У чому полягає необхідність у виокремленні областей і рівнів знань?

Для успішного здійснення операцій зі знаннями необхідно відокремлювати в базі знань певні фрагменти, які називаються областями знань. Ці області знань повинні бути відносно незалежними між собою, що означає таке:

• зміни в одній області знань не повинні приводити до суттєвих змін в інших областях;
• вирішення складної задачі можна, як правило, звести до підзадач таким чином, що для вирішення кожної з цих підзадач достатньо знань з однієї області.

Такий розподіл є важливим для полегшення проектування і використання бази знань. Зокрема, різні області знань можуть проектуватися незалежно одна від одної.

Знання можуть різнитися за рівнем задання і рівнем детальності. За рівнями задання розрізняють знання нульового рівня (конкретні і абстрактні знання) і знання вищих рівнів: знання про знання (метазнання). Число рівнів може бути продовжено.

У разі класифікації знань за рівнями детальності до уваги береться ступінь деталізації знань. Кількість рівнів детальності залежить від специфіки задачі, обсягу знань і моделі їх задання.

Нехай користувач запитує в експертної системи, як здійснити певну операцію. У разі отримання відповіді на найвищому рівні детальності система видає загальний план. Якщо цей загальний план не є достатнім, система може спуститися на нижчий рівень і розписати операції детальніше.

 

Опишіть поняття “ концептуальна одиниця ” .

База знань є кон'юнкцією більш простих тверджень. Можна вважати, що кожне з них відповідає окремому реченню природної мови. Подібні твердження часто називають концептуальними одиницями. Останні можуть бути або фактами, або правилами виведення.

Якщо концептуальна одиниця являє собою факт, вона може бути описана певним предикатом, тобто логічною функцією, що залежить від тієї чи іншої кількості змінних і може приймати одне з двох можливих значень: істинність або хибність. Конкретні твердження утворюються з відповідних предикатів шляхом підстановки конкретних значень аргументів.

При цьому для опису одного й того самого твердження можна використовувати різні предикати.

Так, три твердження:

7 + 5 = 12

8 + 9= 17

3 + 0 = 7

відповідають одному предикатові

Плюс (a, b, c).

Перші дві підстановки конкретних значень замість змінних a, b, c породжують істинні твердження, третя — хибне. Формально ці твердження будуть мати запис:

Плюс (7, 5, 12)

Плюс (8, 9, 17)

Плюс (3, 0, 7).

Але можна розглядати інший, загальніший предикат:

Операція (назва_операції, а, b, с),

який можна використовувати для запису тверджень не тільки про додавання, але й про будь-яку іншу бінарну операцію: множення, ділення і т. д. Зокрема, можливим є запис:

Операція (Плюс, 7, 5, 12).

Який тип розглянутих предикатів слід обирати, залежить від проектувальника бази знань і специфіки конкретної задачі.

 

Яким чином можна розкласти деякий складний предикат на бінарні предикати?

Наведіть приклади.

Концептуальна одиниця може бути достатньо складною. Тому концептуальну одиницю, що є фактом, часто зручно розглядати як кон'юнкцію елементарніших тверджень, а саме — бінарних фактів, кожний з яких описується бінарним предикатом, тобто предикатом, який залежить від двох змінних. Якщо формалізувати правила об'єднання бінарних предикатів у складніші одиниці, на основі бінарних предикатів можуть бути сконструйовані як завгодно складні твердження та системи знань. Розглянемо приклад.

Маємо твердження "Студент Іванов отримав п'ятірку на іспиті зі штучного інтелекту".

Якщо переписати цю фразу у вигляді кон'юнкції бінарних фактів, запис може мати вигляд:

Є (Іванов, Студент)

Є (Ісп_Шт_Інт, Іспит)

Ісп Шт Інт (Іванов, 5)

Предикат Ісп_Шт_Інт був введений для задання зв'язку між різними інформаційними одиницями.

 

⇐ Предыдущая123456

Поделиться: