Інші перспективні напрями

Зовнішньої політики України

Головними для української зовнішньої полі-

тики є європейський та євроатлантичний вектори,

відно сини з РФ. Не ставлячи під сумнів їх важ -

ливість і пріоритетність, слід підкреслити, що

зовнішньополітична діяльність на інших важливих

напрямах часто мала другорядне значення та забез-

печувалася за “залиш ковим” принципом. Це послаб -

лювало міжнародні позиції України, заважало

активному просуванню на цих напрямах політичних

та економічних інтересів держави.

Так, недостатньо ефективно використовувався

потенціал співробітництва з країнами Азійсько-

Тихоокеанського регіону (АТР), насамперед з

Китаєм, Японією, Південною Кореєю. Цей напрям

зовнішньої політики характеризувався імпульсив -

ністю, нестабільністю, бракувало повномасштаб-

ного політико-дипломатичного діалогу, ефективного

використання наявних міждержавних механізмів

співробітництва. Несприятливий підприємницький

клімат в Україні змушував азійський бізнес посісти

вичікувальну позицію стосовно участі в розвитку

української економіки.

УКРАЇНА НА СВІТОВІЙ АРЕНІ: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

27 Украина-Россия: от кризиса к стратегическому партнерству…, с.13-14.

28 Докладно див.: Рік діяльності нової влади: погляд неурядових аналітичних центрів. – Національна безпека і оборона, 2005, №12, с.73.

29 До того часу діяла українсько-американська Міжвідомча координаційна група, яку очолювали перший заступник Міністра закордонних справ і

помічник Держсекретаря США з питань Європи та Євразії.

12 _ ЦЕНТР РАЗУМКОВА _ НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА І ОБОРОНА _ №2, 2010

УКРАЇНА НА СВІТОВІЙ АРЕНІ: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

Помітно уповільнила політичний діалог з Китаєм

та обставина, що протягом останніх п’яти років не

відбулося жодного візиту на вищому рівні, дво -

сторонні контакти обмежувалися рівнем окремих

відомств і бізнес-структур. Попри певне пожвав-

лення у військово-технічній сфері, неефективно

використовувалися можливості обох країн у

торговельно-економічній і науково-технічній сферах.

Обмеженими були також контакти з “особливим

партнером” України – Індією. Обсяги взаємної

торгівлі не відповідали потенціалу країн, зокрема

в найбільш динамічних сферах індійської еконо-

міки (інформаційно-комунікаційна галузь, фарма -

цевтика тощо). Діалог на вищому рівні фактично

обмежився єдиним візитом Президента Індії

А.Калама до України (2005р.), який не став прори-

вом у двосторонніх відносинах, більшість задекла -

рованих під час цього візиту ініціатив реалізована

не була.

Не достатньо ефективною була політика нашої

держави на Близькому Сході, в Центральній та

Південно-Східній Азії, а також на Африканському

континенті. Не повною мірою використані можли -

вості участі України в розвитку ПЕК країн зазначе-

них регіонів, просування продукції українських

товаро виробників (зокрема, агропромислового комп -

лексу, будівельної галузі) на їх ринки. Потребує

активізації діалог з Туреччиною, зокрема з проблем

безпеки в Чорноморському регіоні.

Таким чином, новому керівництву України слід

звернути особливу увагу на активізацію зовнішньо -

політичної діяльності в тих регіонах світу, які ста -

новлять інтерес для вітчизняних товаровиробників

і відповідають потребам модернізації та реструк -

туризації української економіки.

ПРОПОЗИЦІЇ

Аналіз стану і проблем зовнішньої політики

України, багаторічний моніторинг ситуації у

Зовнішньополітичній сфері, дані експерт ного

Та загальнонаціональних опитувань дають під-

Стави для формулювання окремих пропозицій

І реко мендацій, спрямованих на підвищення

Ефектив ності діяльності України на світовій

Арені.

Однак, насамперед слід зауважити, що з

Огляду на певні несприятливі внутрішні та

⇐ Предыдущая21222324252627282930Следующая ⇒

Поделиться: