Поняття про вентиляцію тваринницьких приміщень. Класифікація вентиляційних систем, їх будова і принцип дії.

Для підтримання мікроклімату в тваринницьких примі­щеннях на рівні нормативних вимог застосовують системи вентиляції. Вони можуть забезпечувати обмін забрудненого повітря на свіже, нагрівання або охолодження його, очи­щення від пилу і мікроорганізмів, підсушування чи зволо­ження, озонування, дезодорацію, знезараження тощо.

Вентиляція приміщень – досить складний процес, де необхідно враховувати теплоізоляцію будівель, кількість ви­ділення тваринами різними шляхами тепла, вологи, газів, спосіб прибирання гною. тепломісткість певних матеріалів тощо.

Системи вентиляції розрізняють за призначенням – за­гальні та локальні (місцеві); організацією повітрообміну – припливні, витяжні і припливно-витяжні; способом збуджен­ня обміну повітря – природні та примусові.

Варіанти вентиляційних систем тваринницьких примі­щень наведені на рисунку 1.

Припливні вентиляційні системи повинні забезпечувати значні межі регу­лю­вання продуктивності, як мінімум у відношенні 1:2, а весною і восени - збіль­­шення у 2 рази. Варіанти регулювання подачі вентиляційної системи бува­ють різні, наприклад, при наявності одного вентилятора продуктивність сис­те­ми можна змінювати шибером. Припливний повітропровід підвішують в центрі при­міщення, а випускні отвори розміщують так, щоб повітря з них виходило гори­зонтальними потоками з високою (7…15 м/с) початковою швидкістю.

         

 

 

 

а – знизу вгору; б – згори вниз (при накопиченні гною під підлогою);           в – змішана; г – згори в гору; 1 – калорифер; 2 – припливний вентилятор;      3 – повітропровід; 4 – витяжна шахта; 5 – вікно; 6 – гнойовий канал;          7 – витяжний вентилятор; 8 – повітропровід системи витяжки; 9 – витяжна шахта з вентилятором; 10 – витяжні канали; 11 – вентиляційно-опалювальні установки

Рисунок 1 – Схеми систем вентиляції.

 

Варіанти систем вентиляції при утриманні тварин на щілинних підлогах наведено на рисунку 1,б. Для такого способу утримання тварин свіже повітря по­дається верхнім розводом повітропроводів.

Складність вибору варіанта вентиляції полягає в тому, що для тварин потрібні різні норми повітрообміну за сезонами, різні температурні режими залежно від вікового складу тощо.

Системи природного повітрообміну відзначаються просто­тою пристроїв, відсутністю енерговитрат на привід, низькою вартістю і відсутністю шкідливого впливу. Єдиний їх недолік – низька надійність роботи при однакових температурах приміщення та поза ним.

Примусові системи вентиляції надійно функціонують будь-який період року, добрі регулюються, можуть працю­вати в автоматичному режимі, проте значно складніші за конструкцією, потребують суттєвих експлуатаційних витрат, спричинюють шумовий ефект.

 

Задача

Визначити основні конструктивно-технологічні параметри гвинтової коренебульбомийки для миття кормових буряків.

Вихідні дані:

- продуктивність	Q = 11 т/год.
- об’ємна щільність буряків	r = 0,57 т/м3
- коефіцієнт тертя буряків по металу	f = 0,49
- коефіцієнт заповнення шнека	φз = 0,3
- кут нахилу шнека до горизонту	λ = 65º
- кут утворений гвинтовою лінією і горизонтом	β = 32º
- час перебування буряків в межах гвинта	τ1 = 35 с
- час перебування буряків в завантажувальній ванні	τ2 = 1 хв.15 с
- коефіцієнт корисної дії приводу	η = 0,9.

 

Враховуючи, що максимальний розмір кормового буряка дорівнює 300мм приймаємо D = 0,4м.

Кут ψ буде дорівнювати 

ψ = 90º-β = 90º - 32º = 58º.

Кут α буде дорівнювати

α = 90º- (β +λ);

α = 90º - (32º +65º) = -7º(кут підйому гвинтової лінії шнека по зовнішній кромці у протилежний бік).

Частота обертання гвинта буде дорівнювати

Приймаємо n=82 хв.^-1

Крок гвинта мийки

S = πD·tgα = 3,14·0,40·0,11 = 0,14 м.

Довжина гвинта мийки

.

Корисний об’єм завантажувальної ванни

.

Потужність приводу мийки

;

; 

    кВт;

         кВт;

кВт.

 

 

Білет №29

⇐ Предыдущая11121314151617181920Следующая ⇒

Поделиться: