Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Міністерство охорони здоров’я УкраїниСтр 1 из 5Следующая ⇒
Міністерство охорони здоров’я України Криворізький медичний коледж, Заснований на спільній власності територіальних Громад сіл, селищ і міст Дніпропетровської області
РОБОЧИЙ ЗОШИТ для самостійної роботи студентів З дисципліни «Медсестринство в педіатрії» Спеціальність: «Сестринська справа» III курс V Ісеместр студента(ки) групи
ПІБ
Робочий зошит складено у повній відповідності до програми з педіатрії затвердженої Управлінням освіти і науки МОЗ України в 2011 році для студентів спеціальності «Сестринська справа» згідно освітньо-кваліфікаційної характеристики і освітньо-професійної підготовки фахівців.
Робочий зошит розглянуто і схвалено на засіданні ЦК клінічних дисциплін № 3 протокол № 2 від 10.09.2018 р. Голова ЦК Г.А.Нефедова Т ематичний план З дисципліни «Медсестринство в педіатрії» Для спеціальності «Сестринська справа» студентів ІІІ курсу V І семестр Самостійна робота
Всього: Самостійна робота студентів – 46 годин Тема №1: Сепсис новонароджених. Актуальність теми: Захворювання шкіри і пупкової ранки при несвоєчасному виявленні і лікуванні можуть стати вхідними воротами для розвитку сепсису. Сепсис складає 1-8 випадків на 1000 живонароджених і смертність від нього 13-50%, особливо серед недоношених. Знання причин та клініки сепсису дає можливість своєчасно виявляти та лікувати його. Після самостійного опрацювання теми студент повинен знати: Медсестринський процес в разі сепсису. - медсестринське обстеження (скарги, анамнез, об’єктивне обстеження); - виявлення дійсних проблем пацієнта; - установлення медсестринських діагнозів; - планування медсестринських втручань та реалізація їх; - оцінювання результатів виконання плану медсестринських втручань та їх корекція; - профілактику. Після самостійного опрацювання теми, студент повинен вміти: - провести термометрію її графічний запис; - провести оброблення шкіри, слизових оболонок; - закапувати краплі в очі, вухо, ніс; - обробляти пупкову ранку при омфаліті; - проведити очисну та лікувальні клізми; - постановка газовідвідної трубки; - виконувати усі види ін’єкцій; Задача №1 Дитині 2 тижні. Під час патронажу скарги матері на підвищення t до 38,5 0С, неспокій дитини, зригування під час їжі. Об’єктивно: шкіра мармурова, почервоніння та набряк шкіри навколо пупка, серозні виділення з пупкової ранки, а також гнійні виділення з лівого ока, почервоніння оболонки очей. 1. Назвіть медсестринські діагнози та потенційні проблеми пацієнта? Задача №2 Дитині 10 діб. Під час патронажу при огляді виявлено: дитина неспокійна, зригування, блювання після їжі, шкіра бліда, елементи піодермії на тулубі, гнійно –серозні виділення з пупкової ранки, t – 37,8 0С живіт здутий, рідкі випорожнення. З анамнезу: ІІ пологи, гестоз ІІ половини вагітності, піелонефрит вагітної, навколоплідні води каламутні. 1. Що з дитиною? Що на вашу думку з’явилося причиною розвитку такого стану? 2. Які лабораторні обстеження необхідно провести дитині?
Контроль самостійної роботи на практичному занятті № 02 Завдання: Складіть план медсестринського втручання для дитини з нервово-артритичним діатезом: (ІII етап): 1. Підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень: 1.1 1.2 1.3
2. Підготовка пацієнта до інструментальних обстежень: ___________
3. Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем: а). Особливості харчування: б). Особливості режиму дня: 4. Виконання призначень лікаря: (лікарські засоби) ________________
5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта: ___________________________________ 6. Навчання матері та оточуючих санітарно-гігієничним навичкам догляду за дитиною. _______________________________ 7. Навчання пацієнта та членів родини правилам догляду за дитиною. ________________ 6. Завдання: Дайте рекомендації батькам дитини з лімфатико-гіпопластичним діатезом щодо харчування дитини _____ 7. Завдання: Дайте відповіді на ситуаційні задачі: 1. У дівчинки 4 років на тлі ГРВІ спостерігають блювання до 6 разів за останні 4 години, запах ацетону з рота. Яку аномалію конституції можна визначити у дівчинки?__________________________ Які зміни при лабораторному обстеженні дитини можна очікувати? _____
2. Дитині 5 років. При огляді дитини виявлено збільшення всіх груп лімфатичних вузлів, гіперплазія мигдаликів. Дихання носом утруднено. Дитина часто хворіє на застудні хвороби. Що з дитиною?_________________________________________________________ Реабілітація дитини при даному стані 8. Завдання: Дайте відповіді на тестові завдання:
1. У хлопчика 5 років спостерігаються нічні жахи, емоційна нестійкість, болі у суглобах. об’єктивно: зниженої вгодованості, астенічної тілобудови, інтелектуально добре розвинений, вміє читати. В загальному аналізі сечі виявлені урати ( сечокислі солі). Клінічна картина, характена для діатезу: А. алергічного Б. ексудативно-катарального В. лімфатико-гіпопластичного Г. нервово-артритичного
2. До розвитку якого захворювання схильні пацієнти з лімфатико-гіпопластичним діатезом? А. атопічного дерматиту Б. інтерстиціального нефриту В. хронічного тонзиліту Г. артриту
3. Для якого захворювання характерні напади ацетонемічного блювання у дитини? А. алергічний діатез Б. нервово-артритичний діатез В. лімфатико-гіпопластичний діатез Г. ексудативно-катаральний діатез
4. Які механізми мають місце у формуванні нервово-артритичного діатезу? А. порушення обміну пуринів в організмі Б. вірусно-бактеріальні захворювання В. спадкова схильність до алергії 5. Який лікарський засіб належить до препаратів патогенетичної дії при нервово-артритичному діатезі? А. кальцію пантотенат Б. кетотифен В. діазолін Г. ацетилсаліцилова кислота
6. Що з перерахованого характерно для лімфатико-гіпопластичного діатезу? А. підвищена нервова збідливість Б. часті зригування В. часті гострі респіраторні захворювання Г. неспокійний сон
7. Який синдром належить до діагностично значущих при лімфатико-гіпопластичному діатезі? А. лімфопроліферативний Б. нервово-астенічний В. ацетонемічний Г. синдром дихальних розладів
8. Що з перерахованого характерно для клінічної картини нервово-артритичного діатезу в дітей шкільного віку? А. артралгії Б. гіперкінетичний синдром В. запах ацетону з рота вранці Г. усе вище перелічене
9. Які особливості дієти при нервово-артритичному діатезі? А. обмежити вживання м’яса, птиці Б. збільшити вживання риби та бульйонів В. включити до раціону субпродукти Г. зменшити в раціоні частку рослинних та молочних страв.
10. Які лабораторні ознаки лімфатико-гіпопластичного діатезу? А. гіперурікемія Б. гіперглікемія В. лімфоцитоз Г. гіпопротеїнемія.
Контроль самостійної роботи на практичному занятті №04 ГІПОТРОФІЯ Ключові слова даної теми: Ø Толерантність – це зниження порогу переносимості їжі, яке призводить до виникнення порушення моторики шлунково-кишкового тракту, їжа затримується в шлунку, з’являються стійкі проноси, що змінюються на «голодні» проноси. Ø Належна вага – це вага дитини, яку він повинен мати у відповідності до свого віку з урахуванням маси дитини про народженні. Ø Фактична вага – це вага, яку має дитина на момент зважування. Вона може відрізнятися від належної ваги. Основу лікування складає дієтотерапія, яка проводиться в три етапи: встановлення толерантності до їжі, етап зростаючих харчових навантажень, повне виведення дитини з гіпотрофії, або етап оптимального харчування. На першому етапі проводять розвантаження і мінімальне вигодовування. Розрахунок основних інгредієнтів проводиться таким чином: Ø При першому ступені гіпотрофії на належну вагу; Ø При гіпотрофії другого ступеню білки та вуглеводи на належну вагу, а жири тільки на фактичну вагу; Ø При гіпотрофії третього ступеню білки та вуглеводи розраховуються на приблизно належну вагу (фактична вага + 20% від неї), а жири тільки на фактичну вагу. ПАРАТРОФІЯ В лікуванні паратрофії основна роль належить раціональній дієтотерапії і організації правильного режиму дня. Проведення дієтичного харчування включає три етапи: 1) Розвантаження – відмова від висококалорійних продуктів і догодовування, загальний об’єм їжі відповідає віковим нормам; тривалість етапу – 7-10 днів; 2) Перехідний – введення добавок і догодовування, триває 3-4 тижні; 3) Мінімально-оптимальна дієта – харчування, що відповідає віку дитини; розрахунок необхідної кількості білка робиться на фактичну масу, а жирів, вуглеводів і калорій – на належну. Лікування також включає щоденний масаж і гімнастику, регулярне (не менше 3-4 годин на добу) перебування на свіжому повітрі, гідропроцедури. За показниками проводиться вітамінотерапія, корекція дисбактеріозу. 1. Завдання: Дайте відповіді на ключові слова даної теми: - гіпотрофія - гіпостатура - паратрофія
2. Завдання: При вивченні теоретичного матеріалу зверніть увагу на такі питання тексту:
3. Завдання: Після опрацювання практичних навичок, дайте відповіді на питання: 1. В який час найдоцільніше проводити контрольне зважування?
2. Які вимоги повинні виконуватися при проведенні контрольного зважування дитини?
3. Скільки разів потрібно проводити контольне зважування?
4. На яких ділянках тіла визначається тургор та еластичність тканин?
4. Завдання: Вивчити матеріал по підручнику С.К. Ткаченко., Р.І.Поцюрко «Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами імунопрофілактики» 2009р. стр. 226. та заповніть другу графу таблиці:
5. Завдання: Використовуйте інформацію з мережі «Інтернет». Підготуйте тези бесіди «Профілактика паратрофії у дітей» і запишіть їх:
6. Завдання: Дайте відповіді на тестові завдання: 1. Який найкращий від вигодовування для профілактики гіпотрофії? а) штучний б) природній в) частковий г) змішаний 2. Які симптоми характерні для пілороспазму? а) блювання з моменту народження б) завжди стійкий закріп в) блювання з 2 тижневого віку, «фантом» г) закріп, іноді самостійні випорожнення. 3. В чому полягає лікування пілороспазму у дитини: а) оперативне лікування б) суворе дотримання режиму годування груддю в) консервантивне лікування г) дієтотерапія 4. У дитини відсутня підшкірна жирова клітковина на животі і кінцівках, дефіцит маси тіла 25%. Про яке захворювання можна подумати? а) гіпотрофія ІІІ ступеня; б) кишковий токсикоз в) гіпотрофія ІІ ступеня г) пілоростеноз 5. Визначте ступінь паратрофії при збільшенні маси тіла на 31% від норми: а) паратрофія І ступеня б) паратрофія ІV ступеня в) паратрофія ІІ ступеня г) паратрофія ІІІ ступеня. 6. Які обстеження необхідні для підтвердження діагнозу пілоростенозу? а) загальний аналіз крові та сечі б) аналіз калу на копрологічне дослідження в) рентгеноскопія та рентгенографія травного каналу з розчином барію сульфату г) ультразвукове дослідження.
7. Завдання: Рішення ситуаційних задач: 1. Задача. Скарги матері на неспокій дитини, часте блювання з моменту народження невеликою кількістю, схильність до закрепу, іноді, протягом 1-2 днів, блювання немає. Що з дитиною?
2. Задача. Дитина 1 місяця. Скарги матері на постійне блювання з 2 тижневого віку «фонтаном», схильність до закрепів, маса тіла при народженні 3200,0, в 1 місяць – 3500,0. Що з дитиною?
3. Задача. Дитина 2 міс. Скарги на погіршення апетиту, неспокійну поведінку між годуваннями, схильність до закрепів, об’єктивна шкіра бліда, тургор тканин знижений, стоншення підшкірної жирової клітковини на животі. 1. Що з дитиною?____________________________________________________________ 2. Надайте поради матері по годуванню та догляду за цією дитиною.
4. Задача. Дитині 3 міс. Скарги на погіршення апетиту, млявість, зригування, проноси. Об’єктивно: шкіра бліда, суха, еластичність її знижена, живіт здутий, відсутність підшкірної основи на животі і кінцівках. 1. Що з дитиною?______________________________________________________ 2. Ваші дії?
5. Задача. Дитина 3 міс. знаходиться на грудному вигодовуванні. Скарги на неспокій дитини після годування. Рідкі випорожнення. Об’єктивно: шкіра бліда, еластичність її знижена, стоншення жирової складки на животі (менше 1 см.). Маса тіла при народжені – 3300,0 при зважуванні – 5100,0. 1. Розрахуйте ступінь гипотрофії.______________________________________________ 2. Надайте поради матері по дієтотерапії у даному випадку.
6. Задача. Дитині 2 місяці і 5 днів. Маса при народженні складала 2800 г, маса тіла наявна – 3300 г. Знаходиться на штучному вигодовуванні з двотижневого віку. Отримує коров’яче молоко, 1:1 розведене з водою. Об’єктивно: дитина в’яла, шкірні покрови бліді, еластичність шкіри та тургор тканин знижені, підшкірно-жирова клітковина на тулубі відсутня, на кінцівках – значно стоншена. Ссе повільно, на одне вигодовування отримує 90мл, їсть 6 раз на день. Про яке захворювання йде мова?__________________ Визнач ступінь тяжкості захворювання._________________________________________ Назви причини розвитку хвороби в цієї дитини. __________________________________ ___________________________________________________________________________
Розрахуй необхідний добовий і разовий об’єм їжі для малюка.______________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Методичні вказівки: 1. Завдання: Прочитайте текст, дайте відповіді на надані терміни: · Дуоденіт – це _____ · Ентероколіт – це _____
· Коліт – це _____
· Диспепсичні явища (синдром) – це __________
2. Завдання: При вивченні теоретичного матеріалу зверніть увагу на:
3. Завдання: Дайте відповіді на запитання: 1. Назвіть причини і головні фактори ризику при: - Дуоденіті ____ - Ентероколіті ______ - Коліті _____ __________ 2. Визначте чинники, що сприяють виникненню захворювань (загальні для всіх захворювань)._______________________________________________________________ 4. Завдання: Заповніть графологічну схему методів діагностики захворювань травної системи:
5. Завдання: Дайте відповіді на запитання:
1. Яку інформацію отримують при копрологічному дослідженні? ___________ 2. Як підготувати хворого до ФГДС? ___________ 3. Які вимоги до проведення бактеріологічного дослідження ? __________ 4. Як підготувати хворого до УЗД черевної порожнини? __________ 5. Які дієтичні столи призначають при даних захворюваннях, а також при супутніх захворюваннях? _____ _______________________ 6. Дайте характеристику дієтичним столам, які призначають при захворюваннях травної системи (спосіб приготування, продукти, які дозволено та заборонено вживати)? ___ _________ ____ ______________________________________________________________________
6. Завдання: Вивчіть алгоритми практичних навичок та здійсніть практичний тренінг на муляжах в кабінеті тренінгу.
7. Завдання: Перевірте свої знання і заповніть таблицю:
8. Завдання: Розв’язати типову задачу:
1. Дитина одного року захворіла протягом 3-х днів. Скарги матері на високу t тіла, надмірні випорожнення, пінисті, смердючі, містять велику кількість слизу, зелені і крові. Який відділ травної системи уразився у даному випадку?
2. Дитині 10 років. Скарги на ниючий біль в надчеревній ділянці, нудоту, печію, відрижку, зниження апетиту, слабкість, головний біль. Під час пальпації живота місцева болючість в пілородуоденальній ділянці, метеоризм. Закреп. Язик обкладений білим нальотом. Який відділ травної системи уразився у даному випадку?
3. Дитина 3 років поступила в інфекційну лікарню зі скаргами на підвищення t тіла до 39 0С, млявість, відмову від їжі, головний біль, переймоподібний біль у животі без чіткої локалізації. При огляді випорожнення рідкі з домішками слизу, зелені, з прожилками крові. З’являються часті болючі позиви на випорожнення (тенезми). Під час пальпації живота – виявляється болюча і спазмована сигмоподібна кишка. Визначте медсестринські діагнози пацієнта. _______
Клінічна картина У доношених початок захворювання, як правило, гострий, у недоношених – поступовий. Перші симптоми пневмонії нехарактерні і зустрічаються при багатьох захворюваннях: відмова від грудей, зригування, блювота, здуття живота, диспепсичні розлади, зниження тургору тканин, тонусу м’язів, згасання або зниження безумовних рефлексів. Такий симптом як кашель відсутній, або слабо виражений. Температурна реакція відсутня, або слабо виражена, що пояснюється незрілістю центра терморегуляції. Характерним для пневмонії новонароджених є виділення пінистої мокроти з рота, іноді з носа, вип’ячування губ при видиху, роздування крил носа. Відмічається здуття грудної клітки. Ранніми та основними симптомами пневмонії є задишка (зміна частоти, глибини та форми дихання), роздування крил носа. Дихання стогнуче, поверхневе. З’являється метеоризм як прояв початку парезу кишечника, що є прогностично несприятливою ознакою. Парез призводить до високого стояння і обмеження рухливості діафрагми, що сприяє розвитку застійних явищ в системі воротної вени і в печінці, що утруднює роботу серця. М’язова слабкість і застійні явища призводять до слабкості правого шлуночка, що сприяє розвитку набряку легенів. Характерним для розладу дихання є: тахіпное до 80-100 в хвилину, часті зупинки дихання і виникнення ціанозу в першу чергу на обличчі, кистях, стопах. Особливо характерно чередування блідості з ціанозом. На початку захворювання перкуторний звук не змінений, або на деяких ділянках скорочений. Аускультативно - дихання жорстке або пуерильне, може бути ослаблене, вислуховуються скудні вологі дрібно пухирчасті хрипи, або крепітація. З боку серця виявляється тахікардія, серцеві тони приглушені або глухі, межі серця розширені, пульс прискорений слабого наповнення. Живіт здутий, печінка збільшена. На шкірі з’являються попрілості, піодермії, може бути виражена сухість шкірних покривів. Пневмонія у недоношених має свої характерні особливості. При цьому чим нижче вага дитини, тим тяжче перебіг захворювання, що можна пояснити незрілістю центральної нервової системи, дихального та тепло-регуляторного центрів, морфологічною та функціональною незрілістю всієї дихальної та серцево-судинної системи, а також неповноцінністю захисних механізмів і легкого порушення тканинних бар’єрів. Перш за все на перший план виступають не місцеві легеневі явища, а зміни загального стану дитини, що проявляється більш частими приступами ціанозу та асфіксії, кашель як правило відсутній. Температура частіше нормальна, але може бути і підвищена. Характерно, що з покращенням стану дитини температура може підвищуватися. Загальний стан дитини значно порушений: знижуються, а частіше згасають безумовні рефлекси і в першу чергу травний рефлекс – дитина відмовляється смоктати груди, не ковтає молоко, з’являється зригування, блювання, здуття живота, проноси, різко падає вагова крива. За короткий час розвиваються попрілості, піодермії. Характерна поява пінистого слизу з рота, роздування крил носа. В легенях перкуторно зміни не виявляються, аускультативно вислуховується крепітація на фоні жорсткого, або ослабленого дихання. Чим триваліший строк життя дитини, тим більш яскраво виражені зміни з боку дихальної системи. Зі сторони серцево-судинної системи - тахікардія до 180-190 ударів на хвилину, зменшення меж серця, ослаблення тонів, падіння артеріального тиску. Відбувається збільшення розмірів печінки.
Підготовка до лабораторних та додаткових обстежень: ЗАК,ЗАС, копрологічне дослідження. Рентгенологічне обстеження легень. Діагноз ґрунтується на даних анамнезу, клінічних симптомах та даних додаткового обстеження. Забезпечення комфортних умов та вирішення проблем пацієнта: Новонароджених, що захворіли на пневмонію, необхідно своєчасно госпіталізувати. Важливим є створення оптимального режиму відповідно віку хворого: температура і вологість повітря в палаті становить 24-260 при вологості 60-70% , 30-32 0 в кувезах, для недоношених масою менше 1500 гр. – 34-360 при вологості 60-70%. Слід уникати перегрівання та переохолодження, необхідно вільне сповивання, або одежа, яка не заважає рухам дитини. Об’єм та вид годування визначають віком та зрілістю дитини, толерантністю шлунково-кишкового тракту до їжі, наявністю або відсутністю кишкових розладів. Годування слід забезпечити материнським молоком. Методи вигодовування - зонд, введення молока краплинним методом, з чашечки. При відсутності материнського молока слід кормити адаптованими сумішами для вигодовування недоношених дітей (неонатал, хумана – О, пре НАН, нутрилон – передчасний догляд). При поліпшені стану дитини її переводять на самостійне вигодовування, спочатку з чашечки, з ложечки, а потім поступово прикладають до грудей. Необхідно дитину частіше тримати на руках, міняти положення у ліжку, надавати вертикального положення, що сприяє покращенню дихання, відходженню мокротиння та запобігає виникненню аспірації. Недостатній об’єм (оскільки при тяжкому стані дитина не в змозі освоїти необхідну кількість їжі для її віку) доповнюють рідиною, яку дають внутрішньо між вигодовуваннями невеликими порціями з піпетки, або через зонд (ораліт, регідрон, 5% розчин глюкози). Для профілактики аспірації дитині після годування придають вертикальне положення, а при регургітації (пасивне витікання молока з рота) необхідно підняти головний кінець ліжка, а дитину покласти на бік. При вираженому метеоризмі показано введення газовідвідної трубки. ЗАДАЧА №1 Дитині 15 днів. Скарги на приступи ціанозу, відмову від їжі, утруднене стогнуче дихання, в’ялість, м’язову слабкість, зригування. Хворіє другу добу. Об’єктивно: стан дуже тяжкий, шкірний покрив ціанотичний, дихання стогнуче, поверхневе, прискорене до 80 вдихів за хвилину, відмічається роздування крил носа, на губах з’являється піниста в’язка мокрота. Перкуторно виражених змін немає. При аускультації дихання послаблене, тільки при плачу в нижніх відділах вислуховується крепітація та поодинокі дрібнопухирчасті хрипи. Живіт здутий, печінка виступає нижче реберної дуги на 5 см. 1. Ваш імовірний діагноз?__________________________________________________ 2. Яке обстеження необхідно провести?______________________________________ 3. Зберіть анамнез життя дитини та перебігу вагітності у жінки.__________________ ___________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________ ЗАДАЧА №2 Дитині 7 днів. Хворіє першу добу. Стан дитини дуже тяжкий: бліда, в’яла, адинамічна, відмовляється від годування, після декількох мл зціженого грудного молока відмічається блювання. Шкіра бліда, періодично з’являється ціаноз обличчя, кінцівок. Дихання прискорене, стогнуче, поверхневе з апное, в акті дихання приймають участь допоміжні м’язи. Відмічається роздування крил носа, з рота виділяється пінисте в’язке мокротиння. Тахікардія. Відношення частоти дихання до частоти пульсу 1:2. В легенях вислуховується ослаблене дихання, хрипи на вислуховуються. Живіт здутий, печінка на 4 см виступає нижче реберної дуги. 1. Що з дитиною?_________________________________________________________ 2. Організуйте транспортування до дитячого стаціонару.________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ЗАДАЧА №3 На прийомі у педіатра новонароджена дитина 14 днів. Мати занепокоєна тим, що в дитини постійний сухий кашель, сльозотеча і «закисання» очей. З анамнезу відомо, що до вагітності мати проходила тривале лікування з приводу урогенітального хламідіозу. Вага дитини при народженні 3000г. З пологового відділення виписаний в задовільному стані на 4 добу. При огляді стан дитини порушений: відмічається сухий нав’язливий кашель, кон’юнктивіт. Шкіра чиста, бліда, слизова оболонка зіва гіперемована. При оцінці фізіологічного стану відмічається відставання в накопиченні маси тіла (з народження набрав 150г). Над легенями перкуторно ясний легеневий звук, аускультативно – жорстке дихання, сухі свистячі і різнокаліберні вологі хрипи з обох сторін. Загальний аналіз крові: Нв 145 г/л, лейкоцити- 4,0х109/л, ШОЕ– 27 мм/ч. органів грудної клітини – легеневий малюнок посилений, справа – гомогенна тінь пневматичної інфільтрації, синуси вільні, конфігурація серця не змінена. 1. Ваш діагноз? __________________________________________________________ 2. Яку етіологію захворювання можна запідозрити?____________________________ 3. Перерахуйте особливості догляду за хворою дитиною._______________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 7. Завдання: Виберіть одну або кілька правильних відповідей: 1. Дітям раннього віку при пневмоніях призначають препарати антибактеріальної дії: А ампіцилін, цефтриаксон; В етазол; С мономіцин; Д бронхолітин.
2. Які анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи впливають на частий розвиток пневмонії у дітей раннього віку? А недостатня диференціація ацінусів. В лабільність життєво важливих центрів нервової системи С діафрагмальний тип дихання. Д низький артеріальний тиск.
3. Особливості клінічного перебігу пневмонії новонароджених. А хвороба починається з наростаючої задишки та ціанозу. В хвороба починається з катаральних проявів. С хвороба починається з підвищення температури тіла. Д хвороба починається з появи кашлю.
4. Найбільш ранні діагностичні прояви пневмонії новонароджених. А прискорення дихання та роздування крил носа. В підвищення температури тіла. С кашель. Д відмова від їжі, зниження апетиту.
5.Яку дозу ампіцилліну треба ввести дитині вагою 3 кг? А 100 мг. В 50 мг. С 500мг. Д 400 мг.
6. Яка повинна бути температура повітря в кімнаті, де перебуває хвора дитина? А 30 градусів. В 20 градусів С 25 градусів. Д 18 градусів.
7. Назвіть способи годування дитини з ознаками дихальної недостатності. А меншими порціями. В чітко по годинам. С через зонд. Д продовжувати прикладати до грудей.
8. Які препарати необхідні дитині для підтримки нормальної кишкової флори? А вітаміни групи В. В біфідумбактерин, лактобактерін. С фестал, мезим-форте. Д есенціале.
9.При проведенні оксигенотерапії на яку відстань від рота дитини необхідно піднести маску: А 2-3 см. В 4-5 см. С 10см. Д Покласти безпосередньо на обличчя дитини.
10.Як довго подавати зволожений кисень дитині при проведенні оксигенотерапії? А 2-3 хв. В Постійно. С 7-10 хв. Д 20-30 хв.
Гострий стенозуючий ларінготрахеобронхіт (ГСЛТБ) може бути причиною розвитку у дитини задишки. Діагностичні критерії: 1. Синдром ГСЛТБ виникає при гострому запаленні гортані і трахеї різної етіології, характеризується порушенням прохідності дихальних шляхів на рівні гортані. Етiологічними факторами ГСЛТБ є: · набряк гортані незапального характеру при алергійних реакціях негайного типу (набряк Квінке) до харчових продуктів, лікарських препаратів, пилкових рослин і ін.; · набряк гортані як ускладнення захворювань порожнини рота, ЛОР-органів і ін.; · поразки слизової оболонки гортані при дифтерії, корi і скарлатині; · термічні, хімічні і механічні травми гортані, наслідки хірургічних втручань в області шиї; · сторонні тіла верхнього відділу стравоходу; · папiлломатоз гортані; 2. ГСЛТБ незалежно від причини виникнення, характеризується «гавкаючим» кашлем, афонією і стридорозним подихом.. 3.По ступеню звуження просвіту гортані розрізняють: · стеноз I ступеню (компенсований) · стеноз II ступеню (субкомпенсований; · стеноз III ступеню (декомпенсований) · стеноз IV ступеню (асфіктичний) – Медична допомога: 1. Відволікаючі процедури: загальна гаряча ванна тривалістю 5-7 хв (температура води 38-39°С), при гіпертермії тіла вище 38°С ванну не застосовувати, можна застосувати гірчичники. 2. Десенсибілізуючі препарати. 3. Тепле лужне пиття. 4. При стенозі II-III ступеня – інгаляція з муколітичними препаратами, преднізолон 1-3 мг/кг внутрішньовенно; 5. Седативна терапія: бензодіазепіни (діазепам, седуксен, реланіум, сибазон) 0,3-0,5 мг/кг, але не більш 10 мг на уведення внутрім’язово або внутрішньовенно. 6. Інгаляція 100% кисню. 7. При наростанні ГДН і неефективності вищенаведених заходів - після попередньої премедикації 0,1% атропіну сульфату 0,1 мл/рік життя (не більш 0,5 мл) внутрівенно інтубація трахеї або ургентна крикоконікотомія. 8. При стенозі I ступеня - госпіталізація до інфекційного відділення, при II-IV ступенях - до відділення інтенсивної терапії.
Методичні вказівки до самопідготовки: Тема № 13: Гломерулонефрит Методичне обргунтування теми: на базі набутих знань з дисциплін: анатомія, патоморфологія, догляд за хворими, студент повинен знати особливості будови сечової системи дитини, фактори, які можуть призвести до розвитку гломерулонефриті, особливості догляду за хворою дитиною. Актуальність теми: гломерулонефрит – це захворювання, які займає одне з провідних місць у структурі хвороб сечової системи серед дітей і займає одне з перших місць у структурі причин хронічної ниркової недостатності. Тому проблема гломерулонефрита повинна бути завжди на першому плані в діагностиці, лікуванні, диспансеризації дітей. Після самостійного опрацьовування теми, студент повинен знати: · Гломерулонефрит. Визначення, етіологія, класифікація. · Медсестринський процес при цій патології — медсестринське обстеження, визначення дійсних і супутніх проблем пацієнта, встановлення медсестринських діагнозів, · планування медсестринських втручань: підготовка пацієнта до лабораторних досліджень (загального клінічного аналізу сечі, за методами Зимницького, Нечипоренка, бактеріологічна діагностика, визначення чутливості до антибіотиків); підготовка пацієнта до проведення інструментальних обстежень (рентгенологічного, цистоскопії, радіоізотопної реографії, УЗД тощо). · Особливості спостереження та догляду за пацієнтом. · Виконання лікарських призначень. · Особливості імунізації. Санаторно-курортне лікування. Диспансеризація. Після самостійного опрацьовування теми, студент повинен вміти: · виявляти наявні проблеми пацієнтів з гломерулонефритом · критерії оцінювання стану пацієнта після медсестринського обстеження · складати та реалізувати план медсестринських втручань · підготувати пацієнта та взяти сечу для дослідження за методикою Зимницького · підготувати пацієнта до інструментальних методів обстежень (рентгенологічного, радіоізотопної реографії, УЗД) · доглядати за пацієнтом з патологією нирок (антропометрія, визначення водного балансу, вимірювання артеріального тиску) · виконувати лікарські призначення, · проводити дієтотерапію. План самопідготовки: - Ознайомтесь з темою, планом заняття; - Ознайомтесь з методичними рекомендаціями щодо самостійної підготовки до теми; - Вивчить по підручнику, лекції дану тему; - Ознайомтесь з інструкцією виконання практичних навичок до заняття; - Проконтролюйте себе, дайте відповідь на питання самоконтролю, виконайте завдання. Література для самопідготовки: С.К. Ткаченко «Педіатрія» Київ 2009 р с. 324-334. І.Ю.Андрієвський «Педіатрія в модулях» Київ 2008р с. 187-198. Наказ МОЗ Ураїни № 436 від 31.08.2004р.
Ключові слова по даній темі: Анасарка – поширений набряк підшкірної клітковини. Діурез – кількість сечі, що виводиться з організму за певний період часу. Діурез хвилинний – середній діурез за одну хвилину; показник, що використовується при розрахунках кількісних показників функції нирок. Діурез добовий – діурез за одну добу. Ізостенурія – виділення сечі з постійною питомою вагою, частіше всього спостерігається при зниженні концентраційної здібності нирок. Олігурія – зменшене виділення сечі. Олігурія ренальна – пов’язана з патологічними змінами в нирках. Олігурія екстраренальна – не пов’язана з патологічними змінами в нирках, наприклад, при захворюваннях серця, печінки, лихоманках. Еклампсія – тяжка форма пізнього токсикозу вагітних, що проявляється, як правило, судомними нападами, артеріальною гіпертензією та (або) набряками. Еклампсія без судом – варіант еклампсії, що характеризується розладами свідомості, артеріальною гіпертензією, набряками і значними змінами сечі за відсутності судомних нападів. Методичні вказівки щодо самопідготовки: - Прочитайте текст на стор 324 і складіть табличку екзогенних, ендогенних чинників розвитку захворювання; вкажіть чинники , які сприяють розвитку хвороби. - Прочитайте стор 329-330 та складіть план проведення дієтотерапії дитині, хворій на гломерулонефрит.
1. Дайте відповідь на ключові слова по темі:
Діурез – Анасарка – Олігурія – Изостенурія – Ніктурія –
2. При вивченні теоретичного матеріалу, зверніть увагу на такі питання тексту:
3. Вивчить матеріал по підручникам та дайте відповідь на питання:
4. Розв’яжіть задачі: Задача №1 Хворого хлопчика 6 років доставила швидка медична допомога до дитячого стаціонару зі скаргами на набряки. Об’єктивно: стан тяжкий. Шкіра бліда. На обличчі, тулубі наявні набряки. АТ 130/75 мм. рт. стовб. в ЗАК - гемоглобін 100 г/л, еритроцити 3х1012/л, лейкоцити 4х109/л, ШОЕ 28 мм/год. В ЗАС – густина 1030, білок – 4,6 г/л, еритроцити 8-10 в полі зору, циліндри 40-60 в полі зору. Ваш попередній діагноз?______________________________________________________ Назвіть медсестринські діагнози хворого________________________________________ ___________________________________________________________________________ Оцініть результати лабораторних досліджень____________________________________ ___________________________________________________________________________ Задача №2 Дитина знаходиться в дитячому стаціонарі з приводу гострого гломерулонефриту, нефритичної форми. Дайте поради батькам щодо дієтотерапії.________________________________________ ___________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________ Задача №3 Дитина поступила до стаціонару з приводу гострого гломерунефриту на 10 добу після перенесеної лакунарної ангини. В анамнезі часто хворіє простудними захворюваннями. Поясніть батькам причину розвитку захворювання.
Література: «Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами імунопрофілактики» за ред. С.К.Ткаченко Київ «Медицина» 2009 ст.338 - 341 «Практикум з педіатрії в модулях» Н.О.Курдюмова Київ «Медицина» 2009 ст.95 – 100 Методичний посібник «Невідкладні стани в педіатрії» Кривий Ріг 2010 ст. 35 – 36. Методичні вказівки щодо самопідготовки: 1. Завдання: прочитайте вказану літературу 2. Складіть питання до прочитаного тексту 3. Напишіть огляд періодичної літератури щодо даної теми 1. При вивченні теоретичного матеріалу зверніть увагу на такі питання та заповніть таблицю:
2. Дайте визначення «ключових слів» та основних понять даної теми: 1. Гостра недостатність нирок –
2. Трансплантація нирки –
3. Артеріальна гіпертензія –
4. Олігурія –
5. Поліурія
6. Гематурія
7. Нормохромна анемія – 3. Перевірте свої знання та заповніть таблицю:
4. Контрольна ситуаційна задача: Хворому 6 років. Мати скаржиться на наявність набряків у дитини, загальну слабкість, періодичний головний біль. Хворіє протягом 13 місяців. Рік тому після ангіни у хлопчика з’явилися набряки на обличчі, змінився колір сечі ( темно-червоний). Після обстеження було поставлено діагноз гострого гломерулонефриту. Лікували протягом 1,5 міс. В стаціонарі, стан поліпшився, дитину виписали з лікарні. Аналізи сечі нормалізувалися, однак сліди білка виявлялися протягом 1 року. Дані огляду: шкіра і слизові оболонки бліді, на обличчі, гомілках, у ділянці попереку набряки. ЧСС – 108 за 1 хв. Тони серця ослаблені. Печінка виступає з-під ребрової дуги на 2 см. Запитання: які ще обстеження потрібно провести медсестрі у рамках об’єктивного медсестринського обстеження цьому пацієнту? 1. ______________________________________________________________________ 2. ______________________________________________________________________ 3. ______________________________________________________________________ 4. Визначте медсестринські діагнози цієї дитини. _________________________________
5. Наведіть перелік необхідних лабораторних аналізів, які ви заплануєте у плані медсестринських втручань: 1)._______________________________________________________________________ 2)._______________________________________________________________________ 3)._______________________________________________________________________ 4)._______________________________________________________________________ 6. Випишіть направлення на загальний аналіз сечі.
Методичні вказівки: 1. Завдання: Прочитайте та вивчить текст за наданою літературою. 2. Завдання: При вивченні теоретичного матеріалу, зверніть увагу на такі питання.
3. Завдання: Дайте відповіді на запитання: 1. Дайте визначення ПВСС - __________ 2. В чому полягають анатомічні дефекти серця й судин - __________ 3. Перерахуйте причини, що впливають на розвиток ПВСС - ___________ 4. Прерахуйте основні клінічні ознаки ПВСС - __________ 5. Яка частота серцевих скорочень у новонароджених дітей, 1 року, 5 років життя - ________________ 6. Як оцінити А/Т у дитини різного віку - 7. Які зміни серцево-судинної системи відбуваються під час народження дитини _______________ 8. Де відбувається мале коло кровообігу - __________ 9. Де відбувається велике коло кровообігу - ______ 10. В якому колі кровообігу відбувається газообмін (насичення крові киснем) - _____ 11. В якому колі кровообігу відбувається перехід кисню в тканини - __________ 12. Які фази виділяють в клінічному перебігу ПВСС – ______ 13. Перерахуйте інструментальні методи діагностики, які чітко визначають структурні зміни - 14. Назвіть критичні стани, які потребують невідкладної допомоги - __________ 15. Які прояви критичної ПВСС в новонароджених і грудних дітей є абсолютним показанням до термінової консультації кардіохірурга - _______________ 16. Які об’єктивні обстеження потрібно провести дитині при підозрі на ПВСС - ________________
4. Завдання: Розв’яжіть ситуаційні задачі: №1. дитина 2 міс., у тяжкому стані. Виражений періоральний і акроціаноз. Дихання стогнуче, до 70 на 1 хв. Під час перкусії відзначається вкорочення перкуторного звуку паравертебрально, під час аускультації – багато крепітуючих хрипів. Грубий систолічний шум. Що з дитиною? Порушення в якому колі кровообігу відбувається в даному випадку? №2. Дитина 6 років, не може бігати, швидко втомлюється, часто скаржиться на головний біль, шум у вухах, носові кровотечі. При огляді: гіпотонія і гіпотрофія м’язів ніг, верхній плечовий пояс розвинутий відповідно до віку. Ps на променевій та стегновій артеріях – слабкий. А/Т на руках – 120 /80 мм.рт.ст. на ногах 60/0 мм. рт.ст. Аускультація серця – вислуховується систолічний шум у другому міжребровому проміжку та в міжлопатковій ділянці. Яка вроджена вада серця у дитини? №3. У дитини 1 року відзначається постійний ціаноз шкіри від часу народження, відставання у фізичному розвитку, деформація пальців рук – годинникові скельця, барабанні налички. Під час аускультації – грубий систолічний шум, на Ro–грамі – збільшення правих відділів серця. Яка природжена вада серця у дитини? 5. Завдання: Заповніть графологічну таблицю, методів інструментальної діагностики ПВСС.
6. Завдання: Вивчить алгоритми практичних навичок і перевірте свої знання, заповніть таблицю.
Завдання: В лабораторії хлопчик 5 років при взятті крові з вени на біохімічний аналіз різко зблід, вкрився потом та втратив свідомість. Який стан розвинувся у дитини? Надайте невідкладну допомогу пацієнту 8. Завдання: Ви - медсестра дитячої лікарні. Надаєте допомогу дівчинці 8 років з гіпертермією. Після введення літичної суміші стан дитини раптово погіршився, контакт утруднений, шкіра вкрилася холодним потом. Дихання часте поверхневе, ЧДД 30 за 1 хв., пульс – 100 за 1 хв., АТ – 80/60 мм рт.ст. Вкажіть, який стан розвинувся у дитини.________________________________________ Розрахуйте за формулою Молчанова АТ дитини 8 років.___________________________ ___________________________________________________________________________ Яку невідкладну допомогу треба надати дівчинці в умовах стаціонару? ____ ____ ____ ____ Міністерство охорони здоров’я України |
Последнее изменение этой страницы: 2019-03-22; Просмотров: 492; Нарушение авторского права страницы