Види різання кормових матеріалів. Умови защемлення матеріалу в зазорі ріжучої пари.

За загальними закономірностями різання – це один зі способів подрібнення матеріалів. Разом з тим різання має і свої особливості. Зважаючи на це, деякі питання теорії різання доцільно розглянути окремо.

За особливостями взаємодії між робочим органом і перероблюваним матеріалом виділяють три способи різання (рис. 1): пуансоном, клином (різцем) та лезом.

 

 

 

        а                           б                                   в

Рисунок 1 – Способи різання:

а - пуансоном; б - клином (різцем); в - лезом.

 

У результаті дії пуансона на матеріал передаються дотичні зусилля, що концентруються у напрямку окремих площин — площин зсуву. Руйнування відбувається шляхом зміщення одних часток матеріалу відносно інших. Клин, що проникає в перероблюваний матеріал, діє на нього своїми гранями. Руйнування при цьому здійснюється в результаті розривних зусиль, які виникають і поширюються у матеріалі попереду кромки клина. Лезо ж діє на матеріал саме своєю кромкою (вершина двогранного кута), що спричиняє виникнення в ма­теріалі стисних (від нормальних зусиль) та дотичних (у разі наявності і таких зусиль) напружень. Ці напруження і призводять до деформування та розділення матеріалу на частки.

На відміну від інших способів подрібнення (роздавлювання, перетирання, розбивання) різання — це процес, яким найкраще керувати. У цьому випадку точнішим терміном є не руйнування матеріалу, яке переважно відбувається за випадковими напрямками, а розділення його на частини.

Для забезпечення процесу різання за типом ножиць різальний апарат повинен мати два леза (різальну пару), між якими міститься защемлений матеріал.

Розглянемо умови, при яких буде забезпечуватися надійне защемлення матеріалу в різальній парі.

Кут між лезом ножа і робочою кромкою протирізальної пластини називають кутом розтвору c  (рис.2).

Якщо вважати, що сила R – реакція на дію сили ножа, а F_n  і  F_T нормальна і тангентна складові, то їх можна визначити як

                       і ,                     

де f – коефіцієнт тертя.

    Враховуючи, що

,

 де - кут тертя матеріалу по лезу ножа.

Рівновага (защемлення матеріалу) наступить при

.

    У такому випадку проекція результуючої сили на бісектрису кута розтвору буде рівною нулю. При збільшенні кута розтвору ця проекція буде направлена в бік протилежний від вершини, і матеріал буде виштовхуватись з різальної пари.   

                               

 

 

Рисунок 2 – Схема сил, що діють при защемленні матеріалу

в різальній парі.

 

Для збільшення кута защемлення необхідно збільшувати коефіцієнт тертя, наприклад, нанесенням насічок на протирізальній пластині і лезі.

Для дискових соломосилосорізок кут защемлення лежить в межах від 40^о до 50^о, а для барабанних – від 24^о до 30^о.

 

Задача

Визначити основні конструктивно-технологічні параметри відцентрової коренебульбомийки мийки з горизонтальним диском.

Вихідні дані:

- продуктивність	Q=5,5 т/год.
- об’ємна щільність коренебульбоплодів	ρ = 0,59 т/м3
- коефіцієнт завантаження мийного циліндра	φз = 0,47
- час перебування коренебульбоплодів в мийці	τ = 1хв.10 с
- - мінімальний радіус на початку руху коренебульбоплодів по диску	r = 0,08м
- кількість лопатей на крилачі	і = 3
- коефіцієнт, який враховує обертовий рух коренебульбоплодів	К = 0,37
- кут нахилу вивантажувального транспортера	α = 55º
- довжина транспортера	L = 1,2 м
- коефіцієнт корисної дії передачі	η = 0,93.

 

Діаметр мийного циліндра буде дорівнювати

 м.

 

Діаметр диска

D₁ = D – (0,01…0,02) = 0,99 -0,01 = 0,98 м.

Висота мийного циліндра

H = 0,5 D = 0,5·0,98 = 0,49 м.

Мінімально допустима кількість обертів мийного диска

 

Дійсні оберти мийного диска

Потужність приводу диска

 

 кВт;

;

Тоді потужність приводу вивантажувального транспортера

.

Звідси потужність приводу відцентрової мийки дорівнює

 

.

 

 

Білет №28

⇐ Предыдущая11121314151617181920Следующая ⇒

Поделиться: