винахіднику В.А. Гассієвим. В 1894 р. він сконструював перший у світі модель фотонабірний машини. В 1900 р. Комітет з технічних справах видав йому офіційну привілей, підтвердивши тім самим оригінальність його винаходи [3].

Першими працездатними й знайшли застосування фотоскладальні машинами були оптико-механічні, що забезпечують фотонабір окремих рядків і гранок тексту. Усі основні технологічні операції в них виконуються механічними системами, а для подання знаків шрифту використовуються фотоматриці. Кожна фотоматриця містить негативне зображення одного знака. Висновок знака на оптичну вісь здійснюється механічним способом, а масштабування знака при його фотографуванні - за рахунок зміни коефіцієнта збільшення оптичної системи. В оптико-механічних фотоскладальних машинах створення зображення рядків тексту відбувається шляхом політерний фотографування зображення знаків фотоматриці, які в момент фотографування нерухомі.

Висновком шрифтових знаків на оптичну вісь, тобто установкою знаків у положення фотографування, управляє оператор за допомогою клавіатури. Формування рядка при цьому відбувається в напівавтоматичному режимі: оператор наприкінці набору рядка тексту приймає рішення про її закінчення й дає відповідну команду, а розрахунок вимкнення (доведення рядки до заданого формату) по цій команді виконується механічною системою.

У перший вітчизняної оптико-механічного фотонабірний машині НФС, розробленої колективом співробітників НДІ Поліграфмаш (1952-1954 рр..), текст порядково проектувався на фотоматеріал. Машина працювала в такий спосіб. У результаті роботи складача на клавіатурі формувалася рядок фотоматриці, яка встановлювалася перед щілиною фотоапарата й висвітлювалася через цю щілину ртутно-кварцовою лампою. При спрацьовування затвора рядок експонувалася на плівці. Матрична рядок після фотографування автоматично розбиралася.

Продукція такої машини - текстовий діапозитив, а її продуктивність - 6-8 рядків у хвилину. Кегль (розмір) шрифту - від 6 до 14 пунктів (1 пункт = 0,376 мм), причому кегль шрифту на фотоматриці - 10 і 12 пунктів.

Експериментальний зразок машини НФС був виготовлений і пройшов виробничі випробування в 1954 р. Однак через обмежені технологічних можливостей машини й складності виготовлення фотоматриці серійний випуск таких машин здійснено не було [4].

В 1950-1980 рр.. фотоскладальні автомати електронно-механічного типу знайшли широке застосування для отримання фотографічного зображення рядків і гранок тексту, а згодом, при спільній їх роботі з ЕОМ, - верстаючих книжково-журнальних смуг. У цих автоматах зберігання знаків шрифту здійснювалося на спеціальних виробах - шріфтоносітелях, на поверхню яких наносилося зображення цілого комплекту знаків [5].

Такі шріфтоносітелі, на відміну від фотоматриці, по суті являють собою індивідуальні шріфтоносітелі, є груповими й містять, наприклад, знаки російського й латинського алфавітів, цифри, знаки пунктуації, спеціальні символи або інші варіанти комплекту знаків. Добірка шріфтоносітелей різних гарнітур і накреслення шрифту становила шрифтове забезпечення фотоскладального автомата й поставлялася як разом з їм, так і окремо.

фотоскладальні автомати працювали від спеціальної, заздалегідь підготовленої програми управління. Ця програма записувалася на носій інформації (перфострічці, магнітну стрічку, дискету) і вводилася з нього у фотонабірний автомат. Управління фотоскладальні автоматом здійснювалося також безпосередньо від ЕОМ при з'єднанні їх у лінію.

Програму управління готували за допомогою набірної-програмує й коректурної апаратів або на складальному-коректурної апараті, оснащеному мікропроцесором і відеотермінальних пристроєм. Програма могла бути як полнокодовой, тобто яка містить коди знаків тексту, розбитого на рядки заданого формату, так і неполнокодовой, у якій містилися коди знаків цілого абзацу тексту без розбивки на рядки. В останньому випадку формування рядків здійснював не оператор, що готує програму управління, а сам фотонабірний автомат, забезпечений спеціальним електронним пристроєм або мікропроцесором.

Застосування електронної та мікропроцесорної техніки дозволило автоматизувати ряд технологічних операцій, що виконуються фотоскладальні автоматом. Наприклад: зміна кегля набору за кодом відповідної команди; введення й збереження інформації про ширині шрифтових знаків; шрифтові виділення в тексті за кодом відповідної команди до її скасування; розрахунок вимкнення рядків; формування рядків заданого формату з урахуванням правил словоделенія й переносів при обробці неполнокодовой програми керування.

Важливим фактором зниження загальної трудомісткості процесу фотонабору є здійснення коректури тексту не в плівці, а в програмі управління, особливо при спільне використання мікропроцесорної та відеотермінальних техніки. Фотонабірний автомат є основою для створення найпростіших фотоскладальних систем, які характеризуються записом текстової інформації на проміжний носій, редагуванням і часткової версткою тексту в носії, виготовленням фотоформ верстаючих смуг методом монтажу фотоматеріалу.

У нашій країні над створенням фотоскладальних машин електронно-механічного типу почали працювати з 1959 р. В 1961 р. на Ленінградському заводі поліграфічних машин був виготовлений дослідний зразок фотоскладального автомата НФА з набірної-програмує апаратом (НПА). Випробування перших моделей машин не дали позитивних результатів, пошуки кращих рішень тривали. В 1968 р. була випущена нова модель автомата 2НФА, яка демонструвалася на виставці "Інполіграфмаш-69". Фотонабірний автомат 2НФА експлуатувався на багатьох підприємствах.

У цей же година завод випустив фотоскладальні машину СФК для крупнокегельного набору та допоміжне обладнання для фотонабору. В 1978 р. Ленінградський завод "Поліграфмаш" приступившись до серійного випуску нового вітчизняного комплексу фотоскладального обладнання "Каскад", з якого можна скомплектувати закінчений складальний цех для поліграфічного підприємства будь-якого профілю [6]. У складу комплексу фотоскладального обладнання "Каскад" входили фотоскладальні автомати ФА-500, ФА-500з, ФА-1000, програмують апарати ФПВ-500, ФПВ-1000, коректурні апарати ФК, ФКА й ФКТ та інші види техніки [7].

В 1981 за створення та освоєння серійного виробництва комплексу фотоскладального обладнання "Каскад", що забезпечив впровадження прогресивної технології фотонабору в поліграфічну промисловість, групі конструкторів (Єршову Г.С., Долбежкіну А.Д., Кайдошко Е.А., Суворову Г.П., Принцові Й.М., Узелевкой Н.А.), наукових співробітників (Ремізова Ю.Б., Кабо Є.Р.) і робітників (Уткіну Б.С. та Чупринін Л.П.) присуджена Державна премія СРСР.

Створення електронно-механічних фотоскладальних автоматів і комплектуючого обладнання призвело до широкого їх впровадження, тому що вирішувало ряд технологічних проблем та підвищувало ефективність фотоскладальних процесів.

З допомогою фотоскладального комплексу "Каскад" на качану 1980-х рр.. випускали книги, журнали, різні інформаційні видання, була зроблена спроба випуску газети. Алі подальший розвиток фотонабору вимагало створення техніки, яка покращувала б технічні характеристики й усувала конструктивні недоліки електронно-механічних фотоскладальних автоматів. І резерви такого поліпшення були.

 

⇐ Предыдущая12131415161718192021Следующая ⇒

Поделиться: