НЕКЛАСИЧНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

Конституювання соціальної філософії в добу Просвітництва. Англійське просвітництво. Обґрунтування суверенітету людини, як громадянина. Т. Гобс, Дж. Лок. Природа та сутність соціальних законів і людських взаємин у французькому просвітництві. Теорія "суспільного договору", правової держави та громадянського суспільства. Роль природної обдарованості та виховання у розвитку людини. Ш.Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, Ф.Вольтер.

Специфіка соціальної філософії. Позитивістський підхід до осмислення суспільства. Діалектико-матеріалістична концепція суспільства. Історичний матеріалізм про матеріалістичне розуміння історії та рушійні сили розвитку суспільства. Ідеологічний волюнтаризм в практичній реалізації концепції. Суспільство як відкрита система. К. Попер. Структурно-функціональний підхід до розуміння суспільства Е. Дюркгайм. Інтерпретація суспільного поступу в філософії Х. Ортеґи-і-Ґасета.

Тема 16.   ФІЛОСОФІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ В УКРАЇНІ (ХІХ  ХХ ст.)

Романтичний світогляд і його джерела. Світогляд та історіософські концепції кирило-методіївців. Ідея месійності України. М. Костомаров. “Книга буття українського народу”. Ідея України в світогляді М. Гоголя, Т. Шевченка, П. Куліша. Соціально-філософські погляди Б. Кістяківського. Історіософія національної ідеї М. Грушевського.

Драгоманівська ідея поступу. Громадівський соціалізм. Ліберально-націоналістична концепція. Т. Зіньківського. Ідея поступу та національний ідеал І. Франка. Національний радикалізм М. Міхновського. Інтегральний націоналізм Д. Донцова. Національна ідея: державотворчі процеси в незалежній Україні.

Філософсько-етичне осмислення світу в українській художній культурі початку ХХ ст (Леся Українка, В. Винниченко). Історико-філософські та культурознавчі дослідження І. Мірчука, О. Кульчицького та Є. Маланюка.

Академічна філософія в Україні кінця XIX – початку ХХ ст.: загальні тенденції розвитку. “Радянський” період в історії українського філософування. Філософія в сучасній Україні: школи, напрямки, персоналії.

 

Тема 17.   КУЛЬТУРА ТА ЦИВІЛІЗАЦІЯ: ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Філософське розуміння культури: натуралізм, соціологізм, аксіологізм. Натуралістичний підхід до культури. Інструментальне тлумачення культури. Вартості як вияв життя культури. Ціннісне бачення культури. О. Шпенґлер про циклічність у розвитку культур. Символіка культури. Традиції та новації в культурі. Культура як символічний вираз людського буття. Е. Касірер.

Глобально-технократичний та локально-культурологічний підходи до інтерпретації цивілізації. Поняття цивілізації. Е. Тофлер. Етапи цивілізаційного поступу: аграрний, індустріальний, інформаційний. Культура і цивілізація. Перспективи людської історії. Інформаційна цивілізація та її риси. С. Гантінґтон. Риси західної цивілізації. Перспективи культурно-цивілізаційного поступу. Смисли цивілізаційного поступу.

 

Тема 18.   ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

ЛЮДСТВА

Глобалізація як цивілізаційний феномен. Етапи глобалізаційної інтеграції: колонізація  європеїзація  американізація. Феномен Європи та європейської людини. Стратегія глобалізації Європи. Принципи федералізації Європи. Ознаки нового “світоладу” та чинники його конституювання. Поняття “глобалізації”. Основні риси глобалізації. Науково-технічний прогрес: тенденції і ризики глобалізації. Глобалізаційна криза індустріальної цивілізації: еко-ризики, еко-загрози та еко-майбутнє людства. Діяльність Римського клубу: глобальне прогнозування розвитку людства. Доповіді Римському клубові. А. Печеї. Гуманістичний маніфест: перспективи розвитку людства.

Cталий розвиток як ідея гідного життя людини. Саміт Землі “Ріо-92”. Імперативи сталого розвитку. Еко-ефективні суспільства. Глобальні сценарії поступу людства.

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: