МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ. ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ. Імені Івана Франка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені Івана Франка

 

 

Філософський факультет

Кафедра філософії

ПРОГРАМА ТА ПЛАНИ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ІЗ ФІЛОСОФІЇ

(для студентів гуманітарних спеціальностей)

 

 

Львів - 20 13

Програма та плани семінарських занять із філософії (для студентів гуманітарних спеціальностей). - Львів, 2013. - 28 с.

 

 

Рекомендовано до друку кафедрою філософії

філософського факультету

Львівського національного університету

імені Івана Франка

Протокол № 1

від 30 серпня 201 3 р.

 

 

Автор:       Людмила Рижак, доц., канд. філос. наук

                    

 

 

Відповідальна за випуск доц. Людмила Рижак

Редактор Лілія Баран

 

... Лише філософія, позаяк вона поширюється

на все доступне людському пізнанню, вирізняє

нас з-поміж дикунів і варварів, і кожен народ є

тим цивілізованішим та освіченішим, чим більше

в ньому філософують; тому для держави немає

більшого блага, ніж мати істинних філософів.

Рене Декарт

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ

           

Метою університетського курсу філософії є формування в нової генерації українських інтелектуалів світогляду, адекватного філософському мисленню людства на зламі тисячоліть. Філософія репрезентує цілісність буття людини в світі завдяки тому, що досліджує систему “людина-світ” не лише як даність, але й як смисложиттєвий горизонт самоутвердження людини. Світ для людини є не лише сферою адаптації, але й самореалізації, він відкритий для здійснення творчих задумів людини. З’ясовуючи, що є людина, в чому її призначення, яке її ставлення до природи, суспільства та інших людей, філософія цим розвиває духовність людини та формує її гуманістичну життєву позицію.

Завданням курсу філософії є ґрунтовне вивчення світової та вітчизняної філософської думки. Філософське знання існує у формі історично-конкретних філософських учень. Їх своєрідність зумовлена неповторністю культури народу та його духовного життя. Свідченням тому є історія філософії, що являє собою панораму духовних пошуків різних народів як відповіді на виклики цивілізаційного поступу.  

Теми семінарських занять розроблено відповідно до змісту авторських підручників “Філософія” (Львів, 2013), “Філософія як рефлексія духу” (Львів, 2009). Вивчення курсу філософії передбачає освоєння передовсім класичного періоду розвитку світової та української філософської думки. Проте більшість семінарських занять присвячено вивченню напрямків і шкіл сучасної філософії, їхньої проблематики та пошуку ними відповідей на актуальні проблеми сьогодення. Осмислення великого діапазону напрямів некласичної філософії має сформувати у студента розуміння багатоваріантності шляхів культурного і цивілізаційного поступу людства та власне ставлення до них. Такий підхід застосовано для того, щоб репрезентувати плюралістичний дух сучасної філософської думки.

Освоєння курсу філософії спрямоване на те, аби студент усвідомив історичний характер людського буття у світі, докорінні зміни, що відбулися у світоглядних парадигмах, і спричинені ними зміни у практичному ставленні людей до себе та до світу. Результатом має бути ставлення до сучасного життя як до процесу еволюції, зумовленого історичними обставинами, настанова на виявлення тенденцій цього процесу та прогнозування перспектив, пошук власного місця у світі, що невпинно змінюється, внутрішня готовність до змін.

Вивчення курсу філософії має допомогти студентам зрозуміти роль та значення суб’єктивних чинників людського існування. Студент має не лише усвідомити багатоваріантність шляхів розвитку подій, але й можливість і необхідність вибору з-поміж різних альтернатив. Студент має навчитися порівнювати різні, нерідко взаємовиключні підходи у розв’язанні складних життєвих проблем. Такий спосіб бачення повинен застерегти майбутнього фахівця від пошуку простого розв’язання проблем, які існують, переконати його в тому, що світ складний, багатовекторний і вимагає вміння поєднувати й узгоджувати різнопланові тенденції.

У методичній розробці подано список оригінальних текстів для самостійного опрацювання при підготовці до семінарських занять. Ознайомлення з першоджерелами конче необхідне для того, аби студент усвідомив, що філософію в принципі не можна заучувати як набір готових істин - вона потребує самостійних роздумів, розуміння і визначення власної позиції.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

ДУХОВНИЙ ВИМІР

Функціонально-ціннісна інтерпретація людини у філософії життя Ф. Ніцше. Розуміння “надлюдини” як досконаломудрого. Принцип: перебори самого себе. Філософська антропологія та її проблематика. Духовна сутність людини у концепції М. Шелера. Ексцентрична сутність людини у філософії Г. Плеснера. Цінності як визначальні характеристики людського буття. Сутність людини як іманентна суперечність буття в гуманістичному неопсихоаналізі Е. Фрома.

ЛЮДСТВА

Глобалізація як цивілізаційний феномен. Етапи глобалізаційної інтеграції: колонізація  європеїзація  американізація. Феномен Європи та європейської людини. Стратегія глобалізації Європи. Принципи федералізації Європи. Ознаки нового “світоладу” та чинники його конституювання. Поняття “глобалізації”. Основні риси глобалізації. Науково-технічний прогрес: тенденції і ризики глобалізації. Глобалізаційна криза індустріальної цивілізації: еко-ризики, еко-загрози та еко-майбутнє людства. Діяльність Римського клубу: глобальне прогнозування розвитку людства. Доповіді Римському клубові. А. Печеї. Гуманістичний маніфест: перспективи розвитку людства.

Cталий розвиток як ідея гідного життя людини. Саміт Землі “Ріо-92”. Імперативи сталого розвитку. Еко-ефективні суспільства. Глобальні сценарії поступу людства.

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Основна література

1. Кемп П. Переосмислення філософії як сили слова // Вісник Львівського університету. Серія: філософські науки. Львів, 2008. № 11.– С. 7–14.

2. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. –С. 3–22.

3. Рижак Л. Філософія. підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2013. Розд.1.

4. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд.1.

5. Франк С. Понятие философии. Взаимоотношение философии и науки // В кн.: На переломе: Философские дискуссии 20-х годов. Философия и мировоззрение. М.: Политиздат, 1990. – С. 119–123.

 

Додаткова література

1. Аббаньяно Н. Мудрость философии и проблемы нашей жизни. М.: Алатейа, 1998. 320 с.

2. Кримський С. Запити філософських смислів. К.: ПАРАПАН, 2003. 240 с.

3. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? М.: Наука, 1991. 408 с.

4. Філософія: мислителі, ідеї, концепції. К.: Книга, 2005. 528 с.

       Питання для самоконтролю

1. Який філософський зміст поняття “мудрість”?

2. Чому філософію називали “наукою наук”? Чи були для цього підстави?

3. Які етапи можна виокремити в еволюції предмета філософії?

4. Яку проблематику досліджують онтологія, гносеологія та аксіологія?

Теми есеїв

1. Обґрунтуйте або спростуйте твердження: Філософія – це наука про науку, тобто про виникнення наукового знання, його розвиток та роль у суспільстві.

2. Обґрунтуйте або спростуйте твердження: Єдиним предметом філософії є людина та вартості її існування.

Основна література

1. Братко-Кутинський О. Мова і ментальність // У кн.: Феномен України. К.: Вечірній Київ, 1996. – С. 96–108.

2. Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. К.: Обереги, 1992. Розд. 2.

3. Рижак Л. Філософія. підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2013. Розд.2.

4. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 2.

5. Франк С. Філософія і релігія // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 23–44.

6. Чижевський Д. Філософія і національність // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 45–63.

 

Додаткова література

1. Барт Р. Миф сегодня // Избранные работы. Семиотика. Поэтика. М., 1994. Разд. ІІ.

2. Вільчинський Ю., Скринник М., Скринник З. та ін. Розвиток філософської думки в Україні: Курс лекцій. К.: ІСДОУ, 1994. – С. 6–16.

3. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. К.: Обереги, 2003. 144 с.

4. Потебня О. Естетика і поетика слова: Збірник. К.: Мистецтво, 1985. 302 с.

 

       Питання для самоконтролю:

1. Чи будь-який світогляд є філософським?

2. У чому специфіка релігійного світогляду?

3. Які відмінні риси філософського та релігійного світогляду?

4. Як взаємопов’язані філософія і культура?

5. Які риси української національної філософії, за Д. Чижевським?

Теми есеїв

1. Обґрунтуйте або спростуйте, що наступне твердження є адекватним визначенням філософії: Філософія - це модернізована міфологія.

2. Обґрунтуйте або спростуйте твердження: Філософія набуває статусу національної тоді, коли її вихідні принципи науково обґрунтовані.

Основна література

1. Кондзьолка В. Нариси історії античної філософії. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 1993. – С. 128–140.

2. Платон. Апологія Сократа // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 64–92.

3. Рижак Л. Філософія. підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2013. Розд. 3.

4. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 3.

5. Читанка з історії філософії. Кн.1: Філософія стародавнього світу. К.: Довіра, 1992. – С. 40–47; С. 55–71.

 

Додаткова література

1. Гачев Г. Образы Индии. М.: Наука, 1993. 390 с.

2. Лукьянов А.Е. Истоки Дао. Древнекитайский миф. М.: Восточная литература, 1992.

3. Открытие Индии. Философские и 'стетические воззрения в Индии ХХ века. М.: Художественая литература, 1987. 611 с.

4. Переломов Л. Конфуцій “Лунь юй”. М.: Восточная литература, 1998. 326 с.

 

    Питання для самоконтролю

1. Які світоглядні принципи давньоіндійського світогляду?

2. Яка головна проблематика давньоіндійської філософії?

3. Які світоглядні принципи китайського світогляду?

4. У чому відмінність філософії конфуціанства від легізму та даосизму?

5. Який метод філософування започаткував Сократ?   

Теми есеїв

1. Чи правильно стверджувати, що важливим завданням індійської філософії було осмислення соціального оточення з метою подальшого вдосконалення?

2. Чи правда, що, згідно зі східним світосприйняттям, основним завданням людини є змінювати світ на засадах розуму, впорядковувати його?

 

Тема 4. БУТТЯ СВІТУ ТА ЛЮДИНИ В АНТИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ       

 

1. Космоцентризм давньогрецької філософії. Різновиди моністичних вчень у

  досократівській філософії. Поняття Космосу, Хаосу, Архе та Лоґосу.

2. Атомістичне вчення Демокріта.

3. Класична антична філософія. Онтологічний дуалізм Платона та Аристотеля.

4. Етична проблематика в елліністичній філософії. Епікуреїзм. Стоїцизм.

Основна література

1. Аристотель. Метафизика. СПб.: Алетейа; К.: Эльга, 2002. Кн. І. С. 29–68; Кн. ХІІ. С. 375–404.

2. Аристотель. Політика. К.: Основи, 2000. C. 15–34.

3. Платон. Федр // Діалоги. К.: Основи, 1999. С. 293– 339.

4. Рижак Л. Філософія. підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2013. Розд.4.

5. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 4.

6. Сенека. Моральні листи до Луцілія  // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 93–101.

 

Додаткова література

1. Аврелій Марк. Наодинці з собою. Роздуми. Львів: Літопис, 2007. Кн. ІІ. – С. 36–41; Кн. IV. – С. 49–59.

2. Кондзьолка В. Нариси історії античної філософії. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені І. Франка, 1993. – C. 129–140.

3. Платон. Держава. К.: Основи, 2005. 255 с.

4. Тихолаз А.Г. Геракліт. К., 1995.

5. Чижевський Д. Антична філософія. Кіровоград: [Б. в.], 1994. – С. 44–53.

           

Питання для самоконтролю

1. У чому суть космоцентризму давньогрецької філософії?

2. Яка філософська школа вперше вводить поняття “буття” і “небуття”? Який їхній зміст?

3. Розкрийте взаємозв’язок ідей і матерії в онтологічному вченні Платона?

4. Які чотири першопричини буття, за Аристотелем?

5. Яка проблематика епікуреїзму та стоїцизму? Чим вона зумовлена?

 

Теми есеїв

1. Обґрунтуйте або спростуйте таке твердження: Філософія Геракліта – дуалістична, бо за першооснову всього сутнього він бере Вогонь-Логос.

2. Обґрунтуйте або спростуйте таке твердження: Платон у розумінні буття стоїть на позиції здорового глузду, вважаючи, що істинне буття має світ речей.

Додаткова література

1. Кондзьолка В. Історія середньовічної філософії. Львів: Світ, 2001. – С. 229–245.

2. Коплстон Ф. История средневековой философии. М.: Энигма, 1997. 512 с.

3. Пашук А. Нариси з історії філософії середніх віків: Підручник. К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2007. – С. 617–629; С. 647–665.

 

Питання для самоконтролю

1. Які духовно-теоретичні джерела середньовічної філософії?

2. Які ідеї розвивали в неоплатонізмі?

3. Чому середньовічну філософію називають “схоластикою”?

4. Які головні етапи розвитку середньовічної схоластики?

5. Які риси гуманізму доби Відродження?

 

Теми есеїв

1. Обґрунтуйте або спростуйте твердження: Основна філософська проблематика Середньовіччя – гносеологічна, вона вилилось у полеміку щодо універсалій.

2. Чи можна стверджувати, що світогляд доби Відродження космоцентричний через те, що ця доба культивує античне ставлення до світу людини, світоглядною характеристикою якого є космоцентризм?

Основна література

1. Геґель Ґ. Феноменологія духу // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 141–167.

2. Декарт Р. Метафізичні розмисли  // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 124–140.

3. Рижак Л. Філософія. підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2013. Розд. 6.

4. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 6.

 

Додаткова література

1. Гусєв В. Західна філософія Нового часу. К., 2000.

2. Лейбниц Г. Монадология // Сочинения: В 4 т. М.: Мысль, 1982. Т.1. – С. 413–429.

3. Спиноза Б. Этика // Избранные сочинения: В 2 т. М.: Политиздат, 1957. Т.1. – С. 359–618.

4. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. Мн.: Харвест, 2005. 848 с.

Питання для самоконтролю

1. У чому суть дуалістичної онтології Р. Декарта?

2. Яку онтологічну позицію обстоював Б. Спіноза?

3. Який принцип  класифікації монад у Ґ. Ляйбніца?

4. Яка структура філософської системи Ґ. Геґеля?

5. Які принципи розкривають суть ідеалістичної діалектики?

Теми есеїв

1. Порівняйте розуміння Абсолюту в філософії Ґ. Геґеля та Ф. Шелінґа.

2. Обґрунтуйте або спростуйте, що філософія А. Шопенгавера як і Ґ. Гегеля –

панраціоналістична.

 

Основна література

1. Вернадський В. Кілька слів про ноосферу // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 168–178.

2. Рижак Л. Філософія. підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2013. Розд. 7.

3. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 7.

4. Хайдеггер М. Время и бытие // Розговор на проселочной дороге. М.: Высш. школа, 1991. –С. 80–101.

5. Шарден де П. Феномен человека. М.: Наука, 1987. 239 с.

 

Додаткова література

1. Енгельс Ф. Діалектика природи. К.: Політвидав України, 1977. 382 с.

2. Хайдеггер М. Введение в метафизику. СПб.: Высш. религ.-филос. школа, 1998. 301 c.

3. Уайтхед А. Избранные работы по философии. М.: Прогресс, 1990. 718 с.

Питання для самоконтролю

1. Які принципи діалектико-матеріалістичної онтології?

2. Що таке “відображення”? Які його універсальні риси?

3. У чому специфіка шарів реального буття, за Н. Гарманом?

4. Що таке “ноосфера”?

5. У чому суть некласичної онтології М. Гайдеґера?

Теми есеїв

1. Охарактеризуйте етапи еволюції універсуму, за П. Тейяром де Шарденом?

2. Розкрийте передумови становлення ноосфери, за В. Вернадським?

Основна література

1. Іларіон Київський. Слово про Закон і Благодать // Історія філософії України. Хрестоматія. К.: Либідь, 1993. – С. 6-22.

2. Рижак Л. Філософія. підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2013. Розд. 8.

3. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 8.

4. Сковорода Г. Пізнай в собі людину  // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 179–192.

5. Юркевич П. Серце і його значення в духовному житті людина за вченням слова Божого // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 193–202.

 

Додаткова література

1. Вільчинський Ю., Скринник М., Скринник З. та ін. Розвиток філософської думки в Україні: Курс лекцій. К.: ІСДОУ, 1994. – С. 61–71.

2. Горський В. Історія української філософії. К.: Наук. думка, 2001. – С. 29–50.

3. Огородник І., Русин М. Українська філософія в іменах: Навч. посібник. К.: Либідь, 1997. 327 с.

4. Пам’ятки братських шкіл на Україні (кінець ХVI–початок ХVІІ ст.). Тексти і дослідження. К.: Наук. думка, 1988. 566 с.

           

Питання для самоконтролю              

1. Які джерела філософської думки в добу Київської Русі?

2. Розкрийте особливості філософської думки в добу Київської Русі.

3. Хто є автором твору “Слово про Закон і Благодать” і яка головна ідея цього твору?

4. Що таке “зріднена праця”, за Г. Сковородою?

5. Охарактеризуйте розуміння категорії “серця” у філософії П. Юркевича.

 

Теми есеїв

1. Чому Г. Сковороду називають українським Сократом?

2. Чи відрізняється за змістом принцип Сковороди „пізнай себе” від цього ж принципу в Сократа?

 

Основна література

1. Бэкон Ф. Новый Органон // Сочинения: В 2 т. М.: Мысль, 1978. Т.2. – С. 12-214.

2. Декарт Р. Міркування про метод. К.: Тандем, 2001. 102 с.

3. Кант І. Критика чистого розуму // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 203–234.

4. Рижак Л. Філософія. підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2013. Розд. 9.

5. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 9.

 

Додаткова література

1. Бэкон Ф. О достоинстве и приумножении наук // Соч.: В 2 т. М.: Мысль, 1977. Т.1. 285 c.

2. Беркли Дж. Трактат о принципах человеческого знания // Соч. М.: Мысль, 1978. –С. 149-248.

3. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. М.: Мысль, 2001.

4. Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу. К., 2000.

           

Питання для самоконтролю

1. Що є джерелом знань, на думку Ф. Бекона? У чому полягає індуктивний метод пізнання?

2. Які пізнавальні здібності суб’єкта, за Р. Декартом?

3. Які засадничі принципи пізнання обстоював Дж. Лок?

4. Які пізнавальні здібності суб’єкта, за І. Кантом?

5. Яка структура об’єкта пізнання, за І. Кантом?

Теми есеїв

1. Обґрунтуйте або спростуйте, що гносеологія Дж. Лока - це послідовний раціоналізм.

2. І. Кант встановив межі наукового пізнання. Що це за межі? Відповідь аргументуйте.

Основна література

1. Джемс В. Прагматизм // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 235–256.

2. Карнап Р. Философские основания физики. Введение в философию науки. М.: Прогресс, 1971. – С. 301–319.

3. Пирс Ч. Начала прагматизма. СПб.: Алетейя, 2000. 318 c.

4. Рижак Л. Філософія. підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2013. Розд. 10.

5. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 10.

 

Додаткова література

1. Дьюи Дж. Реконструкция в философии. М.: Логос, 2001. 162 с.

2. Ленін В. Матеріалізм і емпіріокритицизм // Повне зібрання творів: У 55 т. К.: Політвидав України, 1971. Т. 18. 490 с.

3. Ленін В. Філософські зошити // Повне зібрання творів: У 55 т. К.: Політвидав України, 1972. Т. 29. 756 с.

4. Современная западная философия. Словарь. М., 1991.

Питання для самоконтролю

1. Що таке класична і некласична істина?

2. Що таке об’єктивна, абсолютна та відносна істина?

3. Яка модель пізнання в гносеології прагматизму, за Ч. Пірсом?

4. Які методи закріплення прагматичної віри, за Ч. Пірсом?

5. Що таке інструменталістська істина та її критерії в прагматизмі?

Теми есеїв

1. У чому суть прагматичного методу, за В.Джемсом?

2. Охарактеризуйте метод реконструкції соціального досвіду, за Дж. Дьюї.

Основна література

1. Башляр Г. Новый рационализм. М.: Прогресс, 1987. – С. 28–40.

2. Буданов В. О методологи синергетики // Вопр. философии, 2006. № 5. – С. 84–93.

3. Кайку М. Візії: як наука змінить ХХІ сторіччя  // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 489–497.

4. Рижак Л. Філософія. підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2013. Розд. 11.

5. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 11.

6. Семенюк Е., Мельник В. Філософія сучасної науки і техніки  // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. С. 257–275.

 

Додаткова література

1. Кун Т. Структура наукових революцій. Port-Royal: Академ-Прес, 2001. 226 с.

2. Лакатос И. Избранные произведения по философии и методологии науки. М.: Академический Проект; Трикста, 2008. 475 с.

3. Нікітін Л. Віртуальна реальність як соціальне явище // Філософська думка. 1999. № 6. – С. 43-57.

4. Поппер К. Логика и рост научного знания. М.: Прогресс, 1983. 604 с.

5. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. М.: Прогресс, 1986. 431 с.

           

Питання для самоконтролю:

1. Які критерії класичної науки, за О. Контом?

2. Які критерії некласичної науки, за Ґ. Башляром?

3. Що таке парадигма? Яка її роль у наукових дослідженнях, за Т. Куном?

4. Які критерії постнекласичної науки, за І. Пригожиним?

5. Охарактеризуйте методологію постнекласичної науки, за П. Фоєрабендом?

Теми есеїв

1. Яку модель розвитку науки обґрунтував І. Лакатош? У чому її суть?

2. У чому суть віртуалізації науки? Які критерії віртуальної науки?

 

Основна література

1. Ґадамер Г.-Ґ. Людина і мова // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 276–285.

2. Дерида Ж. Сила та значення // У кн.: Дерида Ж. Письмо і відмінюваність. К.: Основи, 2004. – С. 7–56.

3. Рижак Л. Філософія. підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2013. Розд. 12.

4. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 12.

 

Додаткова література

1. Вільчинський Ю. Олександр Потебня як філософ. Львів: ЛДУ, 1995. – С. 62–76.

2. Леві-Стросс К. Первісне мислення. К.: Український центр духовної культури, 2000. 324 с.

3. Потебня О. Естетика і поетика слова: Збірник. К.: Мистецтво, 1985. 302 с.

4. Ярошовець В. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. К.: Знання України, 2004. 214 с.

 

Питання для самоконтролю:

1. Які принципи класичної герменевтики виокремив Ф. Шляєрмахер?

2. Що таке “розуміння”, за Ф. Шляєрмахером?

3. Яка специфіка філософської герменевтики, за М. Гайдеґером?

4. Які принципи філософської герменевтики сформулював Г. Ґадамер?

5. Яка проблематика лінгвістичної філософії, за Л. Вітґенштайном?

Теми есеїв

1. Які етапи еволюції структуралізму та його проблематики?

2. Охарактеризуйте зв’язок мови і мислення, за О. Потебнею.

 

Додаткова література

1. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы. М.: Прогресс, 1988. 400 с.

2. Камю А. Міф про Сізіфа. Харків, 1996.

3. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. У 50 т. К.: Політвидав України, 1980. Т. 42. – С. 39-159.

4. Моуди Р. Жизнь после жизни // По ту сторону смерти. М.: Летавр, 1994. – С. 13-122.

5. Юнг К. Сознательное и бессознательное. СПб.: Университетская книга, 1997. 537 с.

       Питання для самоконтролю

1. Що таке відчужене існування людини, за К. Марксом?

2. Як екзистенціалізм розуміє сутність людини?

3. Яка структура особи, за З. Фройдом?

4. Що таке “колективне несвідоме”, за К. Юнґом?

5. Який ідеал людини обстоював Ф. Ніцше?

Теми есеїв

1. У чому специфіка філософського розгляду людини на відміну від науки?

2. Яка різниця між “інтелектом” та “духом”, за М. Шелером?

3. У чому полягає ексцентрична сутність людини, за Г. Плеснером?

Основна література

1. Карась А. Інтерпретація громадянського суспільства в ХХ ст. // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 386–409.

2. Лок Дж. Два трактати про врядування. К.: Основи, 2001. Розд. ІІ–V; Розд. VIII.

3. Ортега-і-Гасет Х. Навала мас // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 357–385.

4. Поппер К. Метод Маркса // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 325–356.

5. Рижак Л. Філософія. підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2013. Розд. 15.

6. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 15.

Додаткова література

1. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. К.: Ґенеза, 1996. 368 с.

2. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии. М.: Наука, 1991. 575 с.

3. Монтескье Ш. О духе законов // Монтескье Ш. Избранные произведения. М.: Госиздат, 1955. С. 157–733.

4. Спенсер Г. Синтетическая философия. К.: Ника-Центр, 1997. 512 с.

Питання для самоконтролю

1. У чому відмінність розуміння природного стану людини, за Т. Гобсом і Дж. Локом?

2. Які фундаментальні принципи природного права людини, за Дж. Локом?

3. Який зміст понять “соціальної статики” та “динаміки” у філософії О. Конта ?

4. У чому суть ідеї соціального прогресу, за Г. Спенсером?

5. Які функції виконує, ціннісно-нормативна система суспільства, за Е. Дюркґаймом?

 

Теми есеїв

1. У чому відмінність “закритого” та “відкритого” суспільства, за К.Попером?

2. Чим різняться добірна людина та людина-маса?

3. У чому виявний бунт мас, за Х. Ортеґою-і-Ґасетом?

 

Основна література

1. Донцов Д. Українська ідея // Націоналізм. Вінниця: ДП “МКФ”, 2006. – С. 202–227.

2. Драгоманов М. Шевченко, українофіли і соціалізм // <www.dragomanov.info>.

3. Костомаров М. Книги битія українського народу // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 410–424.

4. Рижак Л. Філософія. підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2013. Розд. 16.

5. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 16.

6. Франко І. Що таке поступ? // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 444–470.

 

Додаткова література

1. Вільчинський Ю., Скринник М. та ін. Розвиток філософської думки в Україні: Курс лекцій. К.: ІСДОУ, 1994. – С. 158–168.

2. Горський В. Історія української філософії: Навч. посібн. К.: Наук. думка, 2001. – С. !80–205.

3. Донцов Д. Дух нашої давнини. Дрогобич: Відродження, 1991. – С. 77–93.

4. Франко І. Поза межами можливого // Франко І. Зібр. тв.: У 50 т. К.: Наук. думка, 1986. Т.45. – С. 276–285.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте українську ідею в світогляді кирило-методіївців.

2. Розкрийте зміст історіософської концепції М. Костомарова.

3. Який суспільний ідеал обстоював І. Франко?

4. Чи тотожні поняття “суспільний ідеал” і “національний ідеал”?

5. Який зміст “українського національного ідеалу”, за Д. Донцовим?

Теми есеїв

1. У чому суть концепції “громадівського соціалізму” М. Драгоманова?

2. Що таке “поступ” та які його причини, за І. Франком?

Основна література

1. Гелен А. О систематике антропологии // В кн.: Проблема человека в западной философии. М.: Прогресс, 1988. – С. 152–201.

2. Масуда Й. Комп’ютопія // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 471–488.

3. Рижак Л. Філософія. підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2013. Розд. 17.

4. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 17.

5. Тоффлер Е. Третя хвиля. К.: Всесвіт, 2000. 480 с.

6. Хантінгтон С. Захід: унікальність versus універсалізм // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 498–510.

 

Додаткова література

1. Кайку М. Візії: як наука змінить ХХІ сторіччя. Львів: Літопис, 2004. – С. 30–38.

2. Кассирер Э. Опыт о человеке. Введение в философию культуры // Избранное. Опыт о человеке. М.: Гардарика, 1998. – С. 440–702.

3. Фрідмен Т. Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію. Львів: [Б. в.], 2002. С. 51–69.

Питання для самоконтролю

1. У чому суть натуралістичного підходу до культури А. Ґелена?

2. У чому суть соціологічного підходу до культури?

3. Яка головна ідея символічної концепції культури Е. Касірера?

4. У чому суть аксіологічного розуміння культури?

5. Які, на Вашу думку, перспективи цивілізаційного розвитку України?

 

Теми есеїв

1. Проаналізуйте головні риси західної цивілізації, за С. Гантінґтоном?

2. Розкрийте основні риси інформаційної цивілізації, за Й. Масудою?

Основна література

1. Ґіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя. К.: Альтерпрес, 2004. – С. 10–30.

2. Рижак Л. Філософія. підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2013. Розд.18.

3. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 18.

4. Ружмон Д. де. Європа у грі. Шанс Європи. Відкритий лист до європейців. Львів: [Б. в.], 1998. – С. 30–44.

5. Фермеерс Е. Очі панди. Філософське есе про довкілля. Львів: “Стрім”, 2000. – С. 12–35.

6. Фрідмен Т. Нова система. Лексус і оливкове дерево // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – С. 511–536.

 

Додаткова література

1. Бауман З. Глобалізації. Наслідки для людини і суспільства. К.: Вид. дім

“Києво-Могилянська академія”, 2008. С. 47–63.

2. Бек У. Что такое глобализация? М.: Прогресс-Традиция, 2001. 304 с.

3. Печчеи А. Человеческие качества. М.: Прогресс, 1985. 312 с.

5. Фукуяма Ф. Великий крах. Людська природа і відновлення соціального

 порядку. Львів: Кальварія, 2005. 380 с.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте етапи глобалізаційної інтеграції.

2. Сформулюйте головні риси глобалізації, за Т. Фрідменом.

3. З якими глобальними проблемами людство ввійшло в ХХІ сторіччя?

4. Охарактеризуйте глобальні екологічні проблеми людства.

5. Які імперативи становлять суть концепції сталого розвитку?

Теми есеїв

1. Яка роль Римського клубу в осмисленні глобальних проблем людства?

2. Викладіть головні ідеї гуманістичного маніфесту А. Печеї.

3. Охарактеризуйте глобальні сценарії сталого розвитку.

Питання до іспиту

 

1. Філософія в системі теоретичного знання та її специфіка.

2. Філософія і наука як теоретичне знання: спільні та відмінні риси.

3. Предмет філософії та його історична еволюція.

4. Структура філософського знання. Функції філософії.

5. Філософські методи та їхня специфіка.

6. Поняття світогляду. Філософія і світогляд.

7. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

8. Міфологія та її риси. Функції міфології.

9. Релігія та її риси. Функції релігії.

10. Філософія і релігія: спільні та відмінні риси.

11. Культура та особливості національного світобачення.

12. Філософія як рефлексія духовності в культурі.

13. Філософія і культура. Д. Чижевський про риси національно філософії.

14. Риси української національної філософії, за Д.Чижевським.

15. Особливості давньоіндійського міфологічного світогляду.

16. Ірраціонально-духовна традиція давньоіндійської філософії та її

проблематика. Буддизм.

17. Особливості давньокийського міфологічного світогляду.

18. Ірраціонально-прагматична традиція давньокитайської філософії та її

проблематика. Конфуціанство. Даосизм.

19. Особливості давньогрецького міфологічного світогляду.

20.Сократ як родоначальник раціонально-теоретичної традиції у

давньогрецькій філософії.

21. Космоцентризм досократівської філософії.

22. Етична проблематика в епікуреїзмі та стоїцизмі.

23. Онтологічний дуалізм філософії Платона та Аристотеля.

24. Теїзм, креаціонізм і теодіцея християнського світогляду та патристики.

А. Августин.

25. Онтологічна проблематика схоластичної філософії: дискусії про універсалії.

26. Риси середньовічної схоластики. Теоцентризм філософії Т.Аквінського.

27. Гуманізм культури Відродження. Пантеїзм Н.Кузанського і Дж.Бруно.

28. Поняття “субстанції” у філософії Нового часу. Р.Декарт. Б.Спіноза.

29. Плюралістична онтологія Демокріта та Ґ.Ляйбніца.

30.Матеріалістичний монізм. Особливості матеріалізму ХVІІІ ст.

31. Філософська система і метод Геґеля.

32. Ірраціональне тлумачення Абсолюту Ф.Шелінґом та А.Шопергавером.

33. Онтологія діалектико-матеріалістична філософії.

34. Критична онтологія Н. Гартмана. Структура буття.

35. Онтологія екзистенціалізму. М. Гайдеґер.

36. Християнсько-еволюційна онтологія П. де Шардена.

37. Витоки та особливості філософської думки доби Київської Русі.

38. Професійна філософія в Україні (ХVІ–ХVII ст.): неоплатонізм та аристотелізм.

39. Філософія Києво-Могилянської академії.

40. Кордоцентризм філософії Г. Сковороди. Вчення про істинну людину.

41 Філософія серця П. Юркевича.

42. Філософія мови О. Потебні.

43. Романтична історіософська концепція “Книги буття українського народу”.

44. Соціально-філософські погляди М. Драгоманова та І.Франка.

45. Романтичний світогляд Шевченка і Гоголя.

46. Ліберально-націоналістичні концепції суспільного розвитку

Т. Зіньківського, М. Міхновського, Д. Донцова.

47. Філософські роздуми В. Вернадського про життя, всесвіт та ноосферу.

48. Гносеологічні парадигми доби Нового часу. Емпіризм Ф. Бекона.

49. Раціоналізм в гносеології Нового часу. Р. Декарт.

50. Сенсуалізм в гносеології Нового часу та його різновиди. Дж. Лок. Дж. Берклі.

51. Проблема методу в філософії Нового часу. Ф. Бекон. Р. Декарт.

52. Гносеологія І. Канта.    

53. Гносеологія діалектико-матералістичної філософії. Модель пізнання.

54. Концепція кореспондентної істини в діалектичному матеріалізмі.

55. Гносеологія прагматизму. Ч. Пірс. Модель пізнання.

56. Інструменталістська концепція істини В. Джемса і Дж. Дьюї.

57. Позитивізм та його історична еволюція. Класична наука та її критерії. О. Конт.

58. Лінгвістична філософія та її проблематика.

59. Логічний позитивізм та його проблематика. Принцип верифікації

та його еволюція. М. Шлік. Р .Карнап.

60. Некласична наука та її критерії. Ґ. Башляр. К. Попер. І. Лакатош.

61. Поняття “парадигми”. Концепція розвитку науки Т. Куна.

62. Матеріалістична діалектика як методологія класичної науки.

Кумулятивна модель класичної науки.

63. Класифікація наукових методів. Емпіричні та теоретичні методи

наукового пізнання.

64. Поняття методу і методології. Загальнологічні методи пізнання.

65. Синергетика як методологія постнекласичної науки.

66. Традиційна герменевтика як методологія гуманітарного знання.

67. Філософська герменевтика та її проблематика.

68. Структуралізм та його еволюція.

69. Концепція людини в філософії життя. Ф. Ніцше.

70. Концепція людини в класичному психоаналізі З. Фройда.

71. Концепція людини в неопсихоаналізі Е. Фрома.

72. Концепція людини в трансакційному аналізі Е. Берна.

73. Концепція людини в марксизмі.

74. Концепція людини в екзистенціалізмі. А. Камю, Ж.-П. Сартр.

75. Концепція людини в неопсихоаналізі К. Юнґа.

76. Проблема несвідомого у філософії. З. Фройд. К. Юнґ.

77. Основні соціальні ідеї філософії доби Просвітництва.

78. Позитивістська концепція суспільства. О. Конт, Г. Спенсер.

79. Матеріалістичне розуміння суспільства. К. Маркс.

80. Структурно-функціональний аналіз суспільства. Е. Дюркґайм.

81. Концепція відкритого суспільства К. Попера.

82. Соціальна концепція Х. Ортеґи-і-Ґассета.

83. Натуралістичний підхід до інтерпретації культури. А. Ґелен.

84. Соціологічний підхід до інтерпретації культури. Л. Вайт.

85. Аксіологічний підхід до інтерпретації культури.

86. Поняття цивілізації. Етапи цивілізаційного розвитку. Е. Тофлер.

87. Характеристика західної цивілізації, за С. Гантінґтоном.

88. Перспективи людської історії. Інформаційна цивілізація. Й. Масуда.

89. Глобалізаційна інтеграція, її сутність та етапи еволюції.

90. Глобальні проблеми людства та ідея сталого розвитку.

 

 

Рейтингова система оцінювання знань студентів із курсу “Філософія”

 

(лектор доц. Рижак Людмила Віталіївна)

Методи контролю

Навчальна дисципліна “Філософія” оцінюється за модульно-рейтинговою системою, яка включає два модулі, які в сумі складають 100 балів.

1 модуль проводиться на 8 тижні ІІІ семестру

2 модуль – 16 тижні ІІІ семестру

Модульно-рейтингова система передбачає систематичну роботу студентів на лекціях і семінарах упродовж семестру (навчального року). Після кожного вивченого модуля виставляється сумарна рейтингова оцінка знань студента, яка офіційно подається в деканат. Тому пропущені семінарські заняття студент має обов’язково відпрацювати (до визначення сумарної рейтингової оцінки) усно чи письмово, узгодивши зміст і форму відпрацювання з викладачем, який проводить семінарські заняття. За відпрацьовані заняття студент може отримати максимально 3 бали.

Оцінювання знань студентів відбувається за такими формами контролю:

Поточний контроль, модульний контроль, іспит.

 

Розподіл балів, що присвоюється студентам

Поточний контроль:

Усна відповідь – 3–5 балів

Доповнення – 1–3 бали

Домашня письмова робота (реферат, есе тощо) – 5 балів (дві в семестр)

 

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою

Ø максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується іспитом, становить за поточну успішність – 50 балів, на іспиті – 50 балів;

Ø при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.

Оцінка ECTS