Родовий та жанрово-видовий поділ літератури.

 

Роди (літературні) — загальні принципи змалювання життя, а реалізуються вони у конкретній формі — у жанрі.

 

РІД (ще Аристотель)

                                  

ЕПОС	ЛІРИКА	ДРАМА
розповідь про події; зображення людини; o через її вчинки, поведінку, особливості мови, ставлення до різних людей та явищ, o через характеристику інших дійових осіб та автора; наявність різних видів описів, відступів; прозова форма (крім байки).	зображення людини через її переживання; висока образність і емоційність; стислість викладу; віршова форма; малий обсяг.	зображення людини через її вчинки, поведінку, висловлювання; відтворення подій як живого процесу, що протікає в даний момент; діалогічний виклад художнього матеріалу; поділ тексту на дії, картини, яви; наявність ремарок; призначення твору для сцени;

 

 

ЖАНРИ ЕПОСУ

а).залежно від тематики

· соціально-побутовий;

· соціально-психологічний;

· історичний;

· фантастичний;

· пригодницький;

· філософський.

 

б). залежно від масштабу зображення

· великі: епопея (іноді роман-епопея), роман

· середні: повість

· малі: новела, оповідання, есе, нарис, фейлетон, памфлет, міф, легенда, притча, казка.

 

Епопея	значний за обсягом велика кількість сюжетних ліній історичне тло складається з декількох томів (частин).	Гончар "Прапороносці"; "Волинь" У. Самчука
Роман	значний за обсягом життєві події певної епохи значна кількість персонажів, дві, або більше сюжетних ліній	«Чорна рада » П. Куліша – 1й укр. роман.  "Марія" Уласа Самчука
Повість	значна за обсягом одна сюжетна лінія, середнє між оповіданням і романом. розкривається людська доля, взаємини героя з навколишньою дійсністю.. жанрові різновиди: історична, соціально-побутова, політична, пригодницька, фантастична.	Марко Вовчок «Інститутка», І. Нечуй-Левицький "Микола Джеря"
Оповідання	невелике за розміром про одну чи кілька подій у житті головного героя (іноді декількох). характери персонажів – у сформованому вигляді, описів мало, вони стислі.	В.Стефаник «Камінний хрест».
Новела	невеличкий розповідний твір про якусь незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. Напружена дія. увагу до внутрішніх переживань і настроїв персонажа. лаконізм, влучність художніх засобів.	Стефаник «Новина», М. Хвильовий «Я (романтика)».
Етюд	засобом слова відтворюється синтез сприйняття, синтез мистецтв	О.Кобилянська, М. Коцюбинський
Казка	фольклорний розповідний твір про вигадані чи фантастичні події	Марко Вовчок ("Кармелюк»), І.Франко ("Фарбований Лис")
Легенда	переказ про якісь події чи людей, але оповитий казковістю, фантастикою до них – "житія"	Легенди про Устима Кармалюка, Олексу Довбуша.
Притча	алегоричність, філософічність, невелика за обсягом герої неконкретизовані, манера оповіді урочиста.	Сковорода, І.Франко (збірка "Мій Ізмарагд".)
Нарис	Цей твір присвячений детальному художньому аналізу певних життєвих явищ, фактів, постатей. документальність осмисленням письменником дійсних фактів свого часу.	І.Нечуй-Левицький ("На Дніпрі"), Панас Мирний ("Подоріжжя од Полтави до Гадячого"), Микола Хвильовий.

 

ЛІРИКА

 

Класифікація за ідейним спрямуванням:

 

 + релігійна, сатирична.

 

ЛІРИЧНІ ЖАНРИ

 

 

ДРАМАТИЧНІ ЖАНРИ

 

Трагедія — це драматичний твір, що ґрунтується на непримиренному конфлікті особистості, яка прагне максимально втілити свій потенціал, але розуміє неможливість цієї реалізації.

Особливості:

· зображення глибоких трагічних суперечностей суспільного або побутового життя; побудова сюжету на гострому зіткненні протилежностей; 

· наявність трагедійного героя — людини сильної волі, героїчного складу характеру;

· трагічне завершення дії, сповнене високої патетики;

· закінчується сценою смертей.

 

 

Комедія — це драматичний твір, у якому засобами гумору і сатири розвінчуються негативні суспільні й побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності та людині.

Особливості:

· викриття і висміювання недоліків та пороків суспільного й побутового життя;

· зображення подій і характерів у комедійному (сатиричному чи гумористичному) плані;

· відтворення суперечностей між старим (умираючим) і новим (прогресивним);

· наявність комічного героя.

 

Драма — це жанр давньогрецького театру, що займав проміжне місце між трагедією та комедією (у драмі дія розгортається, поєднуючи в собі і трагічні, і комічні прийоми).

Особливості:

· відтворення подій повсякденного громадського й побутового життя;

· зображення людського горя і страждань без трагедійного загострення;

· викриття і заниження негативних соціальних і побутових явищ та недоліків у характері персонажів без комедійного загострення;

· закінчення твору благополучне або нещасливе для головного героя;

 

Жанровий різновид драми –   

Драма-феєрія.

ü фантастично-казковий сюжет,

ü неймовірні події, перетворення,

ü поряд з людьми діють фантастично-міфічні істоти.

 

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: