Л. Рижак. Філософія як рефлексія духу: хрестоматія. – Львів, 2009.

Оригінальні тексти:

Олександр Кульчицький. Визначення поняття філософії, її предмет, методи та значення // Основи філософії і філософічних наук. Мюнхен-Львів, 1995.

Семен Франк. Філософія і релігія // В кн.: На переломе: Философские дискуссии 20-х годов. Философия и мировоззрение. М.: Политиздат, 1990.

Дмитро Чижевський. Філософія і національність // Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. К., 1992.

Платон. Апологія Сократа // Діалоги. К.: Основи, 1999.

Рене Декарт. Розмисел п’ятий. Розмисел шостий // Метафізичні розмисли. К.: Юніверс, 2000.

Ґеорг Геґель. Передмова: про наукове пізнання // Феноменологія духу. К.: Основи, 2004.

Володимир Вернадський. Кілька слів про ноосферу // Вибрані праці. К.: Наукова думка, 2005.

Григорій Сковорода. Вхідні двері до християнського доброчестя;  Розмова, що називається алфавіт, або буквар миру // Пізнай в собі людину. Львів: Світ, 1995.

Панфіл Юркевич. Серце та його значення в духовному житті за вченням слова Божого // У кн.: Історія філософії України. Хрестоматія. К.: Либідь, 1993.

Імануїл Кант. Трансцендентальна естетика. Трансцендентальна аналітика. Трансцендентальна діалектика // Критика чистого розуму. К.: Юніверс, 2000.

Вільям Джемс. Що таке прагматизм? // Прагматизм. К.: Альтернативи, 2000.

Володимир Мельник. Наукова методологія та її рівні  // У кн.: Семенюк Е., Мельник В. Філософія сучасної науки і техніки. Львів: Світ, 2006.

Ганс Ґадамер. Людина і мова; Мова і розуміння // Істина і метод. К.: Юніверс, 2000. Т.2.

Фрідріх Ніцше. Так казав Заратустра // Жадання влади. К.: Основи, 1994.

Карл Попер. Метод Маркса // Відкрите суспільство та його вороги. К.: Основи, 1994. Т.2.

Хосе Ортеґа-і-Гасет. Бунт мас // Вибрані твори. К.: Основи, 1994.

Анатолій Карась. Інтерпретація громадянського суспільства в ХХ ст. // Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. Львів: Видавничий центр ЛНУ, 2003.

Микола Костомаров. Книги буття українського народу // У кн.: Вивід прав України. Львів: МП “Слово”, 1991.

Михайло Драгоманов. Шевченко, українофіли і соціалізм // www.dragomanov.info.

Іван Франко. Що таке поступ? // Франко І. Зібр. творів. У 50 т. К.: Наук. думка, 1986. Т.45.

Йонезі Масуда. Комп’ютопія // Філософська думка, 1993. № 6.

Мічіо Кайку. Межі майбутнього // Візії: як наука змінить ХХІ сторіччя. Львів: Літопис, 2004.

Самуел Гантінґтон. Риси західної цивілізації // Гантінґтон С. Захід: унікальність versus універсалізм // Філософська думка, 1999. № 1–2.

Томас Фрідмен. Нова система. Лексус і оливкове дерево // Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію. – Львів: [Б. в.], 2002.

 

Питання до іспиту

 

1. Філософія в системі теоретичного знання та її специфіка.

2. Філософія і наука як теоретичне знання: спільні та відмінні риси.

3. Предмет філософії та його історична еволюція.

4. Структура філософського знання. Функції філософії.

5. Філософські методи та їхня специфіка.

6. Поняття світогляду. Філософія і світогляд.

7. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

8. Міфологія та її риси. Функції міфології.

9. Релігія та її риси. Функції релігії.

10. Філософія і релігія: спільні та відмінні риси.

11. Культура та особливості національного світобачення.

12. Філософія як рефлексія духовності в культурі.

13. Філософія і культура. Д. Чижевський про риси національно філософії.

14. Риси української національної філософії, за Д.Чижевським.

15. Особливості давньоіндійського міфологічного світогляду.

16. Ірраціонально-духовна традиція давньоіндійської філософії та її

проблематика. Буддизм.

17. Особливості давньокийського міфологічного світогляду.

18. Ірраціонально-прагматична традиція давньокитайської філософії та її

проблематика. Конфуціанство. Даосизм.

19. Особливості давньогрецького міфологічного світогляду.

20.Сократ як родоначальник раціонально-теоретичної традиції у

давньогрецькій філософії.

21. Космоцентризм досократівської філософії.

22. Етична проблематика в епікуреїзмі та стоїцизмі.

23. Онтологічний дуалізм філософії Платона та Аристотеля.

24. Теїзм, креаціонізм і теодіцея християнського світогляду та патристики.

А. Августин.

25. Онтологічна проблематика схоластичної філософії: дискусії про універсалії.

26. Риси середньовічної схоластики. Теоцентризм філософії Т.Аквінського.

27. Гуманізм культури Відродження. Пантеїзм Н.Кузанського і Дж.Бруно.

28. Поняття “субстанції” у філософії Нового часу. Р.Декарт. Б.Спіноза.

29. Плюралістична онтологія Демокріта та Ґ.Ляйбніца.

30.Матеріалістичний монізм. Особливості матеріалізму ХVІІІ ст.

31. Філософська система і метод Геґеля.

32. Ірраціональне тлумачення Абсолюту Ф.Шелінґом та А.Шопергавером.

33. Онтологія діалектико-матеріалістична філософії.

34. Критична онтологія Н. Гартмана. Структура буття.

35. Онтологія екзистенціалізму. М. Гайдеґер.

36. Християнсько-еволюційна онтологія П. де Шардена.

37. Витоки та особливості філософської думки доби Київської Русі.

38. Професійна філософія в Україні (ХVІ–ХVII ст.): неоплатонізм та аристотелізм.

39. Філософія Києво-Могилянської академії.

40. Кордоцентризм філософії Г. Сковороди. Вчення про істинну людину.

41 Філософія серця П. Юркевича.

42. Філософія мови О. Потебні.

43. Романтична історіософська концепція “Книги буття українського народу”.

44. Соціально-філософські погляди М. Драгоманова та І.Франка.

45. Романтичний світогляд Шевченка і Гоголя.

46. Ліберально-націоналістичні концепції суспільного розвитку

Т. Зіньківського, М. Міхновського, Д. Донцова.

47. Філософські роздуми В. Вернадського про життя, всесвіт та ноосферу.

48. Гносеологічні парадигми доби Нового часу. Емпіризм Ф. Бекона.

49. Раціоналізм в гносеології Нового часу. Р. Декарт.

50. Сенсуалізм в гносеології Нового часу та його різновиди. Дж. Лок. Дж. Берклі.

51. Проблема методу в філософії Нового часу. Ф. Бекон. Р. Декарт.

52. Гносеологія І. Канта.    

53. Гносеологія діалектико-матералістичної філософії. Модель пізнання.

54. Концепція кореспондентної істини в діалектичному матеріалізмі.

55. Гносеологія прагматизму. Ч. Пірс. Модель пізнання.

56. Інструменталістська концепція істини В. Джемса і Дж. Дьюї.

57. Позитивізм та його історична еволюція. Класична наука та її критерії. О. Конт.

58. Лінгвістична філософія та її проблематика.

59. Логічний позитивізм та його проблематика. Принцип верифікації

та його еволюція. М. Шлік. Р .Карнап.

60. Некласична наука та її критерії. Ґ. Башляр. К. Попер. І. Лакатош.

61. Поняття “парадигми”. Концепція розвитку науки Т. Куна.

62. Матеріалістична діалектика як методологія класичної науки.

Кумулятивна модель класичної науки.

63. Класифікація наукових методів. Емпіричні та теоретичні методи

наукового пізнання.

64. Поняття методу і методології. Загальнологічні методи пізнання.

65. Синергетика як методологія постнекласичної науки.

66. Традиційна герменевтика як методологія гуманітарного знання.

67. Філософська герменевтика та її проблематика.

68. Структуралізм та його еволюція.

69. Концепція людини в філософії життя. Ф. Ніцше.

70. Концепція людини в класичному психоаналізі З. Фройда.

71. Концепція людини в неопсихоаналізі Е. Фрома.

72. Концепція людини в трансакційному аналізі Е. Берна.

73. Концепція людини в марксизмі.

74. Концепція людини в екзистенціалізмі. А. Камю, Ж.-П. Сартр.

75. Концепція людини в неопсихоаналізі К. Юнґа.

76. Проблема несвідомого у філософії. З. Фройд. К. Юнґ.

77. Основні соціальні ідеї філософії доби Просвітництва.

78. Позитивістська концепція суспільства. О. Конт, Г. Спенсер.

79. Матеріалістичне розуміння суспільства. К. Маркс.

80. Структурно-функціональний аналіз суспільства. Е. Дюркґайм.

81. Концепція відкритого суспільства К. Попера.

82. Соціальна концепція Х. Ортеґи-і-Ґассета.

83. Натуралістичний підхід до інтерпретації культури. А. Ґелен.

84. Соціологічний підхід до інтерпретації культури. Л. Вайт.

85. Аксіологічний підхід до інтерпретації культури.

86. Поняття цивілізації. Етапи цивілізаційного розвитку. Е. Тофлер.

87. Характеристика західної цивілізації, за С. Гантінґтоном.

88. Перспективи людської історії. Інформаційна цивілізація. Й. Масуда.

89. Глобалізаційна інтеграція, її сутність та етапи еволюції.

90. Глобальні проблеми людства та ідея сталого розвитку.

 

 

Рейтингова система оцінювання знань студентів із курсу “Філософія”

 

(лектор доц. Рижак Людмила Віталіївна)

Методи контролю

Навчальна дисципліна “Філософія” оцінюється за модульно-рейтинговою системою, яка включає два модулі, які в сумі складають 100 балів.

1 модуль проводиться на 8 тижні ІІІ семестру

2 модуль – 16 тижні ІІІ семестру

Модульно-рейтингова система передбачає систематичну роботу студентів на лекціях і семінарах упродовж семестру (навчального року). Після кожного вивченого модуля виставляється сумарна рейтингова оцінка знань студента, яка офіційно подається в деканат. Тому пропущені семінарські заняття студент має обов’язково відпрацювати (до визначення сумарної рейтингової оцінки) усно чи письмово, узгодивши зміст і форму відпрацювання з викладачем, який проводить семінарські заняття. За відпрацьовані заняття студент може отримати максимально 3 бали.

Оцінювання знань студентів відбувається за такими формами контролю:

Поточний контроль, модульний контроль, іспит.

 

Розподіл балів, що присвоюється студентам

Поточний контроль:

Усна відповідь – 3–5 балів

Доповнення – 1–3 бали

Домашня письмова робота (реферат, есе тощо) – 5 балів (дві в семестр)

 

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою

Ø максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується іспитом, становить за поточну успішність – 50 балів, на іспиті – 50 балів;

Ø при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.

⇐ Предыдущая12345678910

Поделиться: