Під час перевезення військ залізничним транспортом призначаються:

– вихідний район перед завантаженням (район зосередження) на відстані не менше 10-15 км від станцій навантаження;

– район очікування на відстані 3-5 км від станцій завантаження (не призначається якщо вихідний район перед навантаженням (район зосередження) знаходиться ближче 15 км);

– запасний район очікування на відстані 3-5 км від району очікування.

Якщо пункт постійної дислокації розташований ближче 15 км від станції завантаження в цьому випадку вихідний район перед завантаженням і район очікування не призначаються.

 

Перевезення батальйону залізничним транспортом здій­ снюється одним-двома військовими ешелонами . Для скорочення часу на організацію перевезення командир батальйону (роти) повинен завжди мати готові варіанти розрахунків на перевезення батальйону (роти) різними видами транспорту. Розрахунок на перевезення складається з урахуванням збереження організаційної цілісності підрозділів і забезпечення їх готовності до ведення бою після вивантаження (висадки).

Вихідними даними для розрахунку на перевезення є:

– чисель­ний склад підрозділів, що перевозяться, маса техніки та вантажів;

– норми розміщення людей, техніки, озброєння і вантажів на рухомому поїзді;

– допустима довжина та маса поїзду з військовим ешелоном.

 

Розрахунок на перевезення складається у певній послідовності. Перш за все уточнюються дані про те, що підлягає перевезенню:

– чисельність особового складу;

– кількість бойових, спеціальних і транспортних машин (за марками), озброєння (за видами і калібрами) та іншої техніки;

– маса та обсяг майна та вантажів, що перевозяться.

Потім на підставі існуючих норм розміщення особового складу, завантаження бойової та іншої техніки, майна і вантажів на залізничний рухомий ешелон визначається потреба вагонів (для перевезення людей, платформи, криті) для кожного підрозділу. При цьому повинна враховуватися можливість щільного завантаження техніки та вантажів. Наприклад, на зчеп три-чотиривісних платформ можуть вантажитися три основні танки і дві вантажні (спеціальні) машини на шасі ГАЗ або ЗІЛ. Радіо, радіотехнічні і машини-лабораторії над зчепленням не ставляться. Особовий склад перевозиться у чотиривісних критих вагонах.

 

Маса і довжина військового поїзда не повинна перевищувати встановлених нормативів, які узгоджуються з військовим комен­дантом (начальником станції).

 

Військовому ешелону присвоюється відповідний номер. Цей номер зберігається за ним на всьому шляху прямування. Ешелон повинен мати необхідні сили та засоби для навантаження (вивантаження) техніки і вантажів, організації протиповітряної оборони, зв'язку, радіаційної та хімічної розвідки, для охорони та оборони, а також для забезпечення особового складу гарячою їжею і надання йому медичної допомоги.

У випадку перевезення батальйону залізничним транспортом у кожному військовому ешелоні наказом командира військової частини призначається начальник військового ешелону, його заступник, помічник з постачання, начальник зв'язку, лікар (фельдшер). Якщо перевезення механізованої роти (батальйону) здійснюється залізничним транспортом, у військовій команді призначається начальник команди. Для несення внутрішньої та вартової служб призначається добовий наряд. На весь шлях прямування з особовим складом у кожному вагоні призначається старший по вагону з числа молодших офіцерів або сержантів, а в зимовий час під час перевезення залізничним транспортом, крім того, й істопники з осіб рядового складу.

 

До початку висування для навантаження командир роти (батальйону) перевіряє:

– знання особовим складом заходів безпеки;

– правил навантаження;

– розміщення та кріплення.

У вагонах і на платформах озброєння і техніки, правил їх навантаження і поводження особового складу під час перевезення, готовність озброєння та техніки, ракет, боєприпасів, пального й інших матеріальних засобів до навантаження, а також перевіряє побудову колони роти (батальйону) У відповідності до плану навантаження.

Перед навантаженням командир роти (батальйону), начальник військового ешелону з посадовими особами прибуває до місця навантаження, де перевіряє наявність рухомого поїзда, організує приймання вагонів, знімного військового обладнання і підготовку рухомого поїзда до навантаження ешелону, за необхідності вносить зміни в план навантаження, у розрахунок на перевезення і дає команду (сигнал) на висування підрозділів до місця наванта­ження.

Порядок навантаження озброєння, техніки і посадки особо­вого складу. Висування підрозділів з району очікування здійсню­ється під керівництвом начальника штабу в ротних колонах у відповідності до встановленого порядку навантаження.

Командир батальйону зустрічає підрозділи на підході, дає вказівки їх командирам про порядок розміщення поблизу місця навантаження й доповідає військовому коменданту про готовність до навантаження.

Загальне керування навантаженням озброєння і техніки покла­ дається на заступника командира роти (батальйону) з технічної частини. За навантаження кожного підрозділу відповідає його командир, який особисто керує заїздом кожної машини на плат­форму. Подальшим рухом машини по платформах керує командир машини, маючи постійний зоровий зв'язок з водієм і дотримуючись заходів безпеки.

У першу чергу навантажуються озброєння, техніка, запаси ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів. При цьому озброєння і техніка розміщуються з урахуванням черговості їх розвантаження, а зенітні засоби – з урахуванням можливості ведення вогню по повітряних цілях.

Техніка, яка плаває, та зенітні засоби, що виділені для прикриття району навантаження, а також тягачі, призначені для забезпечення швидкого навантаження (вивантаження) гусеничної техніки, навантажуються на платформи в останню чергу.

Запаси ракет, боєприпасів та пального, як правило, навантажуються в різні вагони.

Озброєння, техніка та інші матеріальні засоби, що навантажені на рухомий склад, надійно закріплюються, а машини, крім того, ставляться на гальмо та на вищу передачу. Поворотні пристрої башти бойових машин застопорюються, а стопори пломбуються.

Зенітні та інші вогневі засоби, що виділені для прикриття військового ешелону на шляху руху, займають призначені начальником військового ешелону місця на платформах на чолі та у хвості поїзда.

Посадка особового складу у вагони проводиться після закінчення навантаження озброєння, техніки та майна, але не пізніше як за 10 хвилин до відправлення.

Відповідальність за навантаження, розташування та кріплення озброєння і техніки, а також за посадку особового складу покла­дається на начальника військового ешелону.

Після закінчення навантаження командир батальйону, військо­вий комендант і начальник станції перевіряють готовність ешелону до руху.

Управління у військовому ешелоні. Управління у військовому ешелоні здійснюється з використанням дротових засобів зв'язку, особистим спілкуванням, за допомогою зв'язкових, а також світловими та звуковими сигналами. Командир роти (батальйону із штабом, начальником військового ешелону) під час руху при перевезенні залізничним транспортом розміщується, як правило, в середині ешелону, маючи дротовий зв'язок з начальником караулу, спостережними постами та машиністом тепловоза (електровоза), а при перевезенні повітряним транспортом – у складі військових команд.

Для спостереження за повітряним противником та місцевістю у військовому ешелоні виставляються спостережні пости (спосте­рігачі) та хімічний спостережний пост.

Під час перевезення через військових комендантів, загальну мережу сповіщення та через старших командирів (начальників) командир роти (батальйону) отримує дані про обстановку в напрямку Руху, постійно стежить за виконанням правил перевезення, контролює стан підрозділів, стежить за виконанням дисципліни та заходів безпеки.

За сигналом сповіщення про повітряного противника військовий ешелон продовжує рух. Двері, вікна та люки вагонів зачиняються, засоби індивідуального захисту переводяться в положення «наготові». Зенітні та інші вогневі засоби, що виділені для відбиття повітряного противника, вогонь відкривають за командою началь­ника військового ешелону, а при раптовому нападі – самостійно.

Зони радіоактивного зараження місцевості особовий склад долає в засобах індивідуального захисту. Особовий склад згідно з рішенням начальника військового ешелону може знаходитися в БТР, БМП і танках. Після проходження зони зараження за необхідності проводиться часткова спеціальна обробка особового складу, техніки та засобів перевезення. Повна спеціальна обробка підрозділів та повна санітарна обробка особового складу проводиться після вивантаження.

Протягом руху рота (батальйон) повинна бути завжди готова до вивантаження в непідготовленому районі, проходження маршем до місця призначення в обхід (з подоланням) зони зараження, районів зруйнувань, пожеж та затоплень, до вступу в бій.

З прибуттям в призначений пункт перевезення рота (батальйон) швидко вивантажується (висаджується) та, не затримуючись в місцях вивантаження, з виконанням заходів маскування швидко виходить в район збору в готовності до виходу в район зосередження батальйону (бригади) або до виконання бойового завдання.

б) Перевезення військ повітряним транспортом

⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒

Поделиться: